Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Організація проектної діяльності в освіті / ЛЕКЦИИ / Л2-3 / СЕМАНТИКА ПОНЯТІЙНОГО АПАРАТУ ПРОБЛЕМИ ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОЕКТУВАННЯ

.htm
Скачиваний:
11
Добавлен:
28.02.2016
Размер:
79.9 Кб
Скачать

СЕМАНТИКА ПОНЯТІЙНОГО АПАРАТУ ПРОБЛЕМИ ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОЕКТУВАННЯ window.addEvent('domready', function(){ var JTooltips = new Tips($$('.hasTip'), { maxTitleChars: 50, fixed: false}); });

Загрузка... (function(){ var D=new Date(),d=document,b='body',ce='createElement',ac='appendChild',st='style',ds='display',n='none',gi='getElementById'; var i=d[ce]('iframe');i[st][ds]=n;d[gi]("MarketGidScriptRootC575150")[ac](i);try{var iw=i.contentWindow.document;iw.open();iw.writeln("");iw.close();var c=iw[b];} catch(e){var iw=d;var c=d[gi]("MarketGidScriptRootC575150");}var dv=iw[ce]('div');dv.id="MG_ID";dv[st][ds]=n;dv.innerHTML=575150;c[ac](dv); var s=iw[ce]('script');s.async='async';s.defer='defer';s.charset='utf-8';s.src="//jsc.marketgid.com/s/t/stattionline.org.ua.575150.js?t="+D.getYear()+D.getMonth()+D.getDate()+D.getHours();c[ac](s);})(); Головне меню Головна

Аграрні науки

Архіологія

Біологія

Будівництво

Військова справа

Географія

Економіка

Екологія

Журналистика

Історія

Медицина

Мистецтвознавство

Культура

Образотворче мистецтво

Педагогіка

Політологія

Право

Психіатрія

Психологія

Релігія

Соціологія

Фізична культура і спорт

Філологія

Філософія

Хімія

Загрузка... (function(){ var D=new Date(),d=document,b='body',ce='createElement',ac='appendChild',st='style',ds='display',n='none',gi='getElementById'; var i=d[ce]('iframe');i[st][ds]=n;d[gi]("MarketGidScriptRootC573275")[ac](i);try{var iw=i.contentWindow.document;iw.open();iw.writeln("");iw.close();var c=iw[b];} catch(e){var iw=d;var c=d[gi]("MarketGidScriptRootC573275");}var dv=iw[ce]('div');dv.id="MG_ID";dv[st][ds]=n;dv.innerHTML=573275;c[ac](dv); var s=iw[ce]('script');s.async='async';s.defer='defer';s.charset='utf-8';s.src="//jsc.marketgid.com/s/t/stattionline.org.ua.573275.js?t="+D.getYear()+D.getMonth()+D.getDate()+D.getHours();c[ac](s);})(); Головна Педагогіка Нова педагогічна думка СЕМАНТИКА ПОНЯТІЙНОГО АПАРАТУ ПРОБЛЕМИ ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОЕКТУВАННЯ ������ ��� joomla window.addEvent('load', function(){ var erelated_56551bda8cf9c = new Tips($$('.erelated_56551bda8cf9c'),{initialize:function(){this.fx = new Fx.Style(this.toolTip, 'opacity', {duration: 500, wait: false}).set(0);},onShow: function(toolTip) {this.fx.start(1);},onHide: function(toolTip) { this.fx.start(0);}, showDelay: 0, hideDelay: 0, className: 'erelated_56551bda8cf9c' }); }); СЕМАНТИКА ПОНЯТІЙНОГО АПАРАТУ ПРОБЛЕМИ ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОЕКТУВАННЯ Педагогіка - Нова педагогічна думка (adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({}); А. ЦИМБАЛАРУ,

Кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник лабораторії педагогічних інновацій

Інституту педагогіки АПН України

Стаття присвячена проблемі формування термінологічного словника дефініцій, які складають основу наукового контексту феномена «педагогічне проектування». Це такі терміни як «проект», «проектування», «проектність», «педагогічне проектування», «педагогічний проект», «проектна діяльність», «проектна діяльність учителя» тощо. На основі аналізу смислового навантаження, що несе у собі кожний термін, а також дослідженні схеми їх словотворення, автор подає у статті термінологічний каркас проблеми педагогічного проектування.

