Організація проектної діяльності в освіті / ЛЕКЦИИ / Л2-3 / Впровадження проектної технології для розв'язання пізнавальних завдань
.htmВпровадження проектної технології для розв'язання пізнавальних завдань. var _gaq = _gaq || []; _gaq.push(['_setAccount', 'UA-12635224-1']); _gaq.push(['_setDomainName', '.com.ua']); _gaq.push(['_trackPageview']); (function() { var ga = document.createElement('script'); ga.type = 'text/javascript'; ga.async = true; ga.src = ('https:' == document.location.protocol ? 'https://ssl' : 'http://www') + '.google-analytics.com/ga.js'; var s = document.getElementsByTagName('script')[0]; s.parentNode.insertBefore(ga, s); })(); Класна Оцінка. Освітній портал ГоловнаКурсиБлогиФорумНовиниКонференціїКонтакти РеєстраціяУвійтиДопомога UK ruen Зарееструвати навчальний заклад
Впровадження проектної технології для розв'язання пізнавальних завдань.
Зміст
І. Вступ.
ІІ. Основна частина.
1. Сутність проектного навчання.
2. Типи учнівських проектів.
3. Вимоги до навчальних проектів.
4. Роль учителя.
5. Підвищення інтересу учнів до навчання за допомогою методу проектів.
6. Очікувані результати.
7. Етапи здійснення колективного проекту.
- Підготовчий етап;
- Формулювання проблеми проекту, визначення його форми та мети;
- Створення плану проекту;
- Основна робота з розв*язання проблеми, формулювання й обґрунтування висновку проекту;
- Презентація проекту;
- Підбиття підсумків проекту та оцінювання.
8. Структура діяльності вчителя і учнів під час роботи над навчальним проектом.
9. Особливості здійснення проектів у початковій школі.
ІІІ. Висновки.
IV. Список використаної літератури.
V. Додаток
1. Уроки-презентації проектів:
а) «Хліб – всьому голова.»
б) «Дружба – велика сила.»
в) «Величини.»
Епіграф
Метод проектів – цільовий спосіб ставитись до дітей таким чином, щоб пробудити у них усе найкраще, а потім дозволити їм повірити у себе якомога сильніше.
В.Х. Кілпатрік
І.Вступ
Загальноєвропейські рекомендації з освіти відзначають, що пріоритетною освітньою метою є підготовка школярів до життя у демократичному суспільстві шляхом запровадження методів викладання навчальних дисциплін, які стимулюють незалежність думки, судження, спонукає до відповідальної компетентної діяльності. У зв*язку з цим видається цілком доцільним і актуальним широке запровадження у вивченні основних навчальних дисциплін освітньої проектної технології.
Сучасна школа – це школа швидкого і гнучкого реагування на стрімкі, динамічні, а інколи й драматичні зміни в суспільстві. Сьогодні школа має допомогти дитині вижити в нестабільному суспільстві, виробити захисні механізми, навчити самостійно вирішувати життєві проблеми.
Формування компетентності учнів – найактуальніша проблема сучасної школи. Компетентнісний підхід покликаний подолати прірву між освітою і вимогами життя. Школа має стати не підготовчим етапом до життя, а самим життям; сприяти становленню особистості, як творця і проектувальника власного життя, гармонізації та гуманізації взаємин між учнями і педагогами, школою і родиною на основі ідеї самоцінності дитинства.
Компетентність – специфічна здатність, яка дає змогу активно розв*язувати проблеми, що виникають у реальних ситуаціях життя. Вона формується в процесі навчання і виховання не лише в школі, а й під впливом сім*ї, друзів, роботи, культури тощо. Тому реалізація компетентісного підходу залежить від освітньо-культурної ситуації, в якій живе і розвивається школяр.
Розвиток життєвої компетенції учня протягом його навчання в 1-4 класах передбачає формування в нього здатності планувати свій час, прогнозувати та діагностувати певні життєві ситуації, проектувати варіанти їхнього розв*язання. Основним елементом життєтворчої компетенції, який потрібно сформувати у цей період, є ціннісне ставлення дитини до власної життєдіяльності. Воно включає розуміння дитиною своїх вчинків та їх впливу на життя. На допомогу учням у формуванні життєвих компетенцій приходять інтерактивні технології навчання, ігрові, тренінгові, проектні технології.
