Skvortsova S
..pdfУДК 373.51:377.1(075)
С.О. Скворцова,
доктор педагогічних наук, доцент (Південноукраїнський державний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського)
МЕТОДИКА НАВЧАННЯ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ: КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД
Постановка проблеми. Приєднання України до європейського освітнього простору, сучасні потреби суспільства в конкурентноспроможних фахівцях, що здатні ефективно виконувати професійні функції, зумовлюють нові вимоги до підготовки студентів у вищих навчальних закладах. Одним із напрямків модернізації професійної підготовки педагога є застосування компетентнісного підходу. Реалізація компетентнісного (як і будь-якого іншого) підходу ставить ряд загально-методологічних і теоретичних питань. Перш за все, це стосується фахових методик початкового навчання. Їх
оновлення на основі застосування компетентнісного підходу дозволяє
підготовити |
майбутніх |
учителів до професійної діяльності в умовах |
||||||||
варіативності навчально-виховного процесу в початковій школі. |
|
|
||||||||
Аналіз досліджень і публікацій. Підручник “Методика навчання |
|
|||||||||
математики |
в |
початковій |
школі: теорія |
і |
практика” (автори |
Л. Коваль |
та |
|
||
С. Скворцова) створений на засадах модульно-компетентнісного підходу до |
|
|||||||||
проектування |
|
змісту |
освіти. Компетентнісний |
підхід |
спрямований |
на |
||||
формування |
|
набору |
|
компетентностей |
особистості. Досліджували |
|
||||
компетентнісний підхід Н. Бібік, І. Зимня, О. Овчарук, О. Хуторський та інші. |
|
|||||||||
Компетентність |
– здатність |
результативно |
діяти, ефективно |
розв’язувати |
|
|||||
проблему, застосовувати |
знання у нестандартній ситуації[1; |
2; 5; 9]. Під |
|
|||||||
компетентністю людини зарубіжні й українські педагоги розуміють спеціально |
|
|||||||||
структуровані (організовані) |
|
набори знань, |
умінь, навичок і ставлень, що |
їх |
|
|||||
набувають у процесі навчання [6]. Отже, компетентність розглядається ще й як результат освіти, що дозволяє особистості комфортно й ефективно діяти у навколишньому середовищі, успішно розв’язуючи завдання, які перед нею постають. Саме в цьому розумінні ми застосовуємо поняття “компетентність”.
Виходячи з зазначеного вище, розробці кожного модуля передувала робота щодо визначення результатів, які мають бути досягнуто. Розглянемо це на прикладі модуля“Методика навчання учнів розв’язування задач” [3, с.170242]. Модуль складається із двох блоків: теоретичного та практичного. Перед викладанням теоретичного матеріалу визначено ключові поняття, кі мають опанувати студенти для ефективного засвоєння матеріалу блоку, оскільки це специфічна мова, якою подається зміст модуля:
Ключові поняття: сюжетна задача та її структура: умова задачі, запитання задачі, числові дані, шукане (шукані); етапи розв’язування задачі; репрезентативна модель задачі: короткий запис, схематичний рисунок; розв’язання, розв’язок задачі; проста та складена задача; пряма та обернена задача; типові задачі.
Компетентність визначає систему взаємовідносин набутих знань, умінь, навичок і здатності ефективно використовувати їх у реальній практичній діяльності. Тому до кожного модуля визначено знання й уміння, які має набути студент:
Студент має знати: роль і місце задач у початковому курсі математики; функції сюжетних задач; складові процесу розв’язування задач; особливості культури запису розв’язання задач; класифікацію видів простих задач; класифікацію складених задач, зокрема типових; методику формування в учнів загального уміння розв’язувати прості та складені задачі й уміння розв’язувати задачі певних видів.
