2.2. Основні положення логістики

В логістиці діють три положення:

1. Застосування системного підходу для пошуку оптимальних логістичних

рішень.

2. Застосування чотирьох наступних логістичних принципів:

2.1. Принцип інтеграції.

Якщо об'єднувати прості потоки (мають один вид елемента потоку, наприклад, тільки ящики або мішки) в складний, то витрати на управління складним потоком будуть менші, ніж при управлінні кожним простим потоком окремо. Наприклад, необхідно доставити з пункту А в Б вантаж, що складається зі 100 ящиків, 200 мішків, 20 діжок загальною вагою 16 тон. Автоперевізникові більш вигідно використовувати для цього один транспортний засіб вантажопідйомністю 20 тон, ніж транспорт вантажопідйомністю 2 тони, здійснюючи декілька рейсів.

2.2. Принцип оптимальності.

Передбачає ефективне управління запасами в мікрологістичній системі (див. правило кількості, розділ 2.1).

2.3. Принцип синхронізації.

Обумовлює упорядкування руху потоків, а відповідно і їх елементів, в часі. Наприклад, створення розкладу руху пасажирських потягів Південно-Західної залізниці на весняно-літній період, де чітко визначений час прибуття і час відправлення кожного потяга по кожній станції.

2.4. Принцип односпрямованості.

Встановлює перевагу однонаправленого руху потоків у просторі над багатовекторним. Наприклад, якщо пункти А, Б, В розташовані послідовно по одній дорозі, то більш вигідно завезти вантаж по черзі з пункту А (склад) в Б і далі в В по маршруту: А – Б – В – А, ніж скористатись багатовекторною траєкторією: А – Б – А – В – А. Очевидно, що відстань, яка пройдена вантажівкою в першому випадку, буде меншою.

3. Використання в потокових процесах лише спеціального логістичного обладнання, розрахованого на відповідну вагу та габарити елемента потоку. Наприклад, використання в складських ЛО п’ятитонного автонавантажувача

для перевезення і складування палет вагою 0,5 тони невигідно, тому що такий навантажувач має значну власну вагу (для запобігання його перекидання при роботі з п’ятитонним вантажем), що призведе до додаткових витрат пального чи електроенергії .

2.3. Рівні розвитку логістики

Логістика в рамках виробничих підприємств може знаходитись на чотирьох рівнях свого розвитку:

1. Нульовий рівень. Коли керівництво виробничого підприємства використовує логістику фрагментарно, в управлінні відсутній системний підхід.

2. Перший рівень. Логістичні знання, а відповідно і логістичні механізми застосовуються лише в одній з підсистем підприємства - постачання або збуту.

3. Другий рівень. Логістичні знання використовуються в двох

вищезазначених підсистемах одночасно: підприємство розглядається як система; досліджується та аналізується мікрологістичний потік.

4. Третій рівень. Відбувається оснащення всіх підсистем підприємства - постачання (ПП), виробництва (ПВ), збуту (ПЗ) і управління (ПУ) спеціальним логістичним обладнанням і підприємство стає ланкою в макрологістичному потоці.