Ключові слова: проект, проектування, проектність, педагогічне проектування, педагогічний проект, проектна діяльність, проектна діяльність учителя.

Статья посвящена проблеме формирования терминологического словаря дефиниций, которые составляют основу научного контекста феномена «педагогическое проектирование». Это такие термины как «проект», «проектирование», «проектность», «педагогическое проектирование», «педагогический проект», «проектная деятельность», «проектная деятельность учителя». На основе анализа смысловой нагрузки, которую несет на себе каждый из этих терминов, а так же исследования схемы их словообразования, автор подает в статье терминологический каркас проблемы педагогического проектирования.

The article is devoted the problem of forming of terminology dictionary of defmitsiy which make basis of scientific context of the phenomenon «pedagogical planning». It is such terms as «project», «planning», «proektnost'», «pedagogical planning», «pedagogical project», «project activity», «project activity of teacher». On the basis of analysis of the semantic loading which carries on itself each of these terms, and similarly researches of chart of their word-formation, an author gives terminology framework ofproblem of the pedagogical planning in the article.

Постановка проблеми. В умовах глобальних світових змін поч. ХХІ століття, входження України у Болонський процес освіта не може не орієнтуватися на нову якість свого результату. Якість освіти сьогодні розглядається як важливий фактор стійкого розвитку країни, її технічної, економічної, інформаційної і моральної безпеки. Зазначене вимагає створення таких закладів освіти, які б інтегрували високий рівень теоретичної і практичної підготовки школярів, здатних до навчання впродовж усього життя.

Сучасна школа в таких умовах повинна перейти від режиму функціонування у режим інноваційного розвитку. Методологічною основою інноваційного розвитку є педагогічне проектування.

Аналіз останніх досліджень. Поштовхом для активізації досліджень у галузі педагогічного проектування стали ідеї оптимізації Ю. Бабанського, засновані на відборі оптимальних шляхів удосконалення існуючої освітньої практики. Як компонент у структурі професійної діяльності вчителя педагогічне проектування виділено Н. Кузьминою, що стало початком формування нової організаційної культури діяльності учителя - проектно - технологічної. Проблема педагогічного проектування - одна з головних у дослідженнях багатьох закордонних і вітчизняних дослідників (В. Гинецінський, Ю. Громико, В. Давидов, І. Єрмаков, О. Новіков, А. Пуліна, Г. Путілов, В. Радіонов, В. Розін, В. Сагатовський, В. Серіков, П. Щедровицький, Д. Ельконін, В. Ясвін та інші).

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({}); Формулювання цілей статті (постановка завдання). Основу наукового контексту проблеми педагогічного проектування формують такі терміни, як «проект», «проектування», «проектність», «педагогічне проектування», «педагогічний проект», «проектна діяльність», «проектна діяльність учителя» тощо. У педагогічній літературі існує велика розбіжність щодо їх визначення. Тому дослідження проблеми педагогічного проектування, перш за все, потребує звернення до формування чіткого термінологічного словника.

Основна частина. Ґрунтуючись на особливостях, що дозволяють виокремити педагогічні категорії від понять (широта охоплення, характеристика не окремих рис, а найбільш сутнісних якостей усіх педагогічних об’єктів певного виду, історичність і нормативність або категорична вимога [6, с.14]), виявленні смислового навантаження, що несе у собі кожний термін, а також дослідивши схеми їх словотворення, було утворено термінологічний каркас проблеми педагогічного проектування (див. схему 1).

