Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Кравчук(mathcad) / 1 семестр / Visual_Basic_6.0._Посiбник_2009

.pdf
Скачиваний:
16
Добавлен:
29.02.2016
Размер:
5.8 Mб
Скачать

Схема

процедури SUM

Вхід

s = 0

i = 1,k

j = 1,k

s = s + zij

Вихід

Схема

процедури FORM

Вхід

i = 1,k

j = 1,k

zij=

[(g2- g1+1) Rnd]+g1

Виведення

zij

Вихід

Виконання завдання

1.Відкрити новий проект. Змінити в Form1 властивість Caption на Процедури типу Sub.

2.У формі за допомогою кнопки створити дві командні кнопки.

3.Змінити стандартні назви командних кнопок на <Виконати> та <Кінець>.

4.Обов’язкововстановитидля властивостіформиAutoredrawзначенняTrue (Да).

5.У формі за допомогою кнопки (Label) накреслити об’єкти Label1, Label2, … , Label5 та змінити в них властивість Caption (Label1 – Матриця А(); Label2 – Матриця В(); Label3 – c = ; Label4 – d = ; Label5 – p = )

6.У формі за допомогою кнопки (TextBox) накреслити об’єкти Text1, Text2, Text3 та присвоїти властивості Text значення пусто (для всіх об’єктів). Результати обчислень будуть виведені в ці текстові області.

7.Розташувати нестандартний елемент управління MSFlexGrid на панелі ін-

струментів. Для цього: Project Components Microsoft FlexGrid Control 6.0 Check Box ОК. Під об’єктом Label1 у формі за допомогою кнопки

(MSFlexGrid) накреслити об’єкт MSFlexGrid1. Клацнути по ньому пра-

70

вою кнопкою миші й у контекстному меню вибрати команду Copy. Клацнути по вільному місцю форми правою кнопкою миші й у контекстному меню вибрати команду Paste. З’явиться вікно з повідомленням: “You already have a control named ‘MSFlexGrid1’. Do you want to create a control array?”

(«У вас вже є управляючий елемент ‘MSFlexGrid1’. Ви бажаєте створити масив управляючих елементів?»), у якому натиснути кнопку <Да>. Тоді з’явиться об’єкт MSFlexGrid1(1), який необхідно розташувати під об’єктом Label2. Після цього перший намальований об’єкт змінить назву на MSFlexGrid1(0), тобто вони стануть елементами масиву MSFlexGrid1 з номерами 0 та 1. Сформована матриця А буде виведена в таблицю

MSFlexGrid1(0), а матриця B буде виведена в таблицю MSFlexGrid1(1).

8.Два рази клацнути по кнопці <Виконати>. У вікні Project1–Form1(Code) з’явиться заголовок процедури Private Sub Command1_Click() та її кінець

End Sub.

9.Після заголовку процедури набрати текст (тіло основної програми).

Основна процедура (програма)

10.Два рази клацнути по кнопці <Кінець>. У вікні Project1–Form1(Code) з’явиться заголовок процедури Private Sub Command2_Click() та її кінець End Sub.

11.Після заголовку процедури набрати текст – End

12.У меню Project вибрати команду Add Module. З’явиться вікно Add Module. Вибрати New і натиснути кнопку <Открыть>.

13.З’явиться вікно Project1 – Module1(Code). Надрукувати ім’я процедури Sub Form(k, g1, g2, t, z()) і натиснути Enter , з’явиться End Sub (кінець процедури).

14.Після заголовку процедури набрати текст (тіло процедури).

71

Процедура Sub Form(k, g1, g2, t, z())

15.У меню Project вибрати команду Add Module. З’явиться вікно Add Module. Вибрати New і натиснути кнопку < Открыть >.

16.З’явиться вікно Project1 – Module2(Code). Надрукувати заголовок процедури Sub Sum(k, z(), s) й натиснути Enter , з’явиться End Sub (кінець процедури).

17.Після заголовку процедури набрати текст (тіло процедури).

Процедура Sub(k, z(), s)

18.Запустити програму на виконання, натиснувши кнопку <Start> на панелі інструментів Standard.

72

19.У вікні форми Процедури типу Sub клацнути по командній кнопці <Виконати>. Увести початкові дані для n (n = 3) та m (m = 4). Результат виконання процедури буде показаний у вікні форми.

Вікно форми програми

20.Для закінчення розрахунків клацнути у формі по кнопці <Кінець>, щоб повернутися у вікно коду.

21.Зберегти модулі (Save Module1, Save Module2), форму (Save Form1), проект (Save Project).

