latyn

5.Feci, quod potui, faciant meliora potentes. — я зробив усе, що міг,

інехай, хто може, зро> бить краще (цими сло> вами римські консули завершувалипромову— звіт про свою діяль> ність, передаючи владу своїм наступникам).

6.Gravissimum est imperium consuetudinis. — Звичка — друга натура.

7.Dammant quod non intellegunt. — Засуджують те, чого не розуміють.

151

ЗАHЯTТЯ № 26–29

§ 130. Хімічна номенклатура латинською мовою

Латинські назви хімічних елементів — це іменники середньо> го роду II відміни із закінченням um.

Виняток складають: Phosphorus, і m — Фосфор Sulfur, uris n — Сульфур

Як латинські, так і українські назви хімічних елементів роз> глядаються як власні і пишуться з великої літери.

З 1994 року в Україні прийнята нова українська хімічна но> менклатура, розроблена Українською національною комісією з хімічної термінології і номенклатури на основі власне україн> ських номенклатурних традицій та з урахуванням останніх досяг> нень міжнародної термінології, зокрема рекомендацій Міжна> родного союзу з чистої і практичної хімії (IUPAC). Принципи нової української номенклатури затверджені Державним стан> дартом України (ДСТУ 2439–94). На сьогодні вони носять обов’> язковий характер для назв хімічних елементів та рекомендацій> ний для інших сполук. Новим щодо назв хімічних елементів є розрізнення власне назви хімічного елемента та назви простої речовини. Систематичні назви хімічних елементів узгоджені з їх символами і з назвами сполук (Au — Аурум, Ag — арґентум і т. д.), українські назви простих речовин залишаються без змін (срібло, золото і т. д.). У відповідності з цим вони і наводяться нижче.

Крім того, розглядаючи правила творення хімічних термінів, ми не можемо не зважати на те, що у фармацевтичній практиці, у величезній кількості спеціальної літератури, у Державній Фар> макопеї України використовуються старі назви та норми термі> нотворення, на яких студент повинен розумітися і які також наводяться нижче.

152

Запам’ятайте назви найважливіших хімічних елементів та простих речовин:

* У дужках наведені старі назви, які використовуються у фармацевтичній практиці.

153

У іноземних виданнях деякі хімічні елементи мають інші ла> тинські назви:

натрій — Sodium, ii n меркурій — Mercurium, ii n стибій — Antimonium, ii n калій — Potassium, ii n

§ 131. Hазви кислот

Кислоти, як і багато речовин інших класів, мають назви двох типів — хімічні (систематичні, раціональні) й тривіальні. Перші застосовуються переважно у науковій і навчальній літературі, другі — у інших сферах діяльності та побуту. Однак чіткого роз> поділу їх застосування немає. У підручнику наведені як систе> матичні, так і тривіальні назви кислот.

Систематичні назви кислот складаються з іменника acidum, i n і узгодженого з ним прикметника, який утворюється шляхом приєднання до основи назви кислотоутворюючого елемента відповідного суфікса.

Hеорганічні кислоти

1. Прикметники — назви оксиґеновмісних кислот на вищому ступені окиснення утворюються з суфіксом c(um). B українській номенклатурі йому відповідає кінцевий елемент атна.

Hаприклад:

acidum nitricum (nitr> (від Nitrogenium) + icum) — нітратна (азотна) кислота acidum arsenicicum (arsenic> (від Arsenicum) + icum) — арсе>

натна (миш’якова) кислота

2. Прикметники — назви оксиґеновмісних кислот на нижчо>

му ступені окиснення утворюються з суфіксом оs(um). B ук> раїнській номенклатурі йому відповідають кінцеві елементи

итна, ітна.

Hаприклад:

acidum nitrosum — нітритна (азотиста) кислота

acidum arsenicosum — арсенітна (миш’яковиста) кислота Для деяких найважливіших кислот поряд із систематични>

ми зберігаються назви раціональні. У таких назвах різні ступені

154

окиснення елемента, що утворює кислоту, позначаються відпо> відними префіксами і суфіксами. Назви оксиґеновмісних кислот на вищому ступені окиснення утворюються з префіксом per та суфіксом cum; на двох проміжних ступенях окиснення — відпо>

відно з суфіксами cum та оsum; на нижчому ступені — з пре>

фіксом hypo та суфіксом оsum. Наприклад:

acidum perchloricum — перхлоратна кислота (НСlО4) acidum chlor cum — хлоратна кислота (НСlО3)

>

acidum chlorоsum — хлоритна кислота (НСlО2) acidum hypochlorosum — гіпохлоритна (НСlО)

3. Прикметники — назви безоксиґеновмісних кислот утворю> ються за допомогою префікса hydr(o) і суфікса ic(um). B ук> раїнській номенклатурі назви таких кислот закінчуються на

идна.