Студент має вміти: аналізувати текст задачі; вести пошук розв’язування задач, складати план розв’язування; вчити учнів здійснювати запис розв’язання і відповіді задачі різними способами(за діями або виразом); організовувати роботу на уроці над задачею після її розв’язання; аналізувати основний апарат
підручників з метою виявлення доцільності системи завдань для формування
умінь |
розв’язувати |
задачі; аналізувати |
основний |
методичний |
апарат |
підручників, щодо доцільності розширення його завданнями, спрямованими на |
|||||
розвиток логічного мислення, у тестовій формі, диференційованих на вибір і |
|||||
самооцінку тощо; моделювати уроки та |
позакласні |
заходи з математики з |
|||
орієнтацією на розв’язування задач, як провідного виду діяльності учнів під час вивчення математики; вести обговорення, давати оцінку та самооцінку фрагментів уроків, пов’язаних з організацією діяльності учнів щодо формування уміння розв’язувати задачі; аналізувати типові помилки, що виникають під час розв’язування задач і передбачати шляхи їх подолання.
Очевидно, що спроектувати систему знань і вмінь, що має бути сформована засобом певного модуля можливо через аналіз діяльності вчителя, але здатність ефективно використовувати їх в умовах реального уроку математики залежить ще й від рівня сформованості певних якостей особистості майбутнього вчителя. Ключові та базові компетентності формуються в студента протягом майже всього
навчання |
у педагогічному ВНЗ через опанування циклу дидактико- |
методичних дисциплін. Тому, ми зосередили увагу на формуванні в |
|
студентів дидактико-методичної компетентності – наявності методичних |
|
знань та умінь щодо окремих розділів і тем ,курсуокремих етапів |
|
навчання, |
готовності проводити заняття з математики за різними |
навчальними комплектами, володіння педагогічними технологіями. |
|
|||||||
Метою |
статті є |
визначення переліку |
дидактико-методичних |
|||||
компетентностей |
майбутнього |
вчителя |
початкової |
школи |
щодо |
|||
навчання молодших школярів розв’язування задач. |
|
|
|
|||||
Поняття компетентності й компетенції є спорідненими, але не |
|
|||||||
тотожними. Компетентність – володіння |
людиною |
відповідною |
|
|||||
компетенцією, |
що |
передбачає її |
особистісне |
відношення до неї |
і |
|||
предмету діяльності (А. Хуторський). Компетенції – узагальнені способи |
|
|||||||
дій, що забезпечують продуктивне виконання професійної діяльності. |
|
|||||||
Беручи до уваги зазначене, а також на підставі визначених знань та |
|
|||||||
вмінь, які мають |
набути |
студенти |
через |
опанування модуля, можна |
|
|||
скласти |
перелік |
методичних |
компетентностей |
|
і |
компетенцій, за |
|
||||||
допомогою яких вони реалізуються (табл. 1). |
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 1 |
|
||
|
|
Перелік дидактико-методичних компетентностей і |
|
|
|
||||||||
компетенцій, що мають набути студенти через опанування модуля |
|
||||||||||||
|
|
“Методика навчання учнів розв’язування задач” |
|
|
|
||||||||
№ |
Компетентності |
|
|
|
Компетенції |
|
|
|
|
|
|
||
1. |
Готовність |
|
– уміння користуватися програмами з математики |
|
|
||||||||
|
користуватися |
|
для 1-4 класів (розділ “Задачі”); |
|
|
|
|
|
|
||||
|
нормативними |
|
– |
уміння |
аналізувати |
чинні |
|
програми |
з |
метою |
|
||
|
документами під час |
визначення відмінностей щодо навчання молодших |
|
||||||||||
|
підготовки до уроків |
|
школярів розв’язування задач; |
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
– |
уміння |
користуватися |
|
|
рекомендованими |
|
|||
|
|
|
|
календарними планами та складати власний. |
|
|
|
||||||
2. |
Готовність |
|
– знання ролі та місця задач у початковому курсі |
|
|||||||||
|
реалізовувати |
|
математики, функцій сюжетних задач і вміння їх |
|
|||||||||
|
вимоги до |
|
реалізовувати; |
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
математичної |
|
– знання вимог до рівня засвоєння учнями знань |
про |
|
||||||||
|
підготовки учнів |
|
задачі та процес їх розв’язування за роками навчання; |
|
|||||||||
|
початкової школи |
|
– знання особливостей культури запису розв’язання |
|
|
||||||||
|
|
|
|
задач і вміння їх дотримуватися; |
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
– вміння оцінювати результати розв’язання задач |
|
|
|||||||
|
|
|
|
учнів, застосовуючи |
вимоги |
|
до |
контролю |
і |
||||
|
|
|
|
оцінювання |
навчальних |
досягнень |
молодших |
|
|||||
|
|
|
|
школярів щодо розв’язування задач; |
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
– уміння аналізувати типові помилки, що виникають під час |
|
|
|||||||