Вікно проекту програми

73

ЧАСТИНА II.

ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ЗА КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЮ СИСТЕМОЮ.

СЕМЕСТР 1. МОДУЛЬ 2. VІSUAL BASIC

1. ВСТУП

Болонський процес - це процес гармонізації систем освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти. Його початок можна віднести ще до середини 1970-х років, коли Радою міністрів ЄС була прийнята Резолюція про першу програму співробітництва в сфері освіти. Офіційною датою початку процесу прийнято вважати 19 червня 1999 року, коли в м. Болонья на спеціальній конференції міністри освіти 29 європейських держав прийняли декларацію «Зона європейської вищої освіти», або Болонську декларацію. В 2005 році в Бергені Україна офіційно приєдналася до Болонської декларації.

Основними напрямами Болонського процесу, який розрахований до 2010 р. є:

побудова європейської зони вищої освіти як ключового напрямку розвитку мобільності громадян із можливістю працевлаштування;

формування й зміцнення інтелектуального, культурного, соціального й на- уково-технічного потенціалу Європи; підвищення престижності у світі європейської вищої школи;

забезпечення конкурентоспроможності європейських університетів на світовому ринку освітянських послуг у боротьбі за студентів, досягнення більшої сумісності й порівнянності національних систем вищої освіти; підвищення якості освіти;

підвищення провідної ролі університетів як носіїв європейської свідомості в розвитку європейських культурних цінностей.

1.1. Кредитно-модульна організація навчального процесу

Кредитно-модульна система організації навчального процесу – це мо-

дель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів).

Модуль – це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу. Модуль включає в себе один модуль або блок змістових модулів.

74

Змістовий модуль – це логічно завершена, системно впорядкована й структурована за окремими навчальними елементами частина теоретичних знань та практичних вмінь навчальної дисципліни або практики студентів, що реалізується відповідними формами навчального процесу протягом певного оптимального часу, визначеного на їх засвоєння.

Заліковий кредит – це одиниця виміру навчального навантаження необхідного для засвоєння змістових модулів (модулів).

1 кредит = 36 ак. год. повного навчального навантаження (аудиторні та СРС) – за шкалою ECTS.

1 кредит = 54 ак. год. повного навчального навантаження (аудиторні та СРС) – за національною шкалою.

Модульний контроль – це один із видів контролю стану засвоєння системи знань та вмінь із модуля навчальної дисципліни, що включає один модуль або блок змістових модулів. Форми модульного контролю визначаються у відповідності до елементів модуля даної дисципліни (тестування, письмова контрольна робота).

Підсумковий контроль – це контроль стану засвоєння знань та вмінь студента з навчальної дисципліни в цілому в семестрі. Форми підсумкового контролю – залік, екзамен.

Поточне оцінювання знань – це контроль стану засвоєння поточних знань у рамках змістового модуля. Форми поточного оцінювання знань визначаються у відповідності до елементів змістового модуля даної дисципліни.

Рейтинговий показник студента з дисципліни – це числова величина,

яка дорівнює сумі набраних студентом балів у відповідності до запровадженої єдиної шкали оцінок за однією з наведених нижче процедур:

-з усіх контрольних зрізів із дисципліни в семестрі (відвідування занять, поточне оцінювання знань при вивченні змістових модулів, модульний контроль, наукова робота), якщо студент не приймає участі в підсумковому контролі;

-нормованої кількості балів за роботу в семестрі, кількості балів, отриманих під час підсумкового контролю, наукову роботу, якщо студент приймає участь у підсумковому контролі.

Рейтинговий показник студента з модуля дисципліни – це числова ве-

личина, яка дорівнює сумі набраних балів із відвідування занять та поточного оцінювання знань при вивченні змістових модулів, модульного контролю.

Рейтинг студента – це порядкова позиція студента в групі за результатами навчання з навчальної дисципліни або з усіх навчальних дисциплін (визначається за середнім арифметичним рейтингових показників з усіх навчальних дисциплін).

Кредитно-модульна система передбачає запровадження рейтингової системи оцінювання знань студентів і шкалу оцінок за єдиними критеріями відповідно до табл. 1.

75

 

 

 

Табл.1

За

За національною шка-

За шкалою

Примітка

 

шкалою

університету (в

лою

ECTS

балах)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A

Відмінно

90-100 (+n)*

n –кількість балів,

BC

Добре

75-89

отриманих студентом

DE

Задовільно

60-74

з відповідної дисцип-

FX

Незадовільно з мож-

1-59

ліни за наукову робо-

 

ливістю повторного

 

ту (до 15 балів).

