Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
pedag-ekzamen.docx
Скачиваний:
161
Добавлен:
28.02.2016
Размер:
111.89 Кб
Скачать
  1. Концепції які складають філософські основи методологію педагогіки

Конце́пція (лат. conceptio — розуміння) — система поглядів, те або інше розуміння явищ і процесів; єдиний, визначальний задум.

Методологію педагогічної науки слід розглядати як сукупність теоретичних положень про педагогічному пізнанні і перетворенні дійсності. 

Будь-яка методологія виконує регулятивні, нормативні функції. У цьому й полягає її призначення. Але методологічне знання може бути або у дескриптивної (описової), або в прескриптивний (нормативної) формі, тобто у формі розпоряджень, прямих вказівок до діяльності. 

В основі сучасних методологічних підходів до вивчення цілісного процесусоціалізації, виховання і розвитку особистості лежить загальнофілософське напрямок наукового пізнання, що розкриває шляхи дослідження функціонування всього суспільства, його груп і розвитку окремої особистості в конкретних історико-культурних умовжиття суспільства. Їх основне призначення на даному етапі розвитку суспільства - подолання існуючого відриву філософії, соціології від інших суміжних наук, наближення педагогічних досліджень до конкретних соціокультурних умов соціуму. 

  1. Фактори розвитку та формування особистості.

Чинники, що впливають на розвиток особистості : спадковість, середовище, діяльність, виховання.

Спадковість – здатність людського організму під час відтворення потомства передавати свої ознаки йому. Передаються спадкові хвороби, набір білків, резус-фактор, група крові.

Середовище – реальна дійсність, в умовах якої відбувається розвиток людини. За інтенсивністю контактів, середовище поділяється на ближнє ( сімя, друзі, родичі) і дальнє (суспільство).

Діяльність – форма людської активності, яка поряд із поведінкою визначає спосіб буття особистості, її здатність вносити зміни.

Вплив спадковості і середовища корегується вихованням.

Виховання – заповнення проміжків у програмі розвитку особистості. Найважливішим завданням виховання є виявлення задатків і перетворення їх у здібності, розвиток індивідуальних особливостей та можливостей особистості.

Розвиток особистості – процес формування особистості як соціальної якості індивіда в результаті його соціалізації і виховання. Розвиток відбувається в діяльності, яка керується системою мотивів притаманній певній особистості.

  1. Поняття розвиток особистості

Розвиток — це специфічний процес зміни, результатом якого є виникнення якісно нового, поступальний процес сходження від нижчого до вищого, від простого до складного.

Особистість є соціальним поняттям; людину з соціально-психологічного погляду характеризують рівень розвитку психіки, здатність до засвоєння соціального досвіду, можливість спілкування з іншими людьми.

Розвиток особистості – це специфічний процес зміни людини з соціально- політичного погляду характеризується підвищенням рівня розвитку психіки , здатності до засвоєння соціальногоо досвіду, можливість спілкування з іншими людьми.

  1. Вплив соціалізації, начання і виховання на розвиток формування особистості

Фактори соціалізації:

1.Мікрочинники( сімя, сусіди, однолітки);

2.Макрочинники(країна, етнос, суспільство, держава);

3.Мезочинники (регіон країни, сел., селище, місто, ЗМІ);

4.Мегачинники( космос, планета, людство).

У навчально-виховній діяльності педагогам слід враховувати, що розвиток особистості школяра має наслідувальний характер (ця закономірність є основою теоретичних засад використання прикладу у вихованні), а людська особистість розвивається в діяльності (всебічний розвиток природних задатків людини відбувається тільки в процесі її життєдіяльності), під впливом середовища (умови життя, насамперед близьке оточення, засоби масової інформації, вулиця, шкільний колектив, справляють відчутний вплив на розвиток особистості школяра). Цей розвиток відбувається як результат впливу на всі сторони людської психіки (на уроці, виховному занятті повинні бути задіяні мислення, увага, пам'ять, уява, емоційно-почуттєва сфера). Нові риси особистості потребують нового ставлення до неї (врахування у вихованні не тільки вікових особливостей учнів, а й щоденне його збагачення знаннями" життєвим досвідом), адже кожного наступного дня вона є іншою, ніж учора.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]