nit

робочий стіл виносяться папки, документи, програми, з якими найчастіше ведеться робота. Ці об'єкти мають свої імена та маленькі графічні позначення, які називають значками (піктограмами). Особливим видом значків є ярлики. Вони служать для відображення посилань на інші об'єкти (які зберігаються в зовсім іншому місці), доступ до яких можна зробити виконавши подвійне клацання лівою

клавішею на відповідному ярликові. Графічний інтерфейс у Windows розрахований на роботу з ручним маніпулятором миша, хоча у багатьох випадках можна використовувати комбінації клавіш.

Деякі з папок робочого столу є стандартними (наприклад, Мій Комп'ютер, Мережні підключення, Кошик тощо). Вміст усіх папок відображається в окремих вікнах, які володіють однаковими елементами керування.

Папка Мій Комп'ютер містить значки для доступу до всіх дисків комп'ютера та стандартні папки Панель управління та Принтери. У папці Панель управліннямістяться програми для реєстрації і настройки апаратних компонент комп'ютера та для встановлення (інсталяції)

програмного забезпечення (системного та прикладного). У папці Принтери знаходиться програма для встановлення нових принтерів, які підключаються до ПК, та зберігаються програми (драйвери) керування роботою встановлених принтерів.

Папка Мережні підключення забезпечує доступ до мережевих ресурсів мережі, до якої підключений комп'ютер. У папку Кошик заносять вилучені об'єкти (папки, файли), які можна відновити на попередньому місці, відкривши вікно цієї папки. Після очищення Корзини відновлення знищених об'єктів не можливе.

Кожний об'єкт системи Windows має певний набір властивостей, які можна переглянути або встановити їх окремі параметри, виконавши команду Свойства із контекстного меню.

Елементи робочого столу зображаються поверх фонового малюнка, який належить до властивостей робочого столу і який можна вибрати на свій смак. У нижній частині робочого столу розташовують Панель задач, де відображаються назви запущених програм та назви відкритих папок. На ній знаходиться кнопка Пуск для відкриття головного меню операційної системи, справа міститься індикатор клавіатури за допомогою якого можна змінити мову для клавіатури - розкладку символів, регулятор гучності для навушників чи звукових колонок, системний таймер та значки інших програм, що працюють у фоновому режимі.

Головне меню Windows складається з таких розділів: Програми (для запуску програм, які зареєстровані в системі, розділ складається з окремих програмних груп (папок)). Мої документи (для швидкого повернення до документів, з якими попередньо велася робота), Настройка (для відкриття папок Панель Управлення, Принтери і Панель задач), Справка (виклик довідкової системи), Поиск(для пошуку в системі або мережі потрібних комп'ютерів, папок, файлів), Выполнить(для відкриття діалогового вікна, яке

містить командний рядок для виконання команд), Завершение работы (для завершення роботи, перезавантаження комп'ютера, входження в систему під іншим іменем, завантаження системи в режимі емуляції MS DOS).

Завершуючи черговий сеанс роботи із Windows, слід виконати команду Завершение работы із головного меню системи.

35. Основні команди Головного меню та запуск програм у ОС Windows. Головне (каскадне) меню операційної системи призначене для запуску програм і керування роботою комп'ютера. Його формує користувач і відкриває натисканням на кнопку "Пуск".

Пункт Програми (Усі програми) призначений для запуску програм, що занесені в його підменю. Він також дає уявлення про наявні на комп'ютері програми. Будь-яку програму запускають так: знаходять у списку потрібну назву і клацають над нею лівою клавішею миші. Символ трикутника праворуч від назви означає, що це не програма, а папка, розкривши яку отримаємо підменю, в якому треба буде зробити вибір. Так утворюється

каскад меню. Працюючи з каскадом, потрібно акуратно вести курсор миші в горизонтальному напрямку в рядку з назвою програми до символу трикутника, щоб відкрити чергове підменю. Якщо це не вдається відразу, слід набути відповідних навичок. Головне меню, і, зокрема, пункт "Програми" користувач може змінювати відповідно до своїх потреб. Для цього потрібно клацнути на кнопці "Пуск" правою клавішею миші та виконати команду "Відкрити" - отримаєте доступ до папок з ярликами програм, що є в меню. Ці ярлики можна вилучати або вставляти нові - отримаєте нову конфігурацію меню. Змінити вигляд і склад головного меню можна за допомогою команди "Властивості" контекстного меню кнопки Пуск, але студентам це робити не дозволяється.

Розглянемо деякі програми, згруповані у папці "Стандартні": Блокнот (Notepad) - редактор текстів, Калькулятор - калькулятор, Paint - графічний редактор, Знайомство з Windows XP. Англійські назви програм часто (але не завжди) є водночас власними назвами exe - файлів, з яких вони запускаються.