ІІ.Основна частина
1. Сутність проектного навчання
ПРОЕКТНЕ НАВЧАННЯ
Один з варіантів продуктивного навчання, метою якого є не засвоєння суми знань і не проходження освітніх програм, а реальне використання, розвиток та збагачення власного досвіду учнів та їх уявлення про світ.
Метод проектів
Проектне навчання
20-ті роки ХХ ст., США,
Дж. Дьюі та В. Кілпатрік.
Сутність - заперечення необхідності стандартизованої освіти та зведення навчання до основаного на інтересах дітей практицизму
1905 р., ХХ ст.., Росія, С.Т.Шацький.
Сутність – виходячи з своїх інтересів, діти разом з учителем проектують вирішення якого-небудь практичного завдання. Матеріал різних навчальних предметів групується навколо комплексів-проектів
ПРОЕКТ
Сукупність певних ідей, документів, текстів для створення реального об’єкта, предмета, створення різного роду теоретичного/практичного продукту
Головні умови організації роботи над проектом
Основні вимоги до використання методу проектів
· знання вчителем особливостей проектної методики, усвідомлення широких можливостей розвитку учнів у процесі проектної діяльності;
· навчання учнів володінню технологією проектної діяльності (уміння визначити мету, задачі, бачити предмет дослідження, визначити гіпотезу, планувати власну діяльність і діяльність своїх товаришів); здатність чітко, систематично виконувати сплановану роботу, що є неодмінною умовою для розвитку учнів у процесі реалізації проекту;
· прагнення учнів брати участь у роботі над проектом;
· визначення рівня оволодіння знаннями з предмета й загальнонавчальними інтелектуальними уміннями;
· доводити проект до кінця, поетапно узгодивши проміжні результати з учителем;
· наявність інформації щодо роботи над проектом
· наявність значущої в дослідницькому, творчому плані проблеми, яка вимагає дослідницького пошуку для її розв’язання;
· практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів;
· самостійна(індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів;
· визначення кінцевих цілей спільних/індивідуальних проектів;
· визначення базових знань із різних областей, необхідних для роботи над проектом;
· структурування змістовної частини проекту (із зазначенням поетапних результатів);
· використання дослідницьких методів: визначення проблеми, завдань дослідження, які випливають із проблем, висунення гіпотези їх розв’язання, обговорення методів дослідження, оформлення кінцевих результатів, аналіз отриманих даних, підбиття підсумків, коригування, висновки;
· результати виконаних проектів повинні бути матеріальними, тобто оформлені у визначений спосіб (відеофільм, комп’ютерна газета, презентація тощо)
2. Типи учнівських проектів
В основу типології проектів можна покласти різні ознаки. Як показує досвід роботи, при застосуванні методу проектів у молодшій школі ефективною є така послідовність його модифікацій: від короткотривалих до довготривалих міжпредметних проектів. Часто доводиться працювати над змішаними типами проектів.
Існують такі види проектів:
- Дослідницький
- Творчий
- Інформаційний
- Практично-орієнтовний
- Навчально-телекомунікаційний.
Щоб досягти найкращих результатів у виконанні дослідницьких проектів, потрібні: добре обміркована структура, визначеність мети, актуальність предмета дослідження для всіх учнів, соціальна значимість, продуманість методів дослідження та експериментального застосування результатів.
Визначальними рисами творчих проектів є: спільна діяльність учасників без детально розробленої структури, розвиток спільної діяльності, завчасна домовленість про результати і форму їх представлення, обов*язкова наявність сценарію свята.
Для ігрових проектів характерні: розподіл ролей, залучення творчої уяви, імітація соціальних і ділових стосунків, домінуючий вид діяльності – гра (1-2 класи).
Для інформаційних проектів найважливіше – збирання інформації про певний об*єкт, явище, ознайомлення учасників проекту із цією інформацією, її аналіз і узагальнення фактів, наявність добре продуманої структури; систематична корекція у ході роботи над проектом. Структура такого проекту охоплює мету, обґрунтування актуальності, методи отримання та опрацювання інформації, результат (замітка, стаття, реферат, доповідь, відеофільм), презентацію.
