- вибрати в меню об'єкта команду Свойства. 6. Робота з об’єктами Створення папки Для створення папки потрібно:

-відкрити батьківську папку; клацнути правою кнопкою миші в будь-якому місці вільного простору вікна папки; вибрати в меню пункт Создать;

у підменю, що з’явилося, виконати команду Папка;

як тільки з'явиться зображення нової папки, ввести необхідне ім'я і натиснути Enter. Переміщення об'єктів для переміщення і копіювання папок, файлів і ярликів необхідно:

натиснути праву кнопку миші і, утримуючи її натиснутою, перемістити об'єкт туди, де він повинен з’явитися;

вменю об'єкта виконати команду Копировать або Переместить. Перейменування об'єктів Найпростіший спосіб перейменування об'єкта такий:

клацнути на значку об'єкта правою кнопкою;

вменю об'єкта вибрати команду Переименовать;

ввести нове ім'я; клацнути кнопкою на вільній поверхні батьківської папки.

Скасування операції над об'єктами відразу після її виконання Безпосередньо після виконання операцій переміщення, копіювання і зміни імені можна відновити старий

стан об'єктів за допомогою команди Отменить в меню Правка будь-якого вікна.

44.Очищення Корзини (знищення об'єктів, що там знаходяться)

Щоб знищити об'єкт з Корзины, треба: відкрити Корзину; вибрати файл, що треба знищити; натиснути клавішу Del.

При виконанні Робочого завдання треба мати на увазі, що, крім описаних, існують інші (альтернативні) можливості для виконання тих чи інших дій в Провіднику Windows.

Видалення об'єктів Для знищення одиночних файлів, папок, ярликів або їх груп необхідно:

вибрати об'єкт або групу об'єктів; натиснути клавішу Del;

-після появи вікна з додатковим запитом на підтвердження операції - підтвердити видалення. Відновлення об'єктів

В Windows є можливість відновлення знищених об'єктів (одиночних файлів, папок, ярликів) або їх груп, які після видалення зберігаються в Корзине. Відновлення об'єктів з переносом їх у папку, з якої вони були видалені, складається з таких дій:

відкрити папку Корзина подвійним клацанням на її значку; вибрати необхідний об'єкт, який треба відновити, у вікні папки; виконати команду Восстановить в меню Файл.

При відновленні об'єктів, видалених з однієї папки, і розміщенні їх в іншій, потрібно виконати таку послідовність кроків:

-відкрити папку Корзина; виділити об'єкт

виконати в меню Файл команду Вырезать; відкрити папку, в якій треба відновити об'єкт;

виконати команду Вставить з меню Правка вікна папки-приймача. Розмір Корзины можна змінити. Для цього потрібно:

клацнути правою кнопкою по значку Корзина; у меню об'єкта вибрати команду Свойства;

-у діалоговому вікні Свойства: Корзина клацнути кнопку перемикача Единые параметры для всех дисков, клацнути вкладку Глобальные і, переміщуючи повзунок, встановити його в потрібне положення

49.Властивості шрифтів.Зазначення сімейства шрифтів

Властивість font-family дозволяє вказати загальне ім’я сімейства (наприклад, sans-serif) або конкретне ім’я сімейства (наприклад, Helvetica). Також можна вказати кілька сімейств шрифтів, перерахувавши їх через кому, щоб оглядач міг вибрати один з них.

Щоб ваші сторінки виглядали більш цілісно, використовуйте в роботі сімейства шрифтів (serf і sans-serif), а не конкретні шрифти. Через те, що шрифти по-різному відображаються на різних комп’ютерах, не можна точно сказати, побачить користувач вказаний вами шрифт чи ні. Ви можете скористатися підстановкою шрифтів, вказавши кілька шрифтів сімейства (як, наприклад, шрифти сімейства sans-serif Arial або Helvetica).

