Психопатологія / 17 основні симптоми розладів уваги, їх хар-ка

Увагою називається здатність зосереджуватись на зовнішньому або внутрішньому подразнику, вибірко­ве ставлення до об'єктів психічної діяльності. Фізіо­логічною основою уваги є концентрація збудження, яка локалізується в ділянках кори мозку з дальшим розвитком оптимального збудження, що зумовлює за законом негативної індукції гальмування по перифе­рії, яке пригнічує і відсуває інші сприймання. Увага відіграє велику роль у пізнавальній діяльності,— во­на сприяє найкращому сприйманню одних подразни­ків і ігноруванню інших, регулюючи певною мірою реакції-відповіді, а її розлад знижує пізнавальний процес.

Розрізняють мимовільну (пасивну) увагу і довіль­ну (активну). Першу викликають безпосередньо спри­йняті зміни у навколишньому середовищі або у внут­рішньому. Тут велике значення має сила подразника. Друга — обумовлена усвідомленою метою, вона сві­домо спрямовується. Властивості уваги характеризу­ються стійкістю, обсягом і переключенням або розпо­ділом уваги. Фізіологічну основу уваги складають орієнтувальні рефлекси, що їх викликають нові по­дразники чи якісь несподівані зміни навколишнього. Найчастіше зустрічаються такі форми порушення уваги:

Слабкість активної уваги — нездат­ність до тривалого напруження в напрямі одного об'єкта і труднощі зосередження. При цьому мова йде про слабкість тонусу кори мозку, про зниження діяльності другої сигнальної системи.

Переважання пасивної уваги — стан, коли людина перебуває під владою численних зовніш­ніх подразників. При цьому увага надмірно рухлива, раптом переключається з одного предмета на інший і недостатньо концентрована, що практично виключає можливість будь-якої діяльності.

Загальмованість уваги характеризуєть­ся порушенням механізму переключення з одного предмета на інший, що пояснюється інертністю основ­них кіркових процесів. Такі стани спостерігаються при депресивній фазі маніакально-депресивного пси­хозу, епілепсії, а також властиві деяким хворим на шизофренію і олігофренам. Труднощі переключення в епілептиків пов'язані з в'язкістю мислення і нахи­лом до деталізації.

Виснажуваність уваги спостерігається при черепно-мозкових травмах, органічних психозах, хронічному протіканні епідемічного енцефаліту, олі­гофренії і неврастенії.

У дітей патологія уваги зустрічається досить часто. У ряді випадків відхилення в сфері уваги дити­ни — єдина скарга педагога і батьків, і тільки до­слідження фахівця виявляє те або інше захворювання мозку.