У практично-орієнтованих проектах результат діяльності чітко визначений з самого початку. Для них характерні орієнтація на соціальні інтереси учнів; визначення функції кожного з них; наявність чіткої координаційної роботи у вигляді поетапних обговорень (консультацій, диспутів); презентація одержаних результатів і можливих засобах застосування їх на практиці (наприклад, діти із середнім рівнем досягнень зможуть використовувати створені диски як додаткову літературу.
Характеристики навчально-телекомунікаційних проектів: спільна навчально.-пізнавальна, творча, або ігрова діяльність учнів-партнерів, в основі якої лежить комп’ютерна телекомунікація, спрямована на спільну мету – дослідження певної проблеми, узгоджені методи, способи діяльності, спрямовані на досягнення спільного результату діяльності, наявність міжпредметних зв’язків та більш глибока інтеграція знань, ніж в інших видах проектів.
Слід пам’ятати, що, плануючи тематику проекту, потрібно ретельно продумати:
- Чи тема вибрана відповідно до запитів дітей;
- Чи зможуть діти досягти успіху при виконанні проекту;
- Чи заохочує проект розвиток творчого мислення, уяви та інших здібностей учнів;
- Чи засвоять діти основні навички;
- Чи зможуть вони краще зрозуміти предмети, явища навколишнього світу;
- Чи відповідає проект спробам дітей самостійно осмислити та зрозуміти нову інформацію.
3. Вимоги до навчального проекту
Метою роботи над проектом є розв*язання конкретної, соціально-значимої проблеми – дослідницької, інформаційної, практичної.
Виконання роботи завжди починається з проектування, планування самого проекту.
Обов*язкова умова кожного проекту - дослідницька робота, що полягає у пошуку інформації, яка потім обробляється і представляється учасникам проектної групи.
Кінцевим результатом роботи над проектом є продукт, створений учасниками проектної групи в ході розв*язання поставленої проблеми.
Завершальним етапом проекту має стати презентація продукту.
4. Роль учителя.
У загальному випадку успішна реалізація проектної технології висуває певні вимоги до вчителя.
Вчитель, як організатор проектної діяльності виконує такі функції: допомагає учневі у пошуку інформації, координує процес роботи над проектом, підтримує і заохочує учнів, допомагає їм, проте не виконуючи за них їх роботу. Для цього вчитель має добре знати можливості, інтереси, бажання учнів, бути толерантним і креативним.
Справді, за самою ідеєю освітньої проектної технології роль учителя полягає не у тому, щоб у категоричний спосіб «доносити» знання, а оцінювати результати їх засвоєння учнями. Такий спосіб навчання приховує у собі небезпеку знищення паростків самостійної активності, здатності учнів до критичності і творчості. Натомість учитель мусить не тільки ефективно навчати, а й через організацію навчання і власну поведінку, сприяти розвитку критичного і творчого мислення учнів. Допомагати їхньому становленню як громадян демократичної, правової держави. Для цього йому слід дати учням певний інформаційний та мотиваційний поштовх до роботи, продемонструвати зразки потрібних дій чи поведінки, а далі виконувати роль консультанта, допомагати критично оцінювати і корегувати хід виконання та результати проекту, якоюсь мірою стати одним з його співвиконавців. Він також має сприяти індивідуальній чи колективній роботі, створювати доброзичливу, сприятливу для роботи атмосферу, підтримувати співробітництво у класі чи у робочій групі учнів.
Під час перших застосувань освітньої проектної технології, коли діти ще з нею не знайомі, вчитель є ініціатором і спрямовує роботу учнів. Але коли учні засвоїли основні принципи і вміння роботи над проектами, вони не тільки мають залучатись до обговорення тематики, але й самі можуть виступати у ролі ініціаторів того чи іншого проекту. Поступово самостійна робота учнів розширюється не тільки на етапі виконання проекту, але й на етапі планування.
