Загально-педагогічні погляди:

Джерела виховання

Від природи

Від оточуючих речей

Від людей

Внутрішній розвиток здібностей та органів людини

Набуття людиною власного досвіду відносно предметів, які вона сприймає

Навчання тому, як користуватися природними здібностями

Принципи виховання

Природне виховання

Вільне виховання

Трудове виховання

Виховання за межами зіпсованого суспільства, на лоні природи, серед простого трудового народу, що живе природним життям.

Спілкування з природою, що укріплює фізично, вчить користуватись органами відчуттів.

Приведення в гармонію впливів від природи, від людей та від оточуючих речей.

Урахування особливостей віку дитини та статевих особливостей.

Ідея доброго начала як первинної сутності людської природи: „Все виходить досконалим з рук творця, все спотворюється в руках людини”.

Виховання як допомога вільному саморозвитку всіх природних властивостей дитини: „Нічого не давайте їй (дитині) для задоволення її потреб лише сприяйте задоволенню потреб”.

Метод опосередкованого педагогічного впливу: „Дитина повинна робити те, що вона хоче, а хотіти вона повинна того, чого хоче вихователь”. Відмова від обмежень, що встановлюються волею вихователя, а не випливають з природних обставин життя дитини.

Відмова від сліпого підкорення вихованця авторитетові вихователя. Відмова від штучних покарань.

Метод природних наслідків як основа морального виховання. Негативне виховання: „Я називаю позитивним вихованням таке, що прагне завчасно розвинути розум дитини та навчити її виконувати обов’язки дорослої людини. Я називаю негативним вихованням таке, що прагне удосконалити органи здобування знань перш ніж безпосередньо дати ці знання, і яке прагне розчистити дорогу для розуму за допомогою належних прав органів відчуттів. Негативне виховання не означає марноти, - зовсім ні. Воно не дає доброчинності, воно запобігає пороку; воно не впроваджує істину, воно запобігає омані”.

Навчання праці як підготовка до чесного виконання своїх громадянських обов’язків: „Праця є неминучим обов’язком суспільної людини. Багатий чи бідний, могутній чи слабкий, усякий бездіяльний громадянин є шахрай”.

Розвиваючий характер навчальної праці: „Дитина повинна працювати як селянин, а мислити як філософ”.

Праця (здорові ремесла) як засіб укріплення фізичних сил дитини.^:

Багатосторонній характер праці: дитина повинна знайомитись з багатьма ремеслами для того, щоб свідомо обрати працю свого життя (профорієнтаційний характер праці).

Трудовий метод навчання як домінуючий, такий, що забезпечує свідоме і міцне засвоєння знань.

Залучення дитини до праці дорослих з метою як ознайомлення з трудовими процесами, так і трудовими відносинами.