3.Альтернативні шляхи вирішення проблем дітей у скруті:Створення фостерних сімей,поліпшення умов діяльності сімейних будинків..

Прийомною (фостерною) вважається родина, яка добровільно взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківської опіки. Загальна кількість дітей у такій сім’ї, разом з рідними, не повинна перевищувати п’ять чоловік.Закон висуває вимоги до прийомних батьків: вони повинні перебувати у шлюбі; мати певне матеріальне становище, нормальні житлові умови та пройти спеціальну підготовку.

Вік прийомних батьків за українським законодавством поки що точно не визначено. Але, виходячи з європейської практики, заведено вважати, що вони мають бути не молодші 30, і не старші 65 років. Хоча в кожному випадку можливі винятки.

Прийомні батьки не оформлюють усиновлення чи опікунство над дитиною, тому що це різні поняття: фактично держава таким чином наймає їх на роботу державних вихователів. Однак за бажанням прийомні батьки можуть пізніше оформити опікунство чи усиновлення, змінивши при цьому свій статус як вихователів на інший і втративши право на фінансову підтримку від держави.

Перевірку здатності кандидатів виховувати прийомну дитину здійснюють місцеві управління у справах сім’ї та молоді та центри соціальних служб для молоді на місцях.

(волонтери)

4.Вплив громадських організацій у вирішенні соціальних проблем.

Становлення України на шлях побудови демократичного суспільства дало усвідомлення громадянам їх ролі та можливості у вирішенні проблем соціально-економічного розвитку регіону, стало поштовхом для створення та діяльності на теренах Чернівців різноманітних громадських рухів. Сьогодні в місті створена і функціонує достатньо розгалужена мережа громадських організацій, а саме: 56 міських осередків політичних партій, понад 360 громадських об’єднань, які покликані до життя спільністю суспільних чи професійних інтересів, творчістю, уподобаннями їхніх членів тощо.

Багатонаціональність і полікультурність Чернівців і краю стала основною рушійною силою у створенні на їхніх теренах 17-и національно-культурологічних товариств.

За напрямками діяльності та кількісними показниками громадські утворення можна класифікувати наступним чином:

Громадсько-політичні організації, лобіювання інтересів різних груп населення – 99, з них:

розвиток і захист бізнесу та підприємницької діяльності – 20,

розв’язання проблем молоді – 26,

соціальний захист різних верств населення – 17,

розвиток громадських контактів – 19,

екологія та захист навколишнього середовища – 11,

вирішення проблем жінок – 6.

професійні організації та товариства – 40

культурно-мистецькі організації – 8,

спортивні товариства та організації – 19,

кредитні спілки – 6,

організації інших напрямків діяльності – 188.

Діловим аргументом у зміцненні конструктивних зв’язків з громадськими організаціями обласного центру є робота постійно діючої Координаційної ради представників місцевих організацій політичних партій, громадських об’єднань і міської влади при виконкомі міської ради, регулярні громадські слухання стосовно найважливіших проблем життєдіяльності міста і планів зміни стану господарства Чернівців на краще.

Нинішній позитивний стан співпраці органів міського самоврядування та громадських організацій обумовлений, в першу чергу, таким чинником, як обопільне бажання сторін співпрацювати на користь жителів міста, утвердження Чернівців як європейського високорозвиненого полісу.