 

складання

 

 

 

* – Якщо студент, при врахуванні його наукової роботи, набирає більше 100 балів, то він отримує А (за шкалою ECTS), “відмінно” (за національною шкалою).

При участі студента у підсумковому контролі максимальна кількість балів, яку студент може отримати під час підсумкового контролю, складає 60 б., максимальна нормована кількість балів за роботу у семестрі, яка враховується у рейтингу студента під час проведення підсумкового контролю, - 40 б. Технологія нормування кількості балів із дисципліни, отриманих студентом за роботу в семестрі, наведена в табл. 2.

 

 

 

 

 

 

 

Табл. 2

 

Нормована кількість балів за ро-

 

Кількість балів,

Рейтинг студента в семе-

боту в семестрі, яка враховуєть-

 

отриманих за

стрі (Qс , бали)

ся на підсумковому контролі

 

підсумковий

 

(Qн

, бали)

 

 

контроль (бали)

 

с

 

 

 

 

 

 

90-100

 

-

 

 

 

 

75-89

 

40

 

 

 

 

60-74

 

30

 

 

 

Qпк

35-59

 

20

 

 

 

17-34

 

10

 

 

 

 

<17

 

0

 

 

 

 

Рейтинг студента, що не приймає участь у

 

 

 

Qp

Qc

підсумковому контролі (Qp , бали)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рейтинг студента, що приймає участь у

 

Q

 

Qн Q

підсумковому контролі (Qp , бали)

 

p

 

 

 

c

пк

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2. Викладання дисципліни «Інформатика» за кредитно-модульною системою

Дисципліна «Інформатика» у Національному транспортному університеті вивчається протягом одного навчального року (два семестри).

У зв'язку з переходом до кредитно-модульної системи процесу навчання передбачається поділ навчального матеріалу дисципліни на 2 модулі в семестрі,

76

кожен з яких у свою чергу складається з 2-х змістових модулів. Кожний змістовий модуль закінчується контролем набутих студентами знань у вигляді письмового тесту. Кожний модуль закінчується проведенням модульного контролю. Підсумковим контролем у 1 семестрі є залік, а в 2 семестрі – екзамен. Також протягом семестру проводиться неперервний поточний контроль у рамках кожного змістового модулю за чотирма основними критеріями: відвідування лекцій, відвідування лабораторних занять, активність на лабораторному занятті, виконання індивідуальних робіт та завдань для самостійної роботи (СРС).

У цьому навчальному посібнику розглядається матеріал із вивчення 2 модулю, а саме вивчення системи програмування Visual Basic.

Розподіл балів за елементами змістових модулів при поточному оцінюванні знань:

1.Відвідування лекцій (0 – 1,5 бали)

1,5 б – присутність на лекції та наявність конспекту; 1,0 б – відсутність на лекції та наявність конспекту; 0,5 б – присутність на лекції та відсутність конспекту; 0 б – відсутність на лекції та відсутність конспекту.

2.Відвідування лабораторних занять (0 – 0,5 бали)

0,5 б – присутність на ЛЗ.;

0 б – відсутність на ЛЗ.

3.Лабораторне заняття (0 – 2 бали):

2 б – робота виконана, захищена й оформлено звіт; 1 б – робота виконана, але не захищена; 0 б – робота не виконана.

4.Самостійна робота студента (0 – 2 бали):

2 б – робота виконана повністю й захищена; 1 б – робота виконана повністю, але не захищена; 0 б – робота не виконана.

Критеріїоцінюваннязнаньстудентівприпроведенніпідсумковогоконтролю.

Оцінка 50 – 60 балів (“відмінно”) виставляється студентові, який глибоко та міцно засвоїв матеріал, відмінно справляється із задачами та питаннями, показує знайомство з фаховою літературою, володіє різносторонніми навичками та прийомами виконання практичних завдань, уміє добре орієнтуватись у виробничих ситуаціях.

Оцінка 41 – 49 балів (“добре”) виставляється студентові, який твердо знає програмний матеріал, правильно застосовує теоретичні знання при рішенні практичних завдань, володіє необхідними навичками та прийомами виконання цих завдань.

Оцінка 30 – 40 балів (“задовільно”) виставляється студентові, який має знання тільки основного матеріалу, але не засвоїв його деталей, допускає неточності, неправильне тлумачення окремих елементів завдання та відчуває труднощі при виконанні практичних завдань.