В якості сімейств шрифтів можна використовувати такі імена:

serif. Шрифти з буквами традиційної форми, з засічками по краях кожної літери зверху і знизу. Найбільш відомий шрифт сімейства serif – Times.

sans-serif. Шрифти без зарубок. Літери таких шрифтів блокові. Найбільш відомі шрифти сімейства sans-serif – Helvetica і Arial.

monospace. Всі букви таких шрифтів – однакової ширини. Шрифт фіксованої ширини використовуються для імітації тексту, набраного на друкарській машинці, або для відображення коду програми.

cursive. Шрифти, розроблені для імітації рукописного тексту. Підтримка цього сімейства шрифтів реалізована досить слабо.

fantasy. Шрифти даного сімейства, в основному, декоративні. Як і сімейство cursive, fantasy також підтримується досить слабо.

Можливість використання загальних імен дозволяє поліпшити мобільність сторінок між оглядачами і операційними системами, так як вони не залежать від певного шрифту, який повинен бути встановлений на комп’ютері користувача. У наступному правилі елементу <р> присвоюється сімейство шрифтів sans-serif:

{font-family: sans-serif;}

Звичайно, якщо ви не вкажете жодного сімейства шрифтів, браузер використовує шрифт, встановлений за замовчуванням (звичайно це Times).

Використання певних сімейств шрифтів

Крім загальних сімейств шрифтів, властивість font-family дозволяє оголосити більш вузьконаправлене сімейство шрифтів, наприклад, Futura або Garamond. На комп’ютері користувача має бути встановлено зазначений шрифт, інакше оглядач скористається шрифтом за замовчуванням.

Унаступному правилі для елемента <р> визначається шрифт Arial: р {font-family: arial;}

Підстановка шрифтів Ви можете вказати через кому відразу кілька альтернативних шрифтів. Оглядач буде

послідовно намагатися завантажити кожен шрифт зі списку. Якщо не вдається завантажити жоден шрифт, браузер скористається своїм шрифтом за замовчуванням.

Унаступному фрагменті коду браузер спробує завантажити шрифт Arial (якщо цього шрифту немає, то буде завантажений Helvetica):

p { font-family: arial, helvetica;}

Уцьому правилі використовується звичайна підстановка шрифтів, завдяки якій використовується гарнітура sanrs-serif з встановленим на платформі PC шрифтом Arial, а на платформі Macintosh – з встановленим шрифтом Helvetica. Щоб поліпшити універсальність цього правила, необхідно додати в список ім’я загального сімейства шрифтів (див. наступне правило):

р {font-family: arial, helvetica, sans-serif;}

Це правило гарантує використання в елементі <р> одного з шрифтів сімейства sans-serif, навіть якщо на комп’ютері користувача не встановлені шрифти Arial і Helvetica. Визначення розміру шрифту

Властивість font-size дозволяє визначити розмір шрифту. Розмір можна вказати як в певних одиницях (наприклад, em або в пікселях), так і в процентному відношенні до розміру шрифту батьківського елемента.

Унаступному правилі в елементі <blockquote> встановлюється шрифт Arial з розміром 18 пунктів:

р {font-family: arial; font-size: 18pt;}

Щоб визначити загальний розмір шрифту для всього документа, в якості селектора використовуйте елемент body. У наступному правилі тексту присвоюється шрифт Arial з розміром 14 пунктів:

body {font-family: arial; font-size: 14pt;}

Також можна скористатися одним з абсолютних або відносних значень, описаних в наступних розділах.

Ключові слова абсолютних розмірів шрифтів Наведені далі ключові слова пов’язані з таблицею розмірів, визначених оглядачем: xx-small;

x-small; small; medium; large; x-large; xx-large.

У специфікації CSS для відображення на екрані рекомендується використовувати коефіцієнт 1,2 між умовними розмірами. Таким чином, якщо шрифт medium має розмір 10 пунктів, то шрифт large матиме розмір 12 пунктів (10 х 1,2 = 12). На малюнку зображений текст в браузері з різними значеннями абсолютних розмірів шрифтів.

Визначення накреслення шрифту

Властивість font-style дозволяє встановити курсивний (italic) або похилий (oblique) текст. Різниця між курсивом і похилим текстом практично непомітна. В курсивної формі гарнітури кожна буква має свою форму (шрифт повинен отримати особливий накреслення), тоді як при похилій формі текст просто трохи нахиляється вправо. У друкованому варіанті похилий текст вважається гірше курсивного. Проте в електронному вигляді сучасні оглядачі не бачать відмінності між цими двома формами, тому обидва значення забезпечують створення похилого тексту. У наступному прикладі встановлюється курсивний текст для атрибута класу note.

