- •1. Навчальна програма і тематичний план 7
- •2. Лабораторний практикум ______________________14
- •3. Критерії оцінювання та форми контролю 70
- •4. Вказівки для самостійної роботи студентів 71
- •5. Питання до заліку 2
- •1. Навчальна програма
- •Тема 1. Вступ. Завдання та методологічні проблеми психофізіології (4 год.)
- •Тема 2. Когнітивні пізнавальні процеси (10 год.)
- •Тема 3. Нові напрями прикладної психофізіології (4 год.)
- •Тематичний план курсу "психофізіологія"
- •2. Лабораторний практикум
- •Складання цілеспрямованого поведінкового акту за п. К. Анохіним
- •Хід роботи
- •Вимірювання величини ілюзії зорового сприйняття
- •Хід роботи
- •Визначення властивостей нервової системи за психомоторними показниками. Тепінг-тест. Хронорефлексометрія.
- •Хід роботи
- •Аналіз результатів
- •Час рефлексу на світові та звукові подразнення
- •Формування диференціювального гальмування
- •Дослідження переключення уваги за умов активного вибору корисної інформації
- •Хід роботи
- •Вивчення стану мовної функції
- •Хід роботи
- •Діагностика інтелекту
- •Хід роботи
- •Стимульний матеріал
- •Стимульний матеріал
- •Бланк для заповнення
- •Стимульний матеріал
- •Визначення функцій лобної частини великих півкуль, Функція зорово-просторового мислення
- •Хід роботи
- •7.1. Міркування типу "якщо – то".
- •7.2. Все швидше і швидше.
- •Дослідження різних видів пам’яті
- •Хід роботи
- •Додаток
- •Вивчення образного невербального, просторового мислення; математичних здібностей
- •Хід роботи
- •3. Критерії оцінювання та форми контролю з дисципліни "психофізіологія"
- •4. Вказівки для самостійної роботи студентів
- •1 Модуль
- •2 Модуль
- •3 Модуль
- •5. Питання до заліку
- •Жиденко Алла Олександрівна психофізіологія
1. Навчальна програма
Тема 1. Вступ. Завдання та методологічні проблеми психофізіології (4 год.)
Історія виникнення та розвитку психофізіології. Предмет, цілі і задачі психофізіологічного дослідження. Сучасні методи непрямого – вегетативні реакції, електрична активність шкіри, електроміографія (ЕМГ); окулографія та прямого – електроенцефалографія (ЕЕЦ), комп’ютерна томографія, магнітоенцефалографія і т.д. – вивчення мозку людини. Використання методу ЕМГ для ранньої діагностики вражень нервово-м’язової системи у спортсменів. Психофізіологічні методи: поєднання адекватної стимуляції із реєстрацією електрофізіологічних реакцій; поєднання електрофізіологічної стимуляції із поведінковими реакціями. Поліграфічна реєстрація мовних, рухливих, електроенцефалографічних, вегетативних реакцій. Викликанні потенціали, комп’ютерна поліграфія. Картування мозку. Електричне і хімічне подразнення мозку. Руйнування ділянок мозку. Застосування радіоактивних ізотопів.
Функції центральної нервової системи (ЦНС) людини. Рефлекторна функція. Рефлекторна дуга. Безумовні та умовні рефлекси. Механізм утворення та теорії замикання тимчасових зв’язків. Біохімічні основи їх формування. Гальмування умовних рефлексів: безумовне та умовне (внутрішнє). Координаційна функція. Інтегративна діяльність мозку. Три основні функціональні блоки мозку. Перший блок – блок прийому , переробки сенсорної інформації, його локалізація в мозку. Другий блок – блок модуляції, активації нервової системи. Третій блок – блок програмування, регуляції і контролю складних форм діяльності. Управління рухом та вегетативними реакціями. Структура рухового акту. Два основних принципи управління руховими актами: принцип прямого програмного управління та принцип сенсорних корекцій поточного руху по ланцюгу зворотного зв’язку; дві системи ініціації руху, два механізми управління рухом: за допомогою центральних моторних програм та за допомогою зворотної аферентації, яка використовується для безперервного контролю і корекції виконуваного руху. Векторна модель управління руховими та вегетативними реакціями.
Тема 2. Когнітивні пізнавальні процеси (10 год.)
