
- •Лабораторна робота № 1 вивчення криволінійного руху.
- •Теоретичні відомості
- •Опис методу
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 2 визначення моменту інерції системи на прикладі маятника обербека
- •Теоретичні відомості
- •Опис методу
- •Порядок виконання роботи
- •Обчислення похибок прямих вимірювань
- •Обчислення похибок непрямого вимірювання
- •Обчислення похибки непрямого вимірювання
- •То після підстановки формул (5)÷(13) у формулу
- •Порядок виконання роботи.
- •За допомогою формули (21) обчислити відносну похибку вимірювань коефіцієнта тертя кочення.
- •Коефіцієнти тертя кочення
- •Лабораторна робота № 4 визначення відношення питомих теплоємностей газів методом адіабатичного розширення
- •Теоретичні відомості
- •Опис методу
- •Порядок виконання роботи
- •Обчислення похибок прямих вимірювань
- •Обчислення похибки непрямого вимірювання
- •Лабораторна робота № 5 визначення коефіцієнта в’язкості рідини методом падаючої кульки
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 6 дослідження електростатичного поля
- •Теоретичні відомості
- •Опис методу
- •Порядок виконання роботи.
- •Лабораторна робота № 7 вивчення амперметра і вольтметра
- •Характеристики нешунтованих амперметрів
- •Виміри та розрахунки для еталонного
Лабораторна робота № 1 вивчення криволінійного руху.
Мета роботи – визначити деякі кінематичні характеристики (горизонтальну і вертикальну складові швидкості, повну швидкість, нормальну і тангенціальну (дотичну) складові повного прискорення, а також радіус кривизни траєкторії) руху тіла, що кинуте горизонтально в полі тяжіння Землі, в заданій точці траєкторії.
Прилади і обладнання: криволінійний жолоб, стальна кулька, обмежувальний ящик, масштабна лінійка, звичайний та копіювальний папір.
Теоретичні відомості
Якщо матеріальна точка рухається за криволінійною траєкторією, то вектор її лінійної швидкості збігається з дотичною до траєкторії. При цьому вектор швидкості може змінюватись в загальному випадку як за модулем, так і за напрямком.
Вектор
тангенціального прискорення
визначається швидкістю зміни вектора
швидкості
за модулем, вектор нормального
(доцентрового) прискорення
- швидкістю зміни вектора швидкості за
напрямком.
Рисунок 1
.
Вектор
нормального прискорення спрямований
до центра кривизни траєкторії під кутом
900
до вектора повної швидкості. Його модуль
, де v – повна швидкість в точці траєкторії
M, R – радіус кривизни траєкторії в цій
точці. Вектори тангенціального і
нормального прискорення є взаємно
перпендикулярними складовими повного
прискорення
,
яке дорівнює їх векторній (геометричній)
сумі:
.
Модуль вектора повного прискорення
.
При кидані деякого тіла в горизонтальному напрямку (вздовж осі ОХ) його рух обумовлюється рухом за інерцією в горизонтальному напрямку і рухом під дією сили тяжіння – в вертикальному. Згідно принципу незалежного складання рухів ці два рухи дають результуючий рух за криволінійною траєкторією. Його описує рівняння руху в двох координатах:
ОХ: , (1)
ОУ: ,
(2)
де
- початкова швидкість вздовж осі ОХ
(початкова
швидкість в вертикальному напрямку
дорівнює нулю), H – висота, з якій падає
кулька, g – прискорення вільного падіння.
Ми нехтуємо силою опору повітря і тому
вважаємо рух вздовж осі ОХ рівномірним,
тобто горизонтальна складова швидкості
завжди vг
= vox
= vо.
Цей рух і рух по вертикалі синхронізовані
у часі, але є незалежними. Диференціювання
по часу другого рівняння дає вираз для
величини вертикальної складової
швидкості
vВ
= vy:
.
(3)
Рівняння (1) - (3) дозволяють з відомих початкових умов визначити кінематичні характеристики руху матеріальної точки в будь-який момент часу (це є пряма задача кінематики), наприклад, для моменту падіння маємо:
;
;
(4)
В даній лабораторній роботі відомими з експерименту є величини H i L, що дозволяє розрахувати інші відповідні кінематичні характеристики.
Опис методу
Для створення горизонтального руху тіла (стальної кульки) застосовується жолоб N, що закріплений на тримачі D (рис.2). Кульку утримують над жолобом на рівні його верхнього краю, а потім відпускають. Нижній кінець жолоба спрямований горизонтально, тому і вектор швидкості кульки в точці вильоту спрямований горизонтально.
Значення горизонтальної складової швидкості є однаковим в кожній точці траєкторії і дорівнює
(5)
значення вертикальної складової дорівнює
. (6)
Для величини повної швидкості в точці падіння, враховуючи вищенаведені формули, маємо
.
(7)
Рисунок
2
Повне
прискорення в будь-якій точці дорівнює
прискоренню вільного падіння
.
Розкладемо його на дві складові –
тангенціальну (дотичну)
і нормальну (доцентрову)
.
Знайдемо формули для обчислення цих величин. З рис.3 бачимо, що трикутники ABC і DFC є подібні, тому
маємо
,
звідки
. (8)
Також
, звідки
. (9)
Знаючи
і
для точки С, можна визначити радіус
кривизни траєкторії в цій точці:
(10)
Рисунок 3
В роботі необхідно визначити величини: vГ, vВ, v, at, an, a, R в точці падіння, виходячи з виміряних значень L і H.