
- •6.Групи здоров”я дітей.
- •7.Гігієнічні основи фізичного виховання дітей дошкільнго віку.
- •8. Значення раціонального харчування дітей різних вікових груп у профілактиці дитячих хвороб.
- •9. Гігєнічна оцінка фізичного розвитку дитини.
- •10. Гігієна дітей раннього віку.
- •11. Вигодовування дітей грудного віку: природне, штучне, змішане. Переваги материнського молока для вигодовування дитини.
- •13.Ознаки рахіту, засоби профілактики рахіту, принципи лікування.
- •14. Принципи догляду за хворою дитиною
- •15. Хвороби порожнини рота: стоматит, афтозний стоматит, профілактика і лікування.
- •16. Гострий гастрит, хронічний гастрит –причини, ознаки, принципи лікування. Дієтотерапія
- •18. Гельмінтози дітей та їх профілактика
- •20. Гострі і хронічні запалення жовчних шляхів. Ознаки, принципи лікування. Профілактика.
- •21. Захворювання органів дихання у дітей і їх профілатика: риніт, аденотонзиліт, ларингіт, трахеїт.
- •22. Захворювання дихальних шляхів: гострий і хронічний бронхіт, пневмонія: ознаки, перебіг, профілактика лікування.
- •23. Бронхіальна астма – причини, ознаки, допомога при приступі ядухи. Профілактика.
- •24. Анемія у дітей і їх профілактика.
- •31.Цукровий діабет: причини, види, ознаки, перебіг, принципи лікування.
- •32.Профілактика цукрового діабету у дітей.
- •33.Надання невідкладної допомоги при гупер- і гіпоглікемічних станах у дітей.
- •34Психологічна, психопрофілактика й організаційна роль педагога у наданні психоневрологічної допомоги дітям.
- •35Профілактика порушень зору та слуху у дітей.
- •37.Поняття про епідемічний процес.
- •38.Імунітет, види імунітету.
- •40.Роль профілактичних щеплень у попередженні інфекційних хвороб.
- •41.Епідемічний паротит.
- •42. Грип, гострі респіраторно-вірусні інфекції. Ознаки, профілактика. Принципи лікування.
- •43.Профілатика туберкульозу у дітей.
- •44Сальмонельоз, харчові токсикоінфекції у дітей. Прояви, перебіг, лікування, профілактика.
- •45.Вірусні гепатити, їх згубний вплив на здоров”я дітей, принципи, профілактика
- •46. Епідемічна ситуація щодо розповсюдження вірусного гепатиту і туберкульозу серед дітей.
- •47. Санітарно-просвітницька робота серед дітей та їх батьків щодо запобігання розповсюдження інфекційних хвороб.
- •48. Захворюваність на віл/снід в Україні. Шляхи зараження, прояви хвороби, профілактика.
- •49. Особливості віл-інфікування та перебіг сніДу у дітей. Прогноз.
- •51.Дифтерія. Збудник, джерело інфекції, клінічні прояви, ускладнення, профілактика.
- •52. Скарлатина. Збудник, джерело інфекції, клінічні прояви, ускладнення, профілактика.
- •53.Кашлюк (коклюш). Збудник, джерело інфекції, клінічні прояви, ускладнення, профілактика.
- •54.Кір. Збудник, джерело інфекції, клінічні прояви, ускладнення, профілактика.
- •55.Вітряна віспа. Збудник, джерело інфекції, клінічні прояви, ускладнення, профілактика.
- •56.Краснуха. Збудник, джерело інфекції, клінічні прояви, ускладнення, профілактика.
- •57.Епідемічний паротит. Збудник, джерело інфекції, клінічні прояви, ускладнення, профілактика.
- •58.Грип як гостре епідемічне захворювання.
- •59.Аденовірусні інфекції.
- •63.Поняття про інфекційні хвороби. Епідемічний процес.
- •64.Класифікація інфекційних хвороб.
- •66.Поняття про імунологію. Види імунітету. Профілактичні щеплення.
- •71. Загартування сонцем.
- •72. Водні процедури, як фактор загартування.
- •73.Дизентерія. Збудник, джерело інфекції, ознаки, принципи лікування, профілактичні заходи.
- •75.Харчові токсикоінфекції. Збудник, джерело інфекції, ознаки, профілактичні заходи.
- •77. Харчування дітей від 1 до 7 років.
- •78. Організація харчування в дошкільній установі.
- •79. Режим дня дітей ясельного віку.
- •80. Режим дня дітей дошкільного віку.
- •85. Гігієна сну
- •88. Аномалії конституції та алергічні реакції у дітей
- •89.Виховання навичок осообистої гігієни у дітей в дошкільних закладах
- •90.Значення контролю за розвитком і станом здоров`я дитини для планування виховної та оздоровчої роботи в дошкільному закладі
51.Дифтерія. Збудник, джерело інфекції, клінічні прояви, ускладнення, профілактика.