4. Підвищення інтересу учнів до навчання за допомогою методів проектів
Проектна діяльність безпосередньо впливає на розвиток учня. Для кожного вчителя є незаперечним той факт, що навчальні досягнення молодшого школяра перебувають у тісному зв*язку з особливостями його пізнавальних процесів (сприймання, пам*яті, мислення, уваги, уяви, мовлення).
Велике значення для розвитку пізнавальних процесів мають зовнішні та внутрішні мотиви учня. Досвід роботи та педагогічні спостереження дають підставу стверджувати, що у переважної більшості молодших школярів яскраво виражені зовнішні мотиви, які виявляються в їхній допитливості, прагненні бути дорослими, активному сприйнятті всього нового й незвичного. Ці мотиви спонукають учнів також до розробки навчальних проектів. Однак майже не задіяними при цьому залишаються внутрішні мотиви. Це, зокрема, почуття обов*язку, бажання вчитися, любов до книги, пізнавальні інтереси, потяг до самоосвіти, прагнення до успіху тощо.
Таким чином, перед педагогом виникає проблема відшукати такий механізм, щоб друга група мотивів стала домінуючою у навчальній діяльності учнів.
Серед усіх мотивів навчальної діяльності центральним і найсильнішим є мотив, в основі якого – пізнавальний інтерес. Він виникає і зміцнюється лише в ситуації пошуку нових знань, інтелектуального напруження та самостійної діяльності.
Пізнавальні інтереси порівняно з іншими мотивами мають низку переваг, а саме: вони раніше й легше усвідомлюються дитиною; це конкретний і реальний імпульс до навчання; вони доступні для виявлення та спостереження; їх можна розвивати в будь-якому шкільному віці.
Навчання, підкріплене пізнавальними інтересами має активний, дієвий характер. Активізуються розумові процеси учнів. У нього з*являється прагнення до пошуку, до дослідження. Пізнавальні інтереси виявляються через певні емоції або емоційні стани: здивування відкриттям, очікування нового, піднесення у процесі навчання, інтелектуальна радість. Вольові прояви пізнавального інтересу пов*язані з ініціативою учня, самостійністю у здобутті знань, пошуком шляхів розв*язання навчальних завдань.
Ефективним засобом розвитку пізнавального інтересу молодших школярів є метод проектів. Розробка навчального проекту, як і будь-яка нова форма роботи, викликає в учнів певне здивування чи цікавість. Цікавість є початковою стадією пізнавальної спрямованості особистості учня.
На основі цікавості виникає допитливість – прагнення дитини проникнути за межі побаченого. На відміну від цікавості, допитливість пов*язана зі змістом проектної діяльності й виявляється у прагненні пізнати об*єкт своєї уваги. Для допитливості характерні прагнення до пізнання глибших зв*язків та відношень. Вона виявляється у формі загального інтересу до всього, з чим доводиться зустрічатися дитині. Безпосередній інтерес до нових фактів і явищ переростає в інтерес до пізнання істотних властивостей предметів і явищ, до встановлення причиново-наслідкових зв*язків і закономірностей.
Таким чином формуються зовнішні мотиви, які у подальшому породжують інтереси, що характеризуються прагненням можливі проблемні питання на практиці. Саме на цій стадії розвитку пізнавальних інтересів найповніше виявляється їх властивість – бути рушійною силою діяльності, і стає можливим залучення учнів до самостійної розробки навчальних проектів. Об*єктивно це виявляється у захопленні учня справою, в потребі творчого застосування знань, їх поповнення.
Для ефективності формування та розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів у навчальній діяльності необхідні відповідні умови, а саме:
- Різноманітність чуттєвого досвіду;
- Усвідомлення учнем особистої та суспільної значущості знань;
- Надання можливості переживати успіх у роботі, наявність позитивної, емоційної атмосфери;
- Помірна складність і посильність завдань;
- Опора на попередній досвід учнів;
- Активний, продуктивний і творчий характер діяльності;
- Сформованість провідних прийомів навчальної діяльності.
Визначені умови цілком можна забезпечити засобами проектної діяльності, оскільки вони тотожні ознакам навчального проекту. Отже у процесі цієї діяльності, де у єдності виступають внутрішні чинники особистості учня (свідомість, бажання, цілеспрямованість тощо) і зовнішні фактори можуть виникати та розвиватися пізнавальні інтереси.
