Розвиток спритності

Спритність – здатність швидко оволодівати новими руховими координаціями й швидко перебудовувати рухову діяльність відповідно до обставин, що раптово змінюються.

Бути спритним – означає вміти керувати своїми рухами, володіти руховою вправністю, добре орієнтуватися в просторі і в часі, виконувати задані дії з великою точністю; узгоджувати роботу м'язів із заданим темпом і ритмом, точно диференціювати величину м'язових зусиль, уміти поєднувати рух різних частин тіла, зберігати рівновагу. Найкращий період розвитку спритності припадає на молодший шкільний вік. Це означає що з перших уроків розвиткові цієї якості необхідно приділяти максимальну увагу.

Розвиток спритності залежить від розвитку компонентів, які обумовлюють її прояв, а саме: а) просторової орієнтації; б) точності відтворення рухів за просторовими, силовими і часовими параметрами; в) статичної і динамічної рівноваги.

Точність просторових переміщень прогресивно покращується з 7 до 12 років. Засобами її розвитку є вправи на відтворення поз людини при яких параметри розміщення тіла і йога частин задаються вчителем. Складність виконання вправи підвищується коли учень закриває очі.

Точність відтворення м'язових зусиль при виконанні вправ інтенсивно покращується в дітей з 8 річного віку. При цьому здатність оцінювати вагу предметів розвивається в основному з 8-10 років, а здатність відтворення заданої величини м'язового зусилля – після 11 років. Точність відтворення м'язових зусиль виховується за допомогою вправ, що розвивають точність диференційованих м'язових зусиль, вправ з обтяженням де вага чітко дозується. Крім цього використовуються стрибкові вправи, метання, які обумовлюють прикладення різних м'язових зусиль

Розвиток точності відчуття часу виховується за допомогою вправ які дозволяють змінити амплітуду руху, а також циклічними вправами, що виконуються з різною швидкістю.

Збереження стійкості тіла (рівновага) необхідна якість при виконанні будь якої вправи.

Розрізняють статичну (тривале збереження визначених поз) і динамічну рівноваги (збереження напрямку переміщення при постійній зміні поз).

Статичну рівновагу розвивають через ускладнення структури вправи і зміну психофункціонального стану учня (виконання вправи на рухливій опорі).

Динамічна рівновага удосконалюється за допомогою вправ циклічного характеру в ускладненому варіанті (біг по похилій площині, зменшення ширини опори).

Вестибулярна стійкість характеризується збереженням пози чи напрямку руху після подразнення вестибулярного апарату (наприклад після обертання). Для її розвитку використовуються вправи з обертальними рухами в різних площинах.

Правила застосування вправ для розвитку спритності

1. 1. Урізноманітнювати і поступово ускладнювати завдання, змінюючи вихідні положення, вправи, умови їхнього виконання.

2. 2. Виконувати всі вправи однаково добре вліво і вправо.

3. 3. Стежити за точністю виконання рухів під час засвоєння всіх поз, а також дотримання заданого темпу і ритму.

4. 4. Забезпечити постійний контроль за правильністю і виразністю рухів, застосовуючи взаємний контроль і самоперевірку.

Гімнастика до занять. Завданням цієї гімнастики, яку проводять щодня протягом 7—10 хв. перед початком уроків, є підготовка учнів до успішного навчання.

Учнів виводять на відкрите повітря незалежно від пори року, аби тільки не було дощу, хуртовини або морозу нижче —15°. Якщо погода несприятлива і заняття проводять у приміщенні (спор­тивному залі чи в класі), то перед цим добре його провітрюють.