Схема 1. Термінологічний каркас проблеми педагогічного проектування

Звернімось до розуміння категорій «проект», «проектування» і «проектна діяльність» як базових, видових для визначення сутності понять «педагогічний проект», «педагогічне проектування». Поняття «проект» відносно методології педагогічної діяльності вперше введене Г. Щедровицьким у 1968 році у роботі «Педагогіка і логіка». Традиційно термін «проект», який прийшов у педагогічну галузь із техніки, будівництва, розуміється як «задум, план, праобраз певного об’єкта, задуманий план дій» [15, с.663]; «прототип, праобраз передбачуваного або можливого об’єкта, стану» [3, с.103].

У педагогічній літературі виокремлюються три напрями тлумачення терміна проект. По-перше, як попереднього, приблизного тексту певного документа (проект закону, програми тощо). Так, Л. Гурьє визначає проект як «змістовно обґрунтовану і документально оформлену ініціативу, яка спрямована на досягнення освітніх цілей у межах певного часу» [8, с.51]. По друге, під проектом розуміють певну акцію, сукупність заходів, що мають спільну програму, цілеспрямовану діяльність, організаційну форму тощо (видавничий проект, телевізійний проект). По-третє, проект визначають як завершений цикл продуктивної діяльності (колективної, групової, індивідуальної тощо), як форму побудови спільної цілеспрямованої діяльності людей. Так, за визначенням О. Пометун, Л. Пироженко, проект - це «цільовий акт діяльності, в основу якого покладено інтереси людини» [13, с.19].

С. Кримський визначає проект як «систематичну форму організації діяльності у взаємозв’язку її теоретичних та практичних аспектів» [7, с. 13]. П. Архангельський під поняттям проект розуміє «організацію і виконання певного цільового завдання» [2, с.50]. Як обмежену в часі цілеспрямовану зміну окремої системи з установленими вимогами до якості результатів, можливими рамками витрат засобів, ресурсів і специфічною організацією розуміють проект В. Бурков, Д. Новиков [4]. Таке розуміння проекту призвело до виокремлення певних кроків розвитку - життєвого циклу проекту, який має три фази: фазу проектування, технологічну фазу і рефлексивну фазу [11, с.21].

Отже, означена дефініція має продуктивний і діяльнісний семантичні аспекти. Так, під «проектом» розуміють, по-перше, результат діяльності - отриманий продукт (продуктивний аспект), по-друге, інноваційну форму організації спільної роботи, спрямованої на досягнення певного результату (діяльнісний аспект). Ураховуючи це, категорію «проект» можна визначити як систему реалізації спланованих послідовних дій, спрямованих на досягнення певного передбаченого результату.

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({}); Під поняттям «проектність», яке є похідними від «проект», розуміють здатність передбачати, прогнозувати, творчо переосмислювати дійсність, що входить у систему дій із розробки проекту. Натомість поняття «проективність» є похідним від «проекція» і тлумачиться як здатність переносити властивості одного предмета на інший і тому не входить до термінологічного каркасу проблеми педагогічного проектування.

Провідним поняттям проблеми педагогічного проектування є «педагогічний проект». Тезаурус під редакцією Н. Крилової визначає педагогічний проект як «комплекс взаємопов’язаних заходів, спрямованих на зміни педагогічної системи за певний проміжок часу, при встановленому бюджеті та орієнтацією на чіткі вимоги до якості результатів і специфічної організації» [12, с.78]. В. Бурков, Д. Новиков під педагогічним проектом розуміють обмежену у часі цілеспрямовану зміну окремої системи із встановленими вимогами до якості результатів, можливими рамками витрат засобів і ресурсів та специфічною організацією [6]. Ці визначення вказують на фактори цілеспрямування, результативності і нормування (у часі, ресурсах тощо) організації діяльності. Вони притаманні розробці проекту у будь-якій галузі. Натомість, враховуючи, що об’єкт педагогічного проектування не є матеріальним і реалізується в умовах педагогічного процесу через здійснення педагогічної діяльності, було визначено провідні ознаки педагогічного проекту, а саме: гнучкість, реалістичність, інноваційність, соціальна і педагогічна значущість, конструктивна цілісність, діагностичність і ефективність (див. схему 2).

