
- •Розділ 1 поняття про психологічну і медико-cоціальну реабілітацію та основні поняття в реабілітології
- •Розділ 2 найбільш важливі законодавчі акти відносно реабілітації хворих та інвалідів в україні
- •2.1. Конституція україни про реабілітацію хворих та інвалідів
- •2.2. Питання про реабілітацію в законі
- •2.3. Питання реабілітації в законі про основи соціальної захищеності інвалідів
- •2.4. Питання реабілітації інвалідів в «інструкції
- •2.5. Найбільш важливі питання реабілітації
- •Міжнародні інструктивно-методичні матеріали про життєдіяльність людини та її порушення
- •3.1. Найбільш важливі міжнародні документи
- •3.2. Наслідки хвороби за даними вооз
- •2. Обмеження життєдіяльності
- •3. Соціальна недостатність у відповідності до міжнародної номенклатури порушень (1989)
- •3.2.1. Соціальна недостатність через обмеження
- •3.2.2. Соціальна недостатність
- •3.2.3. Соціальна недостатність через обмеження
- •3.2.4. Соціальна недостатність через обмеження здібності до отримання освіти:
- •3.2.5. Соціальна недостатність через обмеження здатності до професійної діяльності
- •3.2.6. Соціальна недостатність через обмеження
- •3.2.7. Соціальна недостатність через обмеження
- •3.4. Обмеження життєдіяльності,
- •3.5. Мкф (2001)
- •Розділ 4 тимчасова непрацездатність та питання профілактики інвалідності
- •4.1. Тимчасова непрацездатність
- •4.2. Етапи проведення експертизи
- •4.3. Експертні висновки при тимчасовій
- •4.4. Заходи по зменшенню тимчасової непрацездатності
- •4.5. Організація проведення експертизи
- •4.6. Роль лкк у збереженні й відновленні
- •4.7. Спільна робота мсек і лкк по продовженню термінів тимчасової непрацездатності
- •Розділ 5 основні принципи встановлення груп інвалідності
- •5.1. Визначення інвалідності
- •5.2. Сучасне визначення поняття життєдіяльності
- •5.3. Сучасні категорії життєдіяльності
- •5.4. Ступені обмеження життєдіяльності,
- •5.5.Ступені обмеження життєдіяльності
- •5.6. Сучасна трактовка понять і термінів
- •5.7. Порядок встановлення груп інвалідності
- •5.8. Перелік причин інвалідності
- •5.9. Основні критерії встановлення
- •5.10. Терміни переогляду інвалідів
- •Розділ 6 організація, управління та функціонування міжрайонних, спеціалізованих, обласних мсек та центрів (бюро) медико-соціальної експертизи
- •6.1. Деякі сучасні законодавчі акти
- •6.2. Загальні положення
- •6.3. Організація і склад медико-соціальних експертних комісій
- •6.4. Обов’язки медико-соціальних
- •6.5. Права медико-соціальних експертних комісій
- •6.6. Проведення огляду громадян
- •6.7. Порядок оскарження рішень
- •Індивідуальна програма реабілітації та основні принципи її складання
- •7.1. Загальні дані про індивідуальну
- •7.2. Основні принципи реабілітації
- •7.3. Основні принципи медичної реабілітації
- •7.4. Основні принципи професійної
- •7.5. Основні принципи відбору інвалідів
- •7.6. Формування та реалізація індивідуальної
- •Розділ 8 організація та управління системою професійної реабілітації інвалідів
- •8.1. Основні законодавчі акти україни з питань професійної реабілітації інвалідів
- •8.2. Основні принципи професійної орієнтації та професійної реабілітації в україні
- •8.3. Питання профорієнтації та перекваліфікації
- •8.4. Система державної професійної реабілітації
- •8.5. Контроль проведення
- •Розділ 9 організація та управління системою медичної реабілітації інвалідів
- •9.1. Лікування і медична реабілітація
- •9.2. Найбільш важливі законодавчі
- •9.3. Види та форми реабілітаційних заходів
- •9.4. Система медичної реабілітації інвалідів
- •9.5. Задачі та функціональні обов'язки
- •9.6. Організація медичного обслуговування
- •Розділ 10 причини інвалідності
- •10.1. Загальні дані про причини інвалідності
- •10.2. Загальне захворювання
- •10.3. Інвалідність з дитинства
- •10.4. Трудове каліцтво
- •10.5. Професійні захворювання
- •10.6. Причини інвалідності
