Програма виховання джентльмена
|
Моральне виховання |
Фізичне виховання |
Розумове виховання |
|
Методи дисциплінування характеру:
„Сила душі полягає у здатності людини відмовити собі в утіхах, діяти всупереч власним нахилам і неухильно додержуватись порад розуму, хоча би бажання вабили в іншу сторону” |
Мета: формування волі і характеру, здатності переносити незгоди і труднощі Засоби: свіже повітря, вправи, сон, проста їжа, праця, невживання вина та ліків, відмова від занадто теплої або вузької одежі, суворий чіткий режим дня; порада тримати ноги та голову у прохолоді, намагатись привчати ноги до холодної води і вогкості. |
Мета освіти: формування освіченої ділової людини. Критерій визначення змісту освіти: практична доцільність Предмети навчання: читання, письмо рідною мовою, малювання, французька мова, латина (при необхідності), географія, арифметика, геометрія, астрономія, хронологія, етика, історія, закони, натурфілософія, їзда верхи, танці, бухгалтерія, ремесло, садівництво |
Літературно-педагогічна діяльність жан-жака руссо
ЕТАПИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ТА ЛІТЕРАТУРНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1740-1741 – Діяльність у якості домашнього вчителя в м. Ліон.
з 1741 р – Життя у Парижі, участь у написанні „Енциклопедії”
1743-1745 Написання трактату „Проект виховання де Сент-Марі”, у якому засуджується схоластична школа, подані рекомендації щодо оновлення методів викладання, вивчення природничих предметів, співпраці вчителя і батьків; висловлюються судження щодо пріоритетності морального виховання.
1749р. – Написання трактату „Чи сприяло відродження наук і мистецтв покращанню вдачі?” Ідея неможливості виховання істинно гуманної людини в умовах суспільної нерівності.
1756-1762 рр. – Період найбільшого творчого злету, коли були написані найвідоміші літературно-педагогічні праці, політичні трактати:
„Листи про мораль” (1758) – міркування про сутність людської особистості та позитивні, добрі начала людської природи.
„Юлія, або Нова Елоїза” (1758) – засудження пороків та забобонів сучасного суспільства, міркування щодо виховання почуттів, гуманного та бережливого ставлення до природи вихованця.
„Суспільний договір” (1762) – розвиток ідей щодо походження та сутності держави, соціальних та природних чинників розвитку особистості. Поставлена проблема умов досягнення гармонії природного та соціального (громадянського) у людській сутності.
„Еміль, або Про виховання” (1762) – найбільш повний розвиток ідей природного та вільного виховання на символічному прикладі.
1762-1767 рр. – Вигнання з Франції після заборони „Еміля” та піддання анафемі папою Римським.
1771-1772 рр. – Написання трактату „Міркування про спосіб правління у Польщі”, в якому розроблено проект національного виховання в умовах світської громадської загальнодоступної „школи-республіки”, створеної у демократичній державі.
Суспільні погляди: Головне джерело зла - нерівність. Нерівність породила багатство... Із багатства народились розкіш і неробство.
Людське щастя і людське благополуччя - природні права кожного індивідууму і не повинні бути спеціальним здобутком привілейованого класу; належна соціальна організація і виховання ставлять собі за мету реалізувати ці побажання.
Сутність виховання: Виховання – це процес природний, а не штучний. Розвиток зсередини, а не прирощення ззовні. Процес, що здійснюється через діяльність природних інстинктів та інтересів, а не через вплив зовнішньої сили. Розкриття природних здібностей, а не придбання відомостей. Воно – саме сьогоденне життя, а не підготовка до майбутнього, відмінного за своїми інтересами та особливостями від дитячого життя.