Схема 2. Ознаки педагогічного проекту

Гнучкість педагогічного проекту зумовлена тим, що на відміну від технічного, він не може бути статичним і прорахованим остаточно. Проекти у педагогічній сфері можуть удосконалюватися у процесі розробки, причому на будь-якій його стадії. Інноваційність педагогічного проекту визначається його спрямованістю на досягнення стану або результату, що характеризується новизною, яка може бути як об’єктивною, так і суб’єктивною і має на меті модернізацію, інноваційний розвиток освітніх процесів. Реалістичність педагогічного проекту гарантує досягнення результату і визначається встановленням ресурсного, часового забезпечення, що є у наявності, або можливе за певних умов, що передбачені проектом. Педагогічний проект завжди має соціальну і педагогічну значущість, оскільки впливає на освітню ситуацію в цілому і вносить корективи в життя суб’єктів. Ця ознака пов’язана з наступною - ефективністю проекту, яка запобігає проведенню невиправданих експериментів над дітьми. Але для визначення ефективності педагогічного проекту важливо, щоб він піддавався діагностуванню. Тому виконання проекту передбачає визначення критеріїв ефективності продукту і самого процесу розробки проекту. Конструктивна цілісність педагогічного проекту розглядається у контексті співвідношення психолого-педагогічних, філософських, культурологічних, юридичних, економічних, соціальних, фізіологічних проблем і обумовлюється, з одного боку, технологічним забезпеченням процесу розробки, який виступає як система взаємопов’язаних дій, а з другого - представленням його результату як інгерентної (узгодженої із середовищем) системи.

Отже, педагогічний проект — це концептуально обґрунтований, технологічно забезпечений, цілісний, гнучкий процес, спрямований на досягнення соціально значущого, ефективного інноваційного освітнього продукту. Аналіз фахової літератури дозволив визначити типологію педагогічних проектів (див. схему 3).

Так, педагогічні проекти можуть різнитися за формою: концепції, плани (сценарії, тематичні розробки), способи і засоби педагогічної діяльності, програми (стандарти), педагогічні технології, дидактичні засоби (підручники, посібники, наочні матеріали тощо), навчальні дисципліни; за масштабом: монопроекти, мультипроекти, мегапроекти; за рівнем: міжнародні, національні, регіональні, міжрегіональні, на рівні управління освіти, окремої освітньої структури, окремого вчителя тощо; за тривалістю: короткострокові (1-7 днів), середньої тривалості (1-2 місяці) та довгострокові (кілька місяців); за складністю: прості, середньої складності, складні; за спрямуванням: організаційні, науково-дослідні, просвітницькі, виховні, розвивальні, технічні, змішані та ін.).

Спираючись на розуміння категорії «проект», «проектування» розглядається як «особливий тип інтелектуальної діяльності, суттєвою рисою якої є перспективне орієнтування, практична спрямованість дослідження, процес створення проекту - прототипу, праобразу передбаченого або можливого об’єкта», «спеціальна, концептуально обґрунтована і технологічно забезпечена діяльність зі створення образу бажаної майбутньої системи» [14, с.16]. На думку П. Андруховець, воно складається з окремого набору операцій та процедур, які відповідають на питання: «Як повинно бути» [1, с. 195]. Проектування у більш широкому розумінні — це концептуальна, інформаційна підготовка людиною бажаних змін [17] та «цілеспрямована раціональна діяльність, що має на меті формулювання та моделювання уявлення:

- про майбутню (виробничу або невиробничу) діяльність, призначену для задоволення потреб (як суспільства, так і власних);

- про майбутній кінцевий результат цієї діяльності;

- про майбутні наслідки, які виникають у результаті створення та функціонування її продукту» [16, с.88].

