- •Класифікація пеніцилінів
- •Хіміотерапевтичні засоби різних груп Особливості роботи з протитуберкульозними засобами:
- •1. Речовини, що пригнічують чутливі нервові закінчення.
- •2. Речовини, що захищають чутливі нервові закінчення від зов нішніх подразнень:
- •Особливості роботи з місцевоанестезувальними засобами:
- •Класифікація препаратів, що впливають на холінорецептори
- •3. Засоби, що впливають на н-холінорецептори:
- •Класифікація протикашльових засобів
- •Класифікація відхаркувальних засобів
- •Особливостi роботи з протикашльовими препаратами :
- •Особливості роботи з наркотичними анальгетиками:
- •Особливості роботи з ненаркотичними анальгетиками:
- •Класифікація серцевих глікозидів за походженням
- •Особливостi роботи з кардiотонiчними препаратами :
- •Класифікація препаратів, що змінюють тахіаритмії
- •Класифікація препаратів, що змінюють брадіаритмії
- •Особливостi роботи з протиаритмiчними препаратами :
- •Класифікація антиангінальних препаратів
- •3. Засоби, що знижують потребу міокарда в кисні.
- •Особливостi роботи з антиангiнальними препаратами :
- •Класифікація антигіпертензивних (гіпотензивних) препаратів
- •Класифікація антигіпертензивних препаратів (згідно з національними програмами профілактики гіпертензії і лікування хворих та рекомендаціями вооз)
- •Класифікація діуретиків
- •Особливостi роботи з антигiпертензивними препаратами :
- •Класифікація препаратів, що стимулюють еритропоез
- •Класифікація інсулінів
- •Класифікація пероральних гіпоглікемічних засобів
- •Класифікація глюкокортикостероїдів (гкс)
- •Класифікація естрогенів
- •Класифікація гестагенів
- •Класифікація протизаплідних препаратів
Класифікація препаратів, що стимулюють еритропоез
Засоби для лікування гіпсохромних (залізодефіцитних) анемій.
Препарати заліза: заліза лактат, заліза сульфат (феро-градумент), актиферин, „Фероплекс”, фероцерон, ферокал, гемофер, жектофер, гемостимулін, ферковен, ферум лек тощо.
Препарати кобальту: коамід, ферковен.
2. Засоби для лікування гіперхромних анемій.
Вітаміни: ціанокобаламін (В12), фолієва кислота (Вс).
Класифікація коагулянтів (гемостатиків)
Прямі коагулянти: фібриноген, тромбін.
Непрямі коагулянти: вікасол, кальцію хлорид, кальцію глюконат.
Антифібринолітичні засоби (інгібітори фібринолізу): кислота амінокапронова, контри кал (апротинін).
Стимулятори агрегації тромбоцитів: етамзилат (дицинон).
Рослинні препарати: листя кропиви, трава деревію, кора калини, трава водяного перцю.
Класифікація препаратів, що знижують згортання крові
Антикоагулянти.
Антикоагулянти прямої дії – гепарин, фраксипарин, еноксапарин натрію, ревіпарин натрію.
Антикоагулянти непрямої дії – неодикумарин, синкумар, фенілін.
Фібринолітичні засоби (активатори фібринолізу) – стрептоліаза (стрептокіназа), фібринолізин, альтеплаза (актилізе).
Антиагрегатні засоби – дипіридамол (куранти), кислота ацетилсаліцилова (аспірин).
Особливостi роботи з препаратами що знижують згортання кровi :
- препарати залiза при внутрiшньому застосуваннi погано всмоктуються, тому iх призначаютьразом iз хлоридною кислотою розведеною яблочним соком ;негативно впливають на всмоктування залiза cолi кальцiю, фосфору , оксалата, танiн, левомiцетин, тетрациклiн ;лiкування гемостатиками проводять пiд контролем коагулограми ;
- вiкасол призначають не бiльш нiж на 3 – 4 днi ;
- кальцiю хлорид вводять тiльки внутрiшньовенно обережно.У результатi введення його у тканини розвоваеться никроз ;
-розчин фiбриногену використовують протягом 1 год з моменту розведення ;
- розчин тромбiну застосовують тiльки мiсцево.Тампон чи серветку з тромбiном накладають на мiсце кровотечi не менше нiж на 5 хв , потiм обережно знiмають.Розчин тромбiну не можна вводити внутрiшньовенно чи внутршньом язово ;
- фiбринолiтичнi препарати ( фiбринолiзин, стрептолiаза, актилiзе тощо ) застосовують тiльки при свiжих тромбах – до 5 дiб з моменту утворення.Iх призначають разом з гепарином пiд контролем показникiв згортання кровi .
Класифікація інсулінів
Інсуліни людські.
Короткої дії (6-8 год.) – лізпроінсулін (хумалог), інсулін людський для ін’єкцій (акта під НМ), монотард.
Середньої тривалості дії (12-14 год.) – хумулін НПХ, суспензія цинк-інсуліну людського (монотард НМ).
Довгої дії (24-36 год.) – суспензія цинк-інсуліну кристалічного (ультратард НМ).
Інсулін тваринного походження.
Короткої дії (6-8 год.) –моноінсулін МК, акт рапід НС.
Середньої тривалості дії (12-14 год.) – Б-інсулін, суспензія цинк-інсуліну аморфна (інсулін-семіленте).
Тривалої дії (24-36 год.) – суспензія цинк-інсуліну кристалічного (ультраленте МС).