Створення нормативної бази планування – це основа раціональної організації і планування діяльності підприємств різних форм власності.

В умовах ринкових відносин основою наукового обґрунтованого планування є

нормативна база.

Нормативна база планування складається із системи норм і нормативів. В основу покладено економічні норми та нормативи - науково-обґрунтовані величини, що характеризують кількісну та якісну ступінь витрат робочого часу, матеріалів і грошей.

Норми - це максимально припустима величина абсолютної витрати сировини,

За часом дії у плановому періоді норми та нормативи поділяються на:

–перспективні норми та нормативи, які використовуються для розробки стратегічних планів, їх величина розраховується основі виробленої стратегії

зурахуванням перспектив технічного розвитку.

–оперативні норми та нормативи діють у певний момент і

використовуються для оперативно-виробничого планування. За ними видаються у цеха матеріали на конкретний місяць, декаду, зміну та на основі встановлюються розцінки по заробітній платі.

Норми є динамічною величиною та переглядаються в наслідок

впровадження організаційно–технічних заходів.

За характером розповсюдження норми та нормативи бувають:

–цехові, заводські - розробляються на підприємстві;

–міжзаводські - розробляються для однотипного виробництва;

–галузеві - регламентують витрати всіх підприємств галузі;

–міжгалузеві - розробляються на визначені види робіт і процесів, які

характерні та здійснюються приблизно в однакових умовах на підприємствах різних

галузей промисловості, транспортні операції тощо.

За ступенем агрегованості продукції норми розподіляються на:

–подетальні (поопераційні), які характеризують витрати матеріалів чи витрати праці, необхідні для виготовлення деталі чи на виконання окремої операції відповідно до креслень і технічних умов;

–вузлові - характеризують витрати ресурсів для виготовлення визначеного

вузла;

За ступенем деталізації:

–локальні — визначають величину витрат певного виду матеріалу на виробництво одиниці виробу;

–зведені — складаються за укрупненою номенклатурою матеріалів.

Головними методами розробки норм є:

– розрахунково-аналітичний метод, який ґрунтується на вивченні факторів впливу величин витрат ресурсів на рівень норми та передбачає ретельне вивчення технологічного і трудового процесів виготовлення продукції, досвіду економії ресурсів, проведення необхідних

розрахунків.

– дослідно-статистичний метод нормування праці полягає у встановленні норм на основі фактичних даних про витрати праці або матеріалів на одиницю продукції у минулий період. Він є неточним, тому що на практиці відбувається значне відхилення фактичних витрат від планових, що обумовлено не використанням внутрішньовиробничих резервів і не врахування факторів, які впливають на оптимізацію витрат ресурсів. Тому дослідно-статистичний метод може використовуватися при орієнтованих і укрупнених розрахунках.