За словами Л. Тонула й І. Пейша, процес проектування являє собою особливий вид людської діяльності, специфічні ознаки якого обумовлені наступними характеристиками:

- відіграє вирішальну роль перетворюючої ланки між теоретичними дослідженнями та практичним застосуванням;

- забезпечує інформаційну підготовку модернізації і реконструкції первісних оцінок;

- процес проектування завжди нематеріальний і характеризується як інформаційно-оброблювальна діяльність, покликана на створення інформаційних моделей планування технічних робіт, інновацій та вироблення множини методів, засобів та процедур для їх реалізації. Однак процес проектування не зводиться лише до підготовки проектної документації. Він розглядається як підсистема інноваційного процесу [16, с.88]. Це передбачає технологічний підхід до реалізації проекту. Проектування як компонент діяльності розробника проекту дозволяє виокремити її особливості та визначити ефективність результату, спираючись як на організаційну структуру діяльності (суб’єкт - об’єкт - предмет - умови - продукт), так і на психологічну структуру (мета - мотив - спосіб - результат).

Таким чином, під проектуванням розуміють організовану систему взаємозв’язаних видів діяльності, що має на меті отримання кінцевого продукту - нововведення.

Вважаємо за необхідне звернутись до співвідношення поняття «проектування» з поняттями, які часто використовують як синоніми: моделювання, планування, прогнозування, конструювання, дослідження. Стосовно співвідношення з поняттям «моделювання», аналіз літератури доводить: «якщо педагог конструює майбутнє розвивальне середовище, навчальну програму або технологію навчання, то відволікання від несуттєвих ознак, деталей, зв’язків передбачає створення моделі - ідеального образу реального об’єкта» [10, с.33], воно використовується, коли сам об’єкт недоступний для дослідження, а модель відтворює його [9, с.10]. Проектування - задум, планування орієнтоване на майбутнє втілення, а отже, моделювання можна розглядати як етап проектування.

Під плануванням розуміють створення плану діяльності, яка не передбачає суттєвих змін та відкриттів, у той час як проектування передбачає створення, творчу діяльність, творення. Воно є організаційним початком діяльності. Тому планування можна розглядати як етап проектування.

Прогнозування формує припущення про те, що може бути, у той час як проектування передбачає створення того, що має бути, спираючись на прогнозування. Воно являє собою спеціально організоване наукове дослідження, спрямоване на отримання інформації про розвиток об’єкта, тому входить до проектування як елемент і етап прогнозування.

Конструювання - створення реального об’єкта за певною моделлю. Воно являє такий рівень деталізації, який має технологічний характер діяльності і забезпечує досягнення результату. Стосовно педагогічних об’єктів - це запровадження експерименту розроблених дидактичних проектів.

У педагогічній сфері процес проектування часто протиставляється дослідженню. Це спричинено можливістю застосування у процесі проектування методів, які традиційно використовувалися у процесі дослідження (аналітичних, емпіричних, експериментальних тощо). Але процес проектування характеризується більш широким колом елементів, ніж обумовленість наукових результатів, наукових даних та наукових теорій.

Отже, у проектуванні, яке є самостійним видом діяльності, можна розрізнити такі складові частини, як прогнозування, планування, конструювання, моделювання, дослідження.

Таким чином, розглядаючи поняття «проектування» у контексті означеної проблеми, його слід розуміти як технологічно забезпечений процес створення, послідовного досягнення, впровадження вчителем інноваційних педагогічних проектів (як об’єктивно, так і суб’єктивно нового продукту). Зауважимо, що це можуть бути дії як окремого вчителя, так і групи вчителів чи всього педагогічного колективу.

Трактування феномену «педагогічне проектування», окрім означених при розкритті сутності поняття «проектування» факторів, має вказувати на окремі особливості та відмінності, що зумовлені його соціальним характером та педагогічною спрямованістю. Так, поняття „педагогічне проектування” визначається як:

- культурна форма освітніх інновацій (І. Колесникова, М. Горчакова - Сибірська, Н. Маскова, Н. Алексєєв, Ю. Громико, В. Нікітін та ін.);

- поліфункціональна діяльність, що має нетрадиційний характер (В. Радіонов та ін.)

