69. Сучасні фізкультурно-оздоровчі технології в фізичному вихованні

70. Теоретичне обґрунтування структури занять в фізичному вихованні

Структура фізкультурних занять загальноприйнята з ввідною частиною (4—6 мін), основною (18—20 мін) і завершальною (3—4 мін). У першій частині заняття пропонуються вправи в ходьбі, бігу, побудові, перестроюванні, нескладні ігрові завдання. Вихователеві слід звертати особливу увагу на чергування вправ в ходьбі і бігу: їх одноманітність стомлює дітей, знижує якість вправ, а також може привести до небажаних наслідків (порушенню постави, сплощенню стопи і т. д.). У другій частині заняття виучують вправам загальнорозвиваючого характеру, основним видам рухів, проводиться рухлива гра. У завершальній частині використовують вправи в ходьбі, нескладні ігрові завдання. Загальнорозвиваючі вправи . напрямлено впливають на організм в цілому, на окремі м'язові групи і суглоби, а також сприяють поліпшенню координації рухів, орієнтуванню в просторі, позитивно впливають на серцево-судинну і дихальну функції організму. Важливе значення для правильного виконання загальнорозвиваючих вправ має вихідне положення. Використовують різні вихідні положення: стоячи, сидячи, стоячи на колінах, лежачи на спині і животі. Змінюючи вихідне положення, вихователь може ускладнити або полегшити рухове завдання. При вченні вправам загальнорозвиваючого характеру в старшій групі вихователь застосовує дрібний (прапорці, кубики, скакалки, кіски, палиці, кеглі і т. д.) і крупний (рейки, обручі великого діаметру, мотузок) фізкультурний інвентар. Чергування фізкультурного інвентаря в різній послідовності вносить різноманітність; так, наприклад, виконання вправ з крупним інвентарем вимагає від дітей усвідомленості, уміння погоджувати свої дії з діями товаришів, - це те нове, що характерний і доступно дітям старшого дошкільного віку. Залежно від того, який інвентар буде використаний на занятті, вихователь продумує і планує побудову; наприклад, у вправах з палицями, прапорцями доцільна побудова в колонах і на достатній відстані один від одного, оскільки побудова в шеренгах не дозволить досягти необхідної амплітуди рухів і, крім того, може привести до травм.

71. Теорія спорту, зміст та структура

Спорт (англ. sport, походить від давньофранцузьського фр. disport — «дозвілля», «розвага») — організована за певними правилами діяльність людей, що полягає в зіставленні їх фізичних та інтелектуальних здібностей, а також підготування до цієї діяльності і міжособові відношення, що виникають в процесі гри.

Коротко, спорт — це змагання за певними правилами та підготовка до цих змагань. Часто, спорт служить розвагою для глядачів.

Зазвичай спортом є специфічний вид фізичної або інтелектуальної активності, яку здійснюють з метою змагання, а також поліпшення здоров'я, отримання морального і матеріального задоволення, прагнення до удосконалення і слави, покращення навичок.

Спорт ділиться на аматорський і професійний. Професійний спорт є важливою частиною індустрії розваг. За великими спортивними змаганнями спостерігають тисячі глядачів на трибунах стадіонів та спортивних залів і мільйони телеглядачів.

Види спорту поділяються на індивідуальні й командні. Окремо виділяють розумові види спорту й технічні види спорту. До розумових видів спорту належать різного роду настільні ігри. В технічних видах спорту використовуються різноманітні механізми й машини: мотоцикли, автомобілі, літаки, моторні човни, тощо.

Олімпійські види спорту

Із виникненням олімпійського руху види спорту, що входять до програми Олімпійських ігор мають особливий статус і в першу чергу фінансуються на державному рівні. Деякі види спорту визнані олімпійським комітетом, хоча й не входять до програми Олімпійських ігор.

До олімпійських видів спорту належать легка та важка атлетики, плавання та інші водні види спорту, такі як стрибки у воду, гімнастика, різні види єдиноборств: бокс, боротьба, дзюдо, таеквондо тощо, фехтування, кінний спорт, стрілецький спорт та стрільба з лука, велоспорт, веслування, вітрильний спорт та деякі види популярних ігрових видів спорту, а також сучасне п'ятиборство — вид спорту, вигаданий засновником олімпійського руху П'єром де Кубертеном.

До програми зимових олімпіад входять різні види лижного, ковзанярського, санного спорту, біатлон, а також деякі види ігрових зимових видів спорту.

Неолімпійські види спорту

Серед видів спорту, які не входять до програми олімпіад, є чимало професійних видів, що користуються великою популярністю в окремих країнах:бальні танці, крикет, регбі, американський футбол, гольф, багато різновидів вітрильного спорту, багато видів єдиноборств, технічні види спорту, екстремальні види спорту. Здебільшого ці види спорту мають солідну фінансову базу, приваблюють багато глядачів та увагу телебачення.

Технічні види спорту

Серед технічних видів спорту головне місце відіграють мото- та авто-перегони, використовуються також і інші технічні засоби: моторні човни, літаки, моторні сани тощо. Кільцеві автоперегони проводяться на спеціально сконструйованих трасах. Найпопулярніші з них Формула 1, Наскар, 24 години Ле Мана збирають гігантську телеаудиторію. Ралі — перегони важкими трасами. До цього класу перегонів належать класичне ралі та різні ралі-рейди.

Єдиноборства

Існує велике різноманіття єдиноборств, окремі серед них (бокс, боротьба, дзюдо, таеквондо) отримали статус олімпійського виду спорту. Серед єдиноборств велика кількість національних видів боротьби та бойових мистецтв.

Ігрові види спорту

Ігрові види спорту, як індивідуальні, так і командні привертають найбільшу увагу засобів масової інформації й користуються популярністю у глядачів та вболівальників. До індивідуальних ігрових видів спорту належать ігри з ракеткою: теніс, настільний теніс, бадмінтон, ігри з м'ячем: гольф, боулінг, різноманітні різновиди більярду, тощо. Часто такі види спорту мають також парний або командний варіанти.

Найбільші глядацькі аудиторії приваблюють командні види спорту: футбол та його різновиди (регбі, американський футбол, австралійський футбол), крикет, бейсбол, баскетбол, хокей, волейбол тощо.

Розумові види спорту

До розумових видів спорту належить значна кількість настільних ігор; шахи, шашки, го, рендзю, сьоґі, сянці, мають спортивний статус деякі з картярських ігор та азартних ігор: бридж, покер, нарди.

Інші популярні настільні ігри: доміно, маджонг, реверсі, лото / бінго, гральні кості, колекційні карточні ігри, настільні рольові ігри, монополія, вікторини, мають менш виражений спортивний статус.