- •10.7. Інвалідність, що пов’язана
- •Розділ 11 охорона праці та визначення втрати професійної працездатності у відсотках хворим, яким заподіяно ушкодження здоров’я, пов’язане з виконанням трудових обов’язків
- •11.1. Загальні положення про охорону праці
- •11.2. Гарантії прав на охорону праці
- •11.3. Організація охорони праці
- •11.4. Державний нагляд за охороною праці
- •11.5. Роль фонду соціального страхування
- •11.6. Порядок встановлення мсек ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров’я, пов’язане з виконанням трудових обов’язків
- •11.7. Критерії встановлення ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках
- •Розділ 12 психологічна реабілітація хворих та інвалідів
- •12.1. Визначення психологічної реабілітації
- •12.2. Внутрішня картина хвороби
- •12.2.1. Стать
- •12.2.2. Вік
- •12.2.3. Професія
- •12.2.4. Особливості темпераменту
- •12.2.5. Особливості характеру
- •12.2.6. Особливості особистості
- •12.3. Типи психологічного реагування на хворобу
- •12.4. Корекція психологічних розладів
- •12.5. Розробка та реалізація психологічного аспекту індивідуальної програми
- •Додатки Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо професійної і трудової реабілітації інвалідів»
- •II. Заключні положення
- •Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»
- •IV. Працевлаштування, освіта і професійна підготовка інвалідів
- •V. Створення умов для безперешкодного доступу інвалідів до соціальної інфраструктури
- •VI. Матеріальне, соціально-побутове і медичне забезпечення інвалідів
- •Закон України «Про реабілітацію інвалідів в Україні»
- •Законодавства про реабілітацію інвалідів
- •Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи»
- •Інструкція «Про застосування переліку професійних захворювань»
- •Інструкція «Про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян» (Наказ міністра охорони здоров’я № 455 від 13.11.2001 р.)
- •1. Загальні положення
- •2. Порядок видачі листків непрацездатності в разі захворювання та травми
- •4. Порядок направлення на медико-соціальну експертну комісію
- •5. Порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність при карантині.
- •6. Порядок видачі листка непрацездатності у зв'язку з вагітністю і пологами.
- •7. Порядок видачі листка непрацездатності на період санаторно-курортного лікування
- •8. Контроль та відповідальність за порушення Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян
- •Інструкція «Про порядок встановлення причинного зв'язку інвалідності у колишніх військовослужбовців з перебуванням на фронті» (№ 16-01/220 від 20.11.1992 р.)
- •Інструкція «Про порядок забезпечення населення України протезно-ортопедичними виробами»
- •1. Загальні положення
- •2. Забезпечення населення протезно-ортопедичними виробами
- •3. Забезпечення населення ортопедичним взуттям
- •4. Забезпечення інвалідів та інших громадян спеціальними засобами пересування, індивідуальними пристроями та іншими засобами реабілітації
- •5. Строки виготовлення й ремонту протезно-ортопедичних виробів ортопедичного взуття
- •6. Гарантійні зобов'язання підприємств-виготівників
- •7. Оплата протезно-ортопедичних виробів та їх ремонту
- •Порядок участі представників Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в роботі медико-соціальних експертних комісій
- •Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України
- •Розділ IV
- •Інструкція «Про порядок проведення медико-соціальної експертизи інвалідів, які відбувають покарання в установах кримінально-виконавчої системи»
- •1. Загальні положення
- •Конвенція про відшкодування працівникам під час нещасних випадків на виробництві
- •Конвенція про допомоги у випадках виробничого травматизму
- •Конституція україни (Витяги)
- •Мсе у реабілітованих осіб
- •Перелік медичних показань на право одержання інвалідами автомобілів з ручним керуванням (№ 13 від 23.01.1995 р.)