.note {font-size: italic;} Визначення ваги шрифта

Властивість font-weight дозволяє встановити вагу гарнітури, тобто товщину кожного символу. Числові значення представляють дев’ять рівнів ваги від 100 до 900, хоча більшість оглядачів і шрифтів не підтримують такий широкий діапазон для ваги. Стандартний вага шрифта дорівнює 400, напівжирний 700. Значення bolder і lighter є відносними і базуються на вазі батьківського елемента. Значення bold встановлює таку ж вагу, як і елемент <b>. У наступному стильовому правилі встановлюється вага bold для класу warning:

.warning {font-weight: bold;}

50. Функціональні можливості та призначення програми MS Word

Текстовий редактор Microsoft Word є одним із найпоширеніших текстових редакторів. Це зумовлюється його численними перевагами, до яких в першу чергу відносяться широкі функціональні можливості. Важко знайти таку задачу при роботі з документами, яку не можна було б розв’язати засобами Microsoft Word .

Текстовий редактор Microsoft Word входить до групи програм Microsoft Office. Крім текстового редактора, ця група включає електронну таблицю Excel і систему управління базою даних Access, тобто основні програми, які можуть використовуватись для форматування документообігу в установах. Широкому використанню Microsoft Word сприяють також вбудовані в нього засоби перетворення файлів, створених іншими редакторами, в файли формату Word.

Існує декілька версій Microsoft Word для Windows, кожна наступна версія, як правило, сумісна з попередніми версіями і має додаткові можливості.

Для запуску Microsoft Word слід виконати команду Пуск/ Програми/ Microsoft Word, після чого на екрані появиться вікно редактора.

Підготовка документів за допомогою процесора включає три стадії роботи:

введення тексту;

початкове виправлення тексту: встановлення правильної послідовності речень і виправленняпомилок;

зовнішнє оформлення документа: встановлення полів, інтервалів між рядками, висоти і накреслення шрифтів тощо.

У процесі введення тексту процесор МS Word перевіряє введений текст на помилки, виокремлюючи їх і невідомі фрагменти при виявленні підкресленням червоного кольору. Для того, щоб завантажити процесор МS Word, слід виконати команду меню Пуск→Программы→ Microsoft Word

Всі файли, що містять інформацію і створені засобами процесора МS Word, називають документами.

51. Основні прийоми вводу тексту в процесорі MS Word. Перевірка орфографії.

Вводити і редагувати текст можна тільки активного вікна.

Введення символів. Перед введенням символів слід вибрати шрифт, його розмір, формат.

Символи клавіатури вводяться в позицію текстового курсора ( вертикальний штрих, що мерехтить). Пересунути текстовий курсор можна за допомогою клавіш керування курсором або за допомогою миші (показник миші перетягнути в потрібну позицію і натиснути ліву клавішу). Символи можуть вводитись у режимі заміни або вставки. В першому випадку введений символ заміщає той символ, на якому знаходиться курсор. В режимі вставки частина рядка, що розміщена праворуч від курсора, зсувається на одну позицію і символ вводиться на звільнене місце. Переключення між режимами здійснюється клавішею [Ins]. В режимі заміни індикатор ЗАМ рядку стану має чорний колір, а в режимі вставки – сірий. Після введення символа курсор переміщається на одну позицію праворуч. Для вилучення символа ліворуч від курсора слід натискувати клавішу [Backspace], а символа праворуч - [Del]. При цьому курсор переміщається на одну позицію ліворуч. Коли курсор доходить до кінця рядка, то перше слово, яке не вміщається в даному рядку, повністю переходить в наступний.

В редакторі Microsoft Word є можливість переносити слово командою меню Сервис/ Расстановка переносов. На екрані з’явиться вікно діалогу. В цьому вікні можна встановити такі опції:

Автоматичне перенесення слів у документі; Перенести слова з великих букв.

