61. Розкрийте зміст правової культури осо-ті, як складової громад культури.

Головний зміст правової культури - усвідомлення взаємозв'язку між ідеями індивідуальної свободи, правами людини та її громадянською відповідальністю; визнання та забезпечення прав людини як єдиної норми для всіх людей.

Основоположними документами, які регулюють взаємовідносини громадян і державних органів в Україні, є Конституція як Основний Закон держави і суспільства, інші законодавчі акти верховних органів і уряду, а також постанови місцевих структур влади. Зокрема, для учителів, батьків і учнів обов'язковими документами є Закон України "Про освіту" (1996), Закон України "Про загальну середню освіту (1999) та інші. Важливе місце у правовому вихованні займає виховання поваги до Конституції держави, законодавства, державних символів (Герба, Прапора, Гімну), державної мови.

62. Розкрийте зміст моральної культури осо-ті. Шляхи її формування.

Важливою характеристикою громадянської культури є моральність особистості. Моральна культура особистості — це рівень засвоєння існуючих у суспільстві моральних цінностей, ступінь залучення їх до моральних аспектів діяльності, міра особистого морального розвитку.

У буденному житті культурною людиною вважають саме добре виховану людину, стриману, з м'якими, приємними манерами поведінки.

Виховання моральної культури передбачає формування:

1.моральної свідомості (моральні почуття, уявлення, погляди, ідеали, система моральних знань);

2.формування моральних почуттів і ставлень (переживання, самоставлення, самоконтроль);

3.формування моральної діяльності (певні вміння, навички у звичках, мотивах, потребах, вчинках).

Виховання моральної культури – це засвоєння теоретичних основ моралі, формування моральних уявлень і понять, досвіду моральної поведінки і діяльності, яка відповідає вимогам суспільства. Результатом морального виховання є оволодіння певним рівнем моральної культури, що виражається у культурі етичного мислення, культурі почуттів, поведінки.

63. Охарактеризуйте методи виховання.

Методи виховання — шляхи і способи діяльності вихователів і вихованців з метою досягнення виховних цілей.

Класифікація, згідно з якою розрізняють такі групи методів:

1. Методи формування свідомості особистості: ( бесіди, лекції, методи дискусії, переконання, навіювання, приклад. ) Бесіда. Використовують її для з'ясування, а також цілеспрямованого формування психологічних особливостей, переконань, інтересів особистості. Лекція- сутність її полягає в систематичному викладі навчального матеріалу, будь-якого питання. Вона відкриває для учня можливості живого спілкування з людиною. Метод прикладу- як самостійний метод виховання і як прийом при застосуванні інших методів приклад є взірцем для наслідування, активно впливаючи на свідомість і поведінку школяр. Метод переконання — це вплив на наявні у працівника сти¬мули з використанням логічних та психологічних прийомів з ціллю перетворення завдання у свідомий обов´язок, внутрішню потребу працівника виконувати доручення.Навіювання – вплив на поведінку і психіку людини, яка передбачає некритичне сприйняття їм особливостей інформації.

2. Методи організації діяльності, спілкування, формування позитивного досвіду суспільної поведінки: ( педагогічна вимога, громадська думка, довір'я, вправляння, тренування, створення виховних ситуацій, прогнозування.) Педагогічна вимога - полягає цей метод в педагогічному впливі на свідомість вихованця з метою спонукання його до позитивної діяльності або гальмування його негативних дій і вчинків. Громадська думка за своєю сутністю цей метод є колективною вимогою, адже, обговорюючи вчинок учня, колектив прагне, щоб той усвідомив свою провину. Вправляння -Полягає цей метод у поступовому створенні умов, за яких учень виконує певні дії з метою вироблення необхідних і закріплення позитивних форм поведінки. Доручення -метод також передбачає вправляння учня в позитивних діях і вчинках. З цією метою педагог, орган учнівського самоврядування чи учнівський колектив дають йому конкретне завдання, виконання якого потребує певних дій або вчинків. Створення виховуючих ситуацій

Цей метод використовують з метою формування суспільної поведінки. Кожна з таких ситуацій передбачає визначення необхідних умов для здійснення запланованого педагогом, продумування ним своїх дій і поведінки в новій ситуації.

3. Методи стимулювання діяльності і поведінки: гра, змагання, заохочення, покарання. Змагання

Ґрунтується воно на природній схильності дітей до здорового суперництва і самоутвердження в колективі. Заохочення -суть його полягає у схваленні позитивних дій і вчинків з метою спонукання вихованців до їх повторення. Покарання - цей виховний метод полягає у несхваленні, осуді негативних дій і вчинків з метою їх припинення або недопущення в майбутньому.

4. Методи самовиховання: самопізнання, самооцінювання, саморегуляція.