- •Перелік обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання
- •Перелік професійних захворювань
- •Про затвердження нормативних актів щодо хвороб, при яких може бути встановлений причинний зв'язок з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській аес
- •Положення про виплату інвалідам компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування
- •Загальна частина
- •Компенсація на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів
- •Компенсація на транспортне обслуговування інвалідів
- •Положення про державну службу зайнятості
- •Положення про Індивідуальну програму реабілітації та адаптації інваліда
- •Порядок організації та проведення медико-соціальної експертизи втрати працездатності
- •Положення про навчально-реабілітаційний Центр
- •II. Структура та режим функціонування навчально-реабілітаційного Центру
- •III. Порядок комплектування закладу
- •IV. Організація навчально-виховного та реабілітаційного процесу
- •V. Фінансово-господарська діяльність і матеріально-технічна база навчально-реабілітаційних центрів
- •VI. Управління навчально-реабілітаційним центром та контроль за його діяльністю
- •Положення про Раду у справах інвалідів при Кабінеті Міністрів України
- •Положення про систему експертизи по встановленню причинного зв'язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській аес
- •II. Організація і склад експертних комісій
- •III. Розгляд медичних справ в експертних комісіях
- •IV. Порядок оскарження рішення експертних комісій
- •Положения про спеціальний будинок-інтернат для пристарілих та інвалідів
- •1. Загальні положения
- •II. Завдання і функції спеціального будинку-інтернату
- •Положения про Фонд України соціального захисту інвалідів
- •1. Загальні положення
- •2. Завдання і функції Фонду України соціального захисту інвалідів
- •Порядок видачі медичного висновку про дитину-інваліда віком до 16 poків
- •Порядок встановлення зв'язку захворювання з умовами праці
- •2. Коло осіб, які мають пройти огляди мсек
- •3. Встановлення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках
- •4. Відшкодування додаткових витрат
- •5. Терміни переогляду потерпілих у медико-соціальних експертних комісіях
- •Порядок забезпечення інвалідів автомобілями
- •Порядок обстеження інвалідів медико-соціальними експертними комісіями
- •Порядок надання державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам
- •1. Загальні положення
- •2. Державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам
- •3. Надбавка на догляд за інвалідами з дитинства 1-ї групи та дітьми-інвалідами
- •4. Виплата державної соціальної допомоги
- •5. Допомога на поховання
- •6. Кінцеві положення
- •Порядок та межі норм надання послуг з утримання осіб у будинках-інтернатах для громадян похилого віку та інвалідів, операції з яких звільняються від оподаткування на додану вартість
- •Посадові інструкції лікарів мсек моз України
- •1. Загальна частина.
- •2. Обов’язки.
- •3. Головний експерт має право:
- •4. Оцінка роботи та відповідальність.
- •1. Загальна частина.
- •2. Обов’язки.
- •3. Голова мсек має право:
- •4. Оцінка роботи та відповідальність.
- •1. Загальна частина.
- •2. Обов’язки.
- •3. Лікар-експерт має право:
- •4. Оцінка роботи та відповідальність.
- •1. Загальна частина.
- •2. Обов’язки
- •3. Права
- •4. Оцінка роботи та відповідальність.
- •Правила опіки та піклування
- •1. Загальні положення
- •2. Установлення опіки (піклування).
