2 Конструкторська розробка проекту

2.1 Призначення та робота пристрою

Фарбонагнітальний бак призначений для змішування фарби і подачі її до фарборозпилювача під тиском. Тиск у баку утворюється за рахунок підводу до нього стисненого повітря від компресору.

Робота фарбонагнітального баку: в бак заливається фарба, до баку від компресору підводиться стиснене повітря, в наслідок чого у баці утворюється тиск, величина якого контролюється манометром. Для запобігання утворення критичного тиску запобіжний клапан автоматично знижує тиск, якщо він перевищує заданий рівень. Також для ручного зниження тиску використовується клапан для скидання тиску. Фарба під тиском подається до фарборозпилювача. Для перемішування фарби у баці використовується фарбозмішувач.

Фарбонагнітальний бак складається з корпусу 2, кришки 1, заливної горловини 9, клапана для скидання тиску 7, двох кранів 6, мішалки 5, запобіжного клапану 8, редуктора з манометром 11, сітчастого фільтру 4, скоб з барашками 10, трубки подачі фарби 3 (рис. 1).

Рис.1 Фарбонагнітальний бак

2.2. Розрахунок вісі скоби фарбонагнітального баку

Назначаємо матеріал вісі, сталь Ст 3, для якої межа текучості σ_т = 220 ^Н/_мм².

Допустима напруга на зріз:

[τ_зр] = (0,25…0,35) ∙ σ_т = 0,3 ∙ 220 = 66 ^Н/_мм²

Приймаємо [τ_зр] = 65 ^Н/_мм², допустима напруга на зім’яття [σ] = 100 ^Н/_мм²

Рис. 4. Розрахункова схема вісі

Визначимо силу, яка діє на кришку фарбонагнітального баку, виходячи з максимального тиску, який може утворитися в баці.

70,9 ∙ 452,2 = 32071 Н

де Р – максимальний тиск, який може витримати бак, ^Н/_см²

S – площа кришки, см²

Визначаємо силу, яка діє на вісь скоби. Так як фарбонагнітальний бак має шість скоб і шість вісь, то

Із умови міцності на зріз визначаємо діаметр вісі

де i – дві площини зрізу

Приймаємо d= 7,5 мм

Із умови міцності на зм’яття визначаємо ширину скоби S

Приймаємо S =7,5 мм

3 ПРАВИЛА ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ В МАЛЯРНОМУ ВІДДІЛЕННІ

Перед початком роботи:

1. Одягнути та привести в порядок спецодяг. Застебнути або обв’язати обшлаги рукавів, заправити одяг так, щоб не було кінців, що розвіваються, підготувати до роботи засоби захисту.

2. Підготувати робоче місце до безпечної роботи. Перевірити справність вентиляції. Упевнитися, що освітлення робочого місця справне.

3. Перевірити комплектність та справність інструментів і обладнання.

Під час виконання робіт:

1. При фарбуванні пульверизатором необхідно попередньо перевірити справність шлангів, фарбонагнітаючого бачка, масловідводжувача та фарборозпилювача.

2. Розчинники та фарби, які використовують, повинні знаходитися в металічному посуді закритого кришкою.

3. Підготовчі та фарбувальні роботи виконувати тільки при працюючий витяжці.

4. При виконанні робіт використовувати інструмент, який передбачений технічною документацією.

5. Забороняється використовувати лакофарбуальні матеріали і розчинники невідомого складу.

6. Забороняється завантажувати лакофарбувальні матеріали в фарбозмішувач в процесі його роботи.

7. При роботі фарборозпилювачем необхідно його попередньо оглянути та в випадку необхідності промити бачок розчинником, після чого закрити кришкою.

8. Розпилювальні камери повинні бути оснащенні місцевою витяжкою.

9. Вентиляцію та штучне освітлення в приміщенні встановлюють в вибухобезпечному виконанні.

10. Для запобігання надмірного туманоутворення при пульверизаційному фарбуванні фарборозпилювач слід тримати на відстані не більш 50-60 см від неї.

11. Робочий тиск стисненого повітря не повинен перевищувати 0,4 МПа.

12. Для запобігання отруєння при фарбуванні швидковисихаючими та отруйними матеріалами, робітники повинні виконувати роботи в масках або респіраторах та в захисних окулярах.

13. До робіт, пов’язаних з лакофарбувальним покриттям, не допускають осіб молодших 18 років, а також осіб з хворобами шкіри.

Після закінчення робіт:

1. Промити розчинником ємності, в яких знаходились лакофарбувальні матеріали.

2. Скласти інструмент і обладнання.

3. Прибрати робоче місце.

4. Зняти та повісити спецодяг в шафу. Помити руки та обличчя теплою водою з милом або прийняти душ.

Література

1. Афанасьев Л.Л., Маслов А.А., Колясинский Б.С. Гаражи и станции технического обслуживания автомобилей. (Альбом чертежей). 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Транспорт, 1990. – 216 с.

2. Кац А.М., Фарбування автомобілів на автотранспортних та авторемонтних підприємствах. – М.: Транспорт, 1992р, 112 с.

3. Краткий автомобильный справочник. – 10-е изд., перераб. и доп. – М.: Транспорт, 1994. – 220 с.

4. Курников І.П., Корольов М.К. Технічне проектування підприємств автомобільного транспорту: Навч. посібник – К.: Вища школа, 1993. – 191 с.

5. Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів: організація і управління: Підручник. К.: Знання – Прес, 2004. – 478 с.

6. Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів: Підручник. – К.: Знання – Прес, 2003. – 511 с.

7. Методичні вказівки до виконання курсового проекту, К, НТУ, 2006р., 48 с.

24