Класифікація препаратів, що змінюють брадіаритмії

1. β-Адреноміметики: ізадрин (ізопреналін).

2. α-, β-Адреноміметики.

3. Адреналіну гідрохлорид (епінефрин).

4. Симпатоміметики: ефедрину гідрохлорид.

5. М-Холіноблокатори: атропіну сульфат, іпратропію бромід, настойка беладонни, краплі Зеленіна.

Особливостi роботи з протиаритмiчними препаратами :

-новокаiнамiд не можна застосовувати разом iз сульфанiламiдними препаратами.Внутрiшньовенно новокаiнамiд вводять дуже обережно, повiльно, у хворого можливий колапс ;

- новокаiнамiд та хiнiдину сульфат не можна призначити при передозуваннi серцевих глiкозидiв ;

- хiнiдину сульфат застосовують за схемою: на перше приймання призначають по 0,4 г, потiм по 0,2 г, через кожну годину до припинення нападу;

- лiдокаiн вводять внутрiшньовенно струминно, а потiм крапельно, 2% розчин розводять iзотонiчним розчином натрiю хлориду ;

- солi калiю несумiснi з серцевими глiкозидами ;

- калiю хлорид вводять внутрiшньовенно крапельно зi швидкiстю 20 – 30 крапель за хвилину у виглядi 0,25 – 0,5 % розчину.Для цього вмiст ампули калiю хлориду( 4 % розчин по 50 мл ) розводять у 10 – 16 разiв iзотонiчним розчином натрiю хлориду ;

- внутрiшньо калiю хлорид приймають пiсля iди.

Класифікація антиангінальних препаратів

1. Засоби, що зменшують потребу міокарда в кисні та поліпшують його кровопостачання.

1. Нітрати (ніировазодилататори): нітрогліцерин (ніт-рет), сусак (гліцерил-тринітрат), тринітролонг, нітросорбід (ізосорбіду мононітрат – ізосорб, ізосорбіду дині трат – ізодинід, ізо Мак), нітронг, нітрогранулонг.

2. Антагоністи кальцію (блокатори кальцієвих каналів): верапаміл (ізоптин, фіноптин), ніфедипін (фенігідин, ніфекард), амлодипін (норвакс), дилтіазем (діазем).

3. Препарати різних хімічних груп: аміодарон, молсидомін (корватон).

2. Засоби, що покращують транспорт кисню до серця.

2.1 Вінцеворозширювальні засоби міотропної дії: карбокромен (інтенкордин), дипіридамол (курантил), но-шпа (дротаверину гідрохлорид) пентоксифілін.

2.2 Засоби рефлекторної дії: валідол.

2.3 Антиагреганти: кислота ацетилсаліцилова, тиклопідин (тиклід).

3. Засоби, що знижують потребу міокарда в кисні.

3.1 β-Адреноблокатори: анаприлін (пропранолол, обзидан, індерал), антенолол, талінолол, метопролол.

4. Засоби, що підвищують стійкість міокарда до гіпоксії: натрію аденозинтрифосфат (АТФ), рибоксин, калію оротат, кислота глютамінова, вітаміни (С, В₂, Е).

Особливостi роботи з антиангiнальними препаратами :

- нiтроглiцерин в таблетках, капсулах застосовують сублiнгвально ; рiдкий нiтроглiцерин у флаконах призначають по 1 – 2 краплi на грудочку цукру пiд язик (якщо ранiше хворий ним не користувався ) , найбiльша разова доза на приймання – 3 – 4 краплi .Якщо серцевий напад не минае протягом 10 хв.,дозволено ще двiчi повторити приймання препарату через 10 хв.

Якщо больовий напад тривае понад 30 хв., хворий пiдлягае госпiталiзацii у спецiалiзоване вiддiлення ;

- сустак застосовують внутрiшьо, не розжовуючи таблетку ;

- препарати нiтратiв не можна приймати одночасно з антагонiстами кальцiю, коронаролiтиками ;

- валiдол при легких серцевих нападах медсестра мае право самостiйно застссовувати до приходу лiкаря ;

- валiдол у капсулах, таблетках застосовують пiд язик ;рiдкий валiдол у флаконах призначають по 4 – 5 крапель на грудочку цукру пiд язик