Збудник дифтерії - мікроб - паличка, відкрита Лефлером. Дифтерія частіше за все виникає в осінньо-зимовий період.На дифтерію хворіють діти у віці від 1р. до 5 років, але іноді і підлітки і навіть дорослі.Зараження дифтерією звичайно відбувається краплинним шляхом, при прямому контакті з хворим на дифтерію.Інкубаційний період при дифтерії - 2-10 днів.
Дифтерія зіву буває легкою, середньою і важкою. Починається захворювання переважно гостро: з підвищення температури, головного болю, загального нездужання, незначного болю в горлі. У важких випадках з рота виходить специфічний солодкувато-нудотний запах. Шийні лімфатичні вузли збільшуються.Не дивлячись на незначну температуру (звично 37°С з десятими), виражена загальна інтоксикація (отруєння) організму: дитина дуже бліда, млява, сонлива, погано їсть. Характерною особливістю дифтерії є поява нальотів (плівок) на органах дихання.
Самим небезпечним ускладненням при дифтерії є ускладнення на серці - міокардит (ураження м'язової оболонки серця), яке нерідко служить причиною смерті хворих на важку форму дифтерії.
Раннє лікування (з 1-2-го дня захворювання) повністю попереджає важкі форми дифтерії і її ускладнення.При виявленні хворого або підозрі на дифтерію дитини або дорослого негайно ізолюють і показують лікарю. В дитячій установі проводиться хімічна дезинфекція.Дітей і дорослих, які мали контакт з хворим, оглядає лікар, обстежують на бактеріоносійство; за відсутності палички Лефлера вони допускаються до роботи в дитячій установі, але протягом 7 днів знаходяться під особливим лікарським наглядом. Всім здоровим дітям на третьому місяці життя проводять активну імунізацію проти дифтерії. Це щеплення проводиться одночасно з щепленням від кашлюку і правця.
52. Скарлатина. Збудник, джерело інфекції, клінічні прояви, ускладнення, профілактика.
Для скарлатини характерне ураження зіву ангіною, дрібноточковий висип на почервонілому тілі та явища загального отруєння скарлатиновим токсином. Збудник скарлатини — стрептокок. На скарлатину хворіють в основному діти у віці від 1 до 9 років.
Головним джерелом інфекції є хворий. Збудник скарлатини, який, у великій кількості є на слизистих оболонках хворого, передається повітряно-краплинним шляхом. Збудник скарлатини може існувати і зовні організму людини, тому одяг хворого, його речі, книги і іграшки, якими він користувався, харчові продукти можуть бути джерелом розповсюдження інфекції. Захворювання скарлатиною значно частіше бувають в осінньо-зимовий період року.
Інкубаційний період при скарлатині від 1 до 7 днів, рідше 12 днів. Початок хвороби гострий, раптовий. Різко підвищується температура до З8°, іноді з лихоманкою, загальним погіршенням самопочуття, нудотою, блювотою, головними болями і болем в горлі. Через 18-24 год. після початку захворювання на почервонілій шкірі з'являється дрібноточковий червоний висип, спочатку на шиї, плечах, грудях. Найбільш інтенсивно і виразно висип виражений на внутрішніх поверхнях кінцівок, а також ліктьових і колінних згинах, в пахових складках, на бічних поверхнях грудної клітки і нижньої частини живота. Рожевий дрібноточковий висип на лобі і скронях, виражений рум'янець на щоках і різко виражена блідість носогубного трикутника (область підборіддя і губ). Після закінчення гострого періоду, частіше на восьмий день, на шкірі з'являється характерне для скарлатини лущення. Шкірні покриви хворого в період лущення не є заразними для оточуючих.
При правильному лікуванні до 10-12-го дня від початку захворювання більшість дітей повністю видужує. На 2-4-й тиждень хвороби можуть виникнути пізні ускладнення. Найбільш часті повторна ангіна, отит, пієлонефрит. У деяких дітей тимчасово порушується серцева діяльність («інфекційне серце»). Цей стан, як правило, проходить через 2-3 тижні, але іноді затягується на декілька місяців. Скарлатина може сприяти і виникненню або загостренню ревматизму.
Треба уважно стежити за тим, щоб дотримувалася дієта для дітей з ускладненнями на нирки; таких дітей під час занять і сну щоб уникнути охолоджування поміщають подалі від зовнішніх стін. Дітей із зниженим слухом садять ближче до столу, вихователі говорять з ними більш гучним голосом.Діти, що не хворіли на скарлатину, відвідуючі дошкільні установи, не допускаються до цих установ протягом 7 днів від моменту ізоляції хворого.