Звичайно Microsoft Word розділяє для перенесення тільки слова з малих букв або слова, які починаються з великої букви. Встановлення останньої опції дає змогу переносити слова, написані великими буквами.

Якщо в будь-якій позиції рядка натиснути клавішу [Enter], то редактор переходить на наступний рядок з абзацу. Для переходу в наступний рядок без створення абзацу слід натиснути комбінацію клавіш [ShiftEnter].

Службові символи ( закінчення рядка, закінчення абзацу та ін.), як правило, на екрані не виводяться. Користувач може включити їх введення відповідною кнопкою панелі інструментів Стандартная.

Поруч з автоматичною версткою рядків існує і автоматична верстка сторінок. Як тільки рядки не поміщаються на одній сторінці, вони автоматично перемістяться на наступну. На екрані між сторінками буде видно розподільну лінію.

Автоматична верстка сторінок функціонує тільки тоді, коли у вікні діалогу Параметри, вкладка Общин, встановлений прапорець Фоновая розбивка на страницы.

Користувач може ввести роздільник сторінок. Для цього потрібно підвести курсор до рядка, з якого має починатись наступна сторінка і натиснути комбінацію клавіш [Ctrl-Enter]. На екрані з’явиться нова сторінка. Переміщення за текстом. Переміщуватись за текстом можна за допомогою миші, використовуючи лінії прокрутки. Є можливість використовувати

клавіші клавіатури ( , , , ).

Виділення тексту. Виділення тексту є важливою операцією, оскільки редагування можна виконувати тільки з виділеним фрагментом тексту. Для виділення тексту мишею слід встановити курсор миші на початок

фрагменту, натиснути на ліву кнопку і , не відпускаючи її, перемістити курсор до кінця фрагменту. При цьому колір виділеного фрагменту буде інвертуватись. Подвійне натискання лівої кнопки миші виділяє слово, на яке наведено курсор миші. Натискування лівої кнопки миші, коли курсор знаходиться біля лівої межі рядка, виділяє рядок, а подвійне натискування – весь абзац. Весь текст можна виділити, виконавши команду Правка/ Выделить всё. Фрагмент залишається виділеним поки не буде виділено інший фрагмент. Для зняття виділення слід встановити курсор в будь-яке місце поза текстом і натиснути ліву кнопку.

Перевірка офографії. Microsoft Word дозволяє перевірити орфографію декількома мовами. Перевірка ініціюється командою Сервис/ Правописание або кнопкою панелі інструментів Стандартная.

52. Основні прийоми переміщення фрагментів та встановлення курсору в текстовому процесорі MS Word.

Редагування виділеного фрагменту. Виділений фрагмент можна вилучити, перемістити, скопіювати. За таких операцій часто використовується буфер обміну. Через буфер обміну Microsoft Word може обмінюватись інформацією з іншими програмами.

Вилучити виділений фрагмент можна за допомогою команди Правка/ Вырезать або кнопки Удалить панелі інструментів Стандартная. Фрагмент вилучається з тексту і поміщається в буфер обміну. Текст з буфера обміну

можна багаторазово читати. Цей текст зберігається в буфері обміну доти, поки в нього не буде занесено інший фрагмент. Вилучити фрагмент можна і за допомогою клавіші [Del], але при цьому він не поміщається в буфер обміну.

Вставка фрагменту з буферу обміну здійснюється командою Правка / Вставить або кнопкою Вставить панелі інструментів Стандартная. Фрагмент вставляється в позицію курсора.

Перенести фрагмент можна за допомогою послідовно виконаних двох команд: Правка/ Вырезать і Правка / Вставить. Досить просто можна перемістити фрагмент за допомогою миші. Для цього слід встановити курсор миші на виділений фрагмент і , не відпускаючи натиснутої лівої кнопки, відбуксувати фрагмент на нове місце. Якщо тепер відпустити ліву кнопку миші, тол фрагмент буде переміщено.

Скопіювати фрагмент можна за допомогою послідовно виконаних двох команд: Правка / Копировать і Правка/ Вставить. При виконанні першої команди фрагмент переноситься в буфер обміну, але з тексту не вилучається. Копіювання за допомогою миші аналогічне переміщенню, але при цьому повинна бути додатково натиснута клавіша [ Ctrl].

