- •1. Поняття та мета екологічного інспектування.
- •2. Суб’єкти та об’єкти екологічного інспектування.
- •3. Форми екологічного контролю.
- •4. Система органів екологічного контролю та інспектування.
- •5. Повноваження державних органів екологічного контролю.
- •6. Повноваження громадських органів екологічного контролю.
- •7. Загальні відомості про екологічні інспекції.
- •8. Типи інспекцій.
- •9. Повноваження і права державної екологічної інспекції.
- •10. Загальні відомості про здійснення перевірки.
- •11. Основні етапи проведення екологічної перевірки. Їх характеристика.
- •12. Планування, організація і підготовка до перевірки.
- •13. Порядок проведення і початок перевірки
- •14. Хід інспекторської перевірки.
- •15. Оформлення перевірки.
- •16. Матеріали і документи, які повинні розглядатися при перевірці повітроохоронної діяльності підприємства.
- •17. Об’єкти обстеження при виробництві виробничих підрозділів підприємства.
- •18.Права державних інспекторів під час проведення перевірки.
- •19. Обов’язки державних інспекторів під час проведення перевірки.
- •20. Екологічне інспектування повітроохоронної діяльності.
- •21. Документальне оформлення перевірки. Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства.
- •22. Матеріали і документи, які повинні розглядатися при перевірці повітроохоронної діяльності підприємства.
- •23. Вимоги до розміщення та обладнання місць відбору проб з газопилових потоків.
- •24. Що повинно перевірятись на автопідприємствах.
- •25. Операція «Чисте повітря».
- •26. Поняття інвентаризації викидів забруднюючих речовин у повітря та чим регламентується її проведення.
- •27. Перевірка водоохоронної діяльності промислових об’єктів
- •28. Екологічний контроль за впливом сільськогосподарських об’єктів на водні ресурси
- •29. Перевірка водоспоживання.
- •30. Перевірка водовідведення.
- •31. Перевірка потенційних джерел забруднення поверхневих і підземних вод.
- •32. Перевірка водоохоронних заходів.
- •33. Основні порушення водного законодавства.
- •34. Особливості перевірки меліоративних систем.
- •35. Відбір проб води на екологічний контроль.
- •36. Державний контроль за охороною земель.
- •37. Державний контроль при рекультивації порушених земель.
- •38. Основні порушення земельного законодавства. Відповідальність за порушення вимог земельного законодавства.
- •39. Перевірка об’єктів з питань поводження з відходами.
- •40. Основні порушення при поводженні з токсичними відходами.
- •41. Контроль за використанням пестицидів та агрохімікатів.
- •42. Екологічні аспекти сучасного лісокористування.
- •43. Особливості державого контроль лісів та інших рослинних ресурсів
- •44. Вилучення знарядь незаконного добування природних ресурсів і виробленої з них продукції.
- •45. Основні порушення законодавства в галузі збереження лісів та інших рослинних ресурсів:
- •46. Державний контроль у галузі охорони, використання та відтворення тваринного світу.
- •47. Основні порушення законодавства про тваринний світ.
- •48. Використання та відтворення диких тварин.
- •49. Перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони, використання та відтворення рибних запасів.
- •7. Організація боротьби з порушниками правил рибальства та браконьєрами:
- •50. Природно-заповідний фонд: стан та проблеми його збереження.
- •51. Особливості державного контролю природно-заповідних територій та об’єктів.
- •52. Основні порушення законодавства про природно-заповідний фонд.
- •53. Спеціальне використання природних ресурсів. Дозвіл на здійснення даного типу діяльності.
- •54. Концептуальні засади державного екологічного контролю на кордоні.
- •55. Екологічний контроль транспортних засобів.
- •56. Вимоги до автотранспортних засобів у разі перевезення небезпечних вантажів.
- •57. Екологічний контроль вантажів.
- •58. Перевірка вантажів на морських та річкових суднах
- •59. Екологічний контроль об’єктів рослинного та тваринного світу
- •60. Радіаційний контроль
- •61. Рівні проведення радіаційного контролю.
- •62. Хіміко-аналітичний контроль речовин.
- •63. Адміністративні заходи впливу.
- •64. Протокол про адміністративне правопорушення.
- •65. Постанова по справі про адміністративне правопорушення.
- •66. Заходи дисциплінарного впливу.
- •67. Відшкодування збитків, спричинених порушенням природоохоронного законодавства.
- •68. Обмеження або припинення фінансування об'єктів будівництва.
- •69. Обмеження або зупинення виробничої діяльності.
- •71. Притягнення до кримінальної відповідальності.
- •72. Екологічне інспектування меліоративних робіт.
- •73. Державний контроль за охороною водних ресурсів.
- •74. Екологічне інспектування використання земельних ресурсів.
- •75. Екологічне інспектування рекультиваційних робіт.
- •76. Контроль діяльності об’єктів природно-заповідного фонду.
- •77. Взаємодія екологічної інспекції з підрозділами державних установ.
- •78. Результати екологічного інспектування.
