5. Роль і адаптаційне значення агресії.

Види адаптаційних стратегій у тварин. Види агресії за К.Лореном. Адаптаційне значення агресії. Функції внутрішньовидової агресії. Агресія як механізм заповнення екологічної ніші видом. Ієрархія особин за агресивність як механізм організації захисту виду від агресії ззовні. Агресія як один з механізмів статевого добору. Нерозривність агресії «до чужих», з одного боку, та симпатії, прив’язаності до членів родини – з іншого. Відмінності біологічних механізмів гальмування агресії у різних видів живих істот. Природа людської агресивності. Недосканалість механізмів гальмування агресивності у людини. Культурні стратегії сублімації людської агресивності. Визначення агресії за Е.Вільсоном. Доброякісна та злоякісна агресивність за Е.Фромом.

6. Поняття альтруїзму.

К.Лоренц, Е.Вільсон та Р.Докінз про альтруїстичну поведінку тварин. Види альтруїстичної поведінки тварин. Баланс егоїстичної та альтруїстичної поведінки у тварин. Вплив альтруїстичної поведінки на сукупну пристосованість популяції. Біологічний альтруїзм як основа найкращих моральних якостей людини (любов, благородство, лицарство, щирість, відданість, доброта, чесність тощо). Причини існування як позитивних, так і негативних (пожадливість, зрадливість, жорстокість, підступність, байдужість, лицемірство, гордощі) якостей людини. Еволюційна генетика про генетичне закріплення біосоціальних та соціальних якостей людини.

7. Концепція «егоїстичного гена» р.Докінза.

Альтруїзм як основна властивість «егоїстичного гену». Р.Докінз про альтруїзм окремих індивідуальних організмів як засіб егоїстичного виживання самого альтруїстичного генетичного коду. Гамільтон про «розподіл праці» у репродуктивній діяльності популяції. Поняття кін-відбору. Умови успішного здійснення та основна формула кін-відбору. Гнучкість генетичного механізму у встановленні балансу позитивних та негативних (для виживання популяції) якостей індивидів.

8. Еволюція репродуктивних стратегій. Особливості статевого добору у людини.

Поняття репродуктивних стратегій статей. Стратегія максимального розповсюдження генетичного коду. Нерівноправність статей у питанні відповідальності за вирощування потомства. Ієрархічні (гаремні) та моногамні відносини у тварин. Особливості моногамних стосунків у людини. Зв’язок особливостей навонародженої дитини у людей і моногамним шлюбом. Соціобіологічний аспект відносин між статями в людському суспільстві. Адаптаційні переваги моногамних відносин у людському суспільстві. Взаємний вібір шлюбних партнерів у людей. Ефект симетричності шлюбних партнерів у людей. Роль біосоціального добору у генетичному закріпленні моногамних відносин і взаємному вибору шлюбних партнерів у людей. Роль статевого добору у людей у становленні кращих альтруїстичних людських якостей.

9. Палеоантропологія про основні етапи еволюції людини.

Основні причини та етапи становлення соціокультурних якостей людини в процесі антропосоціогенези. Австралопітек, людина вміла, неандерталець та кроманьйонець. Ефект «шийки пляшки» (походження з надмалої популяції) у становленні кроманьйонця 160-200 тис. років тому. Співвідношення знаряддєво-трудової та соціально-комунакативної діяльності в процесі становлення людини як суперсоціальної істоти. Ч.Дарвін про походження людини. Праця Ф.Енгельса «Роль праці в процесі перетворення мавпи в людину». Марксизм, Е.Дюркгейм, соціологія знання (К.Мангейм), Ю.Габермас про роль соціального та соціально-комунікативного чинника в становленні людського суспільства. Необхідність передбачувати вчинки, думки і бажання своїх соплемінників, підтримувати особистісні відносини з кожним із них, а також оптимально поєднувти альтруїзм та егоїзм. Сучасна палеоантропологія про співвідношення знаряддєво-виробничої діяльності та соціальної комунікації у формуванні соціокультурних якостей людини. Генетичне походження суто людських якостей (довірливість, вдячність, схильність до кооперації, прагнення до рівності, реципрокний альтруїзм, схильність до індоктринації тощо). Прагнення чоловіків до більшої групової згуртованості та ворожості до чужинців (парохіалізм). Н.Хомський та Е.Вільсон про становлення глибинних структур мови в процесі еволюції людини. Значення заборони інцесту (З.Фрейд) та становлення структури сімейних відносин (К.Леві-Строс) для остаточного формування людського соціуму. Генетична та культурна спадковість. Накопичення набутих навичок у вищих тварин та гомінин (передкультура у тварин) та культурна спадковість у людини.