18.Притча про десять дів: зміст, образність.

Для того,щоб люди завжди були готові до зустрічі Господа, тобто до суду Божого, а отже, до смерті, бо смерть є початок суду Божого над людиною, Ісус Христос розказав притчу про десятьох дів. У цій притчі Господь уподібнив усіх нас десяти дівам, яких покликали на весілля. За східним весільним обрядом наречений ішов за нареченою, яка чекала на нього в домі свого батька. Подруги її, дівчата, із запаленими світильниками пізнього вечора повинні були зустріти молодого і привести до молодої.

"Уподібниться Царство Небесне десятьом дівам, – сказав Спаситель, – які, взявши світильники свої, вийшли назустріч женихові. П`ять із них були мудрі, а п`ять – нерозумні. Нерозумні, взявши світильники свої, не взяли з собою оливи. Мудрі ж взяли оливи в посудинах разом із світильниками своїми. А оскільки жених забарився, то всі задрімали і поснули. Опівночі ж почувся крик: "Ось жених іде, виходьте назустріч йому". Тоді встали всі діви та й приготували світильники свої. Нерозумні ж сказали мудрим: "Дайте нам вашої оливи, бо світильники наші гаснуть". А мудрі відповіли, кажучи: "А як і нам і вам не стане? Ідіть краще до продавців та й купіть собі". Коли ж пішли вони купувати, прийшов жених, і ті, які були готові, ввійшли з ним на весілля, і двері зачинилися.

Пізніше прийшли й інші діви і кажуть: "Господи! Господи! Відчини нам".

Він же сказав їм у відповідь: "Істинно кажу вам: не знаю вас" (тобто: ви Мені – чужі).

І, закінчуючи цю притчу, Спаситель сказав: "Отже, пильнуйте (тобто: будьте готові завжди), бо не знаєте ви ні дня, ні години, коли Син Людський прийде" (так називав Себе Спаситель).

До "нерозумних дів" подібні ті безтурботні люди, які знають, що їм треба з`явитися на суд Божий, але не готуються до нього, поки живуть на землі і поки не спіткала їх смерть; не каються у гріхах своїх і не чинять добрих справ.

Олива у світильниках означає добрі діла, особливо діла милосердні (допомога убогим).

Сон дів зображає смерть людей.

Прийде на землю (Жених) Суддя наш, Ісус Христос, і всіх мертвих розбудить від смертного сну, тобто воскресить. Яким кого застала смерть – готовим чи не готовим до суду Божого – таким він з`явиться перед судом Божим. Тоді безтурботним людям не буде від кого чекати собі допомоги, і вони почують від Христа гіркі слова: "Я не знаю вас; відійдіть від Мене".

19.Притча про блудного сина: зміст, образність.

Зміст: Притча про блудного сина роз. повiдає про чоловiка, у якого було два сини. Батько подiлив маєток мiж синами. Молодший син у далеких краях промарнував маєток. А як усе прожив, став бiдувати, найнявся пастухом. I хотiв вiн ïсти , та й тих стручкiв, що свинi

ïли , нiхто йому не дав. Тодi молодший син спамятався, що в батька його наймити хлiба мають надмiр. I вирiшив повернутися додому й покаятися, що согрiшив, Батько, угледiвши сина, переповнився жалем i став його цiлувати. Син просив прощення в батька, що прогрiшився i недостойний зватися його сином. Батько наказав своïм рабам принести найкращий одяг, одягти сина й заколоти вiдгодоване теля. Старший син

прийшов з поля i, побачивши це, розгнiвався на батька, бо за роки тяжкоï роботи батько нiколи йому й козеняти не дав, щоб той улаштував забаву зi своïми приятеля ми. Коли ж вернувся блудний син, то батько його радiсно прийняв. Батько вiдповiв старшому синові, що вiн завжди з ним i все батькове його. Веселитися ж i тiшитися Треба, бо цей брат був мертвий і ожив, був пропав i знайшовся. Глибинним духом божого вчення сповнена ця притча. Бо закликає людей бути милосердним до тих, хто спiткнувся, вибачати й у цьому здобувати для душi своєï втiху й щастя.

Образність цієї притчі полягає в тому, що вона у символічній формі ілюструє взаємовідносини між людиною і Богом. Син спочатку відходить, а потім повертається до батька, ніби людина повертається до свого небесного Отця Бога. Людина, що захопилася земними задоволеннями, після безлічі помилок і падінь, нарешті «опам'ятовується», тобто, починає усвідомлювати всю порожнечу та бруд свого життя і вирішує покаянно повернутися до Бога.

Притча про блудного сина говорить про те, наскільки важливим і значущим для Бога є спасіння людини. В кінці притчі розказано про старшого брата, обуреного на отця за прощення молодшого брата. Під старшим братом Христос мав на увазі заздрісно налаштованих юдейських книжників. З одного боку, вони глибоко зневажали грішників – митарів і блудниць, та подібних до них, і цуралися спілкування з ними, а з іншого боку, вони обурювались, що Христос спілкувався з ними і допомагав цим грішникам встати на добрий шлях. Це співчуття Христа до грішників приводило їх в обурення.