Гімнастика до занять складається з комплексу різноманітних фізичних вправ, які охоплюють м'язи верхніх і нижніх кінцівок, тулуба, серцево-судинну і дихальну системи. Як правило, до ком­плексу включають 7—9 вправ. Бажано, щоб кожний клас (або група паралельних класів) мав своє місце для проведення гім­настики. Недоцільно з'єднувати більше трьох класів, бо це значно ускладнює керівництво. Загальне керівництво гімнастикою до за­нять здійснюють учитель фізичного виховання і лікар школи. Для безпосереднього проведення гімнастики залучають: у молодших класах — піонервожатих, учителів молодших класів або актив старших школярів. У середніх і старших класах гімнастику про­водять піонервожаті, учителі і фізкультурні активісти.

Для забезпечення ефективного фізіологічного впливу на орга­нізм учні повинні добре знати всі вправи комплексу. Найкраще вивчати їх організовано на уроках з фізичного виховання.

Бажано, щоб вправи виконувались потоком одна за одною. Під час показу обов'язково треба користуватися дзеркальним методом. Щоб учні синхронно виконували вправи, треба чітко і голосно під­раховувати. Одним комплексом можна користуватися 10—15 днів, а потім поступово поновлювати, замінюючи щоразу 1—2 вправи.

Завдання і зміст фізичного виховання в школі

Завданнями фізичного виховання дітей шкільного віку є: а) зміцнення здоров'я, загартовування учнів, сприяння їх правильному фізичному розвитку і підтримці високого рівня розумової працездатності; б) виховання фізичних якостей (спритності, сили, швидкості, витривалості, гнучкості) і формування життєво необхідних рухових умінь і навичок (ходьба, біг, стрибки, метання, лазіння, стройова підготовка, лижна підготовка, вправи) рівновага, вправи, що виховують правильну поставу , точність і координацію рухів, відчуття ритму і темпу, навички колективних дій і т. д.); забезпечення підготовки школярів до виконання нормативних; в) повідомлення доступних спеціальних знань і прищеплення організованих навичок в галузі фізичної культури, а також навичок особистої і громадської гігієни і звичок культурної поведінки у зв'язку із заняттями фізичними вправами; виховання інтересу і любові до фізичної культури і спорту; формування вміння самостійно тренуватися з метою особистого фізичного вдосконалення і для проведення занять з групою учнів. У процесі занять фізичною культурою і спортом у школярів виховуються, крім того, вкрай необхідні суспільству вольові якості: цілеспрямованість, ініціативність, рішучість, сміливість, наполегливість, дисциплінованість, витримка і самовладання, а також почуття товариства, дружби і колективізму. При здійсненні завдань, що стоять перед фізичним вихованням школярів, враховуються стан здоров'я, вік, стать, ступінь фізичного розвитку та рівень фізичної підготовленості учнів різних класів, забезпечується взаємосполучення фізичного виховання зі всієї навчально-виховною роботою в школі. Фізичне виховання в школі здійснюється системою взаємопов'язаних форм: - Уроки з фізичної культури (у сітці навчального розкладу та факультативно); - Фізкультурно-оздоровчі заходи в режимі шкільного дня (гімнастика до занять, фізкультурні хвилини на уроках, ігри та фізичні вправи на перервах і в режимі продовженого дня); - Позакласна спортивно-масова робота в школі (гуртки фізичної культури, спортивні секції, туристичні походи, спортивні змагання, спортивні свята - дні здоров'я); - Позашкільна спортивно-масова робота (за місцем проживання учнів, заняття в дитячо-юнацьких спортивних школах, палацах піонерів, дитячих туристських станціях, спортивних товариствах, самостійні заняття школярів фізичними вправами в сім'ї, на