Блокнот (MS NotePad)

Блокнот (MS NotePad) - найпростіший текстовий редактор. Його використовують для підготовки коротких повідомлень у стандартному форматі txt, а також кодів Windows - програм і даних для них, зокрема, текстів web - документів у форматі html тощо.

Текстовий файл може містити реферат чи курсову роботу студента, автобіографію користувача, лист до друга, текст пісні чи вірша, фрагмент літературного твору, звіт, важливий документ тощо.

Набирання і виправляння текстів називають редагуванням, ось чому відповідні програми називаються текстовими редакторами. Розглянемо головні правила роботи з ними.

Текст з'являтиметься на екрані у точці, на яку вказує курсор. Ця точка називається точкою (позицією, місцем) вводу.

Розглянемо, як використовують деякі клавіші клавіатури для набирання текстів. Між словами потрібно робити пропуски, для чого використовують найдовшу клавішу - пропуск. Пропуски не рекомендується використовувати для утворення абзаців, відступів, центрування тексту. Для цього є спеціальні способи. Наприклад, абзацний відступ утворюють клавішею Tab.

Щоб вилучити щойно неправильно набраний символ, натискають на клавішу Backspace. Помилку в середині тексту виправляють так: до неправильного символу підводять курсор, вилучають його клавішею Del і набирають потрібний символ. Виявивши помилку, не потрібно вилучати правильно набрані символи клавішею Backspace, щоб виправити помилку.

Курсор можна швидко перевести на початок чи в кінець рядка, натиснувши на клавіші "Home" чи "End" відповідно, або користуючись мишею. Клавіші "Page Up" і "Page Down" призначені для перегляду великих текстів екранними сторінками.

Щоб почати новий абзац чи розділити один рядок на два, натискають на клавішу вводу Enter. Щоб вставити у текст порожній рядок, потрібно ще раз натиснути на клавішу "Enter". Для продовження введення тексту в наступному рядку без створення нового абзацу треба натиснути "Shift+Enter".

Інколи два рядки треба з'єднатице можна виконати двома способами:

-курсор поміщають на початок другого рядка (для цього натискають "Home") і натискають на клавішу Backspace;

-курсор поміщають у кінець першого рядка (End) і натискають на клавішу "Del". Текстовий редактор може функціонувати в одному з двох режимів: вставляння або заміни. Перемикають режими клавішею Insert. У режимі вставляння набраний на клавіатурі символ вставляється в середину іншого тексту, а у режимі заміни символ вводиться по наявному тексту.

Створений текст потрібно зберегти у файлі в заданій папці під деякою назвою командами

"Файл -Зберегти ЯК..." Відкриється діалогове вікно "Зберегти ЯК", в якому потрібно зазначити власну назву файлу, його розширення і найважливіше - правильно вибрати папку для його зберігання зі списку "Папка".

Програми MS Paint і Калькулятор.

Програма MS Paint призначена для створення растрових рисунків у форматі bmp. Рисують так: вибирають інструмент на панелі інструментів, наприклад олівець, і рисують у робочому полі, натиснувши на ліву клавішу миші. Кнопка з буквою А призначена для введення текстів. Верхні дві кнопки призначені для вибирання і вирізування фрагмента/рисунка. Колір зображення вибирають клацанням лівою клавішею миші на палітрі кольорів унизу екрана. Ще один колір можна закріпити за правою клавішею миші, що зручно для замальовування замкнених областей.

Якщо фрагмент рисунка не вдався, його можна витерти, натиснувши спочатку на кнопку із зображенням гумки. Якщо не вдався весь рисунок, то можна спробувати ще раз, виконавши команди "Файл -Створити". Невдалий рисунок зберігати на диску не треба (дайте відповідь "НІ" на відповідний запит комп'ютера). Створений рисунок потрібно зберегти у файлі на диску під деякою назвою: Файл - Зберегти як...

Програма Калькулятор функціонує у двох режимах: нормальному та інженерному. У нормальному режимі можна виконувати найпростіші дії з числами, використовуючи регістр пам'яті за допомогою таких клавіш: МС - очистити пам'ять, MS - занести число в пам'ять, MR - прочитати з пам'яті, М+ - додати число до вмісту пам'яті, СЕ - очистити дисплей, С - очистити все. Інженерний калькулятор дає змогу працювати з різними градусними мірами, системами числення, алгебраїчними, логічними та статистичними функціями.

Пункти "Виконати" та "Пошук".

Пункт "Виконати" використовують для запуску програми, якщо точно знають її назву: notepad, mspaint, calc, win word тощо. Назву вводять з клавіатури у відповідне текстове поле і натискають на клавішу вводу.

