- •Історичні(17 книг)
- •Івана: – 21 розділ.
- •2.Загальна характеристика старозавітних книг: тематичні групи, проблематика, образна система.
- •Історичні книги (12 книг)
- •3.Законоустановчі книги Старого Заповіту.
- •Композиція
- •Композиція
- •Композиція
- •4.Зміст та ідеї книги Буття.
- •5.Зміст та ідеї книги Вихід. Образ пророка Мойсея.
- •6.Морально-поетичні книги Старого Заповіту.
- •7.Старозавітні пророчі книги. Загальна характеристика книг «великих» пророків.
- •8.Характеристика синоптичних євангелій.
- •9.Жанр притчі у новозавітних євангеліях. Притча про сіяча: зміст, образність.
- •10.Загальна характеристика євангелія від Матвія. Образ Ісуса у ньому.
- •11.Загальна характеристика євангелія від Марка. Образ Ісуса у ньому.
- •12.Загальна характеристика євангелія від Луки. Образ Ісуса у ньому.
- •13.Загальна характеристика євангелія від Івана. Образ Ісуса у ньому.
- •14.Історія Різдва у новозавітних євангеліях: зміст, образність.
- •15.Історія таємної вечері: зміст, образність.
- •16.Історія зради у новозавітних євангеліях: зміст, образність.
- •17.Історія Воскресіння у новозавітних євангеліях: зміст, образність.
- •18.Притча про десять дів: зміст, образність.
- •19.Притча про блудного сина: зміст, образність.
- •20.Притча про доброго самарянина: зміст, образність.
- •21.Притча про таланти: зміст, образність.
- •22.Притча про пшеницю та бур’ян: зміст, образність.
- •23.Остромирове Євангеліє (1056-1057).
- •Новий Завіт
- •24.Пересопницьке Євангеліє (1556-1561) як пам’ятка української культури.
- •2011 Року виповнюється 450 років від завершення праці над створенням визначної рукописної пам’ятки староукраїнської літературної мови та мистецтва – „Пересопницького Євангелія”.
- •25.Острозька Біблія (1581): історія видання, особливості.
- •26.Християнізація Київської Русі та її роль у розвитку національного письменства.
- •27.Час і причини появи перекладної літератури у Київській Русі.
- •28.Поняття про Перший південнослов’янський вплив.
- •29.Найпоширеніші види збірників житійних творів.
- •30.Художні особливості агіографічного жанру.
- •31.Жанрові різновиди історичної прози: палеї, хроніки, хронографи.
- •32.Основні тематичні групи апокрифів.
- •33.Перекладна світська повість. Найбільш популярні у Київські Русі перекладні повісті.
- •34.Перекладна природничо-наукова література.
- •35.Оригінальна ораторська проза: загальна характеристика.
- •36.Дидактичне красномовство Київської Русі. «Повчання» Феодосія Печерського.
- •37.Композиція і особливості стилю «Слова про Закон і Благодать» Іларіона.
- •39.Перші оригінальні агіографічні твори. Політичне значення руських житій.
- •40.Історія створення та ідейно-тематичний зміст Києво-Печерського патерика.
- •41.Особливості формування і функціонування жанру паломницької літератури. Загальний зміст та головна ідея «Ходіння» Данила.
- •42.Причини виникнення жанру літописання на Русі.
- •43.Характеристика списків та редакцій «Повісті врем'яних літ».
- •44.Ідея незалежності Київської Русі у «Повісті врем’яних літ».
- •45.Ідея єдиного княжого роду у «Повісті врем’яних літ».
- •46.Форми літописної оповіді у «Повісті врем'яних літ».
- •47.Образ ідеального князя у «Повісті врем'яних літ».
- •48.Загальна характеристика оповідання про осліплення Василька Теребовльського.
- •49.Коротка характеристика Київського літопису.
- •50.Особливості композиції Галицько-Волинського літопису.
14.Історія Різдва у новозавітних євангеліях: зміст, образність.
Різдво Христове- це народження Божого Сина, Ісуса Христа. Нікому не відомо про точну дату народження Сина Божого, тобто Ісуса Христа. Хоча існують різні пояснення історії різдва. Так, наприклад, отці Східної церкви припускаються теологічної думки, що Ісус Христос народився, згідно з юдейським календарем, тому що Він був старший на сім місяців за Івана Хрестителя.
Достовірне підтвердження про народження Ісуса Христа ми знаходимо у Святій Євангелії від Луки, де на відміну від Євангелії від Матвія мова йде про виданий римським імператором Августом наказ про перепис юдейського населення.Виходить, народження Ісуса Христа припадає на час правління Августа, не маючи жодного відношення до часу падіння Римської імперії.
Народження немовляти – Христа відбувалося не в царському палаці, як це прийнято вважати – а в убогому віфлиємському хліві, посеред худоби. Дитина лежала сповита на сіні, а воли своїм подихом зігрівали її.
Про народження Месії дізналися не лише пастухи, а й мудреці, які долали велий шлях до місат Вифлиєма, зірка вказувала їм дорогу до новонародженого Христа.
Ця сакральна та історична подія трапилася 2000 років тому у невеличкому містечку Віфлиєм. Як же вона пов’язане з історією різдва? Тут необхідно провести пряму паралель Нового Завіту з Старим Завітом, швидше за все потрібно глибоко заглянути в старозавітню історію..
Віфлиєм – це історичне біблійне місто, в якому народився старозавітній пророк і цар Давид. Давид народився у Віфлиємі, Христос також народився у цьому місті, цар став пророком і Месія-Христос стає пророком і царем.Давид є царем за земною сутністю, а Христос також є царем, але не тільки за земною, а й духовною сутністю.
Для чого ж тоді Христос явився у світ? Яке завдання земного та духовного служіння, чи важлива місія була покладена на Нього? Місія полягала у спасінні людства від гріха, прокляття і смерті.
Для чого Він тоді став Людиною? Прийняв тілесну людську природу?
Про це Святе Письмо нам не розповідає, але джерела Християнського Сходу про це підтверджують:
«Бог став Людиною для того, щоб людину наблизити до Бога» (святитель Василій Великий,). Вперше теологами вводиться т ермін «Теофанія». Для історії життя Церкви ця подія має подвійне символічне значення:
1)Прихід Сина Божого на землю заради спасіння роду людського;
2)Явлення і відкриття Бога світу в триіпостасному бутті ( в образі трьох осіб Святої Трійці: Отця, Сина і Святого Духа.
Євангеліє від Луки відкриває основні біблійні моменти, які передували народженню дитяти – Христа:
явлення ангелів і звіщення пастухам радісної звістки про народження Спасителя у Віфлиємі, місті Юдиному;
явлення зірки на небі, коли народився Ісус;
прихід мудреців з далекого Сходу
приношення дарів трьох волхвів перед майбутнім царем(ладану, золота і мира).
Отже, Різдво Христове – це не лише історична подія, яка тісно переплітає Старий та Новий Завіт, вона носить духовно – символічний та месіанський характер. Про Месію, Христа і Спасителя те, що було записано у Танаху (в Законі, Пророках і Письмі) – виконалося в точності у Новому Завіті.
