Класифікація протикашльових засобів

1. Протикашльові засоби центральної дії:

   1. Наркотичні протикашльові засоби: кодеїну фосфат, етил-морфіну гідро хлорид (діонін).

   2. Ненаркотичні протикашльові засоби: глауцину гідро хлорид (глаувент), бронхолітин, окселадин (тусупрекс, пакселадин), синекод (бутамірат).

2. Протикашльові засоби периферійної дії: лібексин, фалімінт (пронілід), петроксиверин (седотусин), стоптусин.

Класифікація відхаркувальних засобів

1. Секретомоторні засоби (підвищують фізіологічну активність епітелію бронхів і прискорюють видалення мокротиння; підвищують секрецію бронхів і розріджують мокротиння).

   1. Секретомоторні засоби рефлекторної дії: трава термопсису (мишатнику), корінь солодки, листя подорожника (подразнюють рецептори шлунка і рефлекторно посилюють секрецію бронхів, видаляють мокротиння).

   2. Секретомоторні засоби резорбційної дії: калію хлорид, натрію гідрокарбонат, нашатирно-ганусові краплі, терпін-гідрат (посилюють секрецію бронхів після всмоктування препаратів у кров).

2. Муколітики:

   1. Протеолетичні ферменти (безпосередньо розщеплюють білки мокротиння): трипсин кристалічний, хімотрипсин, дезоксирибонуклеаза.

   2. Стимулятори утворення сурфактана (сурфактант-антиателектазний фактор, речовина, що тонким шаром вистиляє внутрішню поверхню легенів. Сурфактант регулює в’язкість бронхолегеневого секрету, полегшує його відродження): амброксол (лазолван), бромгексин (солвін).

   3. Власне муколітики (містять вільні сульфгідрильні групи, під впливом яких змінюється якість мокротиння і гною, які розріжують і швидше відходять з дихальних шляхів): ацетил цистеїн (АЦЦ).

Класифікація бронхолітиків

1. Бронхолітики міотропної дії: еуфілін (амінофіл), теофілін (ретафіл).

2. Адренергічні засоби:

   1. α-, β-Адреноміметики: адреналіну гідро хлорид (епін-ефрин).

   2. β-Адреноміметики: ізадрин, орципреналіну сульфат (алупент, астмопент), фенотерол (беротек), сальбутамол, кленбутерол, сальметерол.

   3. Симпатоміметики: ефедрину гідлохлорид.

3. М-Холіноблокатори (холінолітики): атропіну сульфат, платифіліну гідротартрат, іпратропію бромід (атровент), окситропію бромід (вентитал), метацин.

Особливостi роботи з протикашльовими препаратами :

- таблетки лiбексину ковтають, не розжовуючи, для запобiгання анестезii слизьовоi оболонки ротовоi порожнини ;

- розчин ацетилцистеiну не можна змiшувати в одному шприцi з антибiотиками

- пiсля iнгаляцiй з трипсином необхiдно промити теплою водою ротову I носову порожнини, забезпечити найбiльш повне вiдходження мокротиння шляхом вiдсмоктування або вiдкашлювання ;

- еуфiлiн при пiдшкiрному введеннi зумовлюе подразнення ;

- еуфiлiн вводять внутрiшньом`язово тiльки у виглядi 24 % розчину по 1 мл, внутрiшньовенно – 2,4 % розчину по 10 мл, розведеного у 10 мл iзотонiчного розчину натрiю хлориду ;

- еуфiлiн не можна застосовувати разом з розчином глюкози, вiн несумiсний з вiтамiнами С , В6 , РР , преднiзолоном.

Класифікація анальгетиків:

1. Наркотичні анальгетики:

   1. Алкалоїди опію – морфін, кодеїн; омнопон.

   2. Синтетичні замінники морфіну: промедол, фентаніл, суфентаніл, метадон, дипідалор (піритрамід), естоцин, пентазоцин, трамадол (трамал), буторфанол (морадол), бупренорфін.

2. Ненаркотичні анальгетики:

   1. Похідні саліцилової кислоти – кислота ацетилсаліцилова, ацелізин (аспірин).

   2. Похідні піразолону: бутадіон, анальгін.

   3. Похідні параамінофенолу: парацетамол.

   4. Іншої хімічної будови – індометацин (метиндол), диклофенак натрію (вольтарен, ортофен), амізон, кислота мефенамова, ібупрофен, піроксикам.