Завдання для самостійної роботи і.

1. Прочитайте, перекладіть текст. Зробіть його повний аналіз

Nis ūs þonne se hlisa to foreswiZinenne, þe bē þam ēādiZan Gregorie þurh yldra manna seZenne tō ūs becōm for hwilcum intinZan he monad æwre, þæt hē swā Zeornfulle dyde ymb þa hælo ūre þēōde. SecZeaþ hi, þæt sume dæZe þider niwan cōmen cypemen of Brytene and moniZ cype þinZ on cēāpstōwe brōhte and ēā moniZe cwōmon tō bicZenne þa þing.

2. Знайдіть у тексті форми інфінітиву з прийменником to.

3. Наведіть форми дієвідмінювання дієслова bēōn.

4. Наведіть форми дієслів secZan, becuman.

5.Визначте структуру слова cēāpstōwe. проаналізуйте семантику його компонентів та поясніть загальне значення.

6. Поясніть відповідність голосних у готських та давньоанглійських словах: Gth hausjan – OE hyran (to hear), Gth laisjan – OE læran (to teach), Gth raisjan – OE ræran (to rear)

ІІ.

1. Прочитайте, перекладіть текст. Зробіть його повний аналіз

Ic ælfric wolde þās lytlan bōc āwenden tō engliscum Zereode of þām stæfcræfte þe is Zehāten Grammatica, syððan ic ðā twā bēc awende on hundeahtiZum spellum forðan ðe stæfcræft is sēō cæZ, ðe ðæra bōca andZit unlicð.

2.Знайдіть числівник та проаналізуйте його структуру.

3. Наведіть форми дієвідмінювання дієслова gān.

4. Наведіть форми дієслів rīdan, weorpan.

5.Визначте структуру rtysyuf rices weard. проаналізуйте семантику його компонентів та поясніть загальне значення.

6. Наведіть всі форми особових займенників у давньоанглійській мові

ІІІ.

1. Прочитайте, перекладіть текст. Зробіть його повний аналіз

þæt Estaland is swyðe mycel, and ðær bið swyðe maniZ burh, and ælcere byrig bið cyning, and þær bið swyðe mycel huhig and fiscaþ; and sē cyning and þa ricostan men drincaþ myran meolc and þa unspēdigan and þa þēōwan drincaþ mede.

2. Знайдіть у тексті іменники та визначте їх граматичні категорії.

3. Наведіть форми дієвідмінювання дієслова drincan (з урахуванням часів, осіб, способу).

4. Наведіть форми дієслів murnan, befeolan.

5.Визначте структуру слова cyningwuldor. проаналізуйте семантику його компонентів та поясніть загальне значення.

6. Наведіть ступені порівняння прикметників mycel та lytel.

 10. Тексти для аналізу

I. The Capture of the Five Boroughs

Her Eadmund cyning, Engla þeoden, mæcgea mundbora, Myrce geeode, dyre dædfruma, swa Dor scadeþ, Hwitanwyllesgeat and Humbra ea,

5

brada brimstream. Burga fife, Ligoraceaster and Lincylene and Snotingaham, swylce Stanford eac and Deoraby. Dæne wæran æror under Norðmannum nyde gebegde

10

on hæþenra hæfteclommum lange þrage, oþ hie alysde eft for his weorþscipe wiggendra hleo, afera Eadweardes, Eadmund cyning.

II. The Battle of Finnsburh

...nas byrnað?" Hnæf hleoþrode ða, heaþogeong cyning: "Ne ðis ne dagað eastan, ne her draca ne fleogeð, ne her ðisse healle hornas ne byrnað.

5

Ac her forþ berað; fugelas singað, gylleð græghama, guðwudu hlynneð, scyld scefte oncwyð. Nu scyneð þes mona waðol under wolcnum. Nu arisað weadæda ðe ðisne folces nið fremman willað.

10

Ac onwacnigeað nu, wigend mine, habbað eowre linda, hicgeaþ on ellen, winnað on orde, wesað onmode!" ða aras mænig goldhladen ðegn, gyrde hine his swurde. ða to dura eodon drihtlice cempan,

15

Sigeferð and Eaha, hyra sword getugon, and æt oþrum durum Ordlaf and Guþlaf, and Hengest sylf hwearf him on laste. ða gyt Garulf Guðere styrde ðæt he swa freolic feorh forman siþe

20

to ðære healle durum hyrsta ne bære, nu hyt niþa heard anyman wolde, ac he frægn ofer eal undearninga, deormod hæleþ, hwa ða duru heolde. "Sigeferþ is min nama," cweþ he, "ic eom Secgena leod,

25

wreccea wide cuð; fæla ic weana gebad, heardra hilda. ðe is gyt her witod swæþer ðu sylf to me secean wylle." ða wæs on healle wælslihta gehlyn; sceolde cellod bord cenum on handa,

30

banhelm berstan (buruhðelu dynede), oð æt ðære guðe Garulf gecrang, ealra ærest eorðbuendra, Guðlafes sunu, ymbe hyne godra fæla, hwearflicra hræw. Hræfen wandrode,

35

sweart and sealobrun. Swurdleoma stod, swylce eal Finnsburuh fyrenu wære. Ne gefrægn ic næfre wurþlicor æt wera hilde sixtig sigebeorna sel gebæran, ne nefre swetne medo sel forgyldan

40

ðonne Hnæfe guldan his hægstealdas. Hig fuhton fif dagas, swa hyra nan ne feol drihtgesiða, ac hig ða duru heoldon. ða gewat him wund hæleð on wæg gangan, sæde þæt his byrne abrocen wære,

45

heresceorp unhror, and eac wæs his helm ðyrel. ða hine sona frægn folces hyrde, hu ða wigend hyra wunda genæson, oððe hwæþer ðæra hyssa