Охорона вод - сукупність правових, організаційних, технологічних, економічних, наукових і соціальних заходів, спрямованих на попередження та усунення забруднення, засмічення та виснаження вод
у водних об'єктах з метою оптимального задоволення потреб населення та галузей економіки у воді нормативної якості.
Правові заходи - дотримання природоохоронних законів, Водного кодексу України.
Організаційні заходи - створення схем комплексного використання та охорони вод басейнів річок, які повинні забезпечувати збереження якості вод згідно вимог правил охорони поверхневих вод від забруднення стічними водами, правил санітарної охорони прибережних вод морів, положення про порядок використання й охорони підземних вод.
Економічні заходи - розробка і впровадження критеріїв з оцінки збитків від забруднення вод, стимулювання впровадження водозберігаючих технологій тощо.
Наукові заходи - проведення теоретичних (гідрологічних, гідрохімічних, гідроекологічних, направлених на покращення всієї системи охорони вод) і прикладних досліджень (направлених на вдосконалення існуючих методів очищення стічних вод, розробку водозберігаючих технологій).
Соціальні заходи - створення сприятливих умов для проживання, здоров'я і відпочинку з використанням водних ресурсів; виховання бережливого ставлення до водних ресурсів спільними зусиллями державних органів і громадських організацій; екологічна освіта і громадська екологічна діяльність.
Технологічні заходи -
діяльність, направлена на:
•зменшення обсягів стічних
вод за рахунок удосконалення
технологій виробництва;
•покращення методів
очищення стічних вод;
•вилучення із стічних вод та утилізація цінних речовин;
•впровадження оборотного водопостачання;
•заміна водяного
охолодження повітряним.
Для охорони водоймищ від забруднення стічними водами передбачаються наступні технічні рішення:
•закриття циклу води кінцевого охолодження коксового газу;
•безстічні системи водопостачання (очищення і замикання в обороті шламових вод вуглезбагачувальних фабрик і аспіраційних систем, використання очищених фенольних вод на підприємстві);
•установки нейтралізації та знешкодження кислотних і інших токсичних стоків;
•установки регенерації солеутримуючих стоків після хімводоочисток; озонаторні установки;
•утилізація надлишкового мулу, смоли і масел (зневоднення або термознешкодження);
•біохімічне очищення фенолутримуючих стічних вод;
•утилізація фусів, кислої смолки і відпрацьованих розчинів сіркоочисток шляхом подачі у вугільну шихту;
•кінцеве охолодження коксового газу в закритих системах.
