- •61. Рухові вміння та навички. Основні риси рухової навички
- •62.Системний підхід до організації фізичного виховання та спортивного тренування школярів
- •63. Соціальні і особистісні потреби школярів в руховій активності
- •65.Сторони підготовленості, які визначають рівень спортивних досягнень
- •66.Стратегія і тактика змагальної діяльності
- •67. Структура навчання руховим діям. Стабільність та варіативність навичок
- •68.Сучасні вимоги до побудови та методики проведення уроку фізичної культури
- •69. Сучасні фізкультурно-оздоровчі технології в фізичному вихованні
- •70. Теоретичне обґрунтування структури занять в фізичному вихованні
- •71. Теорія спорту, зміст та структура
- •72. Тренажери в системі спортивного тренування
- •73. Управління адаптацією організму учня до фізичних навантажень
- •74. Управління змагальною діяльністю в системі спортивного тренування
- •75. Управління розвитком працездатності та відновлювальними процесами в програмах тренувальних занять та мікроциклів
- •77. Урок фізичної культури, як основна форма організації занять з фізичного виховання в школі.
- •78. Фактори, що визначають ефективність спортивного тренування
72. Тренажери в системі спортивного тренування
Тренажерне устаткування дозволяє ефективно розвивати різноманітні рухові якості і здібності, сполучати удосконалювання технічних умінь, навичок і фізичних якостей у процесі спортивного тренування, створювати необхідні умови для точного контролю і керування найважливішими параметрами тренувального навантаження.
Тренажери, що застосовуються в даний час з спортивній практиці, можуть бути розділені на шість основних груп.
Перша група - тренажери для загальної фізичної підготовки. До них можна віднести сучасні ергометри для аеробного тренування .Різноманітні тренажери цього типу в останні роки одержали широке поширення з оздоровчому спорті, а також з спорті вищих досягнень - для підвищення рівня загальної фізичної підготовленості спортсменів. До цієї ж групи варто віднести і різні найпростіші тренажери для загальної силової підготовки спортсменів
До другої групи відносяться тренажери, що працюють за принципом полегшуючого лідирування. Тренажери, що працюють за принципом полегшуючого лідирування, дозволяють спортсменові формувати просторову, тимчасову, динамічну і ритмічну структуру рухів, характерну для досягнення запланованого результату.
Третя група тренажерів - різні керуючі пристрої, що забезпечують спортсменові підтримка заданої швидкості рухів при виконанні тренувальних вправ, формування раціонального темпу і ритму рухів. Компактні габарити таких тренажерів дозволяють легко розмістити них на велосипеді, у човні або на поясі в спортсмена з відведенням електродів до працюючих м'язів і використовувати з умовах реальної тренувальної діяльності.
Четверта група - тренажери, що дозволяють сполучити процес розвитку різних рухових якостей з технічним удосконалюванням. Прикладом може служити гребний тренажер, при використанні якого досить точно імітуються техніка гребка, ступінь і характер м'язових зусиль у його різних стадіях.
До п'ятої групи варто віднести серію оригінальних тренажерів з опорами, що змінюються, що створює умови для одночасного прояву силових якостей і рухливості в суглобах. В основі конструкції тренажерів лежить використання важелів і ексцентричних дисків, блоків і наборів вантажів.
Шоста група тренажерів - різні пристрої, що стимулюють адаптаційні реакції організму спортсмена за рахунок створення штучних кліматичних і погодних умов.
73. Управління адаптацією організму учня до фізичних навантажень
Провідну роль у розвитку рухових якостей відіграє адаптація організму, яка проявляється в його пристосованій реакції на неодноразово застосований подразник. Процес адаптації дозволяє досягнути не тільки вищого рівня розвитку фізичних якостей, але й розширює фізичні і психічні можливості переносити навантаження. Попередні навантаження долаються легше, ніж раніше і викликають меншу втому. Їх тренувальний вплив спочатку зменшується. Знижується і подальший розвиток рухових якостей, а потім і зовсім припиняється. Чим одноманітніше тренувальне навантаження, чим воно монотонніше, чим частіше застосовується, тим швидше організм звикає до нього і тим меншою буде ефективність розвитку рухових якостей, тому навіть найефективніша тренувальна програма не повинна застосовуватись понад півтора місяця.
Закономірний процес адаптації ставить вимоги щодо систематичного підвищення навантаження та обновлення засобів і методів удосконалення фізичних якостей, яке полягає у: зростанні обсягу вправ і інтенсивності їх виконання; застосуванні нових вправ; зміні співвідношення інтенсивності й обсягу роботи та відпочинку тощо.
У підлітковому і юнацькому віці адаптаційні зміни протікають швидше, ніж у дорослих людей.
Вчитель повинен також враховувати, що адаптація організму проходить завжди в напрямку, обумовленому структурою навантаження. Так, наприклад, тренувальні впливи великого обсягу і малої або середньої інтенсивності сприяють розвитку, насамперед, загальної витривалості. Навантаження відносно малого обсягу, але субмаксимальної і максимальної інтенсивності сприяють розвитку переважно силових і швидкісних якостей.
В осіб з низьким рівнем фізичної підготовленості кожне навантаження комплексно впливає на адаптаційні процеси.
