
- •6.Групи здоров”я дітей.
- •7.Гігієнічні основи фізичного виховання дітей дошкільнго віку.
- •8. Значення раціонального харчування дітей різних вікових груп у профілактиці дитячих хвороб.
- •9. Гігєнічна оцінка фізичного розвитку дитини.
- •10. Гігієна дітей раннього віку.
- •11. Вигодовування дітей грудного віку: природне, штучне, змішане. Переваги материнського молока для вигодовування дитини.
- •13.Ознаки рахіту, засоби профілактики рахіту, принципи лікування.
- •14. Принципи догляду за хворою дитиною
- •15. Хвороби порожнини рота: стоматит, афтозний стоматит, профілактика і лікування.
- •16. Гострий гастрит, хронічний гастрит –причини, ознаки, принципи лікування. Дієтотерапія
- •18. Гельмінтози дітей та їх профілактика
- •20. Гострі і хронічні запалення жовчних шляхів. Ознаки, принципи лікування. Профілактика.
- •21. Захворювання органів дихання у дітей і їх профілатика: риніт, аденотонзиліт, ларингіт, трахеїт.
- •22. Захворювання дихальних шляхів: гострий і хронічний бронхіт, пневмонія: ознаки, перебіг, профілактика лікування.
- •23. Бронхіальна астма – причини, ознаки, допомога при приступі ядухи. Профілактика.
- •24. Анемія у дітей і їх профілактика.
- •31.Цукровий діабет: причини, види, ознаки, перебіг, принципи лікування.
- •32.Профілактика цукрового діабету у дітей.
- •33.Надання невідкладної допомоги при гупер- і гіпоглікемічних станах у дітей.
- •34Психологічна, психопрофілактика й організаційна роль педагога у наданні психоневрологічної допомоги дітям.
- •35Профілактика порушень зору та слуху у дітей.
- •37.Поняття про епідемічний процес.
- •38.Імунітет, види імунітету.
- •40.Роль профілактичних щеплень у попередженні інфекційних хвороб.
- •41.Епідемічний паротит.
- •42. Грип, гострі респіраторно-вірусні інфекції. Ознаки, профілактика. Принципи лікування.
- •43.Профілатика туберкульозу у дітей.
- •44Сальмонельоз, харчові токсикоінфекції у дітей. Прояви, перебіг, лікування, профілактика.
- •45.Вірусні гепатити, їх згубний вплив на здоров”я дітей, принципи, профілактика
- •46. Епідемічна ситуація щодо розповсюдження вірусного гепатиту і туберкульозу серед дітей.
- •47. Санітарно-просвітницька робота серед дітей та їх батьків щодо запобігання розповсюдження інфекційних хвороб.
- •48. Захворюваність на віл/снід в Україні. Шляхи зараження, прояви хвороби, профілактика.
- •49. Особливості віл-інфікування та перебіг сніДу у дітей. Прогноз.
- •51.Дифтерія. Збудник, джерело інфекції, клінічні прояви, ускладнення, профілактика.
- •52. Скарлатина. Збудник, джерело інфекції, клінічні прояви, ускладнення, профілактика.
- •53.Кашлюк (коклюш). Збудник, джерело інфекції, клінічні прояви, ускладнення, профілактика.
- •54.Кір. Збудник, джерело інфекції, клінічні прояви, ускладнення, профілактика.
- •55.Вітряна віспа. Збудник, джерело інфекції, клінічні прояви, ускладнення, профілактика.
- •56.Краснуха. Збудник, джерело інфекції, клінічні прояви, ускладнення, профілактика.
- •57.Епідемічний паротит. Збудник, джерело інфекції, клінічні прояви, ускладнення, профілактика.
- •58.Грип як гостре епідемічне захворювання.
- •59.Аденовірусні інфекції.
- •63.Поняття про інфекційні хвороби. Епідемічний процес.
- •64.Класифікація інфекційних хвороб.
- •66.Поняття про імунологію. Види імунітету. Профілактичні щеплення.
- •71. Загартування сонцем.
- •72. Водні процедури, як фактор загартування.
- •73.Дизентерія. Збудник, джерело інфекції, ознаки, принципи лікування, профілактичні заходи.
- •75.Харчові токсикоінфекції. Збудник, джерело інфекції, ознаки, профілактичні заходи.
- •77. Харчування дітей від 1 до 7 років.
- •78. Організація харчування в дошкільній установі.
- •79. Режим дня дітей ясельного віку.
- •80. Режим дня дітей дошкільного віку.
- •85. Гігієна сну
- •88. Аномалії конституції та алергічні реакції у дітей
- •89.Виховання навичок осообистої гігієни у дітей в дошкільних закладах
- •90.Значення контролю за розвитком і станом здоров`я дитини для планування виховної та оздоровчої роботи в дошкільному закладі
47. Санітарно-просвітницька робота серед дітей та їх батьків щодо запобігання розповсюдження інфекційних хвороб.