Команди редагування діють і при роботі з документами в різних вікнах. Це дає змогу обмінюватись фрагментами тексту між різними документами. Колонтитули – це спеціальні фрагменти тексту, які розміщуються в документі і забезпечують автоматичне внесення в документ деякої інформації ( дати, часу, назви документу та ін.) Для внесення в документ колонтитулів потрібно виконати команду Вид/ Колонтитулы.

Для того, щоб вставити дату, потрібно виконати команду Вставка/ Дата и время. Для вставки номерів сторінок – Вставка/ Номера страниц. З’явиться діалогове вікно, яке пропонує обрати розміщення номера ( внизу чи вгорі сторінки) і вирівнювання ( по правому краю, по лівому краю, по центру). Перевірка офографії. Microsoft Word дозволяє перевірити орфографію декількома мовами. Перевірка ініціюється командою Сервис/ Правописание або кнопкою панелі інструментів Стандартная.

В нижньому рядку вікна редактора Word виводиться рядок стану. Він містить інформацію щодо активного вікна:

Стр. і - курсор знаходиться на і-й сторінці; Разд j - курсор знаходиться у j-му розділі;

к/р - відкрита - к-та сторінка, весь документ містить р сторінок; на 5 смвідстань від курсора до верхньої межі сторінки становить 5 сантиметрів;

Ст t - курсор знаходиться в t-рядку поточної сторінки; Кол W - курсор знаходиться в W-й колонці;

53. Основні прийоми виділення фрагментів у текстовому процесорі MS Word (слово, словосполучення, декілька рядків, абзаців, весь текст)

У Word використовується п'ять основних режимів перегляду документу на екрані монітора.

"Розмітка сторінки" - забезпечує таке посторінкове зображення документа на екрані, яке він матиме на папері після друкування. Тільки в цьому режимі можна переглянути на екрані рисунки, ілюстрації, діаграми і т. ін.

"Читання в повноекранному режимі" - призначений для читання документа з екрана комп'ютера. У повноекранному режимі читання також є параметр перегляду документа так, як він би виглядав надрукованим

"Веб-документ" - у ньому на екрані в збільшеному масштабі відображається тільки текст документа, решта елементів середовища Word (меню, панелі, смуги прокрутки тощо) вимикаються.

"Структура" - у цьому режимі на екрані відображається тільки ескіз усього документа, тобто ієрархія його частин і заголовків. Вибираючи та переміщуючи рівні ієрархії, можна рухатися по тексту документа і змінювати положення його окремих фрагментів.

"Чернетка" - призначений для прискореного переглядання та друкування документів, які містять великі обсяги форматування.

Перемикання режимів здійснюється за допомогою послуги меню Вигляд або кнопок, розташованих у лівому нижньому куті вікна документа: Розмітка сторінки, Читання в повноекранному режимі, Веб-документ, Структура, Чернетка.

Робота з документами

Створення документа Word

Для створення будь-якого документа необхідно скористатися кнопкою "Office" звернувшись до послуги Створити, яка відкриває поле Створення документа.

У полі Створення документа, що з'являється на екрані, є ціла низка меню, які містять шаблони, призначені для створення

документів певного типу. Запропоновані системою шаблони користувач може модифікувати та пристосовувати для власних потреб.

Створення документів Word ґрунтується на стандартному шаблоні-файлі Новий документ (Normal.dot), що знаходиться у вкладці Чисті та недавні. Ця вкладка розміщена першою. Створення нового документа здійснюється без закриття старого.

Для швидкого створення документа можна скористатися панеллю швидкого доступу.

Збереження документа Word

Зберігається поточний документ на магнітному диску через послуги Зберегти та Зберегти як, що відкриваються за допомогою кнопки "Office". Ці послуги дозволяють користувачу відкрити вікно Збереження документа.

вертання до послуги Зберегти дозволяє зберігати документ-файл з його початковим ім'ям.

Звертання користувача до послуги Зберегти як дозволяє зберігати документ-файл з ім'ям, що його задає сам користувач .

Ім'я файлу задається в однойменному полі робочого вікна Збере-документа. Після цього треба