Пункт Пошук застосовують для відшукання папки чи файлу на диску за відомою назвою або кількома першими літерами назви, відомим текстом з текстового файлу чи відомою датою створення тощо.

У Windows XP є помічник із пошуку, меню якого розташовується в області задач. Він дає змогу шукати файли у різних форматах, папки, комп'ютери в мережі, людей, ресурси в Інтернеті тощо. Список знайдених об'єктів, які задовольняють критерій пошуку, подається праворуч від меню. З цими об'єктами можна виконувати стандартні дії.

Пункти "Документи", "Довідка" та "Налаштування".

Пункт "Документи (Недавні документи)" забезпечує швидкий доступ до 15 останніх документів, з якими користувач працював упродовж недавнього часу.

Пункт "Довідка" призначений для надання корисної інформації про принципи роботи користувача із системою і про систему в цілому. Для цього є також програма Знайомство з Windows, яку можна запустити з папки "Стандартні". Підкреслені тексти в довідках є гіперпосиланнями, що забезпечують доступ до детальнішої інформації.

Пункт "Налаштування" (Панель керування) дає доступ до панелі керування, налаштування принтерів і панелі задач. Тут найважливішою є панель керування, за допомогою якої налаштовують панель задач і меню "Пуск", а також обладнання: клавіатуру, мишу (добирають вигляд та швидкість реакції вказівника, наявність/відсутність шлейфа), принтер, екран, інсталюють і деінсталюють програми та

шрифти, корегують дату і час, підбирають звукові ефекти для подій Windows, налаштовують засоби розпізнавання мови для перетворення текстів у мову, задають регіональні стандарти тощо. Власне тут, в регіональних стандартах, користувач вибирає символи, які використовуватимуться в десяткових числах (крапка або кома), а також у списках (кома чи крапка з комою).

36. Призначення та основні елементи Панелі задач.

Панель завдань, панель задач (англ.taskbar) — елемент графічного інтерфейсу, який використовується для запуску інших програм та керування вже запущеними. Має вигляд панелі інструментів. Використовується, зокрема, для керування вікнамизастосунків. Панель завдань може бути компонентом операційної

системи (наприклад, вона є в операційних системах Microsoft Windows, починаючи з версії Windows 95), елементом середовища робочого столу(наприклад,

у KDEабо GNOME) або сторонньою програмою.

За замовчуванням Панель задач розташовується внизу екрана, її не можуть перекрити вікна відкритих папок і прикладних програм. На ній завжди міститься кнопка Пуск для доступу до головного меню. Окрім того, на ній можуть також бути годинник і різні індикатори, наприклад розкладки клавіатури — для вибору мови; гучномовця — для вибору рівня гучності; екрана — для вибору колірної палітри і роздільної здатності тощо (рис. 13). Клацання на такому індикаторі відкриває меню для вибору потрібного режиму. Подвійне клацання на деяких індикаторах відкриває вікна настроювання відповідних режимів.

Використання кнопок відкритих папок і прикладних програм на панелі задач — найзручніший спосіб перемикання між програмами (можна також використати комбінації клавішів Alt+Tab, Alt+Shift+ Tab, Alt+Esc). Користувач може настроїти панель задач на свій смак: розмістити її біля будь-якого краю екрана, змінити ширину, зробити «спливаючою». Щоб перемістити панель задач, слід перетягти її мишею, «захопивши» за будь-яке місце всередині неї. Щоб змінити ширину панелі, слід «захопити» її за межу (курсор миші набуває форми подвійної стрілки «-» або t залежно від поточного положення панелі задач) і довести до потрібного розміру. Щоб зробити панель задач «спливаючою», слід відкрити вікно її властивостей і встановити прапорець Автоматически убирать с экрана. Тут же можна встановити й інші параметри панелі задач, а також настроїти головне меню. Контекстне меню панелі задач дає змогу по-різному розміщувати відкриті вікна: каскадом, зверху вниз, зліва направо або взагалі згорнути все до кнопок; клацання на такій кнопці знову розкриє згорнуте вікно. Якщо за допомогою контекстного меню були згорнуті всі вікна, в ньому з'явиться пункт Отменить свертывание для повернення до попереднього стану.