Виховання здорової дитини можливо лише при здійсненні єдиних вимог вихователя в сім’ї та в дошкільному закладі. Мета санітарної освіти батьків – створення в родині оптимального режиму життя дитини. Ще до вступу дитини в дошкільний заклад лікар, медична сестра і вихователь проводять інструктаж і знайомлять батьків з правилами та вимогами, які необхідно виконувати по догляду за дитиною, з основами раціонального харчування відповідно до його віку, засобами загартування, заходами профілактики інфекційних захворювань, з режимом життя в яслах і садках. У бесіді слід підкреслити обов’язковість дотримання також режиму і вдома, вказувати на необхідність закріплення будинку гігієнічних навичок і звичок, які дитина набуває в дошкільному закладі. Санітарна освіта має йти паралельно з гігієнічними вихованнями дитини в дошкільному закладі. Такі паралельні дії у сім’ї і дошкільному закладі допоможе дитині освоїти нові навики і полегшити закріплення гігієнічних знань. Широко використовується індивідуальні співбесіди з батьками, на яких з урахуванням особливостей розвитку конкретної дитини, стану його здоров’я даються рекомендації розроблені лікарем. Ефективність санітарно-освітньої роботи з батьками підвищиться, якщо у вестибюлі дошкільного закладу оформити «Куточок для батьків», де повішають тематичні бюлетні, плакати, стінні газети, дошки питань і відповідей. Тут будуть поради педагога, лікаря з фізичного розвитку, трудового, естетичного і гігієнічного виховання дітей. Корисно організовувати виставки методичної та науково-популярної літератури, пам’яток, брошур, надавши батькам можливість брати книги додому для більш глибокого вивчення питань розвитку, виховання і підготовки дітей до школи.
48. Захворюваність на віл/снід в Україні. Шляхи зараження, прояви хвороби, профілактика.
Станом на 1 березня 2005 року в Україні офіційно зареєстровано 76875 ВІЛ-інфікованих громадян України і 314 іноземців. Серед ВІЛ-інфікованих громадян України 8894 дітей, серед яких 8740 – народжені ВІЛ-інфікованими матерями. Якщо у 2003 році було зареєстровано 10009 випадків ВІЛ-інфекції, то у 2004 році на 2 тисячі більше – 12491. Має значення те, що кількість наркоманів, серед тих, у кого зареєстровано ВІЛ, поступово зменшується. Наприклад, якщо у 2002 році вони становили 62,18%, то у 2004 – 56,66%. За такої ситуації актуальними залишаються питання профілактично-просвітницьких заходів та лікування хворих на СНІД.
Шляхи інфікування віл. Інфікування ВІЛ можливе при потраплянні крові, сперми, виділень статевих органів зараженої людини в кров незараженої: безпосередньо, або через слизові оболонки. Можливе інфікування дитини від матері під час вагітності (внутрішньоутробне), при пологах або при грудному вигодовуванні. Інших шляхів передачі ВІЛ не зареєстровано.
Усі зареєстровані випадки ВІЛ-інфекції у світі розподіляються за шляхами зараження у такий спосіб:
статевий шлях – 70-80%;
ін'єкційні наркотики – 5-10%;
від вагітної або матері, що годує, дитині – 5-10%;
переливання зараженої крові – 3-5%;
професійне зараження медперсоналу – біля 0,01%.
У різних країнах і регіонах переважають різні шляхи зараження (гомосексуальний, гетеросексуальний, ін'єкційні наркотики). В Україні переважає шлях зараження через ін'єкційне введення наркотиків (близько 70% від усіх відомих випадків).
СНІД триває протягом року, інколи довше. Звичайно хвороба починається з гарячки, підвищеної пітливості, загальної слабості. Гарячка триває 1-3 тижні, характерні різні форми ангіни, симетричне збільшення шийних, потиличних, пахвових і пахвинних лімфатичних вузлів (неболючі, рухомі, шкіра над ними не змінена). Збільшуються печінка і селезінка. Іноді початок хвороби може бути грипоподібним.
Профілактика. Хворі й вірусоносії перебувають під постійним медичним наглядом, їх попереджують про кримінальну відповідальність за свідоме поширення хвороби відповідно до діючих законодавчих актів. Основним ефективним засобом запобігання СНІД є санітарно-освітня робота, спрямована на інформацію населення про шляхи поширення і засоби профілактики СНІД. Статевому зараженню ВІЛ запобігає користування презервативами. Для запобігання гемотрансфузійному зараженню проводиться обстеження донорів на антитіла проти ВІЧ. Профілактика зараження парентеральним шляхом у медичних закладах передбачає забезпечення медичними інструментами одноразового користування, суворого дотримання режиму стерилізації.