пришкільних і дворових майданчиках, стадіонах, у парках та ін .). Структура та зміст кожного уроку визначаються навчальною програмою з фізичної культури, яка враховує вік, стан здоров'я та рівень фізичної підготовленості учнів. Відповідальність за виконання навчальної програми, за оволодіння учнями на уроках необхідними знаннями, вміннями і навичками несе вчитель фізичної культури. Він же забезпечує дотримання санітарно-гігієнічних вимог, прийняття заходів, що попереджають спортивні травми і нещасні випадки, і веде систематичний контроль за рівнем фізичної підготовленості учнів за допомогою експрес-тестів (2-3 рази на рік), враховуючи при цьому результати поточних і додаткових медичних оглядів. Гімнастика до занять є одним з оздоровчих заходів і заходом боротьби з дефіцитом рухів, які спостерігалися у сучасних школярів. Вона надає сприятливу дію насамперед на центральну нервову систему: поліпшується настрій школярів, вони стають більш активними, бадьорими і дисциплінованими. Крім того, регулярна гімнастика зміцнює м'язову систему, підсилює обмін речовин і підвищує діяльність внутрішніх органів, особливо серця і легенів. Гімнастика повинна проводитися щодня перед уроками протягом 7-10 хв. У гарну погоду обов'язково проводити її на відкритому повітрі (на шкільному дворі, спортивному майданчику), а в погану погоду і в холодну пору року - в актовій залі, вестибюлях, рекреаціях, коридорах або класах за умови хорошого провітрювання і вологого прибирання приміщень. Робити гімнастику перед уроками зобов'язані всі учні основної і підготовчої груп, за винятком тих, хто переніс хворобу або травму. Більшість школярів спеціальної медичної групи також можуть займатися вступної гімнастикою, однак лише після додаткового медичного огляду і дозволу лікаря. Показано, що після фізкультурної паузи посилюється дихання і кровообіг, зменшуються застійні явища в судинах нижніх кінцівок і порожнини тазу; підвищуються увагу і розумова працездатність, підвищується м'язовий тонус і покращується постава. При проведенні фізкультхвилинки повинен бути забезпечений доступ свіжого повітря. Для виконання вправ учень встає в прохід між столами, розстібає комір і послаблює пояс. Фізкультурна пауза триває 2-3 хв і включає 3-4 простих вправи для кінцівок і тулуба. Вправи фізкультурної паузи періодично видозмінюються, проте завжди обов'язковим є вправу в потягуванні. Фізкультурні паузи слід робити і при виконанні домашніх завдань. Ігри на перервах мають велике оздоровче значення і є важливим чинником у боротьбі з гіпокінезією. Ігри знімають почуття втоми, підвищують емоційний тонус і рівень розумової працездатності учнів. На звичайних перервах необхідно створювати умови для вільних ігор учнів у шкільному дворі, коридорах і рекреації, а на великих перервах слід організовувати силами вчителів, спортивного активу проведення цілеспрямованих, колективних ігор. Якщо після гри діти приходять на загальноосвітній урок збудженими, відзначаються сміх, розмови і т. п., можна дати вправу на увагу, після якого учні швидко заспокоюються. Фізичні вправи в режимі груп продовженого дня підвищують рівень рухової активності та розумову працездатність дітей. Важко переоцінити велике значення для школярів і для сімей організації груп продовженого дня, кількість яких неухильно зростає. Однак збільшення часу цілеспрямованого педагогічного впливу таїть в собі небезпеку перевантаження нервової системи учнів, подальшого зниження рухової активності, зниження розумової та фізичної працездатності. Це може негативно вплинути на здоров'я і на успішність школярів. З допомогою фізичних вправ і рухливих ігор, організованих у