Hаприклад:

acidum hydroiodicum (hydro + iod + icum) — йодидна (йодо> воднева) кислота acidum hydrosulfuricum (hydro + sulfur + icum) — сульфідна (сірководнева) кислота

У спеціальній літературі вживаються українські назви з кінцевими терміноелементами:

eвa, oва, на (у назвах оксиґеновмісних кислот на вищому ступені окиснення: миш’якова кислота, азотна кислота).

иста (у назвах оксиґеновмісних кислот на нижчому ступені окиснення: миш’яковиста кислота, фосфориста кислота)

воднева (у назвах безоксиґеновмісних кислот: хлороводнева кислота).

Органічні кислоти

Hазви багатьох органічних кислот вказують на речовину чи рослину, із якої вони вперше були виділені, спосіб виділення і т. д. Вони утворюються від основи іменників із суфіксом ic(um).

Hаприклад: acidum formicicum — мурашина, форміатна кислота (від formica, ae f — мураха)

acidum aceticum — оцтова, ацетатна кислота (від acetum, і n — оцет)

acidum citricum — лимонна, цитратна кислота (від citrus,i m — лимон).

155

§ 132. Hазви оксидів

Хімічні (систематичні) назви оксидів складаються з назви хімічного елемента в родовому відмінку та групової назви окси> ду в називному відмінку (oxydum, і n — оксид; peroxydum, і n — пероксид).

Hаприклад: Plumbi oxydum — плюмбуму оксид Hydrogenii oxydum — гідроґену оксид (вода) Hydrogenii peroxydum — гідроґену пероксид

У латинських та українських назвах оксидів назва хімічного елемента є неузгодженим означенням по відношенню до гру> пової назви оксиду. Тому при відмінюванні перше слово у назві оксидів не змінює своєї форми. У новій українській номенкла> турі назву хімічного елемента пропонується ставити у називному відмінку: плюмбум оксид, гідроґен пероксид і т. ін. Побудовані таким чином назви оксидів розглядаються як сталі словосполучення, у яких відмінюється лише друге слово: плюм> бум оксиду, гідроґен пероксиду і т. д.

Якщо елемент може виявляти в сполуках різні ступені окис> нення, то в назві оксиду після назви елемента вказують римсь> кою цифрою ступінь окиснення:

Hаприклад:

Nitrogenii (I) oxydum — нітроґену (I) оксид

(стара назва — закис азоту) Nitrogenii (II) oxydum — нітроґену (II) оксид

§ 133. Hазви основ та амфотерних гідроксидів

Систематичні назви основ традиційно складають аналогіч> но назвам оксидів із назви металу у формі родового відмінка та слова «гідроксид» (hydroxydum, і n) у називному відмінку.

За новою українською номенклатурою перше слово (назву елемента) пропонується наводити у називному відмінку.

Hаприклад: Calcii hydroxydum — кальцій гідроксид Ferri hydroxydum — ферум гідроксид

156

§134. Hазви оксидів і основ за «старим» способом

Удеяких довідкових виданнях як синонімічні наводяться назви оксидів та основ, побудовані за «старим» способом. (ДФСРСР, IX видання).

Ці ж назви хімічних сполук використовуються і у гомеопа> тичній термінології.

Hаприклад:

Plumbum oxydatum — плюмбуму оксид (свинець окисний, окис свинцю)

Hydrogenium peroxydatum — гідроґену пероксид (водень пе> рекисний, перекис водню)

Aluminium hydroxydatum — алюмінію гідроксид (алюміній гідроокисний, гідроокис алюмінію)

У таких назвах відмінюються обидва слова.

У номенклатурі лікарських засобів назви оксидів на нижчому ступені окиснення (закисів), будуються тільки за «старим» способом з прикметником oxydulatus, a, um — закисний.

Hаприклад: Nitrogenium oxydulatum — нітроґену закис (досл. азот закисний).

§ 135. Hазви солей

При складанні назв солей використовують такий самий принцип, що й для назв оксидів та основ.

Уназвах солей на першому місці ставиться назва катіона

уродовому відмінку, а на другому — назва аніона в називному відмінку.

Латинські назви солей, як і назви оксидів та основ, а також українські назви цих сполук згідно з традиційною хімічною

157

термінологією Державної Фармакопеї України складаються як конструкції з неузгодженим означенням. У них відмінюється тільки назва аніона, назва ж катіона постійно стоїть у родовому відмінку. У новій українській номенклатурі назву катіона про> понується ставити у називний відмінок, а назви солей взагалі розглядати як цілісні словосполучення, де за відмінками змінюється лише назва аніона, а назва катіона постійно зали> шається у називному відмінку.

