24. Характеристика дохідної частини бюджету домогосподарства

До сукупних ресурсів домогосподарств належать грошові доходи, вартість спожитої продукції, отриманої з особистого підсобного господарства (за винятком матеріальних витрат на її виробництво), у порядку самозаготівель, вартість подарованих родичами й іншими особами продуктів харчування, суми пільг та безготівкових субсидій на оплату житлово-комунальних послуг, електроенергії та палива, сума безготівкових пільг на проїзд у транспорті, на оплату телефону, путівок у санаторно-курортні заклади, на купівлю ліків, лікування, зубопротезування тощо, сума використаних заощаджень, приросту в обстежуваному періоді позик, кредитів, боргів, узятих домогосподарством, а також повернених домогосподарству боргів

25. Характеристика витратної частини домогосподарств

До складу грошових витрат домогосподарств входять: витрати на купівлю продуктів харчування, алкогольних і тютюнових виробів, непродовольчих товарів, на оплату послуг, витрати, пов'язані з веденням особистого підсобного господарства, грошову допомогу родичам й іншим особам, витрати на купівлю нерухомості, будівництво, придбання акцій, сертифікатів, валюти, збільшення вкладів до банківських установ, аліменти, податки (крім прибуткового), збори, внески та ін.

Сукупні витрати домогосподарств складаються з грошових витрат, а також вартості спожитих домогосподарством і подарованих ним родичам та іншим особам продуктів харчування, отриманих із особистого підсобного господарства та в порядку самозаготівель, суми пільг і безготівкових субсидій на оплату житлово-комунальних послуг, електроенергії та палива, сума безготівкових пільг на проїзд у транспорті, на оплату телефону, путівок у санаторно-курортні заклади, на купівлю ліків, лікування, зубопротезування тощо. Вартість подарованих домогосподарством родичам та іншим особам продуктів харчування, одержаних з особистого підсобного господарства, включається до сукупних витрат у зв'язку з постійним характером цієї допомоги.

26. Сутність і значення фінансового ринку

Фінансовий ринок — особлива сфера фінансової системи, складова її інфраструктури, де здійснюється рух тимчасово вільного капіталу, формуються і функціонують обмінно-пере-розподільні відносини, пов'язані з процесами купівлі-продажу вільних фінансових ресурсів, їх трансформація в позиковий та інвестиційний капітал через фінансово-кредитні інститути на основі попиту та пропозиції, формується ціна на різноманітні фінансові інструменти.

Фінансовий ринок — це складова ринку ресурсів.

27. Характеристика основних операцій на фінансовому ринку

Призначення фінансового ринку — забезпечити підприємствам належні умови для залучення необхідних коштів і продажу тимчасово вільних ресурсів.

Об'єктивною передумовою функціонування фінансового ринку є незбіг потреби у фінансових ресурсах з джерелами їх задоволення.

В організаційному плані фінансовий ринок — це сукупність ринкових фінансових інституцій, що супроводжують потік коштів від власників фінансових ресурсів до позичальників.

Об'єктами відносин на фінансовому ринку є:

• цінні папери

• фінансові послуги

• грошово-кредитні ресурси

Суб'єктами:

• держава

• підприємства різних форм власності

• окремі громадяни

Операції з цінними паперами (фондові операції) - це дія

з цінними паперами чи коштами на ринку цінних паперів для досягнення поставленої мети. Всі операції з цінними паперами на фондовому ринку здійснюють його учасники. Найбільш поширеними є три групи операцій:

1) емісійні - здійснюються з метою забезпечення діяльності суб'єкта фінансовими ресурсами: формування і збільшення власного капіталу, залучення позикового капіталу чи ресурсів в обіг. За своїм економічним призначенням це пасивні операції, які здійснюються через емісію цінних паперів, тому їх називають емісійні;

2) інвестиційні - вкладання суб'єктом операцій власних та залучених фінансових ресурсів у фондові активи від власного імені. За своїм економічним призначенням це активні операції, які здійснюються шляхом придбання фондових активів на біржі, в торговельній системі, на позабіржовому ринку;

3) клієнтські - забезпечення зобов'язань суб'єкта операцій перед клієнтом щодо цінних паперів чи зобов'язань клієнта, пов'язаних із цінними паперами.

28. Економічна необхідність і роль страхування

Підприємницька сфера та життєдіяльність людини пов’язані з присутністю постійних ризиків (природні, фінансові та інші) внаслідок яких фізичним чи юридичним особам може бути завданий збиток. Постає питання про відшкодування втрат. Можливо два варіанти:

Збитки покриваються за рахунок фінансових ресурсів, що знаходяться в обігу даного суб’єкта (від основного призначення).

Створення спеціальних цільових ресурсів, призначених для відшкодування збитків -резервних страхових фондів.

Створення цих фондів може здійснюватись у трьох формах:

– фонди самострахування – засновуються на індивідуальній відповідальності і полягає в тому, що кожна особа (фіз., юрид. ) формує власні страхові фонди за рахунок власних доходів. Це дорога і нераціональна форма.

– централізоване страхове забезпечення – на державній відповідальності і передбачає відшкодування втрат за рахунок загальнодержавних коштів, при цьому, частина цих коштів виділяється в окремі фонди (резервний фонд Кабміну).

– колективні страхові фонди (страхування) – на солідарній відповідальності учасників цих фондів і полягає в тому, що формування страхових фондів здійснюється за рахунок внесків всіх учасників фонду, а відшкодування збитків проводиться для тих, хто їх зазнав внаслідок певних подій чи обставин. Ця форма є найбільш доцільною, економною, ефективною і раціональною.

Основними суб’єктами страхування виступають страховик, страхувальник та застрахований.