|
|
|
|
розв’язування задач і передбачати шляхи їх подолання. |
|
||||||||
4. |
Здатність |
|
– знання структур задачного формулювання, вміння |
|
|
||||||||
|
застосовувати |
|
перетворювати неканонічне формулювання задачі у |
|
|||||||||
|
знання про задачі та |
канонічне; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
процес їх |
|
– знання евристичних прийомів, що допомагають |
|
|
||||||||
|
розв’язування на |
|
розв’язувати задачу, та вміння їх застосовувати під |
|
|||||||||
|
практиці |
|
час розв’язування задач; |
|
|
|
|
|
|
|
|||
–знання класифікацій простих задач і складених задач, зокрема типових; уміння ними користуватися при визначенні типу чи виду задачі;
–знання змісту процесу розв’язування задач і вміння аналізувати власну діяльність із розв’язування задач, виокремлюючи кожний структурний елемент;
–знання методичної системи формування в учнів
|
|
загального уміння розв’язувати |
прості, складені |
|||||||
|
|
задачі та умінь розв’язувати задачі певних видів; |
||||||||
|
|
уміння |
користуватися |
під час визначення цілей, |
||||||
|
|
завдань, форм і засобів навчання та змісту роботи |
||||||||
|
|
над задачами на кожному з етапів навчання. |
|
|
||||||
3. |
Здатність |
– знання відмінностей |
у |
підходах |
до |
навчання |
||||
|
моделювати й |
розв’язування |
задач |
|
за |
різними |
навчально- |
|||
|
організовувати |
методичними комплектами та вміння аналізувати |
||||||||
|
процес навчання |
основний апарат підручників з метою виявлення |
||||||||
|
математики |
доцільності: а) системи |
завдань |
для |
формування |
|||||
|
|
умінь |
розв’язувати |
задачі; б) |
розширення існуючої |
|||||
системи завдань завданнями, спрямованими на |
|
||||||||
розвиток логічного мислення, у тестовій формі, |
|
||||||||
диференційованих на вибір і самооцінку тощо; |
|
|
|
|
|||||
– знання методики підготовчого етапу до введення |
|
|
|||||||
поняття задача (складена задача), ознайомлення з |
|
|
|
||||||
цими |
поняттями |
та |
вміння |
складати |
систему |
||||
навчальних завдань із їх формування в учнів; |
|
|
|
|
|||||
– знання методики формування вмінь розв’язувати прості |
|
|
|||||||
та складені задачі, зокрема типові, та вміння складати |
|
||||||||
систему |
навчальних |
|
завдань |
із |
навчання |
учнів |
|||
розв’язування задач окремих математичних структур; |
|
|
|
|
|||||
– уміння моделювати та організовувати процес навчання |
|
|
|||||||
розв’язування задач: аналізувати текст задачі; вести пошук |
|
|
|
||||||
розв’язування задач, складати план розв’язування; вчити |
|
|
|
||||||
учнів здійснювати запис розв’язання і |
відповіді |
задачі |
|||||||
різними способами (за діями або виразом); організовувати |
|
|
|
||||||
роботу на уроці над задачею після їх розв’язання; |
|
|
|
|
|
||||
– уміння моделювати уроки та позакласні заходи з |
|
||||||||
математики з орієнтацією на розв'язування |
задач, |
|
|||||||
як провідного виду діяльності учнів під час вивчення |
|
|
|
||||||
математики; складати фрагменти уроків |
з |
роботи |
|
||||||
над задачами; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
–уміння вести обговорення, давати оцінку і
самооцінку |
фрагментів |
уроків, пов’язаних |
з |
організацією |
діяльності |
учнів щодо формування |
|
уміння розв’язувати задачі. |
|
|
|
Поняття “компетенції” – процесуальне, |
тобто |
компетенції |
як |
виявляються, так і формуються в діяльності. Тому, в |
основі концепції модульно- |
|
|
компетентнісної освіти лежить діяльнісний підхід, тобто процес навчання орієнтований на послідовне засвоєння студентами елементів професійної діяльності відповідно до змісту освітнього модуля. Як зазначалося вище кожний модуль складається із теоретичного блоку, за допомогою якого студенти
набувають певних знань, та |
практичного – метою якого є |
формування |
в |
|||||
студентів методичних умінь, готовності та здатності виконувати окремі дії. |
|
|||||||
Теоретичний |
блок |
складається |
з :тем1) “Загальні |
питання |
||||
методики |
навчання |
розв’язування задач”; |
2) |
“Методика |
формування |
|||
загального |
вміння |
розв’язувати задачі”; 3) |
“Методика |
формування |
||||
вміння розв’язувати задачі певних видів”. |
|
|
|
|
|
|||
У другій темі |
розкрито методику |
формування |
загального |
вміння |
||||
розв’язування задач спочатку |
на простих, а далі – на матеріалі |
складених |
||||||
задач. Розкрито зміст і методику підготовчого періоду до введення поняття про задачу, які доповнено додатковими запитаннями; подано інноваційну методику ознайомлення першокласників із поняттям задачі та запропоновано спеціальну роботу із формування цього поняття.
