- •Дипломна робота
- •Умовні позначення
- •Розділ і. Ранкова гігієнічна гімнастика, як основа здорового способу життя учнів молодшого шкільного віку
- •1.1 Місце, завдання I зміст гімнастики в режимі дня школяра
- •1.2 Основні форми організації занять з гімнастики в школі
- •1.3 Значення ранкової гігієнічної гімнастики у процесі гармонійного розвитку школяра
- •1.4 Ранкова гігієнічна гімнастика основа здорового способу життя дітей молодшого шкільного віку
- •1.5 Особливості організації і виконання ранкової гігієнічної гімнастики
- •1.6 Анатомо–фізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку
- •Висновки до першого розділу
- •Розділ іі. Методика, організація і контингент дослідження
- •2.1 Методика дослідження
- •2.1.1 Методика визначення рівня фізичної підготовленості
- •2.2 Організація і контингент дослідження
- •Пам’ятка для батьків !
- •Пам’ятка для батьків !
- •Розділ ііі. Аналіз і узагальнення результатів дослідження
- •3.1 Вчителі фізичної культури і початкових класів про зміст та методику проведення ранкової гігієнічної гімнастики
- •3.2 Апробація комплексів ранкової гігієнічної гімнастики з вибірковим впливом на фізичні якості учнів молодшого шкільного віку
- •Висновки до третього розділу
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Додаток а
Розділ і. Ранкова гігієнічна гімнастика, як основа здорового способу життя учнів молодшого шкільного віку
1.1 Місце, завдання I зміст гімнастики в режимі дня школяра
В програмі з фізичного виховання учнів І-ХІ класів розділ гімнастики представлений у великому об'ємі в усіх класах.
В І-ІV класах різні гімнастичні вправи займають 40-50 всього навчального часу, в V-ІХ класах - 20 i в Х-ХІ класах - 20-25.Таким чином, гімнастиці належить значне місце у вирішенні основних завдань фізичного виховання школярів.
В молодшому шкільному віці засобами гімнастики вирішуються такі завдання:
зміцнення здоров'я;
сприяння правильному фізичному розвитку і загартовуванню школярів;
формування i впровадження в школярів природних рухових навичок i вмінь;
сприяння вихованню рухових якостей, формування правильної постави;
виховання морально-вольових якостей;
формування навиків культури поведінки;
привиття учням гігієнічних знань i навиків;
виховання в учнів стійкого інтересу i звички до систематичних занять фізичною культурою i спортом.
В середніх класах ( V-ІХ ) учні засвоюють більш широке коло занять про вплив фізичних вправ на організм, про правила загартовування, прийому водних процедур та повітряних ванн, про руховий режим [6].
В Х-ХІ класах об'єм нового матеріалу з гімнастики дещо зменшується, але підвищується інтенсивність вправ що застосовуються. По своєму характеру уроки з гімнастики наближуються до спортивного тренування. В старших класах учбовий матеріал пропонується в програмі окремо для хлопчиків i окремо для дівчаток [32,33].
1.2 Основні форми організації занять з гімнастики в школі
На даний час в практиці роботи школи склалися i широко застосовуються, як урочні, так i позаурочні форми занять гімнастикою. До урочних форм відносяться учбові, секційні уроки, уроки загальної фізичної підготовки, спортивно-тренувальні i лікувальні.
Позаурочні форми занять гімнастикою проводяться, як в режимі учбового, так i в режимі продовженого дня школи, а також в вільний час.
До основних форм занять гімнастикою в режимі учбового дня відносяться:
гімнастика до занять ;
фізкультурні хвилини i фізкультурні паузи ;
гімнастичні вправи під час великих (продовжених) перерв і в режимі продовженого дня.
Позакласна робота з гімнастики в школі здійснюється проведенням наступних форм:
секції гімнастики, акробатики, художньої гімнастики;
групи загальної фізичної підготовки (ЗФП);
До індивідуальних форм занять гімнастикою відносяться:
індивідуальна гігієнічна гімнастика (зарядка);
виконання домашніх завдань;
індивідуальні тренування;
заняття атлетичною гімнастикою.
Таким чином, для української школи характерна велика різновидність форм занять гімнастикою, які призвані задовольнити потреби учнів в рухах.
Однак, як зазначають науковці [24] усунення хоч би однієї з форм занять гімнастикою призведе до порушення безперервності педагогічного процесу, неможливості забезпечити вирішення всіх завдань фізичного виховання, так як кожна форма занять вирішує загальні i часткові завдання.
Розумне співставлення урочних i позаурочних форм занять дає можливість вчителю повноцінно вирішувати завдання фізичного виховання i ефективно сприяє впровадженню їх в повсякденний побут. А для цього необхідно добре розібратися в суттєвості всіх форм занять, чітко уяснити собі головне призначення кожного із них, знати зміст, методику організації і проведення [24].