10.Розвиток пізнавальних інтересів та спостережливості в процесі ознайомлення дітей з природою. Дослідження по проблемі

Дослідження Л. С. Славіної, Н. Г. Морозової та інших доводять, що основна причина неуспішності дітей у перших класах школи — недостатній розвиток пізнавальних інтересів. З проблеми розвитку пізнавальних інтересів у процесі ознайомлення дошкільників з природою проведено ряд досліджень: Л. Ф. Захаревич, Н. К. Постниковою, Л. В. Маневцовою, Т. А. Куликовою. Пізнавальні інтереси формуються на основі вродженого рефлексу «що таке?», який у дітей виявляється не однаковою мірою. Якщо цілеспрямовано не розвивати пізнавальний інтерес, то він згасає. Звідси особливо великого значення набуває його розвиток у ранньому віці. Без цього неможливо повністю використати потенційні можливості дітей дошкільного віку. Рушійною силою у розвитку пізнавальних інтересів у дітей є знання. Чим більше дитина знає, тим більше вона хоче знати. Важливе значення має новизна знань. Якщо це не враховується, пізнавальні потреби згасають, діти втрачають інтерес до знань, а педагогу доводиться користуватися на заняттях штучними прийомами активізації пізнавальної діяльності.

Інтерес дослідників до проблеми розвитку пізнавальних інтересів саме у процесі ознайомлення дошкільників з природою не є випадковим. Природа надає для цього необмежені можливості. Різноманітність видів рослин, тварин, зміни в процесі їхнього росту і розвитку, пристосування до умов середовища — ось те, що може щоденно забезпечувати надходження нової інформації, сприяти формуванню пізнавальної активності дітей. Одним із завдань розумового виховання в процесі ознайомлення з природою є розвиток у дітей спостережливості — сукупності особистих якостей і здібностей людини, які, з одного бок}', передбачають уміння бачити предмети і явища в усьому багатстві їхніх характерних ознак, а з другого — виділяти суттєві ознаки і зв'язки, правильно розпізнавати типові риси у явищах, швидко орієнтуватися в ситуації. Ця якість важлива для всіх етапів розвитку особистості.

Дослідження питань розвитку спостережень у дошкільному віці були проведені Г. К. Матвєєвою, П. Г. Саморуковою, Г. І. Васильєвою, Н. І. Вєтровою. Автори досліджень зазначають, що спостережливість, як якість особистості, не формується спонтанно. Потрібна цілеспрямована і систематична робота з формування у дітей діяльності спостереження і спостережливості. Вихователю потрібно володіти арсеналом прийомів, які забезпечують результативність цієї роботи. Забезпечуючи живий контакт з природою, спостереження сприяють формуванню реалістичних уявлень, розвиткові мови, мислення, сенсорних процесів, допитливості, доброму ставленню до природних об'єктів, що позитивно впливає на загальний розвиток дітей.

11.Завдання екологічного виховання в процесі ознайомлення дітей з природою. Дослідження по проблемі

В матеріалах міжурядових конференцій сформульовані такі завдання:

1. Викликати стурбованість сучасним станом навколишнього середовища.

2. Формувати у всіх груп населення екологічні знання і на основі цих знань — діяльність, спрямовану на поліпшення навколишнього середовища.

У дослідженнях І. Д. Звєрєва, А. П. Залєбного, І. С. Матрусо ставиться завдання виховати нове покоління людей, які б берегли землю, сади, ліси, воду, повітря. Розуміння багатосторонньої цінності природи як джерела матеріальних і духовних сил суспільства.

Під час проведення практичної роботи з дошкільниками це засвоєння знань про значення рослин ї тварин в житті людини і природи, завдяки чому формуються ціннісні орієнтації. В сучасній педагогічній науці поняття ціннісні орієнтації співвідносяться з мотиваційними орієнтаціями особистості. Цінність, зазначав С. Л. Рубінштейн, це значимість для людини чогось у світі. Тільки та цінність, яка визначається, здатна виконувати важливу ціннісну функцію — функцію орієнтира у поведінці людини, отже, визначати її ставлення до природи.

Оволодіння прикладними знаннями, практичними вміннями і навичками раціонального природокористування, розвиток здатності оцінювати стан навколишнього середовища, приймати правильні рішення щодо його поліпшення, передбачати можливі наслідки своїх дій і не допускати негативних дій на природу в усіх видах громадсько-трудової діяльності.

Активізація діяльності, спрямованої на покращення природного і перетворювального середовища, непримиренність до дій людей, що шкодять йому, пропаганда природоохоронних ідей.

Під час цільових прогулянок висаджують укорінені живці верб па березі річки, ставка, садять насіння жолудів у лісі. За умови проведення з дітьми змістовної роботи по ознайомленню з природою вони можуть впливати на поведінку своїх батьків щодо ставлення їх до природи.