У процесі проектної діяльності, як окремого виду навчання, що організовує та спрямовує пізнавальну активність учня, зосереджуються важливі умови і можливості прямого й опосередкованого впливу на пізнавальні інтереси. Так, у змістовому наповненні проекту можна виділити такі чинники, що стимулюють інтерес: новизна й оригінальність матеріалу, широкий спектр відомостей з різноманітних джерел інформації, сучасні досягнення науки, практична спрямованість матеріалу тощо.
Ознайомлюючись у процесі розробки проекту з новими фактами, подіями, отримуючи нову і цікаву інформацію, учні відчувають подив, переживають радість відкриття. Здатність бачити можливість для застосування знань у повсякденному житті також є актуальною для розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів, оскільки діти цього віку не мають достатнього досвіду, аби самостійно оцінити значущість навчального матеріалу. Така здатність власне і є показником розумового розвитку учня, вона свідчить про активність процесів спостереження, уяви, мислення.
Важливим стимулом розвитку пізнавальних інтересів є безпосередня активна діяльність. Характерні особливості проектної діяльності створюють широкі можливості для формування в учнів умінь, пов*язаних із самостійним освоєнням нових знань. Вони виявляються у розмаїтті форм самостійної роботи, оволодінні новими способами пізнавальної діяльності, проблемному підході, елементах пошуку або дослідження, творчому характері діяльності.
Логіка проектної діяльності виключає надання учням знань у готовому вигляді. Натомість створюються умови для самостійної пізнавальної ініціативи учня, що спричинює актуалізацію у свідомості, відчуттях і мотивах суперечностей між наявним та бажаним рівнем знань та вмінь.
Отже, у процесі проектної діяльності створюються умови для розвитку пізнавальних інтересів. На цій основі й можуть сформуватися внутрішні мотиви навчання, які впливатимуть на різноманітні сфери пізнавальної діяльності учнів.
5. Очікувані результати
Реформування вітчизняної освіти через орієнтацію на проектну технологію є одним зі шляхів входження України до світового освітнього простору. Проектна технологія дозволяє одночасно і більш ефективно формувати в учнів низку ключових компетентностей, перш за все — «уміння вчитись», тобто вміння самостійно здобувати знання у будь-якому вимірі «простору навчання». Вони вчаться організовувати свою роботу з розв’язання актуальних проблем і досягнення потрібного результату, набувають навичок самоконтролю, самооцінки, самовдосконалення. Співпраця учнів між собою та з учителем під час виконання проектів сприяє формуванню соціальної компетентності демократичної природи. Учні навчаються спільно визначати проблеми і мету діяльності, ефективно співпрацювати, бути ініціативними і відповідальними за прийняття рішень, обґрунтовано долати суперечки та ін.
Проектна технологія дає можливість широко використовувати комп’ютер та Інтернет для пошуку, обробки інформації та роботи з нею, для презентації матеріалів проекту і, таким чином, формувати компетентності з інформаційних і комунікативних технологій. У цьому найбільш плідними виявляються телекомунікаційні проекти.
Застосування проектної технології — один зі шляхів виховання активної особистості, що може взяти на себе ініціативу і діяти у межах правового поля. Учні вчаться самостійно розв’язувати проблеми, приймати й обґрунтовувати рішення, виконувати роботу за складеним проектом. Це дає їм упевненість у собі, тому що уможливлює для кожного демонстрацію своїх знань, умінь і досягнень. Також це засіб формування критичного мислення і водночас розвитку творчих здібностей дитини. Такий підхід дає можливість сприяти формуванню у дітей та підлітків уміння працювати у команді, а отже — розвивати здатність соціальної взаємодії.