Структура методичної системи формування вмінь розв’язувати сюжетні задачі
Методика формування загального |
Методика формування вміння |
вміння |
розв’язувати задачі певних видів |
|
|
розв’язувати задачі |
|
|
|
на матеріалі |
|
на матеріалі |
простих задач |
|
складених задач |
|
|
|
на матеріалі задач з пропорційними величинами на знаходження суми чи різницеве порівняння двох добутків або часток
система |
|
задачі на |
система |
||
завдань для |
|
знаходження |
завдань для |
||
1-го класу |
|
суми двох |
2-го класу |
||
|
|
добутків та |
|
||
система |
|
система завдань |
|||
|
обернені до |
||||
завдань для |
|
них |
|
для 3-го класу |
|
2-го класу |
|
|
|
|
|
система |
|
задачі на |
задачі на |
||
завдань для |
|
різницеве |
пропорційне |
||
3-го класу |
|
порівняння |
діленн |
||
система |
|
двох |
|
система |
|
|
добутків та |
||||
завдань для |
|
завдань для |
|||
|
обернені |
||||
4-го класу |
|
4-го класу |
|||
|
до них |
|
|||
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
задачі на |
|
|
задачі на різницеве |
||
знаходження суми |
|
(кратне) порівняння |
|||
двох часток та |
|
|
двох часток та |
||
обернені до них |
|
|
обернені до них |
||
|
|
|
|
|
|
методика |
|
|
методика |
|||
навчання |
|
|
навчання |
|||
розв’язування |
|
|
розв’язування |
|||
задач, що |
|
|
задач на |
|||
містять однакову |
|
|
процеси |
|||
(сталу) |
|
|
|
|
|
|
величину |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
методика навчання |
|
|
|||
|
розв’язування задач на |
|
|
|||
|
знаходження середнього |
|
|
|||
|
арифметичного |
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
задачі на |
задачі на |
задачі |
||||
знаходження |
застосування |
на |
||||
четвертого |
правила |
спільну |
||||
пропорційно |
знаходження |
роботу |
||||
го |
середнього |
|
|
|||
|
|
арифметичного |
|
|
||
задачі на |
ускладнені |
задачі |
||||
знаходження |
задачіна |
на |
||||
невідомих за |
знаходження |
рух |
||||
двома |
середнього |
|
|
|||
різницями |
арифметичного |
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
задачі на подвійне зведення до одиниці
Рис. 1. Структура методичної системи формування вмінь розв’язувати сюжетні задачі
Визначено динаміку формування вміння розв’язувати прості задачі за роками навчання. У методиці роботи над новими видами простих задач виокремлено, описано три етапи: підготовку, ознайомлення і закріплення [8].
Аналогічно здійснюється опис методики навчання розв’язування складених задач. Подано зміст і методику підготовчої роботи, під час якої опрацьовуються окремі ,діїщо будуть необхідні для розв’язування складеної задачі, а також запропоновано методику введення опрацювання поняття “складена задача” та методику формування вмінь розв’язування складених задач, зокрема й окремих математичних структур.
