1.Історія української державності як наукова дисципліна, її об’єкт, предмет і місце в системі наукового знання

2 .Берестейська церковна унія 1596 р

Берестейська (Брестська) церковна унія 1596 р. - об'єднання православної церкви України та Білорусі з католицькою церквою в 1596 р. при підлеглості православної церкви Папі Римському, визнанні основних католицьких догматів і збереженні православної обрядності. її було проголошено на церковному соборі в Бресті. В результаті Берестейської церковної унії утворилася Українська греко-католицька церква (уніатська церква ). Наслідки підписання унії. Польській уряд вважав унію обов'язковою для всіх православних на території Речі Посполитої. Православна релігія опинилася на становищі незаконної. Унія насаджувалася силою. За допомогою Берестейської церковної унії польські пани й католицьке духовенство сподівались денаціоналізувати й ополячити український і білоруський народи. Українські та білоруські селяни, міщани, козаки стійко боролися проти нав'язування католицтва та унії. Це була боротьба проти феодально-кріпосницького і національно-релігійного гніту, проти панування шляхетсько-католицької Польщі. Вона мала національно-визвольний характер.

3.Становище та розвиток українських земель у складі Російської імперії в другій половині хіх ст.. Реформи 1859 – 1881 рр. Та контрреформи 1880-х – 1890-х рр.

Реформи в галузі місцевого самоврядування

Формування громадянського суспільства та розвиток громадської самодіяльності вимагало створення системи місцевого самоврядування, в якому були б представлені різні верстви населення тієї чи іншої території, знали її господарські та культурні потреби краще, ніж царські чиновники. Такі органи були утворені у вигляді земського (1864) та міського (1870) самоврядування. Принципи їх формування, структура і компетенція, взаємовідносини з адміністрацією однотипні. Діяльність самоврядування обмежувалася питаннями охорони здоров'я, освіти, розвитком місцевих шляхів сполучення, промисловості і торгівлі, міським благоустроєм і т.п. і знаходилася під контролем губернського начальства і міністерства внутрішніх справ. Земські зборів (розпорядчі органи) обиралися на місцях за трьома куріям: землевласницької, міської та селянської.

Реформи в галузі судочинства

Її основою стали окружні суди, що вирішували як кримінальні справи, так і складні цивільні спори і позови виходячи з принципу рівності перед законом усіх станів. Судді призначалися міністерством юстиції і були незамінні, що робило їх незалежними від місцевої адміністрації. Суд став голосним і змагальним, за участю прокурора і адвоката у кримінальних справах, або адвокатів сторін спору - у цивільних. У процесі брали участь присяжні засідателі - представники різних верств суспільства, які на основі доказів обвинувачення й захисту виносили обвинувальний або виправдувальний вердик.

Реформами в сфері освіти створювалася спадкоємність між початковою, середньою і вищою освітою, відривався доступ в гімназії і вузи всіх станів за умови оплати навчання і допускалася приватна ініціатива у відкритті початкових і середніх шкіл. Останнє зумовило розмаїття форм навчальних закладів

Реформи військова та економічна 

Створення нової системи військової освіти стало складовою частиною реформування армії, що походив поетапно. У 1860-х р. виникла військово-окружнаструктура управління, реформований військовий суд і пом'якшена система покарань солдатів, почалося переозброєння армії. Реформа військової освіти погоджувалася із новаціями в комплектуванні офіцерського корпусу. У військових округах з'явилися юнкерські училища, які давали базову дворічну підготовку тим, хто поступав на військову службу, маючи необхідну загальну освіту. Кадетські корпуси перетворювалися на чотирирічні військові училища, куди могли вступати діти гімназій. Виникли і військові гімназії з широким вивченням загальноосвітніх дисциплін. Завершила перетворення реформакомплектування збройних сил.

Контрреформи 80-х початку 90-х рр.. XIX ст.

14 серпня 1881 р . було видано «Положення про заходи щодо охорони державного порядку і громадського спокою»,

12 червня 1890 р . було видано «Положення про земських начальників», метою якого було створити «міцну і близьку народу владу»

12 липня 1890 р . було затверджено нове «Положення про губернські і повітові земські установи», яка обмежувала повноваження земств, ставило їх під контроль адміністрації і фактично скасовувало принцип бессословности

11 червня 1892 р . було видано нове «Міське положення», за яким скорочувалася кількість виборців шляхом значного підвищення майнового цензу.

БІЛЕТ № 4

Поняття «держава», «протодержава», «рання держава». Основні ознаки держави

Держава — це суверенна, політикотериторіальна організа­ція публічної влади певних соціальних груп населення в соціаль­но неоднорідному суспільстві, яка має спеціальний апарат управ­ління і примусу, здатна за допомогою права робити свої веління загальнообов'язковими для населення всієї країни, а також здійс­нювати керівництво суспільством.

Ознаки держави:

• Територія

• Населення

• наявність публічної влади, яка відокремлена від суспільства і стоїть над ним

• суверенітет

• здатність видавати закони

ПРОТОДЕРЖАВА – це політичнаструктура, в якій існує соціальна та майнова нерівність, розподіл праці,обмін продуктами виробництва та послуг

Рання держава – особлива форма політичної організації досить великого і складного аграрно-ремісничого суспільства (групи суспільств, територій), що визначає його зовнішню політику і частково соціальний і громадський порядок.