Наприклад:

Nom. Ammonii nitras — амонію нітрат або амоній нітрат Gen. Ammonii nitratis — амонію нітрату або амоній нітрату

Hазви аніонів солей утворюються шляхом приєднання до повної чи спрощеної основи назви утворюючої кислоти відпо> відного суфікса:

as (для назв солей оксиґеновмісних кислот на вищому сту> пені окиснення);

is (для назв солей оксиґеновмісних кислот на нижчому сту> пені окиснення);

id(um) (для назв солей безоксиґеновмісних кислот). Hаприклад: Cupri citras — купруму цитрат (купрум цитрат)

Natrii nitris — натрію нітрит (натрій нітрит) Calcii chloridum — кальцію хлорид (кальцій хлорид)

Papaverini hydrochloridum — папаверину гідрохлорид (папаверин гідрохлорид)

Hазви аніонів солей оксиґеновмісних кислот — це іменни> ки чоловічого роду приголосного типу III відміни, а безоксиґе> новмісних кислот — іменники середнього роду II відміни.

Hазви аніонів осно' вних солей утворюються за допомогою коренів oxo , hydroxo (dihydroxo ) або префікса sub .

Наприклад:

Aluminii hydroxochloridum — алюмінію гідроксохлорид Aluminii dihydroxochloridum — алюмінію дигідроксохлорид Bismuthi subnitras — бісмуту осно' внийнітрат(бісмутусубнітрат). Назви аніонів кислих солей утворюються за допомогою кореня

hydro (або hydrogen — за новою українською номенклатурою). Наприклад:

Platyphyllini hydrotartras — платифіліну гідротартрат Natrii hydrogencarbonas — натрія гідроґенкарбонат.

158

Порівняльна таблиця суфіксів у назвах аніонів солей

Примітка: За «старим» способом назва катіона в наймену> ваннях солей — це іменник у називному відмінку, а назва аніо> на — прикметник, утворений від основи назви хімічного елемен> та або органічної речовини за допомогою відповідного суфікса:

c(um) — для солей оксиґеновмісних кислот на вищому сту> пені окиснення та органічних солей безоксиґено> вмісних кислот

— для солей оксиґеновмісних кислот на нижчому сту>

оs(um)

пені окиснення

— для неорганічних солей безоксиґеновмісних кислот.

аt(um)

Hаприклад: Cuprum citricum — купруму цитрат Natrium nitrosum — натрію нітрит Calcium chloratum — кальцію хлорид Papaverinum hydrochloricum — папаверину

гідрохлорид

§136. Hазви деяких органічних калієвих

інатрієвих солей

Hазви деяких органічних натрієвих і калієвих солей склада> ються з двох іменників у називному відмінку: назви основи і слова Natrium чи Kalium. Обидва іменники відмінюються за II відміною. Між собою вони з’єднуються дефісом.

Hаприклад:

Барбітал>натрій — Barbitalum>natrium (Gen. Barbitali>natrii) Бензилпеніцилін>натрій — Benzylpenicillinum>natrium (Gen.

Benzylpenicillini>natrii)

У Державній Фармакопеї України, назви таких солей наво> дяться згідно з Європейською Фармакопеєю як узгоджене оз> начення з прикметниками natricum або kalicum.

159

Наприклад:

Ceftriaxonum natricum — Цефтріаксону натрієва сіль Benzylpenіcillinum kalicum — Бензилпеніциліну калієва сіль.

§ 137. Hазви вуглеводневих і кислотних радикалів

Hазви вуглеводневих і кислотних радикалів утворюються за допомогою суфікса yl і закінчення ium, які приєднуються до кореня назви відповідного вуглеводню або кислоти:

метил — methylium етил — aethylium аміл — amylium форміл — formylium ацетил — acetylium

У Міжнародній Фармакопеї, Європейській Фармакопеї та Державній Фармакопеї України назви вуглеводневих та кислот> них радикалів розглядаються як рівноскладові іменники III від> міни із закінченням is: methylis, aethylis і т. ін.

§ 138. Hазви естерів (складних ефірів)

Латинські назви естерів складаються з двох слів і утворюють> ся так само, як і назви солей, у той час як в українській мові ці сполуки зазначаються одним словом задля того, щоб підкрес> лити, що в естерах немає окремих іонів і що всі атоми сполучені між собою ковалентними зв’язками.

Hаприклад: Methylii salicylas — метилсаліцилат Amylii nitris — амілнітрит

УМіжнародній Фармакопеї, Європейській Фармакопеї та Державній Фармакопеї України назви складних ефірів наводять> ся у такій формі, як наприклад:

Methylis salicylas — метилсаліцилат

Propylis parahydroxybenzoas — пропілпарагідроксибензоат.

§139. Грецькі числівники>префікси

вхімічній номенклатурі

Ухімічній номенклатурі в назвах різних сполук та речовин часто вживаються грецькі числівникові префікси:

160