
- •Лабораторна робота № 1 вивчення криволінійного руху.
- •Теоретичні відомості
- •Опис методу
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 2 визначення моменту інерції системи на прикладі маятника обербека
- •Теоретичні відомості
- •Опис методу
- •Порядок виконання роботи
- •Обчислення похибок прямих вимірювань
- •Обчислення похибок непрямого вимірювання
- •Обчислення похибки непрямого вимірювання
- •То після підстановки формул (5)÷(13) у формулу
- •Порядок виконання роботи.
- •За допомогою формули (21) обчислити відносну похибку вимірювань коефіцієнта тертя кочення.
- •Коефіцієнти тертя кочення
- •Лабораторна робота № 4 визначення відношення питомих теплоємностей газів методом адіабатичного розширення
- •Теоретичні відомості
- •Опис методу
- •Порядок виконання роботи
- •Обчислення похибок прямих вимірювань
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 6 дослідження електростатичного поля
- •Теоретичні відомості
- •Опис методу
- •Порядок виконання роботи.
- •Лабораторна робота № 7 електровимірювальні прилади. Вимірювання електричного струму.
- •Характеристики нешунтованих амперметрів
- •Виміри та розрахунки для еталонного
- •Додаток
- •1. Коефіцієнти Стьюдента
- •2. Характеристика засобів вимірювання
- •Характеристика мір
- •Характеристика приладів
- •Література
Лабораторна робота № 2 визначення моменту інерції системи на прикладі маятника обербека
Мета роботи: експериментально визначити момент інерції системи динамічним методом та порівняти отримані результати з теоретичними обчисленнями.
Прилади та обладнання: маятник Обербека, міліметрова лінійка, секундомір.
Теоретичні відомості
Обертальним рухом твердого тіла (системи) відносно нерухомої осі називається такий рух, під час якого всі точки тіла (системи) рухаються в площинах, перпендикулярних до осі обертання, і описують кола з центрами на цій осі.
Рис. 1
Кінематика
та динаміка обертального руху
характеризується відповідно кутом
повороту
,
приростом кута повороту
,
кутовою швидкістю
,
кутовим прискоренням
,
моментом інерції J, моментом сили
,
моментом імпульсу
,
які виконують таку саму роль для
обертального руху, як і відповідні
величини – шлях S, переміщення
,
швидкість
,
прискорення
,
маса m, сила
,
імпульс
- для поступального руху. Зв’язок між
лінійними і відповідними кутовими
кінематичними величинами здійснюється
через радіус обертання r (радіус-вектор
)
таким чином:
s = r
;;
;
.Динамічні характеристики обертального
руху визначаються наступними виразами:
;
;
.
Взаємозв’язок між відповідними величинами додатково розкривається при графічному зображенні векторних величин, що розглядаються в лабораторній роботі (див. рис. 1: а – кінематика, б – динаміка).
Основний закон динаміки обертального руху тіла відносно нерухомої осі обертання записується так:
(1)
Для тіл правильної геометричної форми момент інерції простіше визначити аналітично, для тіл неправильної геометричної форми – експериментально. З експериментальних найбільш поширеними є методи, які грунтуються на використанні основного закону динаміки обертального руху, закону збереження та перетворення енергії та законів коливального руху.
Опис методу
Рис. 2
Маятник Обербека, момент інерції якого треба визначити, складається із закріпленого на гори-зонтальній осі шківа
(рис.
2) з радіально розташованими стержнями,
на яких симетрично закріплені чотири
тягарці масами m1.
На шків намотана нитка, один кінець якої
закріплений до шківа, а на другому кінці
підвішений тягарець масою m. Під час
опускання тягарця m маятник Обербека
під дією сили натягу нитки
приводиться в рівноприскорений
обертальний рух.
Основне рівняння динаміки обертального руху для маятника Обербека має вигляд
,
(2)
де r – радіус шківа. Моментом сили тертя нехтуємо.
Напрямок
вектора моменту
вздовж осі обертання маятника визначається
векторним добутком (за правилом
свердлика):
Прирівнявши праві частини рівнянь (1) та (2), отримаємо
;
звідки
.
(3)
Робочу формулу для розрахунку моменту інерції J знайдемо, використавши величини h і t, які вимірюються в процесі експерименту, де h – шлях руху важка m по вертикалі, t – час його руху.
Виразивши кутове прискорення через лінійне прискорення точок a, які знаходяться на ободі шківа, зведемо задачу до знаходження лише a. Оскільки тягарець m рухається прямолінійно і рівноприскорено, то його шлях h, пройдений за час t, можна визначити за формулою
,
звідки
.
Тоді
кутове прискорення маятника .
Підставивши значення a та у рівняння (1-3), отримаємо
(4)
Якщо врахувати можливі числові значення величин в нашому експерименті (h 1 м, t 10 c gt2/2h 500), то в формулі (4) можна знехтувати одиницею і отримати спрощений вираз
(5)
Формула (5) є робочою для експериментального визначення моменту інерції маятника Обербека. В роботі виконуються прямі вимірювання величин h і t, значення величин m, m1 та r наведені в паспорті установки.