Психофізіологія поведінки. Вчення І.П. Павлова про I і II сигнальні системи. Розвиток і функції мови, стадії оволодіння мовою, центри мови в корі великих півкуль. Класифікація І.П. Павлова типів вищої нервової діяльності (ВНД). Залежність типу ВНД від працездатності нервових клітин та від особливостей протікання процесів збудження та гальмування. Типологія ВНД за І.П. Павловим. Професійний відбір спортсменів в залежності від їх типологічних особливостей.
Психофізіологія сприйняття та кодування інформації в нервовій системі. Явище іррадіації, концентрації і взаємної індукції. Роль сенсорних систем у послідовній прояві різноманіття безумовно-рефлекторних актів, орієнтувальних реакцій, адаптаційної поведінки людини. Визначення і значення інформації для життєдіяльності організму. Принципи кодування інформації в нервовій системі. Принцип специфічності – мічена лінія. Частотний код – один із способів передачі інформації. Структурна організація потенціалу дії (ПД) у часі, як відповідь нейрона на подразнення. Локальні нейронні ланцюги. Паралельне оброблення інформації. Ієрархічна і паралельна системи виділення ознак. Нейронні механізми сприйняття. Наявність чутливих періодів в розвитку мозку. Колінчата (вертикальна) і пошарова (горизонтальна) організація нейронів кори. Константні нейрони-детектори. Формування детекторів в онтогенезі. Вплив зовнішньої стимуляції і неспецифічної активації на пластичні зміни детекторів. Формування зв’язків детекторів з командними нейронами. Детекторні карти. Гностична одиниця. Модуляторні нейрони. Ієрархічна система управління. Концептуальна рефлекторна дуга. Конвергенція детекторів на командному нейроні. Механізм векторного кодування сигналу. Принцип зворотного зв’язку та його роль в ефективності тренувального процесу і удосконаленні техніки спортсмена.
Психофізіологічні механізми пізнавальних процесів. Теорії, які пояснюють цілісне сприйняття подразників мозком людини. Визначення уваги, класифікація видів та характеристик. Мислення та мова. Структура процесу мислення; вербальний та невербальний інтелект. Функціональна асиметрія мозку та особливості розумової творчої діяльності. Психофізіологія свідомості. Теорії свідомості. Характеристика свідомих і несвідомих процесів.
Психофізіологія емоцій. Класифікація та функції емоцій. Когнітивні процеси в ґенезі емоцій. Біологічні та соціально значимі стимули, а також потребуючо-інформаційні фактори виникнення емоцій. Теорія зворотного лицьового зв’язку як одного із механізмів емоцій. Багатомірна та дискретна моделі емоцій. Нейроанатомія емоцій. Центри насолоди та уникання. Центри агресивної поведінки і страху. Гуморальні механізми емоцій. Вираження емоцій у міміці, жестах, позі, голосі. Активність лицьових м’язів, пов’язаних із різними емоціями. Нейрони-детектори емоційної лицьової експресії. Зв’язок емоційних переживань із індивідуальними відмінностями. Тривожність. Агресивність. Депресія. Допитливість. Функційна асиметрія мозку та емоції. Художній, інтелектуальний тип і емоції, семантичний простір емоцій.
Пам’ять та навчання. Філогенетичні рівні біологічної пам’яті. Види пам’яті: сенсорна, первинна, вторинна, третинна, їх характеристика. Форми пам’яті – чуттєво-образна, логічно-смислова. Процедурна та декларативна пам’ять. Тимчасова організація і концепція активної пам’яті. Множинність систем пам’яті, роль іонних процесів в пластичності нейронів. Нейрони довготривалої пам’яті. Експресія генів.
Сон, характеристика і механізми. Структури мозку, що регулюють сон та бадьорість організму, їх морфофункційні зв’язки. Види і механізми сну. Поняття про гіпноз. Теорії та фази сну, їх електроенцефалограма. Сновидіння, їх природа. Сомнамбулізм.
Концепція стресу Г. Сельє: еустрес, дістрес. Стресори. Фізіологічний і психологічний стрес. Нейроні і гуморальні механізми стресу. Інформаційне навантаження. Інформаційний стрес. Інформаційний невроз. Емоційний стрес. Роль стрес-реакцій в загальному механізм адаптації. Індивідуальна стійкість до стресу. Тренування та здатність переносити стрес.