Класифікація пероральних гіпоглікемічних засобів

1. Похідні сульфонілсечовини – букарбан, бутамід, глібенкламід (манініл), гліквідон (глюренорм), гліклазид (діабетон).

2. Бігуаніди – глібутид (адебіт, буформін), метформін (сіофор).

3. Різної будови – глюкобай (акарбоза), ізодибут.

Класифікація глюкокортикостероїдів (гкс)

1. ГКС пероральні та ін’єкційні.

   1. Природного походження – гідкортизон (кортизол), кортизон.

   2. Синтетичні ГКС – преднізолон (мазипредон), метилпреднізолон, тріамцинолон, дексаметазон.

2. ГКС інгаляційні – пульмікорт (будезонід), бекломет (беклометазон), інгакорт (флунізолід).

3. ГКС для зовнішнього застосування – апулеїн (будезонід), фторокорт (кеналог, тріамцинолон), деперзолон (преднізолон, мазипредон), кутерид (бетаметазон), синафлан, флуцинар, лоринден, локакортен, синалар.

Класифікація естрогенів

1. Стероїдні естрогени – естрон (фолікулін), естрадіол, естріол (овестин), етинілестрадіол (мікрофолін).

2. Нестероїдні естрогени – синестрол (гексестрол), диместрол.

Класифікація гестагенів

1. Натуральний прогестерон.

2. Синтетичні прогестерони.

   1. Структурно близькі до прогестеронів – дидрогестостерон (дуфастон), медроксипрогестерону ацетат, мегестролу ацетат, медрогестон.

   2. Структурно близькі до тестостерону – алілестренол (туринал), норетистерон (норколут), лівоноргестрел, етинодіол.

Класифікація протизаплідних препаратів

1. Комбіновані естроген-гестагенні препарати.

   1. Монофазні – овід он, ригевідон, мінізистон, діане-35, нон-овлон, фемоден, марвелон, мікрогінон-28, силест.

   2. Двофазні – антеовін.

   3. Трифазні – трирегол, тризистон, триквілар, триновум, тринордіол-21.

2. Мікродози гестагенів – континуїн, норгестрел (оврет), мікроліт, лінестенол (екслютон).

3. Посткоїтальні препарати – лівоноргестрел (постинор).

4. Пролонговані гестагенвмісні.

   1. Ін’єкційні – медроксипрогестерону ацетат (депо-провера).

   2. Підшкірні імплантати – лівоноргестрел (норплант).

5. Піхтові контрацептиви (сперміциди) – фарматекс (бензалконій-хлорид), ноноксинол (концептрол, патентекс овал).

Особливостi роботи з гормонами та iх синтетичними аналогами :

- гормони аденогiпофiза вводять внутрiшньом язово ;

- препарати щитоподiбноi залози несумiснi з антибiотиками ;

- тиреоiдин I мерказолiл призначають пiсля iди ;

- вибiр дози iнсулiну здiйснюеться пiд суворим контролем лiкаря ;

- при прийманнi похiдних сульфонiлсечовини розвиваеться непереносимiсть етилового спирту ;

- метилпреднiзолон не можна застосовувати пiд час проведення будь-яких видiв вакцинацii й iмунiзацii ;

-естрогени несумiснi з антикоагулянтами непрямоi дii ;

-препарати статевих гормонiв в ампулах – олiйнi розчини , якi вводять внутрiшньом’язово у пiдiгрiтому станi.

Класифікація вітамінних препаратів

1. Водорозчинні вітаміни:

   1. В₁ – тіаміну бромід, тіаміну хлорид.

   2. В₂ – рибофлавін, рибофлавін-мононуклеотид.

   3. В₅ – кальцію пантотенат.

   4. В₆ – піридоксину гідрохлорид.

   5. В₁₂ – ціанокобаламін.

   6. В₁₅ – кальцію пангамат.

   7. В_с – кислота фолієва.

   8. С – кислота аскорбінова.

   9. Р – рутин, кверцетин.

   10. РР – кислота нікотинова.

2. Жиророзчинні вітаміни:

   1. А – ретинолу ацетат.

   2. D₂ – ергокальциферол.

   3. Е – токоферолу ацетат.

   4. К – вікасол.