Третьою темою передбачено ознайомлення студентів із методикою формування в молодших школярів умінь розв’язування типових задач. Запропоновано істотні ознаки та способи розв’язування задач, що містять однакову величину: на знаходження четвертого пропорційного, на пропорційне ділення, на знаходження невідомих за двома різницями, на подвійне зведення до одиниці; показано взаємозв’язок між цими задачами й узагальнено істотні ознаки задач цієї групи та спосіб їх розв’язування. Подано істотні ознаки та плани розв’язування задач на процеси: на спільну роботу та рух; а також порівняно їх математичні структури та визначено
спільне у способах розв’язування. І завершують цю тему задачі на знаходження середнього арифметичного: задачі на застосування правила
знаходження середнього арифметичного та задачі на |
знаходження |
середньої величини однієї одиниці виміру чи лічби. Визначено їх істотні |
|
ознаки й узагальнено плани їх розв’язування [7; 8]. |
|
З метою перевірки результативності засвоєння |
навального |
матеріалу студентам пропонуються контрольні питання: |
|
Контрольні питання до теми 1.Розкрийте роль, місце і функції сюжетних задач у початковому
курсі математики.
2.Наведіть класифікацію видів простих задач, які розв’язуються в курсі початкової школи.
3.Наведіть класифікацію типових задач.
4.Розкрийте зміст кожного з етапів процесу розв’язування як простої, так і складеної сюжетної задачі
5.Назвіть способи перевірки задач і продемонструйте це на конкретних прикладах.
6.Прокоментуйте погляди різних методистів на проблему формування умінь розв’язувати сюжетні задачі.
7.Розкрийте методику формування в молодших школярів умінь розв’язувати задачі певних видів.
У практичному блоці подано плани практичних занять, список основної та додаткової літератури, методичні рекомендації щодо розкриття питань плану та запропоновано практичні завдання, наприклад:
Практичні завдання 1. Розробіть кілька фрагментів уроку, щодо подачі нового
матеріалу, який присвячується ознайомленню із простими сюжетними задачами нового виду в першому і другому класах.
|
2. |
Розробіть |
методику роботи |
над |
простими |
задачами |
перших |
|
||||||||
п’яти видів за пам’яткою №1 (по одній задачі кожного виду). |
|
|
|
|
||||||||||||
|
3. |
Розробіть |
методику |
роботи |
над |
простими |
задачами |
за |
||||||||
пам’яткою №2 (по одній задачі кожного виду). |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
4. Організуйте роботу над простими задачами на |
множення |
і |
|||||||||||||
ділення після їх розв’язання. Змоделюйте декілька фрагментів таких уроків. |
|
|||||||||||||||
|
5. Розробіть і обґрунтуйте диференційовану |
|
роботу |
на |
уроці |
|
||||||||||
над простими задачами. Тему уроку і клас визначити самостійно. |
|
|
|
|||||||||||||
|
Далі студентам пропонується здійснити рефлексію, наприклад: |
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
Рефлексія: |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
Яке із запропонованих завдань Вам здалося найбільш цікавим? |
|
||||||||||||||
Визначте можливі шляхи удосконалення запропонованого плану. |
|
|
|
|||||||||||||
|
Нарешті, подано завдання для самостійної роботи студентів, а також |
|
||||||||||||||
методичні рекомендації до виконання кожного завдання, наприклад: |
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
Завдання для самостійної роботи |
|
|
|
|
|
|
||||||
|
Підготуйте |
методичний |
огляд |
журналів“Початкова |
школа” та |
|
||||||||||
“Начальная школа” на тему “Методика навчання учнів розв’язувати прості та |
|
|||||||||||||||
складені |
сюжетні |
задачі”. Складіть |
бібліографічний покажчик |
статей |
для |
|
||||||||||
використання в подальшій професійній діяльності. Окремо проаналізуйте статті |
|
|||||||||||||||
М. Богдановича, Л. Кочиної, С. Царьової, С. Скворцової в яких розглядається |
|
|||||||||||||||
проблема навчання учнів розв’язувати сюжетні задачі та підготуйте2-на3 |