Застосування проектної технології під час вивчення навчальних дисциплін, як на уроках, так і в позакласній роботі, створює додаткову мотивацію до навчання. Учні пропонують чи виконують проекти тому, що це їм цікаво. До переваг проектної діяльності також належить розвиток різноманітних здібностей учнів, у тому числі через навчання:
• вільно і точно володіти мовою;
• вибору засобів досягнення кінцевого результату са-
мими виконавцями;
• конструктивно спілкуватися, співпрацювати, взаємо-
діяти, надавати взаємодопомогу, долати суперечки;
• використовувати різні організаційні форми роботи;
• використовувати різноманітні засоби дизайну (плака-
тів, друкованих матеріалів, буклетів, колажів та ін.);
• добирати різноманітні наочні матеріали: фотографії,
малюнки, діаграми, графіки та ін.;
• використовувати сучасну оргтехніку та обладнання
(відеомагнітофон, камера, комп’ютер тощо).
Отже, застосування проектної технології є важливим засобом сучасної освіти і громадського виховання, розвитку критичного мислення і творчих здібностей дитини. Зазначена технологія стимулює загальну активність учнів, сприяє створенню плідного освітнього середовища й утвердження системного характеру навчання та самонавчання.
6. Етапи здійснення колективного проекту
Більш-менш складні проекти виконуються поетапно. Не всі проекти мають однаковий алгоритм, але всі вони долають чотири основні етапи:
a) підготовка;
б) планування;
в) основна робота за проектом;
г) підбиття підсумків.
Прості й короткотермінові проекти можуть здійснюватися за спрощеною схемою. Робота за складними і тривалими проектами передбачає деталізацію алгоритму, виділення певних складових основних етапів.
Підготовчий етап
На цьому етапі необхідно, по-перше, створити позитивну, дружню атмосферу, сформувати взаємини довіри та впевненості, допомогти учням краще пізнати одне одного, навчитися висловлювати свої думки. Для цього доцільно виконати такі вправи: «Знайди того, хто...», «Груповий портрет» тощо. По-друге, слід допомогти учням зосередитися на загальній тематиці проекту, мотивувати, підготувати їх до виконання проекту. По-третє, слід визначити конкретну — актуальну і важливу — проблему. Але у початковій і навіть у середній школі учні не завжди самі можуть визначити важливість проблеми. До того ж навчальна мета може не збігатися з їх бажаннями і прагненнями. Тому на цьому етапі необхідно, щоб учитель допоміг учням знайти і висловили ті ідеї, які будуть покладені в основу проекту. Але функції вчителя підпорядковуються тому, що учні мають залучатися до процесу прийняття рішень протягом усього проекту.
Регулярно звертаючись до проектної технології, вчитель поступово підводить учнів до того, що вони самостійно визначають проблему, на дослідження чи розв’язання якої проект спрямований. Завдання вчителя полягає у тому, щоб навчити учнів визначати проблему. На цьому етапі поступово збільшується їх самостійність, а роль учителя, відповідно, у цьому поступово зменшується.
Формулювання проблеми проекту, визначення його форми та мети
1. Остаточно обрати тему проекту. Вчитель пропонує тему або надає можливість учням визначитися самостійно, тобто дійти згоди щодо теми, яка б була цікава всім.
Можливі різні ситуації розвитку подій:
• учні цікавляться темою, яку планував учитель (або близької до неї);
• учитель пропонує низку тем, з яких необхідно обрати одну або з’ясувати, яким чином об’єднати ці теми в єдине ціле;
• група не дійшла остаточної згоди щодо вибору теми:
слід зафіксувати пропозиції і поставити їх на голосування;
• тематика проекту не визначена, необхідно повернутися до попереднього етапу та продовжити визначення теми.
2. Зібрати ідеї для проекту.
Зібрати якомога більше ідей для проекту та структурувати, встановивши зв’язки між запропонованими ідеями, поєднавши лініями, зобразивши у вигляді дерева, мережі, підкреслити різними кольорами.
3. Продемонструвати приклад проекту. Це важливо зробити, якщо учні мають невеликий досвід роботи над проектами.
Створення плану проекту:
На цьому етапі відповідно до проблеми визначається (багатовимірна) мета проекту, етапні завдання, визначаються бажані результати, складається детальний план роботи і необхідний для його виконання час, формуються групи, визначаються потреби у даних, а також у матеріалах чи оргтехніці тощо. У колективному проекті організовується робота груп. У класі можна вивісити плакат із планом (схемою) проекту. Потрібно також організувати фіксацію, запис роботи за проектом.