Клацніть на кнопці Пуск. На екрані з'явиться Главное меню За його допомогою можна: пункт Программы — переглянути список наявних програм та обрати потрібні для роботи;

пункт Документы — переглянути список документів, що відкривалися і редагувалися користувачем останнім часом; клацання на будь-якому з них відкриє відповідну програму і завантажить у неї вибраний документ; пункт Настройка — вибрати або встановити зручні для користувача параметри і режими

роботи; пункт Найти — знайти папку або документ на будь-якому диску свого комп'ютера або будь-якого комп'ютера, що входить до локальної мережі, а також знайти комп'ютер в мережі за його ім'ям;

пункт Справка — отримати довідкову інформацію про ОС Windows і про роботу користувача в ній; пункт Выполнить — запустити на виконання програму, що міститься у виконуваному

файлі. Повне ім'я файла треба набирати в командному рядку діалогового вікна, що відкрилося. Для пошуку потрібного файла зручно користуватися кнопкою Обзор пункт Завершение работы — вимкнути або перезавантажити комп'ютер у потрібному

режимі.

Під час вибору варіанта Выключить компьютер система закриває всі відкриті програми (нагадавши користувачеві зберегти дані, якщо він цього ще не зробив). У процесі запису всієї інформації на вінчестер на екран виводиться повідомлення про завершення роботи. Кнопка Пуск має своє контекстне меню, за допомогою якого можна Открыть вікно головного меню, запустити програму Проводник для зручної роботи з деревом каталогів дисків (вона описуватиметься нижче), Найти потрібну папку або документ (швидкий спосіб відкривання діалогового вікна для пошуку папок і файлів) ( Повернемося до пункту Программы головного меню. У списку програм, що є, завжди

існує група Стандартные. Це програми, якими ОС забезпечує користувача для виконання найчастіше використовуваних дій: створення та обробки текстової і графічної інформації; виконання обчислень; відтворення і запису звукової інформації та музичних творів; доступу до ресурсів Internet і, нарешті, розваг за допомогою ігор.

У групу Стандартные звичайно входять:

—програма Калькулятор для виконання обчислень;

—графічний редактор Paint для створення малюнків;

—текстовий редактор Word Pad для підготовки документів;

—текстовий редактор Блокнот для створення і редагування тексто¬вих файлів простої структури;

—група програм Развлечения, в яку входять:

група програм Служебные для діагностики та обслуговування комп'ютера. Деякі з наведених вище програм можуть бути відсутніми в групі Стандартные вашого комп'ютера. Якщо вони необхідні, то їх слід встановити, користуючись програмою Установка и удаление программ. Запустити цю програму можна, наприклад, через головне меню системи, пункт Настройка, підпункт Панель управления, двічі клацнувши у вікні Панель управления на відповідній піктограмі.

37. Структура та опції Головного меню.

Основним елементом панелі задач є кнопка Пуск, за допомогою якої система розгортає головне меню – потужний елемент управління ОС Windows. Головне меню можна викликати і відповідною клавішею з Windows-клавіатури.

Головне меню розділено на три частини, що відокремлені лініями. У верхній частині розташовані позначки кнопок, програм, з якими ко¬рис¬ту¬вач часто працює (користувач сам може налаштовувати цю частину го¬ловно¬го меню). Середня частина головного меню є основною. Нижня час¬тина меню містить команди завершення роботи. Деякі пункти в се-редній частині головного меню мають трикутні стрілки. Ці пункти ро¬з¬¬гортаються в підменю. В головному меню є 8 стандартних пунктів Программы – багаторівневе ієрархічне меню, за допомогою якого запускається будь-який додаток головного меню.

Избранное – пункт меню, що відкриває папку з обраними Web-сторінками, документами тощо.

Документы – список останніх 15 документів, які завантажували в пам’ять комп’ютера. Настройка – відкриття панелі керування (настроювання апаратного та програмного забезпечення системи), папки Принтеры (настроювання параметрів принтерів), вікна властивостей панелі задач (редагування панелі задач, опцій головного меню і конфігурації робочого стола).

Найти – пункт, який дозволяє здійснити пошук файлів і папок на вашому комп’ютері й на комп’ютерах в мережі.

Справка дозволяє отримати довідкову інформацію з усіх питань роботи в Windows.

Выполнить – пункт меню, що дозволяє запустити будь-яку програму, яка не установлена у системі Windows. Для цього потрібно знати точне ім’я файла, що запускає програму, або скористатися кнопкою Обзор.

Завершение работы – опція, яка дозволяє коректно завершити роботу Windows перед вимкненням комп’ютера.

(це вже не обов’язково)

Розглянемо операції в головному меню.

Запуск програм. Система Windows створена таким чином, що прак¬тично будь-яку операцію можна в ній виконати кількома способами. Так для запуску програм передбачено кілька можливостей. Натисніть кнопку Пуск, виберіть пункт Программы, що у свою чергу складається з систем підменю, які розкриваються. Щоб запустити програму, потрібно до неї дібратися ланцюжком меню, які розкриваються і клацнути мишею по цій програмі. Наприклад, для запуску програми Paint Brush, потрібно виконати команди: Пуск Программы Стандартные Paint Brush.

