- •Модуль №1. Елементи лінійної, векторної алгебри та аналітичної геометріі.
- •2. Визначники другого і третього порядків, їх властивості
- •Властивості визначників
- •3. Мінори та алгебраїчні доповнення
- •4. Обчислення визначників
- •5. Правило Крамера
- •2. Дії з матрицями
- •Обернена матриця
- •Властивості оберненої матриці:
- •4. Ранг матриці
- •5. Метод Гаусса та Гаусса-Жордана
- •Поняття різновидів розв’язків
- •Рекомендації до скорочення розрахунків:
- •Можливі такі випадки:
- •6.Застосування методу Гаусса для обчислення оберненої матриці.
- •7. Економічні задачі, що зводяться до систем лінійних рівнянь
- •Модель Леонтьєва міжгалузевого балансу.
- •Лінійна модель обміну (модель міжнародної торгівлі)
5. Метод Гаусса та Гаусса-Жордана
Розв’язувати будь-які системи лінійних алгебраїчних рівнянь (СЛАР) можна методами Гаусса (виключення невідомих) та Гаусса-Жордана.
Суть методу Гаусса – зведення системи шляхом елементарних перетворень до такого вигляду системи, коли усі коефіцієнти, що знаходяться нижче головної діагоналі основної матриці, дорівнюють нулю.
Приклад. Розв’язати систему рівнянь:
Розв’язання. Щоб виключити невідоме з другого та третього рівняння, віднімемо від них перше рівняння і одержимо систему
В останній системі виключимо із третього рівняння шляхом множення другого рівняння наі додаванням до третього рівняння. Одержимо
Вважаємо (стала), тоді з третього рівняння одержимо.
Підставимо це значення тав друге рівняння і одержимо:
.
Тепер підставимо в перше рівняння таі одержимо
.
Таким чином, задана система трьох лінійних рівнянь з чотирма невідомими має одну вільну невідому . Розв’язком цієї системи буде
(4)
Зауваження: Метод Гаусса часто спрощують, перетворюючи не усю систему, а лише її розширену матрицю.
Поняття різновидів розв’язків
Якщо в розв’язку попереднього прикладу сталій надавати конкретні числові значення, то одержимо відповідні частинні розв’язки.
Коли розв’язок системи розглядають залежним від значень сталої , тоді його називаютьзагальним розв’язком системи. Якщо взяти , то одержаний розв’язок називають базисним. Прирозв’язок називають фундаментальним. В попередньому прикладі розв’язок виду (4) – загальний розв’язок системи. Базисним та фундаментальним розв’язком будуть
Якщо усі елементи базисного розв’язку невід’ємні, то такий розв’язок називають опорним.
Метод Гаусса-Жордана дозволяє ефективно розв’язувати системи лінійних алгебраїчних рівнянь з багатьма невідомими, визначати при цьому ранги матриць та сумісність системи, своєчасно здійснювати контроль розрахунків.
При розв’язуванні лінійних алгебраїчних систем методом Гаусса-Жордана треба записати систему у вигляді таблиці і послідовно зробити декілька кроків перетворення Гаусса-Жордана з певним правилом переходу від однієї таблиці до іншої.
Кроком перетворення Гаусса-Жордана називають елементарні перетворення, за допомогою яких задана система зводиться до еквівалентної системи у базисному вигляді.
Алгоритм кроку перетворення Гаусса-Жордана:
Обираємо розв’язувальний елемент ;
Елементи і-го рядка(його звуть розв’язувальним) ділимо на і запишемо в-тий рядок нової розрахункової таблиці;
В розв’язувальному стовпці замість пишуть одиницю, а замість інших елементів цього стовпця пишуть нулі;
Усі інші елементи розрахункової таблиці, в тому числі і елементи контрольного стовпця, знаходять за формулою:
(5)
Обчислення елементів за формулою (5) доцільно виконувати з використанням схеми прямокутників
Роблять перевірку правильності розрахунків шляхом порівняння суми елементів рядка з відповідним елементом контрольного стовпця.
Приклад: Скласти розрахункову таблицю і виконати крок перетворень Гаусса-Жордана для системи
Розв’язування. Запишемо задану систему у вигляді розрахункової таблиці 1 при цьому в тий стовпець записують коефіцієнти, що стоять перед, в стовпецьзаписують вільні члени системи.
Таблиця 1
|
|
|
|
|
3 |
2 |
3 |
5 |
13 |
2 |
3 |
8 |
12 |
25 |
2 |
1 |
9 |
11 |
23 |
Елементи останнього – контрольного – стовпця повинні дорівнювати сумі елементів відповідного рядка таблиці.
За алгоритмом кроку перетворень Гаусаа-Жордана зробимо перехід до розрахункової таблиці 2.
Обираємо розв’язувальний елемент ;
Елементи першого (розв’язувального) рядка ділимо на 2 і запишемо в перший рядок таблиці 2;
У другому (розв’язувальному) стовпці , а інші елементи дорівнюють нулю.
Решту елементів таблиці 2 обчислюємо за формулою (5) з використанням схеми прямокутника:
Таблиця 2
|
|
|
|
|
3/2 |
1 |
3/2 |
5/2 |
13/2 |
-5/2 |
0 |
7/2 |
9/2 |
11/2 |
1/2 |
0 |
15/2 |
17/2 |
33/2 |
; ;
; ;
; ;
; ;
Перевіряємо правильність розрахунків:
; ; .