- •Принципи захисту психічно хворих осіб і поліпшення психіатричної допомоги
- •Про внесення змін та доповнень до Інструкції про порядок встановлення причинного зв'язку інвалідності у колишніх військовослужбовців з перебуванням на фронті
- •Про додаткові заходи щодо поліпшення соціального захисту та медичного обслуговування інвалідів
- •Закон України «Про жертви нацистських переслідувань»
- •«Про затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності»
- •1. Загальні положення
- •2. Критерії встановлення груп інвалідності
- •3. Терміни переогляду інвалідів
- •4. Анатомічні дефекти і прирівняні до них стани
- •«Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян»
- •«Про затвердження Інструкції про порядок проведення медико-соціальної експертизи інвалідів, які відбувають покарання в установах кримінально-виконавчої системи»
- •Критерії встановлення ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках, особливостей
- •Серцево-судинна система
- •Відсоток втрати професійної працездатності залежно від зорового дефекту внаслідок травми
- •Відсоток втрати професійної працездатності при
- •Відсоток втрати професійної працездатності у зв'язку з пошкодженням додаткового апарату ока посттравматичної патології, периферійного зору
- •«Про затвердження нормативних актів щодо хвороб, при яких може бути встановлений причинний зв'язок з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській аес»
- •Про затвердження Положення про медико-соціальну експертизу і Положення про індивідуальну програму реабілітації та адаптації інваліда
- •II. Організація і склад медико-соціальних експертних комісій
- •III. Обов'язки і права медико-соціальних експертних комісій
- •IV. Огляд громадян у медико-соціальних експертних комісіях
- •V. Порядок оскарження рішень медико-соціальних експертних комісій
- •Про затвердження Порядку надання державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам
- •Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (№ 875-хіі від 21 березня 1991 року)
- •IV. Працевлаштування, освіта і професійна підготовка інвалідів
- •V. Створення умов для безперешкодного доступу інвалідів до соціальної інфраструктури
- •VI. Матеріальне, соціально-побутове і медичне забезпечення інвалідів
- •Закон України
- •Закон України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні»
- •Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-хіі
- •Про утворення Національного центру здоров'я (постанова Кабінету Міністрів України
- •Типове положення (взірцеве) про відділення соціальної допомоги вдома
- •II. Завдання та функції відділення і порядок надання соціальних послуг
- •III. Умови прийняття і порядок обслуговування громадян
- •1. Загальна частина
- •II. Умови прийняття на обслуговування та обслуговування громадян
- •III. Припинення обслуговування
- •1. Загальні положення
- •2. Завдання будинку-інтернату
- •3. Умови прийому, утримання і виписки з будинку-інтернату
- •6. Контроль за діяльністю будинку-інтернату
- •Типове положення про психоневрологічний інтернат
- •1. Загальні положення
- •2. Завдання інтернату
- •3. Умови прийому, утримання і виписки з інтернату
- •6. Контроль за діяльністю інтернату
- •Типове положення про управління праці та соціального захисту населення районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації
- •Типове положення про центр професійної, медичної та соціальної реабілітації інвалідів
- •1. Загальні положення
- •2. Завдання Центру професійної, медичної та соціальної реабілітації інвалідів
- •3. Структура Центру і його обладнання
- •4. Показання і протипоказання для направлення до Центру
- •5. Фінансова і виробничо-господарська діяльність Центру
- •6. Керівництво, штат Центру
- •7. Контроль діяльності Центру
- •Угода про взаємне визнання пільг і гарантій для учасників та інвалідів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій на території інших держав, сімей загиблих військовослужбовців
12.3. Типи психологічного реагування на хворобу
На основі оцінки впливу трьох факторів (природи самого соматичного захворювання, типу особистості, в якому найбільш важливу складову частину визначає тип акцентуації характеру, і ставлення до даного захворювання в референтній для хворого групі) А. Є. Личко і Н. Я. Іванов розробили типологію психологічного реагування на хворобу. Типи об’єднані по блоках.
Перший блоктипології включає типи ставлення до хвороби, при яких соціальна адаптація суттєво не порушується. Це гармонічний, ергопатичний та анозогнозичний типи.
У другий і третій блоки входять типи реагування на хворобу, які через захворювання характеризуються наявністю психічної дезадаптації.
Другий блоктипології реагування на хворобу включає типи реагування переважно з інтрапсихічною спрямованістю: тривожний, іпохондричний, неврастенічний, меланхолічний і апатичний. Особливістю даної групи є те, що емоційно-афективна сфера відношень у хворих з цими типами реагування клінічно проявляється в дезадаптивній поведінці: реакції за типом дратівливої слабості, тривожності, пригніченого стану, «поринання» в хворобу, відмови від боротьби – «капітуляція» перед хворобою і т. д.
Третій блоквключає типи реагування з інтерпсихічною спрямованістю. В цей блок входять типи з таким сенсибілізованим ставленням до хвороби, яке в найбільшому ступені залежить від преморбідних особливостей особистості: сенситивний, егоцентричний, паранояльний і дисфоричний. Хворі з цими типами ставлення до хвороби при різних емоційно-афективних реакціях характеризуються дезадаптивною поведінкою, яка призводить до порушення їх соціального функціонування.
