6. Контроль за діяльністю будинку-інтернату

6.1. Контроль за якістю соціально-побутового і медичного обслуговування громадян похилого віку та інвалідів, які проживають у будинку-інтернаті, додержанням санітарно-протиепідемічного режиму та наданнях спеціалізованої медичної допомоги здійснюють відповідно Міністерство соціального захисту Автономної Республіки Крим, управління соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій спільно з органами охорони здоров'я у порядку, встановленому Міністерством соціального захисту населення України й Міністерством охорони здоров'я України.

6.2. Перевірка роботи і ревізія фінансово-господарської діяльності будинку-інтернату проводяться відповідно Міністерством соціального захисту населення України, Міністерством соціального захисту Автономної Республіки Крим, управліннями соціального захисту населення обласних. Київської та Севастопольської міських державних адміністра­цій та іншими спеціально уповноваженими органами відповідно до чин­ного законодавства України.

Типове положення про психоневрологічний інтернат

(наказ Міністерства соціального захисту населення України

№ 43 від 1 квітня 1997 року)

(Витяг)

1. Загальні положення

1.1. Психоневрологічний інтернат (надалі – інтернат) є стаціонарною соціально-медичною установою, призначеною для постійного прожи­вання громадян з психоневрологічними захворюваннями, які потребу­ють стороннього догляду, побутового і медичного обслуговування.

1.2. Інтернат організовується в спеціально побудованих або пристосо­ваних будівлях з необхідними приміщеннями, які повинні відповідати санітарно-гігієнічним та протипожежним вимогам, вимогам техніки без­пеки та мати всі види комунального благоустрою для проживання пси­хічно хворих громадян.

1.3. Інтернат утворюється, перепрофілюється та ліквідується згідно з рішенням місцевих органів виконавчої влади за погодженням з Міністер­ством соціального захисту населення України.

1.4. Інтернат підпорядкований відповідно Міністерству соціального захисту Автономної Республіки Крим, управлінням соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та місцевим органам виконавчої влади.

2. Завдання інтернату

2.1. Інтернат забезпечує:

1) соціально-побутове обслуговування: опалення, освітлення, радіо­фікацію, тепло-, водопостачання тощо в межах норм, затверджених у встановленому порядку;

2) цілодобове медичне обслуговування, а також забезпечення життєво необхідними ліками за переліком, встановленим Міністерством охорони здоров'я та Міністерством соціального захисту населення України;

3) житлом у межах встановленої санітарної норми, твердим інвента­рем та столовим посудом відповідно до норм, затверджених Міністер­ством соціального захисту населення України;

4) одягом, взуттям і м'яким інвентарем відповідно до норм, затвердже­них в установленому порядку;

5) раціональним чотириразовим харчуванням, в тому числі і дієтич­ним, з урахуванням віку і стану здоров'я осіб, що проживають у інтернаті, у межах натуральних норм харчування, затверджених у встановленому порядку;

6) слуховими апаратами, окулярами, протезно-ортопедичними виро­бами, зубним протезуванням, спеціальними засобами пересування (крім моторизованих), медикаментами та препаратами, відповідно до медич­ного висновку;

7) умови, що сприяють соціально-психологічній реабілітації, адапта­ції підопічних у новому середовищі та організації їх трудотерапії;

8) організацію культурно-масової та оздоровчо-спортивної роботи з урахуванням стану здоров'я і віку тих, хто проживає в інтернаті.