|
|||||||||||||||
сторінки рецензію (за вибором студентів). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
Методичні рекомендації для виконання завдань самостійної роботи. |
|
||||||||||||||
|
Рецензію на статтю можна написати в такій послідовності: автор, |
|
||||||||||||||
назва |
|
статті; де |
|
опубліковано; основні |
положення; |
актуальність; |
|
|||||||||
висновки, яких дійшов автор; де можна використати матеріал цієї статті. |
|
|||||||||||||||
|
У процесі розробки теоретичного та практичного блоків ми намагалися |
|
||||||||||||||
зберегти те цінне, що напрацьовано методичною наукою протягом десятиліть, і |
|
|||||||||||||||
звичайно врахувати сучасні інноваційні підходи до вивчення теми. |
|
|
|
|
||||||||||||
|
Висновки. |
Новий |
підручник |
для |
студентів |
зі |
спеціальності |
|||||||||
“Початкове |
навчання”, освітньо-кваліфікаційного |
рівня “бакалавр” |
є |
|
||||||||||||
інноваційним за змістом і структурою. Він відрізняється від інших ще й |
|
|||||||||||||||
тим, що розроблений на засадах модульно-компетентнісного підходу. |
|
|
||||||||||||||
|
Перспективи подальших пошуків у напрямку дослідження. В |
|
||||||||||||||
умовах модульно-компетентнісної освіти результат проектується – чітко |
|
|||||||||||||||
визначаються завдання і мета навчання, адекватні критерії оцінювання, |
|
|||||||||||||||
які |
мають |
бути |
досягнуті. Оцінювання |
результатів |
|
навчання |
|
|||||||||
стандартизоване |
– |
базується |
на |
однозначних |
|
критеріях |
оцінки |
|||||||||
досягнень |
студентів |
у |
контексті |
специфіки |
|
їхньої |
майбутньої |
|||||||||
професійної |
діяльності |
й |
рівня |
підготовленості. Тому |
наступні |
|
||||||||||
дослідження |
можливі |
в |
галузі |
розробки |
технології |
оцінювання |
||||||||||
навчальних досягнень студентів.
ЛІТЕРАТУРА
1. Бібік Н.М. Компетентнісний підхід: рефлексивний аналіз застосування / Н.М. Бібік // Компетентнісний підхід у сучасній освіті:
світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека освітньої політики / під заг. ред. О.В.Овчарук. – К. : “К.І.С.”, 2004. – С. 47-52.
2.Зимняя И.А. Ключевые компетенции– новая парадигма результата образования. / И.А. Зимняя – http://quality.petrsu.ru/file.doc.
3.Коваль Л.В., Скворцова С.О. Методика навчання математики: теорія і практика : підручник для студентів зі спеціальності6.010100 “Початкове
навчання”, освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр”. – Частина . І / Л.В. Коваль, С.О. Скворцова. – Одеса. : Видавництво-Автограф, 2008. – 282 с.
4. Лебедев О.Е. Компетентностный подход в образовании/
О.Е. Лебедев. – http://www.nekrasovspb.ru.
5.Овчарук О.В. Розвиток компетентнісного підходу: стратегічні орієнтири міжнародної спільноти / О.В. Овчарук // Компетентнісний підхід у сучасній освіті : світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека освітньої політики / за заг. ред. О.В.Овчарук. – К. : “К.І.С.”, 2004. – С. 6-15.
6.Пометун О.І Теорія та практика послідовної реалізації компетентнісного підходу в досвіді зарубіжних країн/ О.І. Пометун // Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи : Бібліотека освітньої політики / за заг. ред. О.В.Овчарук. –
К. : “К.І.С.”, 2004. – С. 16-25.
7.Скворцова С.О. Методична система навчання розв’язування сюжетних задач учнів початкових класів: монографія / С.О. Скворцова. – Одеса : Астропринт,2006. – 696 с.
8.Скворцова С.О. Методика навчання розв’язування сюжетних
задач |
у |
початковій |
школі: навчально-методичний |
посібник / |
|
||
С.О. Скворцова. – Одеса : Автограф, 2007.– 346 с. |
|
|
|
||||
9. Хуторской А.В. Определение общепредметного содержания и |
|
||||||
ключевых |
|
компетенций |
как |
характеристика |
нового |
подхода |
к |
конструированию образовательных |
стандартов/ А.В. |
Хуторской. |
– |
|
|||
http://www.eidos.ru. |
|
|
|
|
|
||
Дата надходження статті: 19.03.2009 року.
Дата прийняття статті до друку: 31.08.2009 року.