Запустити програму можна ще за допомогою піктограми цього додатку (двічі клацнути лівою клавішею миші по значку цієї програми), або піктограми документа. При цьому запускається програма і у вікно цієї програми завантажується документ, через який ви запускали програму.

Пошук файлів. В ОС Windows є потужний засіб пошуку, який викликається з головного меню. Для пошуку файлів в головному меню обирають команду Найти - Файлы и папки. У наступному діалозі можна провести пошук

• за ім’ям файла і місцем знаходження об’єкта (вкладка Имя и местоположение);

•за датою створення або зміни (вкладка Дата);

•за іншими ознаками, включаючи тип файла, розмір (вкладка Дополнительно).

Робота з довідковою системою Windows. Після запуску довідкової системи (Пуск Справка) відкривається вікно довідкової системи , яке має три вкладки: Содержание, Указатель і Поиск. Ці вкладки відповідають трьом можливим способам одержання довідки.

Робота зі змістом. Якщо вибрати вкладку Содержание, то в основному полі вікна отримаємо список усіх розділів довідкової системи, які позначаються різними значками: знак відкритої книги, знак закритої книги, знак питання.

Для того щоб розкрити зміст якогось розділу, потрібно два рази клацнути мишею по цьому розділі. Далі, клацнувши два рази по підрозділу, можна розкрити зміст підрозділу. Якщо клацнути по розділу, поміченому знаком "?”, то в правій половині вікна буде виведена довідкова інформація. Але шукати потрібну тему, послідовно читаючи розділи довідкової системи, можна достатньо довго, тому значно швидше це можна зробити вибравши вкладку Предметный указатель або вкладку Найти.

Робота з предметним покажчиком. Якщо клацнути мишею на вкладці Предметный указатель, то у вікні з`являться 2 діалогових елементи: рядок введення перших букв потрібного слова і список термінів або фраз. Ці два елементи взаємозв'язані. Якщо в рядку введення набрати слово, то у списку автоматично вибирається рядок, який вміщує це слово. Вибравши в другому вікні потрібне питання, для виведення довідки потрібно натиснути кнопку Вывести.

Робота в режимі пошуку за словами. Цей режим включається через вкладку Найти, яка дозволяє знайти статті, що містять указане слово. У цьому режимі є 3 діалогових елементи. У першому вікні вводимо слово, в другому вікні автоматично з`являється слова, близькі до введеного слова в першому вікні. Вибравши в другому вікні слово, в третьому вікні автоматично з`явиться список розділів, що містять це слово. Для виведення цього розділу треба клацнути кнопку Вывести.

38. Пошукова система. Її призначення та критерії пошуку.

Досить часто виникає необхідність знайти деякий об'єкт, місце розташування якого невідоме, а іноді і ім'я якого відомо не зовсім точно. Для цього І використовують операцію автоматичного пошуку, яка дозволяє швидко знайти об'єкт шляхом перегляду вмісту дисків і папок. Початковою інформацією для пошуку об'єкта є його ім'я (або його частина). Значно прискорює процес пошуку знання приблизного місцезнаходження і деяких інших характеристик, наприклад формат, час створення чи кількох слів його змісту і т.д.

Пошук об'єктів у Windowsздійснюється за допомогою спеціальної програми, яка включається командою Поиск— Файлы и папки... головного меню. Після виконання команди на робочому столі з'являється діалогове вікно Найти: Все файлы яке має три вкладники.

Першу вкладнику Имя і Размещение використовують для введення імені чи фрагмента імені об'єкта (поле Имя:), і імені диска чи папки (поле Папка:). Установка прапорця у нижньому віконці вкладники забезпечує пошук інформації не тільки в зазначеній папці, але й в усіх вкладених у неї папках. Використання кнопки Обзор дозволяє прискорити установку імені диска чи папки в полі Папка:, шляхом переміщення по дереву каталогів (папок).

Друга вкладника Дата изменения дозволяє задати інтервал часу створення чи останньої зміни об'єкта. При виборі Все файльї фактор дати зміни практично виключається з умов пошуку. Якщо відомий приблизний час створення (зміни), то слід вибрати Найти все файльї созданньїе либо изменен-ньіе, а нижче в полях введення необхідно ввести (установити) приблизне числове значення.

Третя вкладника Дополнительно призначена для введення деякої додаткової інформації. У списку Тип потрібно вибрати і установити із заданого переліку тип (формат) файла або назву додатку, в якому він створений. В останньому рядку Искать текст потрібно ввести деякий текст зі змісту файла, якщо він відомий. Наступні поля використовують для задання приблизного (не більше і не менше) або точного розміру файла в кілобайтах.