- •79. Відповідальність за порушення природоохоронного законодавства.
- •80. Державне управління охороною навколишнього природного середовища.
- •81. Види адміністративних стягнень.
- •82. Види дисциплінарних стягнень.
- •83. Цивільна відповідальність.
- •84. Санкції за окремі порушення природоохоронного законодавства.
- •85. Правила проведення екологічного інспектування.
- •86. Система екологічного контролю в Україні.
- •87. Правові основи екологічного інспектування.
- •88. Екологічний контроль на державному кордоні в зоні функціонування регіональних митниць і митниць.
- •89. Екологічний контроль за зберіганням та транспортуванням хімікатів.
- •90. Завдання Держекоінспекції України.
22. Матеріали і документи, які повинні розглядатися при перевірці повітроохоронної діяльності підприємства.
Під час перевірки стаціонарних джерел забруднення слід розглянути й проаналізувати такі матеріали:
інвентаризація джерел викидів забруднювальних речовин в атмосферу. Кількість визначених (організованих, неорганізованих джерел викидів, оснащених газоочисними установками (ГОУ). Кількість джерел викидів, що вимагають оснащення ГОУ. Карта-схема підприємства з нанесеними на ній джерелами викидів. Відповідність нумерації джерел викидів на карті-схемі й у матеріалах інвентаризації;
санітарно-технічний звіт про обстеження вентиляційних систем, відповідність його матеріалам інвентаризації;
статистична звітність за формою 2-ТП (повітря). Яким методом вона складається (за матеріалами інвентаризації, балансовими, розрахунковими за методиками, чи враховуються реальні обсяги випуску продукції, стан виконання заходів, час роботи ГОУ та їх ефективність тощо);
дозволи на викидання забруднювальних речовин в атмосферу за минулий, поточний і на наступний роки, ким видано, коли, на основі яких матеріалів;
план заходів із регулювання викидів у період несприятливих метеорологічних умов (НМУ), їх достатність і стан виконання;
матеріали відомчого лабораторного контролю рівнів забруднення атмосферного повітря в межах санітарно-захисної зони;
інші документи з питань охорони атмосферного повітря.
Під час обстеження виробництв основна увага приділяється:
стану роботи технологічного обладнання, його фізичному й моральному зношенню, відповідності сучасним екологічним вимогам, впливу його на навколишнє середовище;
технічному стану й ефективності роботи газоочисних установок (ГОУ), відповідності фактичних параметрів навантаження паспортним, наявності реєстраційних номерів на ГОУ, інструкцій з експлуатації і обслуговування ГОУ, оцінки рівня підготовки обслуговуючого персоналу;
ходу будівництва повітроохоронних об’єктів (як нових, так і запланованих);
наявності джерел викидів, що потребують оснащення газоочисними установками, чи прийнято технічні рішення з цих питань;
наявності неврахованих джерел викидів;
загальному санітарному стану виробництв і території підприємств та іншим питанням.
23. Вимоги до розміщення та обладнання місць відбору проб з газопилових потоків.
Відбір проб забруднюючих речовин (ЗР) виконують в місцях де, як правило, вимірюється швидкість газопилового потоку.
Місце для вимірювання параметрів газопилового потоку та відбору проб визначають на прямолінійній, по можливості вертикальній, ділянці газоходу. Переріз газоходу, де виконуються вимірювання, слід вибирати чим далі від місць, де змінюється напрям потоку газу або площа поперечного перерізу газоходу (відводи, коліна, шибери, люки, дроселюючі пристрої, тощо).
- Довжина прямолінійної ділянки повинна бути не менша 4-5 еквівалентних діаметрів газоходу. Відрізок прямої ділянки газоходу до місця, де виконуються вимірювання, повинен бути довшим за відрізок після місця виміру. Відношення довжин відрізків газоходу визначається згідно з ГОСТ 17.2.4.06.
- Якщо ці вимоги не можливо виконати, тоді місце відбору проб обладнують з максимально можливим наближенням до виконання вимог 5.1.3 та згідно з ГОСТ 17.2.4.06 збільшують кількість точок вимірювань і відповідно - кількість точок контролю (відбору проб).
- Для окремо розташованих вертикальних труб висотою більше 10 м дозволяється обладнання місць відбору на висоті, що дорівнює 4-5 еквівалентним діаметрам труби.
- Місце відбору повинно бути розташоване на газоході після димососа.
- Якщо довжина прямолінійної ділянки газового тракту недостатня для розміщення місця відбору, то місце відбору обладнують перед димососом, за останньою поверхнею нагріву паливновикористовуючого обладнання та економайзером.
- Місця відбору проб на металевих димових трубах обладнують якщо до труби надходять димові гази тільки від окремої одиниці паливовикористовуючого обладнання (або якщо декілька одиниць обладнання працюють тільки по черзі).
- Розташування та обладнання місць відбору проб на цегляних або бетонних вертикальних трубах і горизонтальних газоходах доцільно у випадках, коли з конструкційних причин не можливе їх розташування згідно з вимогами.