Слід відзначити, що ставлення до хвороби охоплює всі характеристики, які притаманні психологічним ставленням, і включає в себе когнітивний, емоційний і поведінковий компоненти. Когнітивний компонент містить знання про хворобу, її усвідомлення, розуміння її ролі і впливу на життєве функціонування хворого, передбачуваний прогноз. Емоційний компонент – це відчування і переживання хвороби і всієї ситуації, що з нею пов’язана. Поведінковий компонент – це пов’язані з хворобою реакції, які сприяють адаптації або дезадаптації до неї і вироблення певної стратегії поведінки в життєвих ситуаціях у зв’язку з хворобою (прийняття або неприйняття ролі хворого, активна боротьба з хворобою, ігнорування, песимістична установка і т. д.).
Типи психологічного реагування на захворювання за А. Є. Личко (цитуємо за В. Д. Менделєвичем «Клінічна і медична психологія». – М.: Мед-Пресс-інформ, 2002. – С. 232–237).
«Гармонійний. Твереза оцінка свого стану без схильності перебільшення його тяжкості й без підґрунтя бачити все в похмурому вигляді, але без недооцінки тяжкості хвороби. Прагнення у всьому активно сприяти успіху лікування. Небажання обтяжувати інших тягарем догляду за собою. У випадках неспрятливого прогнозу в плані інвалідизації – переведення інтересів на ті області життя, які залишаються доступними хворому. За несприятливого прогнозу – зосередження уваги, турботи, інтересів на долі близьких, своєї справи.
При гармонічному типі психічного реагування важливим є реалізм в сприйнятті симптомів і розумінні тяжкості захворювання. При цьому пацієнт повинен спиратися в своїх реакціях на відомі науці (медицині) факти про можливості вилікування від конкретної хвороби, про походження симптомів та ін. Активності людини протистоїть при дисгармонічних типах психічного реагування пасивність, при якій пацієнт ніби-то «вручає себе медичному працівнику», не докладаючи особистих зусиль для оздоровлення. Хворий при пасивному ставленні розцінює свій організм як апарат, машину, технічний механізм, річ, яку він здає в ремонт і пасивно чекає повернення її «як новенької». Безумовно, значимим є й небажання хворого обтяжувати інших тягарем догляду за собою, що витікає з принципових положень гармонічного характеру і особистості. Гармонічний пацієнт розуміє, що з появою у нього хвороби близькі йому люди придбали новий додатковий клопіт. Він, як гармонічна людина не має права вимагати від них такої турботи. Хворий може лише чекати на турботу й приймати її в тому об’ємі, який вони можуть йому надати.
Тривожний. Безперебійне занепокоєння і підозрілість відносно несприятливого перебігу хвороби, можливих ускладнень, неефективності і навіть небезпечного лікування. Пошук нових способів лікування, потреба додаткової інформації про хворобу, можливі ускладнення, методи терапії, безперервний пошук «авторитетів». На відміну від іпохондрії більше цікавлять об’єктивні дані про хворобу (пошуки аналізів, висновків спеціалістів), ніж особистісні відчуття. В зв’язку з цим віддають перевагу слухати висловлювання інших, ніж без кінця пред’являти свої скарги. Настрій передусім тривожний, пригнічений – внаслідок такої тривоги.
Тривожний тип психічного реагування на хворобу є одним із типових. Він базується на змінах буденного перебігу життя, які з’являються внаслідок захворювання. Тривога проектується на майбутнє і викликана часто страхами, що хвороба надовго і суттєво змінить звичний стереотип життя. Проявом тривоги може бути підвищений інтерес пацієнта до медичної літератури, прискіпливість до медичного персоналу, націленість на переперевірку отримуваних від лікарів відомостей про його хворобу.
Іпохондричний. Зосередження на суб’єктивних хворобливих та інших неприємних відчуттях. Прагнення постійно розповідати про них оточуючим людям. На їх основі перебільшення дійсних і вишукування неіснуючих хвороб і страждань. Перебільшення побічної дії ліків. Поєднання бажання лікуватись з невірою в успіх, вимагання ретельного обстеження і страх шкоди й болючості процедур.