відведений для відпочинку та прогулянок час, можна з успіхом не тільки протидіяти згаданим вище негативним чинникам, а й сприяти зміцненню здоров'я дітей, розвитку їхніх рухових здібностей, підвищенню розумової й фізичної працездатності й успішній підготовці до здачі норм фізкультурного комплексу ГПО. Досвід свідчить про те, що ефективність фізичних вправ і рухливих ігор вище, якщо вони проводяться на свіжому повітрі. Позакласна робота з фізичного виховання організується і здійснюється вчителями з фізичної культури, організатором позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми та радою шкільного колективу фізичної культури, які спираються у своїй роботі з розгортання спортивно-масових і оздоровчих заходів у школі на весь педагогічний колектив, фізкультурний актив , піонерську і комсомольську організації. Шкільний колектив фізичної культури працює за Положенням, затвердженим Міністерством освіти, і має наступні завдання: - Залучення якомога більшої кількості школярів до занять фізичною культурою, спортом і туризмом; - Поглиблення вмінь і навичок, отриманих учнями на уроках фізкультури; - Сприяння формуванню у школярів військово-прикладних знань і навичок; - Організація внутрішньошкільного змагань та фізкультурних свят; - Організація підготовки школярів до районних (міських) спортивним заходам. Вчителі фізичної культури не лише спрямовують роботу шкільного колективу фізичної культури і ведуть заняття в спортивних секціях, а й готують громадських інструкторів і суддів зі спорту з числа учнів і максимально приваблюють їх у доступних формах до проведення різних фізкультурно-оздоровчих занять та заходів. В позакласній роботі слід ширше використовувати метод завдань додому, а також самостійних тренувань за графіком, складеним учителем фізкультури. Важливо не припиняти спортивно-масову і оздоровчу роботу в період шкільних канікул. Робота в канікули проводиться за планами, у складанні яких бере активну участь лікар. Позашкільна робота з фізичного виховання учнів включає в себе заняття спортом і туризмом в позашкільних установах, а також різні заняття з фізичної культури і спорту в сім'ї. Заняття в позашкільних установах проводяться висококваліфікованими фахівцями в певному виді спорту на основі положень про відповідні установах і мають одну з основних завдань - спортивне вдосконалення школярів. Значення уроків з фізичної культури та позакласної роботи особливо зростає тепер, коли проводяться нові масові змагання школярів «Старти надій», при яких честь школи на районних і міських змаганнях буде захищати не збірна команда школи, а самий спортивний клас. Фізичне виховання школярів у сім'ї здійснюється батьками шляхом постійного і активного сприяння виконанню учнями наступних умов: дотримання режиму дня, правил гігієни та загартовування; щоденне виконання ранкової гімнастики; виховання звички до регулярних занять фізичними вправами; контроль за виконанням завдань вчителя фізичної культури, заохочення різноманітних рухливих та спортивних ігор, особливо ігор на повітрі, купання і плавання, систематичних занять спортом. Безпосереднє керівництво фізичним вихованням учнів покладається на директора школи; заступник директора з навчально-виховної роботи відповідає за виконання навчальних програм і якість викладання фізичної культури і забезпечує систематичний контроль за проведенням уроків з фізкультури, а також занять зі школярами, віднесеними за станом здоров'я до спеціальної медичної групі. У фізичному вихованні учнів приймає участь весь педагогічний колектив школи, піонерська та комсомольська організації, але особливо важлива роль належить лікареві.

