53. Спеціальне використання природних ресурсів. Дозвіл на здійснення даного типу діяльності.

Спеціальне використання природних ресурсів, згідно з ч. З ст. 38 цього Закону — це такий вид використання природних ресурсів, який характеризується тим, що: а) природні об'єкти цілком або частково закріплюються за певними суб'єктами на різних право­вих підставах (здійснюється право володіння ними); б) на його здійс­нення необхідно отримати спеціальний дозвіл; в) воно є платним.

Суб'єкт господарювання, здійснюючи господарську діяльність, має право: експлуатувати корисні властивості наданих йому при­родних ресурсів; використовувати для господарських потреб в ус­тановленому законодавством порядку корисні копалини місцевого значення, водні об'єкти, лісові ресурси, що розміщені на наданій йому земельній ділянці; одержувати доходи від результатів госпо­дарської діяльності, пов'язаної з використанням природних ре­сурсів; одержувати пільгові коротко- та довгострокові кредити для реалізації заходів щодо ефективного використання, відтворення та охорони природних ресурсів, а також користуватися податковими пільгами під час здійснення зазначених заходів тощо.

Суб'єкт господарювання, здійснюючи господарську діяльність, зобов'язаний: використовувати природні ресурси відповідно до цільового призначення, визначеного за їх надання (придбання) для використання у господарській діяльності; ефективно і економно ви­користовувати природні ресурси на основі застосування новітніх технологій у виробничій діяльності; здійснювати заходи щодо своєчасного відтворення і запобігання псуванню, забрудненню, за­сміченню та виснаженню природних ресурсів, не допускати зни­ження їх якості у процесі господарювання; своєчасно вносити від­повідну плату за використання природних ресурсів тощо.

Дозвіл на спеціальне використання природних ресурсів - це офіційний документ, який засвідчує право підприємств, установ, організацій, громадян на використання конкретних природних ресурсів у межах затверджених лімітів.

Видача дозволу на спеціальне використання природних ресурсів здійснюється на підставі клопотання (заявки) природокористувача з обгрунтуванням потреби в цих ресурсах. Клопотання щодо видачі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів, за винятком об'єктів тваринного світу, віднесених до природних ресурсів загальнодержавного значення, погоджується з відповідною місцевою радою, власником або постійним користувачем цих природних ресурсів. Для отримання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів клопотання погоджується також з відповідними державними органами.

54. Концептуальні засади державного екологічного контролю на кордоні.

Екологічний контроль на державному кордоні здійснюється відповідно до положення про екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності митниць, що розроблено з метою встановлення загальних вимог здійснення екологічного контролю:

− транспортних засобів, зокрема автомобілів, літаків, суден, військових кораблів, поромів та інших плавальних засобів;

− вантажів, що містять промислову сировину, відходи виробництва, хімічні сполуки, токсичні хімічні, радіоактивні та інші небезпечні для навколишнього природного середовища й здоров’я людей речовини;

− засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, добрив;

− усіх видів диких тварин, водних живих ресурсів і рослин, зоологічних, ботанічних, мінералогічних колекцій, мисливських трофеїв.

Чинність виконання вимог положення поширюється на всі транспортні засоби й вантажі, що підлягають екологічному контролю й переміщуються через митний кордон України залізничним, автомобільним, морським, річковим, повітряним та трубопровідним транспортом. Положення регламентує діяльність державних інспекторів охорони навколишнього природного середовища Дер­жавної екологічної інспекції України під час здійснення екологічного контролю транспортних засобів і вантажів у пунктах пропуску через держав­ний кордон та в зоні діяльності митниць.

Методичне та організаційне керівництво регіональними підроз­ділами служби екологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності митниць здійснює Держав­на екологічна інспекція України, яка:

− організовує й здійснює методичне забезпечення та професійну перепідготовку кадрів служби екологічного контролю держекоінспекції;

− координує роботу служби екологічного контролю з виконання загальнодержавних, регіональних та галузевих програм заходів у частині додержання законодавства з охорони навколишнього природного середовища;

− надає допомогу регіональним підрозділам служби екологічного контролю за виникнення надзвичайних екологічних ситуацій у зоні митного контролю, в разі необхідності самостійно здійснює еко­логічний контроль вантажів і транспортних засобів;

− у встановленому порядку сприяє забезпеченню працівників служби екологічного контролю форменим одягом, приладами, обладнанням, засобами самооборони, перевіряє роботу регіональних підрозділів служби екологічного контролю на митному кордоні України;

− виступає представником із питань, що входять до компетен­ції служби екологічного контролю в усіх державних громадських установах та судових органах.

Головними завданнями служби екологічного контролю на кордоні є:

− контроль за додержанням норм і вимог чинного природоохоронного законодавства під час переміщення через митний кордон України транспортних засобів та вантажів;

− запобігання незаконному ввезенню, вивезенню або транзиту територією України вантажів, що містять промислову сировину, відходи виробництва, хімічні сполуки, токсичні хімічні, радіоактивні та інші небезпечні для навколишнього природного середовища й здоров’я людей речовини, пестициди й агрохімікати, а також забрудненого баласту на суднах;

− забезпечення контролю за виконанням міжнародних зобов'язань України щодо торгівлі тими видами дикої фауни й фло­ри, які перебувають під загрозою зникнення;

− забезпечення контролю за перевезенням радіоактивних речовин і ядерних матеріалів та проведенням хіміко-аналітичного кон­тролю речовин;

− огляд експортних та імпортних партій вантажів та оформлен­ня потрібних документів у зоні діяльності митниць;

− контроль за дотриманням вимог чинного законодавства й правил увезення в Україну й вивезення з України рослинних ресурсів та тварин і рослин, занесених до Червоної книги України, зоо­логічних, ботанічних, мінералогічних колекцій та мисливських трофеїв;

− контроль за додержанням вимог екологічних норм і правил транспортними засобами, що перетинають митний кордон України;

− контроль експортних та імпортних партій брухту чорних кольорових металів на предмет відсутності хімічного чи радіоактивного забруднення та оформлення Сертифікатів екологічного контролю (для експорту);

− контроль експортних, імпортних та транзитних вантажів, перевезення яких через державний кордон України потребує спе­ціального дозволу Міністерства екології та природних ресурсів України.