Пацієнт з іпохондричним типом реагування схильний до егоцентризму. Він не може стримуватися при бесіді з будь-якою людиною й звертає увагу співбесідника не незвичність і тяжкість хворобливих ознак. Іпохондрик відчуває полегшення, якщо співбесідник ставиться до нього доброзичливо й співчутливо. Крім цього, при такому типі реагування з’являється схильність до деталізації свого самопочуття при описуванні його лікарям та іншим слухачам. Мотивом подібного викладення особистісних скарг є страх випустити що-небудь важливе, суттєве для розуміння спеціалістом його стану і правильної діагностики. Негативну реакцію іпохондрика викликає недовіра до його скарг з боку оточуючих людей, їх докори в симуляції і перебільшенні тяжкості розладів з метою мати з цього вигоду.
Меланхолічний. Пригніченість хворобою, зневіра у видужання, в можливе покращання, в ефект лікування. Активні депресивні вислови дуже близькі до суїцидальних думок. Зневіра в успіху лікування навіть за сприятливих об’єктивних даних.
Меланхолічний, або депресивний тип реагування на хворобу часто обумовлений тим, що у пацієнта має місце негативна інформація про вилікування від недуги. Часто він зустрічається у медичних працівників у силу їх різноманітних знань, отриманих у процесі навчання і практики. Націленість на гірший вихід, нездатність бачити й використовувати механізми саногенезу призводять до песимістичної оцінки майбутнього, зневіри в можливість вилікування і суїцидальних намірів.
Апатичний. Повна байдужість до своєї долі, до виходу з хвороби, до результатів лікування. Пасивне підкорення процедурам і лікуванню при настирливому спонуканню зі сторони. Втрата інтересу до всього, що раніше хвилювало.
Апатичний тип психічного реагування правильніше називати гіпопатичним, тому що справжньої повної байдужості у хворого не помічається. Як правило, байдужість обумовлена депресією і фіксацією на особистому стані. У пацієнта зникає інтерес і активність відносно всіх сторін життя за винятком здоров’я. Повністю апатичний, тобто з втратою інтересу до всього, зустрічається дуже рідко.
Неврастенічний. Поведінка за типом «дратівливої слабкості». Спалахи роздратування, особливо при болю, неприємних відчуттях, невдачах лікування, несприятливих даних обстеження. Роздратування часто виливається на першого, хто стрінеться, і завершується часто покаянням і сльозами. Нетерпимість до больових відчуттів. Нездатність чекати полегшення. В майбутньому – покаяння за турбування і невитриманість.
Неврастенічний (правильніше – астенічний) тип реагування є найбільш поширеною і неспецифічною відповіддю організму й особистості на захворювання. Його основою є роздратування, яке охоплює як фізичні явища (яскраве світло, сильні звуки, різкі запахи), так і ставлення оточуючих людей. Пацієнт стає дратівливим, вимогливим. Він шукає ласки, співчуття, заспокоювання. Схильний до спалахів гніву, якщо його очікування відносно поведінки оточуючих людей не виправдовується («Ви спеціально галасуєте, хочете мене в домовину звести», «Вам байдужа доля матері»).
Обсесивно-фобічний. Тривожна підозрілість передусім торкається побоювань не реальних, а малоймовірних ускладнень хвороби, невдач лікування, а також можливих (але малообґрунтованих) невдач у житті, роботі, сімейній ситуації в зв’язку з хворобою. Уявлювані побоювання хвилюють більше, ніж реальні. Захистом від тривоги стають прикмети та ритуали.
При обсесивно-фобічному реагуванні на хворобу домінуючими є нав’язливі думки, побоювання і, особливо, ритуали. Пацієнт робиться забобонним. Він надає особливого значення дрібницям, що перетворюються для нього в своєрідні символи (наприклад, розцінює шанси свого вилікування в залежності від того, в якому порядку ввійдуть до його палати лікар і медична сестра; від того, тролейбус якого маршруту підійде до зупинки раніше). Невротичні ритуали пов’язані з підвищеною тривожністю пацієнта і спрямовані на захист від них.
Сенситивний. Надзвичайна заклопотаність можливим несприятливим враженням, яке можуть здійснити на оточуючих людей відомості про свою хворобу. Побоювання, що оточуючі стануть уникати, вважати неповноцінним, зневажливо ставитися, розпускати плітки або негативні відомості про причину й природу хвороби. Страх стати тягарем для близьких через хворобу й недоброзичливе ставлення з їх сторони в зв’язку з цим.
