Особливості роботи з наркотичними анальгетиками:

• це отруйні препарати списку А, їх виписують на спеціальних бланках, вони підлягають кількісному обліку;

• за зловживання, застосування не за призначенням – кримінальна відповідальність;

• морфін не сумісний в одному шприці з амінозином;

• промедол не сумісний з антигістамінними засобами, тубокурарином, тразикорм;

• в одному шприці не можна вводити пентазоцин з барбітуратами.

Особливості роботи з ненаркотичними анальгетиками:

• пояснити пацієнту, що безконтрольне вживання препаратів, які є сильнодіючими, шкідливо для організму;

• для запобігання ушкоджувальній дії препаратів на слизові оболонки правильно приймати ліки ( з їжею, молоком або повною склянкою води) та розпізнавати ознаки пептичної виразки (неперетравлення їжі в шлунку, блювання « кавовою гущею», дьогтеподібний кал);

• контролювати аналізи крові, повідомляти лікаря в разі появи симптомів агранулоцитозу (відчуття холоду, гарячка, хворе горло, нездужання);

• для запобігання нефротоксичності (гематурія, олігурія, кристалурія) спостерігати за кількістю виведеної сечі, інформувати лікаря в разі появи цих симптомів;

• під час роботи з індометацином не сідати за кермо автомобіля і не керувати небезпечним обладнанням;

• ці препарати не сумісні з сульфаніламідними препаратами, антидепресантами, антикоагулянтами;

• саліцилати не призначати з іншими ненаркотичними анальгетиками (підсилюється ульцерогенна дія) і антикоагулянтами (підвищується ризик кровотеч).

Класифікація серцевих глікозидів за походженням

1. Препарати наперстянки (Digitalis): дигітоксин (карди токсин, дигіфтон, кардигін), дигоксин (ланікор, диланацин, ланоксин), целанід (ізоланід, ланатозид С) корди гіт, лантозид.

2. Препарати конвалії (Convallaria): корглікон, настойка конвалії.

3. Препарати горицвіту весняного (Adonis Vernalis): настій трави горицвіту, адонізид, адоніс-бром.

4. Препарати строфанту (Strophanthus): строфантин, строфанти дину ацетат.

5. Препарати жовтушника сірого (Erysimum): кардіовален.

6. Препарати морської цибулі (Scilla marina): кліфт (талусин).

Особливостi роботи з кардiотонiчними препаратами :

- серцевi глiкозиди наперстянки накопичуються в органiзмi, тому iх призначають за схемою : спочатку проводять початкову дигiталiзацiю ( насичення органiзму препаратами ) , потiм призначають пiдтримувальну терапiю.Пiдтримувальна доза як правило у 4 – 5 разiв менша за дозу початковоi дигiталiзацii ;

- сецевi глiкозиди в ампулах вводять виключно внутрiшньовенно повiльно.Вмicт ампули розчиняють у 10 – 20 мл iзотонiчного розчину ;

- строфантин вводять внутрiшньовенно протягом 5 – 7 хв.;

- серцевi глiкозиди несумiснi з препаратами кальцiю, блокаторами кальцiевих каналiв ( антагонiстами кальцiю ) , адренергiчними засобами, препаратами калiю;

- при комбiнацii глiкозидiв з дiуретиками ( сечогiнними ) посилюеться iх токсична дiя внаслiдок гiпокалiемii.При цьому необхiдне призначення препаратiв калiю.

Класифікація препаратів, що змінюють тахіаритмії

1. Мембраностабілізувальні препарати: хінідину сульфат, новокаїнамід, лідокаїн, етмозин, дизопірамід, фенітоїн (дифенін).

2. β-Адреноблокатори: анаприлін (проранолол, обзидан).

3. Засоби, що продовжують реполяризацію (β-адреноблокатори): аміодарон (кордарон).

4. Блокатори кальцієвих каналів (антагоністи калію): верапаміл (ізоптин, фіноптин).

5. Препарати калію: калію хлорид, панангін, аспаркам.