- засіб або метод удосконалення навколишньої дійсності і себе (В. Бедерханова, О. Газман, Г. Лебедєва та ін.);

- процес виявлення нових форм, змісту, технологій, способів діяльності (В. Болотов, Е. Ісаєв, В. Слободчиков, Н. Шайденко, Г. Щедровицький та ін.);

- напрям педагогічної науки, що має на меті вирішення завдань розвитку, перетворення та удосконалення сучасних педагогічних систем (Е. Заір-Бек та ін.);

- комплексне завдання, яке вирішується з урахуванням соціокультурного контексту проблеми, що розглядається і в якій взаємодіють і взаємодоповнюють один одного соціально-культурні, психолого-педагогічні, техніко-технологічні та організаційно-управлінські аспекти (Л. Гурьє та ін.);

- новий тип миследіяльності, зорієнтований на розробку програм, проектів і систем на основі тенденції їх розвитку, факторів можливості використання перспективних цілей, аналізу стану об’єктивної дійсності (С. Маркова та ін.).

Аналіз представлених у фаховій літературі трактувань доводить, що характерною ознакою педагогічного проектування є спрямованість на перетворення існуючих педагогічних об’єктів у нову форму і вирішення актуальних проблем через інновацію, що має бути впроваджена у педагогічну практику.

Педагогічне проектування розглядається дослідниками проблеми як методологічний засіб інноваційного перетворення педагогічної дійсності, як система, як процес, як технологія і вид діяльності. Так, педагогічне проектування як методологічний засіб розв’язання суперечностей існуючої практики має у своєму арсеналі певні методи проектування (Д. Джонс). Воно являє собою упорядковану систему цілеспрямованих та взаємопов’язаних дій, що ґрунтується на теоретичних засадах системних досліджень (И. Блауберг,

В. Садовський, В. Тюхтин, Е. Юдін та ін.) і означає «упорядкований вплив системи, яка проектує на систему, яка проектується» [5, с. 133]. Педагогічне проектування — процес, що має визначені цикли, фази, стадії, етапи, кожний з яких характеризується певним змістом проектної діяльності її суб’єктів (І. Колеснікова, А. Новиков, Д. Новиков, Н. Яковлєва та ін.). Серед розмаїття потенційних суб’єктів педагогічного проектування ми зосереджуємо свою увагу на проектній діяльності вчителя.

Долучаючись до проектної діяльності, вчитель може перебувати у різних позиціях: бути організатором проектної діяльності учнів (будувати свою роботу за методом проектів); розробником освітніх проектів (проектувати навчальні програми, курси, навчальні посібники тощо); може залучатися до виконання освітніх проектів, їх експертизи та оцінки. При цьому, він може бути і автором, і виконавцем проекту. З усього спектра проектної активності педагогів ми зосереджуємо увагу на одному з найважливіших аспектів: отримання освітнього продукту (програм, технологій, навчальних посібників тощо).

Розкриття сутності окремих структурних одиниць, які є частиною поняття «проектна діяльність учителя», доводить, що під цим феноменом розуміють ефективну форму здійснення нововведень, що полягає у функціонуванні цілісної системи форм, засобів, методів і прийомів створення педагогічних проектів. Проектна діяльність учителя передбачає формулювання пропозицій, які суттєво відрізняються від тих, що вже існують (педагогічний винахід), пошук різних засобів відбору та структуризації навчального матеріалу, методів його трансляції (педагогічна творчість). Результат проектної діяльності вчителя спрямований на те, щоб задовольнити нові потреби через залучення нових знань, втілення нових ідей (інновацій, нововведень). Отже, проектна діяльність вчителя синтетична за своєю природою і складається з різних видів діяльності та багатьох специфічних процедур. Розкриємо їх зміст на кожному з етапів роботи над проектом.

І етап. Стратегія проекту

1. Виявлення проблеми, аналіз її стану, встановлення причинно - наслідкових зв’язків і виокремлення об’єкта проектування, виявлення альтернатив та їх оцінка.