Освітня галузь "Здоров'я і фізична культура"

Фізична культура є важливою складовою частиною системи освіти та виховання учнів загальноосвітньої школи, формування в них умінь і навичок здорового способу життя, організації корисного дозвілля та активного відпочинку, розвитку, відновлення фізичних і духовних сил, реабілітації та корекції здоров'я, виховання позитивних моральних і вольових якостей. Тобто, цінність фізичної культури для кожної особистості і суспільства полягає в освітньому, виховному, оздоровчому та загальнокультурному значенні.

Освітня галузь "Здоров'я і фізична культура" складається з базового і шкільного компонента.

До базового компонента освітньої галузі "Здоров'я і фізична культура" належить об'єктивно необхідний для учня кожного класу обов'язковий рівень фізкультурної освіти (включаючи здоровий спосіб життя), профілактики захворювань, травматизму, умінь і навичок особистої гігієни та фізичної підготовки, без яких неможлива його повноцінна життєдіяльність незалежно від того, яку професію обере в майбутньому випускник школи. Базовий компонент є основою державного стандарту з цієї галузі і не залежить від регіональних та індивідуальних особливостей учнів.

Шкільний компонент освітньої галузі "Здоров'я і фізична культура" зумовлений необхідністю врахування наявних запитів та інтересів учнів, природних умов їх проживання, стану здоров'я, фізичного розвитку, рухової підготовки, матеріальної бази школи, регіональних особливостей. Зміст цього компонента визначається учителем за погодженням з директором школи. Перевага при цьому надається національним рухливим іграм, цікавим для учнів вправам ритмічної, художньої та атлетичної гімнастики; засобам, що сприяють інтенсивному розвитку рухових властивостей; елементам туризму, футболу тощо. Значну частину змісту цього компонента повинні становити фізичні вправи та види спорту, які традиційно проводяться або поглиблено вивчаються в цій школі. Це можуть бути гімнастика, легка атлетика, спортивні ігри (баскетбол, волейбол, гандбол, футбол), боротьба, плавання, зимові види спорту тощо. Шкільний компонент передбачає один додатковий урок з фізичної культури на тиждень в усіх класах.

Визначення змісту базового та шкільного компонентів освітньої галузі "Здоров'я і фізична культура" дає змогу значно підвищити ефективність системи фізичного виховання у школі, сформувати в учнів звичку до здорового способу життя, задовольнити їх потреби в пізнанні своїх рухових можливостей та фізичному самовдосконаленні.

Впровадження державного стандарту освітньої галузі "Здоров'я і фізична культура" в соціальному плані дасть змогу задовольнити потреби суспільства в досягненні оптимального рівня фізкультурної освіти, стану здоров'я, фізичного розвитку та рухової підготовки підростаючого покоління. На основі державного стандарту у цій галузі визначається грамотність школярів щодо використання ними основних засобів та форм фізичного виховання, дотримання здорового способу життя, формується ставлення до негативних звичок, підвищується рівень фізичної культури учнів, які навчаються в школах різних регіонів України.

