Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Теорія держави і права(КОНСПЕКТ).doc
Скачиваний:
503
Добавлен:
01.03.2016
Размер:
552.45 Кб
Скачать
  1. Поняття та компоненти суверенітету держави.

Суверенітет – це політико-правова характеристика державної влади, що визначає її політичний характер та закріплюється шляхом прийняття конституційного закону.

Розрізняють три поняття суверенітету:

  • національний;

  • народний;

  • державний.

Зміст державного суверенітету розкривається в його чотирьох компонентах:

  1. Верховенство влади, тобто її універсальність, що характеризує неможливість існування на території держави більш ніж однієї державної влади, а також можливість держави визнати незаконними рішення будь-якої іншої з суспільних влад;

  2. Єдність – наявність єдиного змісту влади (державної, політичної, публічної) з одночасним розподілом влади відповідно до функціонального призначення органів, що її здійснюють;

  3. Незалежність – можливість держави самостійно вирішувати проблеми внутрішнього і зовнішнього характеру засновуючись на принципах національної та міжнародної систем права;

  4. Неподільність – можливість держави самостійно вирішувати питання щодо участі в міждержавних утвореннях, визначати принципи поділу території та статус адміністративних одиниць.

  1. Поняття та ознаки правової держави.

Правова держава – це держава, в якій владні повноваження здійснюються в рамках і на основі законів нею ж прийнятих.

Ознаки правової держави.

  1. Верховенство права:

  • в системі нормативно-правових актів;

  • над інтересами держави.

  1. Законодавче регулювання найважливіших сфер життєдіяльності суспільства.

  2. Здійснення влади на основі принципу її розподілу на законодавчу, виконавчу, судову.

  3. Взаємна відповідальність держави і особи.

  4. Висока якість законодавства, що виключає прогалини та юридичну неточність.

  5. Високий ступінь захищеності особи.

  6. Наявність спеціальних органів, що здійснюють нагляд за конституційністю законодавства.

  7. Високий рівень правової культури та правосвідомості громадян.

  1. Теорії походження держав.

Теорії походження держави – система поглядів суб’єктивного характеру на питання про виникнення держави та її призначення в суспільстві.

  • Теологічна (Фома аквінський). Держава створена Богом.

  • Договірна.

  • Патріархальна (продукт розвитку сім’ї).

  • Насильства.

  • Марксистсько-ленінська.

  • Космічна.

  • Технократична.

  • Теорія магії (Джон Фрезер).

  • Географічного детермінізму.

  • Демографічна.

  • Гідравлічна (іригаційне землеробство).

14. Поняття та ознаки громадянського суспільства.

Суспільство, в рамках якого функціонує держава, прийнято називати громадянським. Для визначення рівня розвитку цього суспільства визначають риси громадянського суспільства, наявність яких в реальному суспільстві свідчить про його розвинутість.

Громадянське суспільство – це співтовариство вільних і незалежних громадян, кожному з яких надаються рівні можливості та покладаються рівні обов’язки.

Ознаки громадянського суспільства.

  1. Людина, її права та свободи становлять основну цінність держави;

  2. Наявність реальних механізмів реалізації норм, що приймаються державою;

  3. Можливість вільного вибору сфери трудової діяльності, що засновується на принципі рівноправності праці;

  4. Наявність механізмів соціального захисту;

  5. Наявність структур, що реально відображають суспільні інтереси;

  6. Наявність системи права, що відповідає загальнолюдським цінностям;

  7. Реальна можливість захисту прав суб’єктів;

  8. Пріорітет інтересів суспільства над інтересами держави;

  9. Наявність реальних механізмів впливу на політику держави з боку суспільства.

СПІВВІДНОШЕННЯ КАТЕГОРІЙ “ЛЮДИНА” – “ОСОБА” – “ГРОМАДЯНИН”.

Функціонування держави в рамках суспільства визначає необхідність дослідження основного елементу суспільства – людини та особливостей її взаємодії з такими утвореннями як суспільство та держава.

Людина – біологічна категорія, що надає можливість віднести певну живу істоту до людського роду. Для людини характерні:

  1. Особливість фізіологічної будови (структури);

  2. Наявність мови;наявність усвідомлених інстинктів;

  3. Можливість до самоорганізації.