- •Лабораторна робота № 1 вивчення криволінійного руху.
- •Теоретичні відомості
- •Опис методу
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 2 визначення моменту інерції системи на прикладі маятника обербека
- •Теоретичні відомості
- •Опис методу
- •Порядок виконання роботи
- •Обчислення похибок прямих вимірювань
- •Обчислення похибок непрямого вимірювання
- •Обчислення похибки непрямого вимірювання
- •То після підстановки формул (5)÷(13) у формулу
- •Порядок виконання роботи.
- •За допомогою формули (21) обчислити відносну похибку вимірювань коефіцієнта тертя кочення.
- •Коефіцієнти тертя кочення
- •Лабораторна робота № 4 визначення відношення питомих теплоємностей газів методом адіабатичного розширення
- •Теоретичні відомості
- •Опис методу
- •Порядок виконання роботи
- •Обчислення похибок прямих вимірювань
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 6 дослідження електростатичного поля
- •Теоретичні відомості
- •Опис методу
- •Порядок виконання роботи.
- •Лабораторна робота № 7 електровимірювальні прилади. Вимірювання електричного струму.
- •Характеристики нешунтованих амперметрів
- •Виміри та розрахунки для еталонного
- •Додаток
- •1. Коефіцієнти Стьюдента
- •2. Характеристика засобів вимірювання
- •Характеристика мір
- •Характеристика приладів
- •Література
Лабораторна робота № 1 вивчення криволінійного руху.
Мета роботи – визначити деякі кінематичні характеристики (горизонтальну і вертикальну складові швидкості, повну швидкість, нормальну і тангенціальну (дотичну) складові повного прискорення, а також радіус кривизни траєкторії) руху тіла, що кинуте горизонтально в полі тяжіння Землі, в заданій точці траєкторії.
Прилади і обладнання: криволінійний жолоб, стальна кулька, обмежувальний ящик, масштабна лінійка, звичайний та копіювальний папір.
Теоретичні відомості
Якщо матеріальна точка рухається за криволінійною траєкторією, то вектор її лінійної швидкості збігається з дотичною до траєкторії. При цьому вектор швидкості може змінюватись в загальному випадку як за модулем, так і за напрямком.
Вектор тангенціального прискорення визначається швидкістю зміни вектора швидкостіза модулем, вектор нормального (доцентрового) прискорення- швидкістю зміни вектора швидкості за напрямком.
Напрямок вектора тангенціального прискорення в кожній точці траєкторії (див. рис.1, точка M) збігається з напрямком вектора повної швидкості, а його модуль визначається першою похідною від швидкості за часом: .
Вектор нормального прискорення спрямований до центра кривизни траєкторії під кутом 900 до вектора повної швидкості. Його модуль , де v – повна швидкість в точці траєкторії M, R – радіус кривизни траєкторії в цій точці.
Рис. 1
Вектори тангенціального і нормального прискорення є взаємно перпендикулярними складовими повного прискорення , яке дорівнює їх векторній (геометричній) сумі:.
Модуль вектора повного прискорення
.
При кидані деякого тіла в горизонтальному напрямку (вздовж осі ОХ) його рух обумовлюється рухом за інерцією в горизонтальному напрямку і рухом під дією сили тяжіння – в вертикальному. Згідно принципу незалежного складання рухів ці два рухи дають результуючий рух за криволінійною траєкторією. Його описує рівняння руху в двох координатах:
ОХ: , (1)
ОУ: , (2)
де - початкова швидкість вздовж осі ОХ (початкова швидкість в вертикальному напрямку дорівнює нулю),
H – висота, з якої падає кулька, g – прискорення вільного падіння. Ми нехтуємо силою опору повітря і тому вважаємо рух вздовж осі ОХ рівномірним, тобто горизонтальна складова швидкості завжди vг = vox = vо. Цей рух і рух по вертикалі синхронізовані у часі, але є незалежними. Диференціювання по часу другого рівняння дає вираз для величини вертикальної складової швидкості
vВ = vy: . (3)
Рівняння (1) - (3) дозволяють з відомих початкових умов визначити кінематичні характеристики руху матеріальної точки в будь-який момент часу (це є пряма задача кінематики), наприклад, для моменту падіння маємо:
; ;
(4)
В даній лабораторній роботі відомими з експерименту є величини H i L, що дозволяє розрахувати інші відповідні кінематичні характеристики.
Опис методу
Для створення горизонтального руху тіла (стальної кульки) застосовується жолоб N, що закріплений на тримачі D (рис.2). Кульку утримують над жолобом на рівні його верхнього краю, а потім відпускають. Нижній кінець жолоба спрямований горизонтально, тому і вектор швидкості кульки в точці вильоту спрямований горизонтально.
Значення горизонтальної складової швидкості є однаковим в кожній точці траєкторії і дорівнює
(5)
значення вертикальної складової дорівнює
(6)
Рис. 2
Для величини повної швидкості в точці падіння, враховуючи вищенаведені формули, маємо
(7)
Повне прискорення в будь-якій точці дорівнює прискоренню вільного падіння . Розкладемо його на дві складові – тангенціальну (дотичну)і нормальну (доцентрову).
Рис. 3
Знайдемо формули для обчислення цих величин. З рис.3 бачимо, що трикутники ABC і DFC є подібні, тому
маємо , звідки(8)
Також , звідки(9)
Знаючи ідля точки С, можна визначити радіус кривизни траєкторії в цій точці:
(10)
В роботі необхідно визначити величини: vГ, vВ, v, at, an, a, R в точці падіння, виходячи з виміряних значень L і H.