Основна робота з розв’язання проблеми, формулювання й обґрунтування висновку проекту
Основна робота за проектом здійснюється за розробленим планом (схемою). Групова робота має набути вигляду міні-проекту, який буде частиною загального проекту. Значна кількість проектів чи міні-проектів вимагає опрацювання конкретної інформації (потрібно знаходити, аналізувати, встановлювати сенс, критично оцінювати, систематизувати, узагальнювати, коротко викладати інформацію), тому тут є актуальним навчання із використанням технології критичного мислення.
На цьому етапі розгортається практичне розв’язання проблеми (воно може здійснюватися через внесення й обговорення індивідуальних здогадок або через колективну форму роботи — мозковий штурм). Початкові ідеї формулюються і перевіряються, висновок (рішення) обґрунтовується. План поступово реалізується — схема проекту наповнюється конкретним змістом. Можливо, під час планування щось не було враховане, тому в ході роботи відбувається доцільне її коригування.
Презентація проекту
Мета цього кроку— підготувати загальну презентацію проекту та його результатів шкільній спільноті, громаді.
Для кращої узгодженості роботи можна запропонувати представникам груп створити план презентації. Підготувати презентацію допоможуть такі запитання.
• Якою є мета презентації?
• Кому презентувати проект (аудиторія)?
• В який спосіб проводити презентацію?
• Де проводити презентацію?
• Коли?
• Хто?
• Які частини, матеріали використати?
• Як організувати?
• Що необхідно?
• Хто за що відповідає?
Учні повинні самі обрати, в якій формі буде відбуватися презентація проекту: слайди, розміщення на стіні, відеозапис, індивідуальні доповіді, виступ групи, драматизація тощо.
Використовують музику, освітлення, роздавальні матеріали, добирається одяг. Урешті-решт проектний доробок презентується громаді.
Підбиття підсумків проекту та оцінювання
Етап підбиття підсумків і оцінювання є обов’язковим, він має важливе значення. Його мета полягає у тому, щоб з’ясувати, чи досягнуті етапна мета й загальна мета, навчити оцінювати проектну роботу та її результати, а також пов’язати проект із наступною діяльністю. Це також дає можливість учням самим відстежувати процес вивчення навчальної дисципліни, власні досягнення. Зазначений етап передбачає такі кроки.
1. Підбити підсумки проекту в цілому.
2. Підбити підсумки роботи окремих груп.
3. Оцінити частини (етапи) проекту.
4. Накреслити зовнішнє оцінювання (оцінювання вчителем).
5. Накреслити перспективи майбутніх проектів.
Оцінювати слід проект у цілому та окремі його етапи. Підбиття підсумків може бути індивідуальним, коли кожен учень аналізує виконання проекту самостійно, або проводитися в групах, усім класом, тобто колективно. Вчитель також може підбити підсумки проекту, — це є особливо важливим тоді, коли учні тільки навчаються виконувати проекти. Підбиваючи підсумки виконання проекту, необхідно проаналізувати сильні та слабкі сторони, досягнення, труднощі, помилки, що, ймовірно, виникли під час виконання проекту, дії з їх виявлення і виправлення.
Важливо також використовувати моніторинг (відстежування) того, як просувається проектна робота протягом усього його виконання. Це може відбуватися у формі обговорення, презентацій і повідомлень, заповнення певних форм самими учасниками. Зовнішнє оцінювання проводиться як учителем, так і учнями (інших груп).
Проведення формального оцінювання проекту можливе в різні способи: з допомогою опитувального листа, заповненої таблиці, шляхом індивідуального опитування тощо. Але необхідно пам’ятати, що оцінювання проекту має відбуватися за чіткими критеріями, які, як правило, розробляє вчитель і заздалегідь знайомить із ними учнів. Оцінюються не тільки предметні аспекти, але й зміст, уміння презентувати, оформлення проекту тощо.