Після закінчення всіх установок на вкладниках, для початку процесу пошуку натискується кнопка Найти. Результати пошуку виводяться у додатковому нижньому полі цього самого діалогового вікна, яке з'являється після закінчення пошуку.

Результатом пошуку може бути ім'я одного об'єкта чи список файлів, який можна переглядати, використовуються елементи прокрутки. Початкові умови пошуку установлюють натискуванням кнопки Сброс діалогового вікна.

Програма пошуку папок і файлів може викликатися також з вікна програми Проводник. Для цього необхідно відкрити меню Сервис і вибрати рядок Найти—Файли й папки... .

Вибираючи знайдений об'єкт і викликаючи контекстне меню, можна виконати з ним всі операції, передбачені меню: копіювати, переміщувати, знищити, , переіменувати, переглянути його властивості, відправити в буфер або відкрити. В разі відкриття файла типу Документ спочатку запускається програма, у якій він створений, після чого проходить його автоматичне завантаження до неї. При відкритті файла, який є програмою, відбувається її запуск.

39. Основні операції, що виконуються за допомогою миші.

Маніпулятор типу «миша», «мишка» (англ. mouse, англ. mouse devices) — один із вказівних пристроїв уведення (англ. pointing device), який дає змогу користувачеві через інтерфейс взаємодіяти з комп'ютером.

Мишка сприймає своє переміщення в робочій площині (зазвичай на частині поверхні стола) і передає цю інформацію комп'ютеру. Програма є у комп'ютері, у відповідь на переміщення миші виконує на екрані дію, яка відповідає напрямку і відстані цього переміщення. В універсальних інтерфейсах (наприклад, у віконному) за допомоги мишки користувач керує спеціальним курсором — вказівником — маніпулятором елементами інтерфейсу. Інколи використовується введення команд мишею без участі видимих

елементів інтерфейсу програми: за допомогою аналізування рухів миші. Такий спосіб отримав назву «жести мишкою» (англ. mouse gestures).

У доповнення до декодера переміщення, мишка має від однієї до трьох і більше кнопок, а також додаткові елементи керування (колеса прокрутки (англ. scroll wheel), джойстики, трекболи, клавіші тощо), дії яких зазвичай зв'язані з положенням курсора в цей час (або складників специфічного інтерфейсу).

Елементи керування миші багато в чому є втіленням ідеї акордної клавіатури (тобто, клавіатури для роботи всліпу). Мишу початково створювали як доповнення до акордної клавіатури, яку вона фактично замінила. Уся робота комп"ютера в цьому випадку полягає у визначенні положення кнопки: натиснута вона чи ні. Проте добре складене, меню повністю дозволяє реалізувати управління комп"ютером.

Однак дві кнопки збільшують гнучкість системи. Наприклад, одна кнопка може використовуватися для запуску функції, а друга — для її скасування. У графічних системах одна може вмикати світловий олівець, а друга — вимикати його.

40 Контекстне меню, його призначення та принцип роботи.

Контекстне меню - меню, що відкривається під час натискання правої кнопки миші. За допомогою нього виконується основна робота зі списками лотів.

За допомогою контекстного меню можна: створити новий: лот, шаблон, лот за шаблоном; редагувати лот;

змінити ряд параметрів, як окремого лота, так і цілої групи; дублювати вибраний лот (буде створена повна копія вибраного лота); виділити всі лоти до списку; інвертувати виділення;

видалити вибрані лоти (тобто як одиночний, так і цілу групу); виставити вибрані лоти на продаж; імпортувати дані; експортувати дані;

змінити кількість відображуваних колонок у списку.

Або Контекстне меню, або меню правої кнопки миші, з'являється, якщо клацнути правою кнопкою миші виділений фрагмент, панель інструментів, кнопку на панелі завдань тощо. Воно містить команди, які стосуються лише цієї області екрана або виділеного фрагмента. Наприклад, якщо у Word ввести текст і клацнути його правою кнопкою миші, відкриється приблизно таке контекстне меню, як на малюнки, з командами, які можуть бути застосовані до тексту: Копіювати, Вставити, Шрифт і таке інше.

Коли буває потрібно вставляти в текст велику кількість малюнків, дуже зручно, щоб команду Вставити малюнок можна було викликати через текстове контекстне меню. Тоді вставка малюнка потребуватиме лише клацання правою кнопкою миші замість виклику меню Вставка або відкриття панелі інструментів Малюнки. Контекстне меню також можна викликати, натиснувши клавіші SHIFT+F10.

Зміна контекстного меню.

Відкрийте діалогове вікно Настройка.

Відкрийте панель інструментів Контекстне меню. Клацніть тип контекстного меню.

Виберіть потрібне контекстне меню у списку.

Клацніть його правою кнопкою миші та внесіть бажані зміни.