2. Вибір типу проекту, визначення учасників, ресурсів, матеріального і методичного забезпечення.

3. Затвердження концепції.

II етап. Планування проекту

1. Встановлення ефективних форм проектування.

2. Створення команди, розподіл обов’язків.

3. Теоретичне забезпечення проектування (пошук інформації, необхідної для здійснення проекту).

4. Методологічне забезпечення проекту (складання схем, планів, розрахунків критеріїв оцінки результату, анкет тощо)

5. Встановлення часово-просторових меж проектування та його матеріально-технічного й нормативно-правового забезпечення.

6. Складання алгоритму дій, структурування роботи.

III етап. Реалізація проекту

1. Розробка змісту проекту з відповідним супроводом.

2. Уявне експериментування (програвання в уяві функціонування створеного проекту, експертиза ролі учнів, учителів у спроектованій системі, прогнозування результатів у вигляді припущення щодо прояву особистісних якостей) та корекція проекту.

3. Упровадження розробленої системи, стимулювання учасників проекту, встановлення контролю за ходом роботи, забезпечення управління та координації дій учасників проекту.

IV етап. Підсумок проекту

1. Експертна оцінка проекту (перевірка проекту компетентними фахівцями, користувачами та їх оцінка). Порівння отриманого результату і мети, яка була поставлена на початку роботи.

2. Корекція проекту (внесення коректив з урахуванням експерименту та експертної оцінки).

3. Прийняття рішення про використання проекту (впровадження проекту в педагогічну практику).

4. Підготовка кадрів, методичного супроводу з метою широкого впровадження проекту.

Проектна діяльність учителя є також і засобом його саморозвитку, оскільки створює розвивальне середовище, яке мотивує на озброєння новим знанням і дозволяє обмін знаннями між її суб’єктами. Проектна діяльність об’єднує творчий потенціал учителів, педагогічних колективів, тому проектну діяльність можна віднести до нового типу організаційної культури діяльності - проектно-технологічного.

Висновки. Формування чіткого термінологічного словника проблеми педагогічного проектування дозволяє нормувати спільну діяльність розробників проекту, впливає на оновлення змісту і складу педагогічної діяльності вчителя, сприяє активізації його потенційних можливостей та підвищує соціальну значущість нової форми діяльності, спрямованої на задоволення потреб і запитів суспільства щодо виховання людини інноваційної культури; сприяє формуванню проектної культури вчителя як специфічного новоутворення вищої форми педагогічної майстерності, викликаного потребами динамічного розвитку різних сфер життєдіяльності людини.

Результати проведеного дослідження не вичерпують усіх аспектів означеної проблеми. Перспективи дослідження ми бачимо у розробці тезаурусу проблеми та співвідношенні понять «педагогічний проект», «методичний проект», «дидактичний проект», «освітній проект» тощо.

ЛІТЕРАТУРА

1. Андруховец П. М. Проект «Тьютор» / П. М.Андруховец // Метод проектів: традиції, перспективи, життеві результати. - К.: Департамент, 2003. - 500 с.

2. Архангельский П. Проектная система организации работ в трудовой школе / П. Архангельский // На путях к новой школе. - 1931. - №2. - С. 50-56.

3. Большая советская энциклопедия. - М.: Советская энциклопедия, 1975. - Т.2. - 639 с.

4. Бурков В. Н., Новиков Д. А. Как управлять проектами / В. Н.Бурков, Д. А.Новиков. - М.: Синтез-ГЕО, 1997. - 188 с.

5. Гаспарский В. Праксеологический анализ проектно-конструкторских разработок / В. Гаспарский. - М.: Мир, 1978. - 172 с.

6. Ильясов Д. Ф. Проектирование педагогической теории / Д. Ф.Ильясов // Педагогика. - 2004. - №9. - С. 13-21.

7. Кримський С. Б. Проект і проектування в сучасній цивілізації /

С. Б.Кримський // Метод проектів: традиції, перспективи, життєві результати. - К.: Департамент, 2003. - 500 с.

