
- •Класифікація пеніцилінів
- •Хіміотерапевтичні засоби різних груп Особливості роботи з протитуберкульозними засобами:
- •1. Речовини, що пригнічують чутливі нервові закінчення.
- •2. Речовини, що захищають чутливі нервові закінчення від зов нішніх подразнень:
- •Особливості роботи з місцевоанестезувальними засобами:
- •Класифікація препаратів, що впливають на холінорецептори
- •3. Засоби, що впливають на н-холінорецептори:
- •Класифікація протикашльових засобів
- •Класифікація відхаркувальних засобів
- •Особливостi роботи з протикашльовими препаратами :
- •Особливості роботи з наркотичними анальгетиками:
- •Особливості роботи з ненаркотичними анальгетиками:
- •Класифікація серцевих глікозидів за походженням
- •Особливостi роботи з кардiотонiчними препаратами :
- •Класифікація препаратів, що змінюють тахіаритмії
- •Класифікація препаратів, що змінюють брадіаритмії
- •Особливостi роботи з протиаритмiчними препаратами :
- •Класифікація антиангінальних препаратів
- •3. Засоби, що знижують потребу міокарда в кисні.
- •Особливостi роботи з антиангiнальними препаратами :
- •Класифікація антигіпертензивних (гіпотензивних) препаратів
- •Класифікація антигіпертензивних препаратів (згідно з національними програмами профілактики гіпертензії і лікування хворих та рекомендаціями вооз)
- •Класифікація діуретиків
- •Особливостi роботи з антигiпертензивними препаратами :
- •Класифікація препаратів, що стимулюють еритропоез
- •Класифікація інсулінів
- •Класифікація пероральних гіпоглікемічних засобів
- •Класифікація глюкокортикостероїдів (гкс)
- •Класифікація естрогенів
- •Класифікація гестагенів
- •Класифікація протизаплідних препаратів
Класифікація пероральних гіпоглікемічних засобів
Похідні сульфонілсечовини – букарбан, бутамід, глібенкламід (манініл), гліквідон (глюренорм), гліклазид (діабетон).
Бігуаніди – глібутид (адебіт, буформін), метформін (сіофор).
Різної будови – глюкобай (акарбоза), ізодибут.
Класифікація глюкокортикостероїдів (гкс)
ГКС пероральні та ін’єкційні.
Природного походження – гідкортизон (кортизол), кортизон.
Синтетичні ГКС – преднізолон (мазипредон), метилпреднізолон, тріамцинолон, дексаметазон.
ГКС інгаляційні – пульмікорт (будезонід), бекломет (беклометазон), інгакорт (флунізолід).
ГКС для зовнішнього застосування – апулеїн (будезонід), фторокорт (кеналог, тріамцинолон), деперзолон (преднізолон, мазипредон), кутерид (бетаметазон), синафлан, флуцинар, лоринден, локакортен, синалар.
Класифікація естрогенів
Стероїдні естрогени – естрон (фолікулін), естрадіол, естріол (овестин), етинілестрадіол (мікрофолін).
Нестероїдні естрогени – синестрол (гексестрол), диместрол.
Класифікація гестагенів
Натуральний прогестерон.
Синтетичні прогестерони.
Структурно близькі до прогестеронів – дидрогестостерон (дуфастон), медроксипрогестерону ацетат, мегестролу ацетат, медрогестон.
Структурно близькі до тестостерону – алілестренол (туринал), норетистерон (норколут), лівоноргестрел, етинодіол.
Класифікація протизаплідних препаратів
Комбіновані естроген-гестагенні препарати.
Монофазні – овід он, ригевідон, мінізистон, діане-35, нон-овлон, фемоден, марвелон, мікрогінон-28, силест.
Двофазні – антеовін.
Трифазні – трирегол, тризистон, триквілар, триновум, тринордіол-21.
Мікродози гестагенів – континуїн, норгестрел (оврет), мікроліт, лінестенол (екслютон).
Посткоїтальні препарати – лівоноргестрел (постинор).
Пролонговані гестагенвмісні.
Ін’єкційні – медроксипрогестерону ацетат (депо-провера).
Підшкірні імплантати – лівоноргестрел (норплант).
5. Піхтові контрацептиви (сперміциди) – фарматекс (бензалконій-хлорид), ноноксинол (концептрол, патентекс овал).
Особливостi роботи з гормонами та iх синтетичними аналогами :
- гормони аденогiпофiза вводять внутрiшньом язово ;
- препарати щитоподiбноi залози несумiснi з антибiотиками ;
- тиреоiдин I мерказолiл призначають пiсля iди ;
- вибiр дози iнсулiну здiйснюеться пiд суворим контролем лiкаря ;
- при прийманнi похiдних сульфонiлсечовини розвиваеться непереносимiсть етилового спирту ;
- метилпреднiзолон не можна застосовувати пiд час проведення будь-яких видiв вакцинацii й iмунiзацii ;
-естрогени несумiснi з антикоагулянтами непрямоi дii ;
-препарати статевих гормонiв в ампулах – олiйнi розчини , якi вводять внутрiшньом’язово у пiдiгрiтому станi.
