33. Основні порушення водного законодавства.

− невиконання вимог водоохоронного законодавства під час планування, розміщення виробничих сил, будівництва й експлуатації народногосподарських об’єктів;

− переуступка права водокористування й інші угоди, які в прямій або прихованій формі порушують право державної власності на воду.

• самовільне захоплення водних об’єктів або самовільне водокористування.

− забирання води з порушенням планів водокористування.

• забруднення й засмічення вод.

− введення в експлуатацію підприємств, комунальних та інших об’єктів без позитивного висновку державної екологічної експертизи, а також без споруд і пристроїв для запобігання забрудненню й засміченню вод або їх шкідливого впливу, зокрема, наявність у водокористувачів свердловин, які виконали своє призначення або повністю є виведеними з ладу й незатампонованими згідно з чинними правилами;

− порушення водоохоронного режиму на водозаборах, що викликає їх забруднення, водну ерозію ґрунтів та інші шкідливі явища.

• самовільне ведення гідротехнічних робіт.

• пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв.

• порушення правил експлуатації водогосподарських споруд і пристроїв.

− безгосподарське використання води, яке веде до виснаження водних ресурсів.

− порушення правил ведення первинного обліку води, що забирається з водних об’єктів і скидається в них, а також правил визначення якості стічних вод.

− неповідомлення відомостей про аварійні ситуації на водних об’єктах, про несанкціоновані скидання стічної, скидної дренажної води, які готуються або їх уже проведено внаслідок крайньої необхідності, про потрапляння у водні об’єкти іншими шляхами речовин, шкідливих для здоров'я людей чи для водних організмів, і в усіх інших випадках, коли завдано або може завдаватися шкода водному об’єкту;

− невиконання вимог, розпоряджень, приписів і постанов органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони вод.

34. Особливості перевірки меліоративних систем.

Перевірка меліоративних систем повинна бути плановою роботою. Рекомендується проводити перевірки в обов'язковому порядку під час підготовки меліоративних систем до експлуатації в весняний період, а також в період інтенсивного забору води з водного джерела і скиду дренажних вод.

Перед початком перевірки слід вивчити:

- документацію по меліоративній системі і водоохоронних

заходах;

- гідрологічний режим водного об'єкта, з якого забирається вода або в який скидаються дренажні води;

- плани водокористування по системі в цілому і по окремих господарствах;

- матеріали попередніх перевірок і раніше виданих припи¬сів з метою контролю їх виконання.

Перевірка водоохоронної діяльності меліоративних систем повинна включати такі питання:

• Щодо водозаборів поверхневих вод;

• Щодо рибозахисних пристроїв;

• Наявність дозволу на спеціальне водокористування

• Наявність норм гранично допустимих скидів (ГДС), тимчасово погоджених скидів (ТПС) та планів заходів по досягненню ГДС.

• Первинний облік води.

• Відомчий лабораторний контроль.

• Кількість випусків дренажних вод.

• Категорія водойм.

• Потенційні джерела забруднення.

• Загальний стан території об'єкта і можливість його негативного впливу на навколишнє середовище, зокрема, на якість поверхневих і підземних вод.

Перевірці підлягають такі споруди на меліоративних системах:

- ділянка головного живлення;

- ділянки магістральних каналів;

- розподільчі мережі;

- водозабірна і дренажна мережі.

Перевірка об'єкта закінчується складанням серії документів і насамперед - акта перевірки, припису та інспекторських документів, що визначають вжиття адміністративних заходів (протоколи про порушення природоохоронного законодавства, постанови на накладання штрафів тощо).