8. Гурье Л. Проектирование педагогических систем / Л. Гурье. - Казань, 2004. - 112 с.

9. Лаптева Н. В. Психолого-педагогическое проектирование в образовании / Н. В.Лаптева. - Киров, 2003. - 68 с.

10. Левитес Д. Г. Автодидактика. Теория и практика конструирования собственных систем обучения / Д. Г.Левитес. - Москва-Воронеж, 2003. - 320 с.

11. Новиков А. М. Методология учебной деятельности / А. М.Новиков. - М.: Эгвес, 2005. - 178 с.

1 2. Новые ценности образования: тезаурус для учителей и школьных психологов. - М.: РФФИ-ИПИ, 1995. - С. 78.

13. Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід / О. Пометун, Л. Пироженко. - К.: А. П.Н., 2002. - 136 с.

14. Проектирование систем внутришкольного управления: пособие для руководителей образовательных учреждений и территориальных образовательных систем / под ред. А. М.Моисеева. - М.: Педагогическое общество России, 2001. - 384 с.

15. Тлумачний словник української мови / [за ред. В. С.Калачника]. - Х.: Прапор, 2002. - 992 с.

16. Тонул Л., Пейша И. Методологические аспекты системного проектирования / Л. Тонул, И. Пейша // Вопросы философии. - 1987. - №2. -

С. 87-97.

17. ОаврагеМ ’. Projektowanie: копсерсуте рг7е§о1:отате Б71а1ап.- Warszawa, 1978.

Похожие статьи ІННОВАЦІЙНИЙ ПТДХТД ДО ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

ФОРМУВАННЯ РИТОРИЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ СТУДЕНТІВ ВИЩОГО ПЕДАГОГІЧНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ КУРСУ «УКРАЇНСЬКА МОВА (ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ)»

РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЗАСОБАМИ ДИСКУСІЙНИХ ФОРМ НАВЧАННЯ В УМОВАХ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

УПРОВАДЖЕННЯ МОТИВАЦІЙНО-ЦІННІСНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ВЧИНКУ В НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ ПРОЦЕС ЛІЦЕЮ

ТЕНДЕРНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ПЕДАГОГА У СИСТЕМІ ВИПЕРЕДЖУВАЛЬНОЇ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

РІВЕНЬ РОЗВИТКУ РУХОВИХ ЗДІБНОСТЕЙ ЮНИХ ЛЕГКОАТЛЕТІВ РІЗНИХ СПЕЦІАЛІЗАЦІЙ

ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ЯК ОСНОВА КОНКУРЕНТНОСПРОМОЖНОСТІ ВИПУСКНИКІВ ВНЗ

ТЕХНОЛОГІЯ ЗАСТОСУВАННЯ ОПОРНИХ СХЕМ-КОНСПЕКТІВ В КУРСІ СОЦІОЛОГІЯ

КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ КЛЮЧОВИХ ДЕФІНІЦІЙ ВИЩОЇ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ

СТАНОВЛЕННЯ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ У СУЧАСНІЙ ОСВІТІ

eRelated News < Предыдущая   Следующая >    

Загрузка... (function(){ var D=new Date(),d=document,b='body',ce='createElement',ac='appendChild',st='style',ds='display',n='none',gi='getElementById'; var i=d[ce]('iframe');i[st][ds]=n;d[gi]("MarketGidScriptRootC574930")[ac](i);try{var iw=i.contentWindow.document;iw.open();iw.writeln("");iw.close();var c=iw[b];} catch(e){var iw=d;var c=d[gi]("MarketGidScriptRootC574930");}var dv=iw[ce]('div');dv.id="MG_ID";dv[st][ds]=n;dv.innerHTML=574930;c[ac](dv); var s=iw[ce]('script');s.async='async';s.defer='defer';s.charset='utf-8';s.src="//jsc.marketgid.com/s/t/stattionline.org.ua.574930.js?t="+D.getYear()+D.getMonth()+D.getDate()+D.getHours();c[ac](s);})(); © StattiOnline