Особливостi роботи з вiтамiнами :

- вiтамiни в ампулах не можна змiшувати в одному шприцi ;

- кожен вiтамiн вводять окремо ;

- iх бажано не вводити одночасно в одне мiсце ;

- вiтамiни В1, В6, В12 змiнюють метаболiзм один одного, тому iх не можна застосовувати одночасно ;

- фолiева кислота несумiсна з сульфанiламiдними препаратами ;

- ретинол несумiсний з ацетилсалiциловою та хлоридною кислотами.

Класифікація протиалергійних препаратів

1. Антигістамінні препарати (блокатори гістамінових рецепторів).

   1. Антигістамінні препарати, що пригнічують ЦНС, - димедрол, супрастин, тавегіл (клемастин), дипразин (піпольфен).

   2. Антигістамінні препарати, що мало впливають на ЦНС, - діазолін, фенкарол, гісманал (астемізол), аз еластин (алергодил), лоратадин (Кларисин), дедалон.

2. Антимедіаторні препарати і мембраностабілізатори (перешкоджають виділенню медіаторів алергії): глюкокортикостероїди (ГКС), кромолін-натрій (інтал), кетотифен (задитен).

3. Препарати, що усувають прояви алергійних реакцій.

   1. Адреноміметики (адреналіну гідрохлорид), ефедрину гідрохлорид).

   2. Бронхолітики.

   3. Препарати кальцію.

Особливостi роботи з препаратами що усувають прояви алергiйних реакцiй :

- антигiстамiннi препарати несумiснi з промедолом, стрептомiцином, канамiцином , неомiцином, трициклiчними антидепрессантами ;

- димедрол I дипразин ( пiпольфен ) при пiдшкiрному введеннi зумовлюють подразнення, тому iх вводять парентерально внутрiшньом язово чи внутрiшньовенно ;

- димедрол несумiсний з аскорбiновою кислотою, натрiю бромiдом, гентамiцином ;

- всi антигiстамiннi препарати, що пригнiчують ЦНС ( димедрол, дипразин, супрастин, тавегiл ), не рекомендовано призначати хворим, робота яких по вязана з точною психiчною реакцiею ( водiям , операторам тощо ) ;

- дiазолiн призначають внутрiшньо пiсля iди ;

- кромолiн-натрiй не можна вводити iнгаляцiйно разом з бромгексином , амброксолом.

Класифікація НПЗП

1. Похідні індолу – індометацин (метиндол), суліндак.

2. Похідні фенол оцтової кислоти – диклофенак-натрій (вольтарен, ортофен).

3. Похідні пропіонової кислоти – ібупрофен (бруфен), кетопрофен, напроксен.

4. Оксиками – піроксикам, мелоксикам (моваліс).

5. Похідні піразолону – бутадіон (фенілбутазон), анальгін (метамізол).

6. Похідні кислоти саліцилової – кислота ацетилсаліцилова (аспірин), аспізол, ацелізин.

Особливостi роботи з протизапальними препаратами :

- ацетилсалiцилову кислоту не можна поеднувати з iншими НПЗП , бо цеп осилить ii ульцерогенну дiю ( утворення виразки шлунка ) ;

- бутадiон несумiсний з ГКС ;

- внутрiшньом язове введення аналгiну болюче .

Особливостi роботи з препаратами :

- гiпертонiчнi розчини ( 2 – 10% розчин натрiю хлориду та 10 – 40% розчин глюкози ) парентерально вводятьтiльки внутрiшньовенно , при випадковому потрапляннi в тканини вони зумовлюють некроз ;

- розчин калiю хлориду застосовують внутрiшньо по 1 столовiй ложцi пiсля iди , оскiльки вiн мае здатнiсть подразнювати слизову оболонку шлунка ;парентеральной ого вводять дуже обережно, вмiст ампули ( 4% розчин 50 мл ) розчиняють у 500 мл 0,9 % розчину натрiю хлориду , застосовують внутрiшньовенно крапельно ;

-кальцiю хлориду в ампулах вводять виключно внутрiшньовенно ;

- при випадковому потрапляннi в тканини спричиняе некроз ;

- магнiю сульфат при швидкому внутрiшньому введеннi може призвести до пригнiчення дихального центру I зупинки дихання .Внутрiшньом язовi iн екцii магнiю сульфату болючi ;

- глюкоза несумiсна з левомiцетином I стрептомiцином.