Основою сенситивного ставлення до хвороби є рефлексивний стиль мислення, орієнтація на погляди й оцінку оточуючих людей. У зв’язку з цим суттєвими стають не особисті хворобливі або неприємні відчуття внаслідок хвороби, а реакція на інформацію про хворобу зі сторони референтної групи. Такі пацієнти схильні до вибачаючого стилю поведінки. Вони часто на шкоду особистому здоров’ю соромляться звертатися до лікаря або медичної сестри («Для чого їх відволікати дрібницями?») навіть у випадках загрозливого для життя стану. Відмічається несміливість, сором’язлиливість, підвищена скромність таких пацієнтів.
Егоцентричний. «Занурення у хворобу», виставляння напоказ близьким і оточуючим своїх страждань і переживань з метою повністю оволодіти їх увагою. Вимагання виключної турботи – всі повинні забути й залишити все і турбуватися тільки про хворого. Розмови навколишніх людей швидко переводяться «на себе». В інших людях, також вимагаючи уваги й турботи, бачать тільки «конкурентів» і ставляться до них неприязно. Постійно бажають показати свій особливий стан, свою винятковість стосовно хвороби.
Егоцентричний тип реагування інколи називають істеричним, бо основним мотивом поведінки людини стає притягнення до своєї персони уваги оточуючих. «Поринання у хворобу» часто використовується ними для докору і шантажу оточуючих людей. Скарги описуються хворими дуже яскраво й супроводжуються манерною жестикуляцією та вираженою мімікою. Емоції пацієнта мають гротескний характер.
Ейфорійний. Необґрунтовано підвищений настрій, часто награний. Зневага, легковажне ставлення до хвороби і лікування. Надія на те, що «само собою все минеться». Бажання отримати від життя все, не дивлячись на хворобу. Легкість порушення режиму, хоч ці порушення можуть несприятливо відбитись на перебігу хвороби.
Ейфорійний тип відображає безпечність людини у ставленны до особистого здоров’я. Вона стає награно веселою, балакучою, метушливою. Подібне реагування може мати захисний характер або відображати характерологічні особливості.
Анозогнозичний. Активне відкидання думок про хворобу, про можливі її наслідки. Невизнання себе хворим. Відкидання очевидного в проявах хвороби, приписування його випадковим обставинам або іншим несерйозним захворюванням. Відмова від обстеження і лікування. Бажання «обійтись своїми засобами».
Невизнання себе хворим і відкидання наявності у себе хвороби (анозогнозія) зустрічається дуже часто. Це може відображати внутрішнє несприйняття статусу хворого, небажання рахуватись з реальним станом речей. З іншої сторони, така поведінка може відображати хибну думку людини з приводу значимості ознак хвороби. Активне невизнання себе хворим зустрічається, наприклад, при алкоголізмі, тому що сприяє ухилянню від лікування.
Ергопатичний. «Вихід від хвороби в роботу». Навіть при вираженій тяжкості хвороби і стражданнях намагаються будь що продовжувати роботу. Трудяться з завзяттям, із ще більшою старанністю, ніж до хвороби, праці віддають весь час, намагаються лікуватися й проводити обстеження так, щоб це залишало можливість продовжувати роботу.
Деякі пацієнти розцінюють будь-яке нездужання через призму виклику своєму «Я». Тому вони намагаються не піддаватися хворобі, активно переборювати себе, долати нездужання і біль. Їх позиція зводиться до того, що немає такої хвороби, яку б неможливо було подолати своїми силами. При цьому часто такі пацієнти є принциповими противниками ліків («Я за все своє життя жодного разу анальгетиків не приймав», – з гордістю кажуть вони).
Паранояльний. Впевненість у тому, що хвороба є результатом якогось злого наміру. Крайня підозрілість до ліків і процедур. Бажання приписувати можливі ускладнення лікування або побічну дію ліків халатності або злому наміру лікарів і персоналу. В зв’язку з цим вони звинувачують лікарів і медичний персонал і вимагають їх покарання.
Паранояльний тип реагування відбиває світоглядну позицію хворого, який бачить таємний смисл його хвороби й причини її виникнення. Він виникає переважно на основі особистісних особливостей пацієнта».