Класифікація вітамінних препаратів
Водорозчинні вітаміни:
В1 – тіаміну бромід, тіаміну хлорид.
В2 – рибофлавін, рибофлавін-мононуклеотид.
В5 – кальцію пантотенат.
В6 – піридоксину гідрохлорид.
В12 – ціанокобаламін.
В15 – кальцію пангамат.
Вс – кислота фолієва.
С – кислота аскорбінова.
Р – рутин, кверцетин.
РР – кислота нікотинова.
Жиророзчинні вітаміни:
А – ретинолу ацетат.
D2 – ергокальциферол.
Е – токоферолу ацетат.
К – вікасол.
Особливостi роботи з вiтамiнами :
- вiтамiни в ампулах не можна змiшувати в одному шприцi ;
- кожен вiтамiн вводять окремо ;
- iх бажано не вводити одночасно в одне мiсце ;
- вiтамiни В1, В6, В12 змiнюють метаболiзм один одного, тому iх не можна застосовувати одночасно ;
- фолiева кислота несумiсна з сульфанiламiдними препаратами ;
- ретинол несумiсний з ацетилсалiциловою та хлоридною кислотами.
Класифікація протиалергійних препаратів
Антигістамінні препарати (блокатори гістамінових рецепторів).
Антигістамінні препарати, що пригнічують ЦНС, - димедрол, супрастин, тавегіл (клемастин), дипразин (піпольфен).
Антигістамінні препарати, що мало впливають на ЦНС, - діазолін, фенкарол, гісманал (астемізол), аз еластин (алергодил), лоратадин (Кларисин), дедалон.
Антимедіаторні препарати і мембраностабілізатори (перешкоджають виділенню медіаторів алергії): глюкокортикостероїди (ГКС), кромолін-натрій (інтал), кетотифен (задитен).
Препарати, що усувають прояви алергійних реакцій.
Адреноміметики (адреналіну гідрохлорид), ефедрину гідрохлорид).
Бронхолітики.
Препарати кальцію.
Особливостi роботи з препаратами що усувають прояви алергiйних реакцiй :
- антигiстамiннi препарати несумiснi з промедолом, стрептомiцином, канамiцином , неомiцином, трициклiчними антидепрессантами ;
- димедрол I дипразин ( пiпольфен ) при пiдшкiрному введеннi зумовлюють подразнення, тому iх вводять парентерально внутрiшньом язово чи внутрiшньовенно ;
- димедрол несумiсний з аскорбiновою кислотою, натрiю бромiдом, гентамiцином ;
- всi антигiстамiннi препарати, що пригнiчують ЦНС ( димедрол, дипразин, супрастин, тавегiл ), не рекомендовано призначати хворим, робота яких по вязана з точною психiчною реакцiею ( водiям , операторам тощо ) ;
- дiазолiн призначають внутрiшньо пiсля iди ;
- кромолiн-натрiй не можна вводити iнгаляцiйно разом з бромгексином , амброксолом.
Класифікація НПЗП
Похідні індолу – індометацин (метиндол), суліндак.
Похідні фенол оцтової кислоти – диклофенак-натрій (вольтарен, ортофен).
Похідні пропіонової кислоти – ібупрофен (бруфен), кетопрофен, напроксен.
Оксиками – піроксикам, мелоксикам (моваліс).
Похідні піразолону – бутадіон (фенілбутазон), анальгін (метамізол).
Похідні кислоти саліцилової – кислота ацетилсаліцилова (аспірин), аспізол, ацелізин.
Особливостi роботи з протизапальними препаратами :
- ацетилсалiцилову кислоту не можна поеднувати з iншими НПЗП , бо цеп осилить ii ульцерогенну дiю ( утворення виразки шлунка ) ;
- бутадiон несумiсний з ГКС ;
- внутрiшньом язове введення аналгiну болюче .
Особливостi роботи з препаратами :
- гiпертонiчнi розчини ( 2 – 10% розчин натрiю хлориду та 10 – 40% розчин глюкози ) парентерально вводятьтiльки внутрiшньовенно , при випадковому потрапляннi в тканини вони зумовлюють некроз ;
- розчин калiю хлориду застосовують внутрiшньо по 1 столовiй ложцi пiсля iди , оскiльки вiн мае здатнiсть подразнювати слизову оболонку шлунка ;парентеральной ого вводять дуже обережно, вмiст ампули ( 4% розчин 50 мл ) розчиняють у 500 мл 0,9 % розчину натрiю хлориду , застосовують внутрiшньовенно крапельно ;
-кальцiю хлориду в ампулах вводять виключно внутрiшньовенно ;
- при випадковому потрапляннi в тканини спричиняе некроз ;
- магнiю сульфат при швидкому внутрiшньому введеннi може призвести до пригнiчення дихального центру I зупинки дихання .Внутрiшньом язовi iн екцii магнiю сульфату болючi ;
- глюкоза несумiсна з левомiцетином I стрептомiцином.