Тому, в процесі ціноутворення на нові ЛЗ повинна розраховуватися як мінімальна ціна, яка обумовлюється витратами і необхідністю окупності інноваційних інвестицій, так і максимальна ціна, яка визначається комплексною параметричною оцінкою препарату.

Різниця між верхньою і нижньою межою ціни являє собою простір підприємства по визначенню ціни, у середині якого на передній план виходить фактор, що визначає позиції і поведінку конкурентів, ціни і якість аналогічних товарів.

Отже, мінімальна ціна на ЛЗ повинна визначатися за формулою:

. Цmin В (1 р),

де В - витрати на виробництво і реалізацію ЛЗ на загально - прийнятому рівні; р - визначений підприємством норматив рентабельності на вкладений капітал.

Таким чином, ринкова концепція ціноутворення на ЛЗ повинна базуватися на органічному поєднанні двох взаємодоповнюючих теорій: теорії трудової вартості і теорії корисності за умов врахування домінуючої ролі в процесі ціноутворення фактору корисності товару. Модель подібного підходу до ціноутворення може бути представлена наступним чином .

31

Модель системного підходу до ціноутворення на ЛЗ в ринкових умовах

Для розрахунку верхньої припустимої межі ціни на ЛЗ, на відміну від існуючих підходів, слід використовувати розроблену на кафедрі економіки підприємства НФаУ і затверджену МОЗ України методику, що базується на розрахунку порівняльного комплексного індексу параметричної оцінки нового ЛЗ і препарату, обраного за базу для порівняння:

32

Цнмах Цбр Ін б

ak - вагомість k-того локального параметра при проведенні комплексної параметричної оцінки нового ЛЗ;

ik - локальний порівняльний індекс оцінки нового ЛЗ за k-тим параметром.

Оскільки локальні параметри, що використовуються для комплексної параметричної оцінки нового ЛЗ поділяються на ті, для яких тенденція зростання є позитивною і негативною, то для їх розрахунку слід використовувати різні формули.

33

Для розрахунку локальних індексів параметрів, для яких позитивною є тенденція

зростання, формулу:

ik 1 Nн Nб Nб

N н Nб - відповідно параметри нового ЛЗ і препарату, обраного за базу для порівняння.

Вибір препарату для порівняння в процесі проведення фармакоекономічних досліджень може проводитися з врахуванням різних засад:

-загальновизнаний стандартний препарат при даному показанні;

-препарат – “лідер ринку”;

-прототип;

-препарат – очікуваний “лідер ринку”;

-відомий (ефективний, добре відомий) препарат із тієї ж фармакотерапевтичної групи;

-препарат з аналогічними показниками, зареєстрований в країні.

34

У наукових виданнях, що присвячені дослідженню проблем конкурентоспроможності ЛЗ, серед головних нецінових параметрів, як правило, називаються: клінічна ефективність (а1); безпечність (а2); якість

(а3); зручність використання (а4).

Визначена вагомість кожного з названих параметрів наступна: а1 – 0,4; а2 – 0,3; а3 – 0,15; а4 – 0,15.

Розрахунку максимально припустимої ціни на ЛЗ доцільно використовувати такі показники:

-частота клінічного видужання (покращання), %;

-тривалість курсу лікування, днів;

-частота виникнення побічних ефектів (ускладнень), %.

35

6. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЦІН – це система дії на ціни, за допомогою якої створюються нові умови функціонування закону вартості у відповідності зі ситуацією, яка склалася, або особливою соціальною значимістю випускаємого товару

Форми державного регулювання цін:

- пряме регулювання, шляхом встановлення державою твердих

фіксованих цін на конкретні товари;

-непряме регулювання, шляхом встановлення визначених обмежень

або отдельно складових цін (наприклад, норматив рентабельності), або самої ціни (встановлення розмірів граничної ціни) на конкретний товар;

-використання непрямих методів дії на ціни податковою, фінансовою

політикою.

Специфічними для фармації є такі форми державного регулювання цін не лікарські засоби, як:

-реєстрація цін;

-встановлення еталонних цін, у відповідності з якими проходить

Основные подходы построения систем ценообразования на лекарственные средства в мире

38

Основные подходы построения систем ценообразования на лекарственные средства в мире

39