77

Оцінка 0 – 29 балів (“незадовільно”) виставляється студентові, який не знає значної чистини програмного матеріалу, допускає багато помилок, невпевнено виконує завдання.

Структуру модуля 2 навчальної дисципліни «Інформатика» за модульною системою подано в табл. 3.

Табл. 3

Модулі

 

 

 

Модуль 2

 

 

Кількість балів за модуль

 

 

56

 

 

 

 

Змістовні модулі

 

ЗМ 3

 

 

ЗМ 4

15,5

 

 

 

 

 

 

Кількість балів за змістовні

 

17

 

 

23,5

 

 

 

 

 

модулі та модульний контроль

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кількість балів за видами роботи

Л

ЛЗ

СРС

Л

ЛЗ

СРС

Модульни

контрольй

Відвідування

3

2

 

4,5

3

 

 

 

 

 

Активність на заняттях

 

8

 

 

8

 

 

 

Виконання СРС

 

 

4

 

 

8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Наукова робота

 

Участь у наукових конференціях, семінарах, круглих

 

 

столах, студентських олімпіадах та конкурсах – 0-15

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Основні характеристики модуля.

Загальна характеристика модуля.

Модуль складається із двох змістових модулів. Мета його полягає в засвоєнні студентами основних принципів розробки програм (проектів) у середовищі

Visual Basic 6.0.

Структура модуля.

Цей модуль містить у собі матеріал третього та четвертого змістових модулів.

Третій змістовий модуль (ЗМ3). Програмування алгоритмів основних видів обчислювальних процесів.

Четвертий змістовний модуль (ЗМ4). Масиви. Програмування типових алгоритмів обробки одновимірних та двовимірних масивів. Структурне програмування.

Основні поняття.

Об’єкти, властивості, події, методи, процедури, функції, аргументи, оператори, код програми.

Основні задачі модуля.

1.Ознайомитися із графічним інтерфейсом інтегрованого середовища проекту-

вання (IDE).

2.Освоїти перший етап розробки проекту: етап візуального програмування (розробка змісту форми або набору форм).

78

3.Освоїти другий етап розробки проекту: етап програмування у вхідному коді (розробка програми обробки інформації, що відповідає алгоритму розв’язку завдання).

4.Навчитися реалізовувати алгоритми основних видів обчислювальних процесів (лінійної, розгалуженої та циклічної структур).

5.Навчитися реалізовувати типові алгоритми обробки масивів. Освоїти принципи структурного програмування.

Знання та вміння, якими повинен володіти студент.

1.Складати алгоритми основних видів обчислювальних процесів (базові алгоритми).

2.Складати алгоритми задач, які можуть бути представлені, як комбінація базових алгоритмів.

3.Розуміти такі поняття об’єктно-орієнтованої мови: об’єкти, властивості, події, методи.

4.Засвоїти етап візуального програмування розробки проекту: розробка та створення форм, визначення властивостей об’єктів.

5.Знати основні елементи мови, методи введення – виведення даних.

6.Вивчити оператори системи програмування.

7.Засвоїти етап програмування у вхідному коді основних видів обчислювальних процесів.

8.Уміти аналізувати отримані результати розрахунків.

9.Навчитись описувати динамічні та статичні масиви.

10.Уміти реалізовувати типові алгоритми обробки одновимірних масивів.

11.Уміти реалізовувати типові алгоритми обробки двовимірних масивів.

12.Засвоїти принципи структурного програмування.

13.Уміти використовувати процедуру загального призначення типу Function.

14.Уміти використовувати процедуру загального призначення типу Sub.

15.Навчитись створювати та використовувати бібліотеки програм.

Послідовність та вимоги до оформлення лабораторної роботи.

Частина лабораторної роботи, яка виконується студентом поза аудиторного навчання:

Кожна лабораторна роботи починається з переписаного індивідуального завдання. Далі складається алгоритм розв’язання завдання. Схема алгоритму рисується за допомогою лінійки та олівця, що дозволить швидко й охайно (в разі необхідності) внести виправлення в розроблений алгоритм. Далі виконується перший етап розробки проекту: етапу візуального програмування, а саме розробка змісту форми: визначення необхідних управляючих елементів з їх властивостями. Потім за допомогою лінійки та олівця рисується проект форми. На другому етапі розробки проекту здійснюється програмування у вхідному коді. Програмні коди повинні відповідати розробленому алгоритму розв’язання завдання. Коди програми пишемо через клітинку (рядок), щоб можна було внести виправлення (в разі необхідності).

79

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.