Оскільки склад контекстного меню залежить від того, де його викликали, існує велика кількість варіантів контекстних меню. Щоб пристосувати контекстні меню до вашого стилю роботи, їх команди можна змінювати, додавати та видаляти так само, як і команди будь-якого іншого меню Office.

Для зміни контекстного меню використовується панель інструментів Контекстне меню. Це спеціальна панель інструментів, призначена лише для цієї дії. Вона відкривається на вкладці Панелі інструментів діалогового вікна Настройка й може використовуватися, лише коли це діалогове вікно відкрито.

Як показано на малюнку ліворуч, панель інструментів Контекстне меню містить список типів контекстних меню. Кожен тип, у свою чергу, містить список наявних контекстних меню, доступних для зміни.

Щоб додати до контекстного меню команду, просто перетягніть її зі списку Команди на вкладці Команди в діалоговому вікні Настройка. Зміна та видалення команд контекстного меню виконуються за допомогою меню Змінити виділений об'єкт так само, як у звичайних меню.

Скидання контекстних меню виконується дуже просто. У діалоговому вікні Настройка перейдіть на вкладку Панелі інструментів, виберіть Контекстне меню у списку Панелі інструментів і натисніть кнопку Скид. Буде скинуто всі контекстні меню загалом; їх скидання поодинці неможливе.

41.Контекстне меню, його призначення та принцип роботи. Перерахувати можливості контекстного меню Робочого стола.

Контекстне меню - меню, що відкривається під час натискання правої кнопки миші. За допомогою нього виконується основна робота зі списками лотів.

За допомогою контекстного меню можна: створити новий: лот, шаблон, лот за шаблоном; редагувати лот;

змінити ряд параметрів, як окремого лота, так і цілої групи; дублювати вибраний лот (буде створена повна копія вибраного лота); виділити всі лоти до списку; інвертувати виділення;

видалити вибрані лоти (тобто як одиночний, так і цілу групу); виставити вибрані лоти на продаж; імпортувати дані; експортувати дані;

змінити кількість відображуваних колонок у списку.

Або Контекстне меню, або меню правої кнопки миші, з'являється, якщо клацнути правою кнопкою миші виділений фрагмент, панель інструментів, кнопку на панелі завдань тощо. Воно містить команди, які стосуються лише цієї області екрана або виділеного фрагмента. Наприклад, якщо у Word ввести текст і клацнути його правою кнопкою миші, відкриється приблизно таке контекстне меню, як на малюнки, з командами, які можуть бути застосовані до тексту: Копіювати, Вставити, Шрифт і таке інше.

Коли буває потрібно вставляти в текст велику кількість малюнків, дуже зручно, щоб команду Вставити малюнок можна було викликати через текстове контекстне меню. Тоді вставка малюнка потребуватиме лише клацання правою кнопкою миші замість виклику меню Вставка або відкриття панелі інструментів Малюнки. Контекстне меню також можна викликати, натиснувши клавіші SHIFT+F10.

42.Програма Провідник. Її призначення. Структура вікна програми.

Програма Проводник аналогічна програмі Диспечер Файлов Windows 3.xx. Вона призначена для роботи з дисками, папками та іншими об’єктами. Подібно як і NortonCommanderпрограма Проводник дозволяє проглядати вмістиме дисків, каталогів на дисках, копіювати, перейменовувати, переміщувати і знищувати файли і каталоги, проводити пошук, друк файлів, та ін Для запуску програми необхідно відкрити головне меню і вибрати Программы - Проводник. Ця програма є

обов’язковою у меню Программы. На робочому столі з’явиться головне вікно цієї програми.

На лівій панелі вікна показано тільки дерево каталогів (папок) і може відображатися вміст папок робочого столу, дисків і папок, розміщених на них. Найменший елемент відображення - папка. Інші типи елементів - документи, прграми, ярлики вибраної папки на лівій панелі - відображаються тільки на правій панелі. Таким чином, права панель завжди відображає вміст відкритої папки. Перед виконням операції на правій панелі має бути видимим початковий об’єкт, а на лівій - місце призначення (папка, диск або робочий стіл).

Копіювання об’єкта виконують таким чином:

•на правій панелі вибрати об’єкт, який треба копіювати (клацнути по значку вказівки миші);

•натиснути клавішу Ctrl і, не відпускаючи її, сумістити вказівку миші з піктограмою вибраного об’єкта та натиснути ліву кнопку миші;

•не відпускаючи ліву кнопку миші, а також клавішу Ctrl, перетягнути копію піктограми (з іменем) вибраного об’єкта на ліву панель і сумістити її з піктограмою папки, де знаходиться місце призначення,та відпустити ліву кнопку миші; •відкрити папку і перевірити, чи знаходиться об’єкт на новому місці

Якщо проходить операція переміщення, то замість клавіші Ctrlнеобхідно натиснути і утримувати клавішу Alt.