7. Структура діяльності вчителя і учнів під час роботи над навчальним проектом
№
Етапи
діяльності
Учні
Учитель
Способи
організації
взаємодії
1
Підготовка. Визначення теми і мети проекту
Обговорюють, шукають інформацію
Розповідає про задум, мотивує, допомагає у визначенні завдань
Навчальний діалог
2
Планування
Формулюють завдання, обговорюють їх
Коригує, пропонує ідеї, висуває пропозиції
Навчальний діалог
3
Прийняття рішень
Обирають оптимальний варіант
Спостерігає, опосередковано керує діяльністю учнів
Ситуація вільного вибору, дискусія
4
Збирання інформації
Збирають інформацію
Спостерігає, опосередковано керує діяльністю
Ситуація вільного вибору
5
Аналіз інформації, формулювання висновків
Аналізують інформацію, готують вироби
Спостерігає, коригує, радить
Ситуація вільного вибору, навчальний діалог
6
Захист проектів, колективний аналіз
Презентують проекти, обговорюють разом з учителем, оцінюють зусилля, використані можливості, творчий підхід
Обговорює разом з дітьми
Навчальний діалог
9. Особливості здійснення проектів у початковій школі
Проектування в початковій школі має свою специфіку. Традиційна освіта розглядається як засвоєння учнями певної суми знань, умінь і навичок, що обумовлюються Державним стандартом та програмами з одного чи іншого предмета. Але, щоб бути успішною людиною в сучасному світі, цього недостатньо. Важливо, щоб дитина, яка йде у сучасне життя, не була пасивним об*єктом впливу, а могла самостійно знайти певну інформацію, була здатна критично мислити, розв*язувати складні проблеми шляхом аналізу обставин й інформації, враховуючи альтернативні думки, приймати важливі рішення, дискутувати, спілкуватися.
Діяльність учителя, який працює за методом проекту, має бути спрямована на постановку нових завдань і пошук засобів їх реалізації. Сучасне життя вимагає від педагога в його діяльності активної та систематичної творчості. Інноваційна діяльність залежить від низки чинників:
- Усвідомлення і звільнення від психоло Подобається Твитнуть !function(d,s,id){var js,fjs=d.getElementsByTagName(s)[0],p=/^http:/.test(d.location)?'http':'https';if(!d.getElementById(id)){js=d.createElement(s);js.id=id;js.src=p+'://platform.twitter.com/widgets.js';fjs.parentNode.insertBefore(js,fjs);}}(document, 'script', 'twitter-wjs'); // VK.init({apiId: 3240144, onlyWidgets: true}); VK.Widgets.Like("vk_like", {type: "button", height: 18}); (function(d, s, id) { var js, fjs = d.getElementsByTagName(s)[0]; if (d.getElementById(id)) return; js = d.createElement(s); js.id = id; js.src = "//connect.facebook.net/ru_RU/all.js#xfbml=1"; fjs.parentNode.insertBefore(js, fjs); }(document, 'script', 'facebook-jssdk')); Данильченко Ірина 13 Березень 2013, 21:43 0 коментарів
Данильченко Ірина Василівна Статті автора «Цікавий світ навколо нас» 13 Березень, 21:39 0 коментарів Розкрити більше постів
Последние комментарии БЕЗПЕЧНИЙ ІТЕРНЕТ Дякую за інформацію, яку вже декілька разів використовувала у роботі.
24 Листопад, 22:17 Інформаційно-комунікаційні технології – як сучасний засіб навчання в освіті Доброго вечора!. Мені дуже сподобалась ваша публікація, але частина інформації відсутня Ви може надіслати весь документ цієї публікації із списком використаної літератури на ел.адр. nadia1993cherkas@gmail.com. Дякую!
22 Листопад, 22:01 Моя власна відеоінструкція для користувача відеоконференції Очень полезная информация!
14 Листопад, 21:37 Вы тоже думаете,что Губки-примитивные многоклеточные? Читайте! Статья с фотографиями на http://aljaeva.ucoz.ua (файлы 7-11)
13 Листопад, 19:36 Klasnaocinka Консультації по порталу Документація var hotlog_counter_id = 2094206; var hotlog_hit = 1; var hotlog_counter_type = 104; шкіл: 5600 дитячих садків: 4618 інш. організацій: 1197 користувачів: 600975 дистанційних курсів: 3482 Copyright © 2009-2015 KlasnaOcinka koMain=new KoMain(); koMain.init();