Зміст освітньої галузі	Результати навчання
Основи знань	знати поняття "здоров'я" та чинники його формування, поняття та назви фізичних вправ, що вивчалися, вплив фізичних вправ на організм, засоби та правила загартування організму, правила гігієни занять фізичними вправами, розпорядок дня та руховий режим учня
Уміння і навички	уміти самостійно виконувати комплекси вправ ранкової гімнастики, загартовувальні процедури, організувати фізкультпаузи під час виконання домашніх завдань, використовувати рухливі ігри та вивчені фізичні вправи для зміцнення здоров'я, формування правильної постави, корекції склепінь ступнів та поліпшення фізичного розвитку, змагатися з одного виду спорту (за спрощеними правилами), дотримуватися свідомої дисципліни, правил виконання фізичних вправ і вимог щодо самострахування, надавати першу долікарську медичну допомогу собі та потерпілому у разі отримання незначних травм
Легка атлетика	уміти долати дистанції 30 і 1000 метрів, "човникового" бігу (4 х 9 метрів), бігати у повільному темпі 10 хвилин, стрибати у довжину з місця, з розбігу способом "зігнувши ноги", у висоту з розбігу способом "переступання", метати малий м'яч у вертикальну і горизонтальну цілі та на дальність (на результат)
Кросова підготовка	уміти бігати в помірному темпі слабопересіченою місцевістю 10 хвилин, бігати у перемінному темпі (у чергуванні з ходьбою); долати дистанцію 1000 метрів без урахування часу
або
Лижна підготовка	уміти пересуватися поперемінним двокроковим ходом, сходити "драбинкою" та "ялинкою", спускатися із схилу в основній стійці, гальмувати "плугом" і "напівплугом", долати дистанцію 1 кілометр
або
Ковзанярська підготовка	уміти ковзатися на двох ковзанах прямо у стійці ковзаняра, повертати на віражі, узгоджуючи рухи руками і ногами, швидко долати дистанції 100 і 400 метрів, гальмувати "упором" і "напівупором"
Плавання	пропливти дистанцію 12,5 метра будь-яким стилем
Рухливі та спортивні ігри	уміти використовувати під час ігор набуті навички, виконувати окремі елементи спортивних ігор, що вивчалися
Фізична підготовка	уміти виконувати навчальні нормативи, передбачені базовими програмами з фізичної культури для учнів 1 - 4 класів, показати результати не нижче задовільного рівня відповідно до державних тестів і нормативів оцінки фізичної підготовки дітей віком десяти років (таблиця 1)
Основи знань: історія фізичної культури і спорту	знати історію виникнення і розвитку національних рухливих ігор та народних забав у Київській Русі, зміст державних тестів і нормативів оцінки фізичної підготовки учнів початкових класів
здоровий спосіб життя	розуміти поняття про здоровий спосіб життя і правильну поставу, знати про гігієну тіла, ніг, органів зору, слуху, ротової порожнини, рух як основу здоров'я людини, правила дорожнього руху, протипожежної безпеки, поведінки в екстремальних ситуаціях
Основна гімнастика: стройові вправи	уміти виконувати стройові команди та вправи з шикування і перешикування, що вивчалися
загальнорозвивальні вправи	основні вихідні положення і рухи руками, ногами, тулубом, головою, комплекси вправ ранкової гімнастики, підкидання, перекидання, ловіння малого і великого м'ячів, стрибки через коротку і довгу скакалки на обох ногах з міжскоками і без них, з пробіганням під довгою скакалкою, що обертається;
акробатичні вправи	комплекс з 3 - 4 елементів (перекиди вперед і назад у групуванні з різних вихідних положень, стійка на лопатках з опорою руками з різних вихідних положень, рівновага на одній нозі, міст з різних вихідних положень, перекати в сторони з упору, стоячи на одному та двох колінах);
вправи з лазіння і перелізання	лазіння по гімнастичній стінці в горизонтальній і вертикальній площинах однаковими і різними способами, повзання по-пластунському, перелізання через перешкоди, проповзання під ними;
вправи з рівноваги	комплекс з 4 - 6 елементів на гімнастичній лаві, колоді (ходьба з різними положеннями рук, присідання на одній та двох ногах, стійка на одній нозі, відводячи другу ногу вперед, назад та вбік, повороти на 90 і 180 градусів, упори стоячи на коліні, зіскок з прогинанням);
вправи з висів і упорів	вис, вис стоячи, вис лежачи, вис зігнувши ноги, вис з прогинанням, упор присівши, упор сидячи позаду, упор лежачи;
опорні стрибки	стрибки на "козла" у ширину в упор, стоячи на колінах, перелізання через "козла", вистрибування з упору присівши, зіскок з прогинанням;
танцювальні вправи	першу і другу позиції ніг, кроки галопу і польки, елементи народних танців;
вправи ритмічної гімнастики	загальнорозвивальні вправи в заданому ритмі і темпі з певною амплітудою та узгодженістю рухів, виконувати комбінації з елементів, що вивчалися, з музичним супроводом;
вправи художньої гімнастики	виконувати окремі вправи з предметами (стрічкою, м'ячем, обручем) та без них і комплекс вправ з музичним супроводом;
танцювальні вправи	виконувати третю і четверту позиції ніг, кроки галопу і польки в парах, елементи українських танців
Плавання	уміти плавати на витривалість, виконувати стартовий стрибок з тумбочки, поворот біля бортика басейну; плавати прикладними видами (на боку, спині)
Рухливі та спортивні ігри	уміти грати в національні рухливі ігри, що вивчалися, а також ігри народів інших країн світу, грати в спортивні ігри з використанням вивчених елементів техніки
Футбол	уміти рухатися кроками, бігом з м'ячем, зупиняти м'яч підошвою, робити удар внутрішнім боком ступні по нерухомому м'ячу, вести м'яч середньою чи зовнішньою частинами підйому, поєднувати біг із стрибками, зупинками, поворотами, робити стійку та рухи воротаря, брати участь у навчальній грі 6 х 6 і 7 х 7