Допускається виконання операцій з групами об’єктів.Для цього їх необхідно вибрати (відмітити).Щоб виділити одну папку, досить клацнути один раз мишкою по її назві чи розсташованій зліва від імені піктограму (для цього можна також використовувати клавіші переміщення курсора). Для виділення декількох папок існують такі способи:

•найуніверсальніший спосіб ¾ спочатку виділити перший файл, а потім натиснути клавішу Ctrl, і, тримаючи її, клацати мишею імена потрібних файлів;

•щоб виділити групу файлів, розсташованих на панелі підряд, треба спочатку виділити першу папку з групи, а потім натиснути клавішу Shift і, утримуючи її, клацнути мишкою ім’я послідньої папки з групи

•щоб добавити до вже виділених папок групу папок, розсташованих на панелі підряд, потрібно натиснути клавішу Ctrl, потім, не відпускаючи її, клацнути ім’я першої папки з групи, потім ще натиснути і клавішу Shift і утримуючи дві клавіші, клацнути ім’я послідньої папки з групи.

Також для виділення папок можна використувати виділення групи файлів по масці.

Допускається виконання операцій копіювання і переміщення в середині одного вікна, якщо місцем призначення є папка або диск, у тому числі гнучкий.

Найпростіше виконують цю операцію між двома вікнами відкритих папок.Для відкриття вікон папок можна використати Проводник.У цьому випадку вказівка миші суміщається з піктограмою вибраної папки і натискується права кнопка миші. Після появи контексного меню, у ньому слід вибирати команду Открыть. На екрані з’явиться вікно, яке відображає вміст вибраної папки. Можна відкрити будь-яку кількість вікон (папок), причому вони залишаються на иробочому столі після закриття програми Проводник.

Особливості виконання операцій копіювання і переміщення:

•якщо операція з об’єктми проводиться в межах одного і того самого диска, то в разі переміщення кнопкуAlt можна не натискувати;

•якщо проводиться копіювання об’єктів з диска на диск (папки розміщені на різних дисках), то можна не натискувати клавішу Ctrl;

•якщо при перетягуванні значків об’єктів утримувати не ліву, а праву кнопку миші, то після її відпускання на місці призначення з’являється контекстне меню, яке надає вибір - копіювати чи перемістити;

•для відміни кількох останніх операцій (якщо вони проведені помилково) потрібно скористатися командою Отменить копіювання (переміщення) меню Правка або натиснути клавішу Ctrl+Z.

+почитайте

. Використання лівої області Проводника Ліва область Проводника дозволяє переходити від папки до папки клацанням назви необхідної папки. Папка,

відзначена таким чином, стає поточною, а інформація про неї (її характеристики) з'явиться в правій області. Клацання на значку « + » або « - » зліва від назви папки відповідно розкриє або згорне відображення вмісту цієї папки в лівій області, не змінюючи вмісту правої області.

Подвійне клацання на назві папки робить її поточною, одночасно розкриває (згортає) список її об'єктів (тобто папок, що знаходяться в ній, і файлів) у лівій частині і виводить вміст папки.

Для переходу до потрібної папки можна також скористатися командою Перейти меню Сервис, що виводить діалогове вікно. У текстовому полі цього вікна потрібно ввести шлях і ім'я необхідної папки.За допомогою Проводника можна перемістити об'єкти (файли і вкладені папки) з однієї папки в іншу в межах однієї області або по всьому екрану.

Переміщення файлів і вкладених папок Для переміщення об'єкта необхідно виконати такі дії:

правою кнопкою миші перемістити назву об'єкта на назву папки, в яку вкладається (переміщується) об'єкт; в меню об'єкта виконати команду Переместить.

Використання правої області Проводника Основне призначення правої області Проводника - робота з папками. Все, що робиться у вікні папки,

виконується й у правій області Проводника. Методи роботи з папками для будь-яких пристроїв збереження інформації однакові, наприклад, перехід від папки до папки на локальному диску відбувається

43.Основні операції, що виконуються над об’єктами.

У Windows для виконання більшості дій з папкою або файлом попередньо виконують операцію вибору - клацання на значку або назві папки чи файла.

Для вибору групи об'єктів потрібно натиснути клавішу Ctrl і, не відпускаючи, «обклацати» усі об'єкти, що виділяються. Вибір усіх об'єктів одночасно виконується командою Выделить все з меню Правка. Визначення характеристик об'єкта Для визначення параметрів папки або файла потрібно:

-клацнути правою кнопкою на значку об'єкта;