- •Л.А.Павленко нова історія країн європи та америки (другий період)
- •Студент повинен знати:
- •Студент повинен вміти:
- •Словник
- •Програма курсу (за вимогами кредитно-модульної системи) Змістовий модуль 1.
- •Тема 1. Вступ. Основні тенденції розвитку країн Європи та Америки у другий період Нового часу.
- •Тема 2. Франція у другій половині XIX - на початку XX ст.
- •Тема 3. Утворення єдиної Італії.
- •Об'єднання Німеччини.
- •Особливості соціально-економічного та політичного розвитку Англії у другій половині XIX - на початку XX ст.
- •Сша: формування американської нації.
- •Малі європейські країни у п половині хіх - на початку XX ст.
- •Основні тенденції розвитку країн Латинської Америки.
- •Міжнародні відносини кінця XIX - початку XX ст.
- •Культура країн Європи та Америки у другій половині XIX - на початку XX ст.
- •Оріентовна структура залікового кредиту курсу
- •Оцінювання навчальної діяльності студента шкала оцінювання якості знань студентів:
- •Критерії оцінювання знань студентів за кредитно-модульною системою:
- •Плани семінарських занять
- •Тема 1. Франція наприкінці хіх – на початку хх ст. (6 год.) Заняття 1. Франко-німецька війна (1870-1871 рр.) та її наслідки (2 год.)
- •Джерела
- •Література
- •Тема 2. Німеччина наприкінці хіх – на початку хх ст.
- •(4 Год. )
- •Заняття 1. Внутрішня і зовнішня політика Німецької імперії в роки канцлерства Бісмарка.
- •(2 Год.)
- •Джерела
- •Литература
- •(2 Год.)
- •Джерела
- •Література
- •Тема 3. Основні причини і принципи політики соціального реформізму в провідних країнах світу. (На прикладі Великої Британії і сша)
- •Джерела
- •Література
- •Тема 5. Міжнародні відносини кінця хіх – початку хх ст. (4 год.)
- •Джерела
- •Література
- •Джерела
- •Література
- •Тема 6. Перша світова війна 1914-1918 рр. (4 год.)
- •Джерела
- •Література
- •Питання на іспит
- •Джерела та література Джерела
- •Загальні роботи з нової історії
- •Підручники та навчальні посібники
Оцінювання навчальної діяльності студента шкала оцінювання якості знань студентів:
Шкала оцінювання ECTS |
Національна шкала оцінювання | |||
Оцінка |
Визначення |
Кількість балів |
Оцінка |
Кількість балів |
A |
Відмінно |
90-100 |
Відмінно |
90-100 |
B |
Дуже добре |
83-89 |
Добре |
75-89 |
C |
Добре |
75-82 | ||
D |
Задовільно |
68-74 |
Задовільно |
60-74 |
E |
Достатньо |
60-67 | ||
FX |
Незадовільно з можливістю повторного складання |
35-59 |
Незадовільно з можливістю повторного складання |
35-59 |
F |
Незадовільно з обов’язковим повторним курсом |
0-34 |
Незадовільно з обов’язковим повторним курсом |
0-34 |
Критерії оцінювання знань студентів за кредитно-модульною системою:
а) робота на семінарському заняттідо 3 балів
Оцінюються
Відповідь на семінарському занятті
Запитання на семінарському занятті
Рецензування відповіді на семінарському занятті
Доповнення на семінарському занятті
Участь у дискусії
в) самостійна роботадо 18 балів
д) іспит до 40 балів
Відповідь на семінарському занятті являє собою повідомлення з питання винесеного на обговорення. Цей виступ повинен бути чітко структурований і містити основні результати наукового вивчення проблеми, аргументи на користь існуючих концепцій, а також власне бачення доповідачем обговорюваної проблеми у вигляді висновків. Доповідь не повинна тривати більше 10 хвилин.
Студенти мають змогу ставити питанняв ході обговорення проблем семінарського заняття. До уваги береться передусім якість питань. Ті з них, які провокують дискусію, актуалізують нові аспекти обговорюваної проблеми, створюють проблемні ситуації можуть бути оцінені високим балом, на відміну від питань репродуктивного характеру. При оцінюванні питань студентів їх кількість до уваги не береться.
Рецензування відповіді на семінарському занятті передбачає визначення рівня виступу з питання семінарського заняття. З позицій власного розуміння питання студент повинен оцінити рівень знань свого колеги, вказавши на здобутки та недоліки у відповіді. Рецензія повинна враховувати самостійність суджень доповідача, їх адекватність рівню розвитку історичної науки, здатність аргументовано відстоювати свою точку зору в дискусії.
Доповнення на семінарському занятті передбачає стислий виступ (повідомлення) у розвиток положень, висловлених доповідачем. Доповнення не повинно повторювати аргументацію та фактичний матеріал доповідача. Цінність доповнення полягає у привернені уваги до тих аспектів обговорюваного питання, які не знайшли висвітлення у виступі доповідача. При оцінюванні доповнень студентів їх кількість значення не має.
Самостійна робота передбачає, з одного боку, роботу по підготовці до семінарських занять, з іншого – опрацювання проблем, винесених на позааудиторне вивчення. Оцінювання якості самостійної роботи здійснюється в ході написання підсумкового тесту, який складений для перевірки знань з питань, запропонованих для самостійного опрацювання.
Складання іспиту.В разі, якщо студент впродовж семестру набрав від 35 до 59 балів, він повинен скласти іспит. Студент, який за результатами модульного контролю набрав 60 балів, може бути, за власною згодою, звільнений відскладання іспиту, а його рейтингова оцінка є підсумковою, або має можливість підвищити свій рейтинг шляхом складання іспиту, але не більше, ніж на 40 балів.
Питання іспиту складаються на підставі програми курсу і адекватно відображають зміст усього навчального матеріалу курсу ”Нова історія країн Європи та Америки (другий період)”.
Студенти, які впродовж семестру набрали менше 35 балів до здачі іспту не допускаються і залишаються на повторний курс.