Порядок нанесення зон зараження на топографічні мапи та схеми.

Зона можливого зараження хмарою СДОР на мапі (схемі) обмежена колом, напівколом або сектором, які мають кут φ та радіус r (що дорівнює розрахунковій глибині зараження Г_р).

Площу зони можливого зараження для хмари СДОР можна визначити за формулою:

де - площа зони можливого зараження СДОР, км²;

- розрахункова глибина зони можливого зараження, км;

- кут зони, який залежить від швидкості повітря.

Залежність кута від швидкості приземного вітру зображена нижче в таблиці 4.5.

Таблиця 4.5 Залежність кута зони можливого зараження СДОР
Швидкість вітру, м/с	Кут φ, град
< 0,5	360
0,6-1	180
1,1-2	90
> 2	45

Зона фактичного зараження, має форму еліпсу і включається в зону можливого зараження. Внаслідок можливих переміщень хмари СДОР під дією вітру, зображення зони фактичного зараження на мапу (схему) не наноситься.

Площа зони фактичного зараження для хмари СДОР можна визначити за формулою:

де - площа зони фактичного зараження СДОР, км²;

К₈ – коефіцієнт, який залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря (0,081 для інверсії; 0,133 для ізотермії; 0,235 для конвекції);

- розрахункова глибина зони можливого зараження, км;

t – час, який пройшов після аварії, годин.

Методика оцінки можливих втрат населення у вогнищах ураження сдор.

Можливі втрати населення у вогнищах ураження СДОР можна визначити за формулою:

де N – можлива кількість ураженого населення, чол.;

S_м – площа зони можливого зараження СДОР, км²;

S_мі – площа зони зараження СДОР з щільністю населення на ній γ_мі, км²;

Г_мі - глибина поширення зараженого повітря із різною ступіню уражаючої дії у і-тому населеному пункті, км;

Г_р – розрахункова глибина поширення зараженого повітря, км;

γ_мі – середня щільність населення у і-тому населеному пункті (приблизні значення див. у таблиці 2, додатку 1), чол./км²;

К_нзі – коефіцієнт незахищеності населення у і-тому населеному пункті;

n – кількість населених пунктів, які піддалися хімічному забрудненню, шт.

Коефіцієнт незахищеності населення у міських пунктах визначається за формулою:

де φ_пр – частка населення, яке забезпечене протигазами;

φ_сх – частка населення, яке забезпечене сховищами;

φ_тр – частка населення, яке знаходиться у транспортних засобах (див. табл. 1, додатку 1);

φ_тр – частка населення, яке знаходиться на відкритій місцевості (див. табл. 1, додатку 1);

φ_пп – частка населення, яке знаходиться у промислових приміщенях (див. табл. 1, додатку 1);

φ_жп – частка населення, яке знаходиться у житлових приміщенях (див. табл. 1, додатку 1).

Орієнтовні втрати населення від СДОР в осередку ураження в залежності від наявності протигазів та місця знаходження людей досить швидко можна визначити за даними таблиці 4.6.

Таблиця 4.6 Орієнтовні втрати людей від СДОР в осередку ураження, %
Умови знаходження людей	Забезпеченість людей протигазами, %
	0	30	70	100
На відкритій місцевості	90-100	65	35	10
У найпростіших укриттях, будівлях	50	35	18	4

Примітка. Приблизний розподіл ураження людей в осередку становить, %: легкий ступінь - 25; середній і важкий ступінь – 40; зі смертельними насідками – 35.

Можливі втрати населення у вогнищах ураження СДОР можна визначити й за іншою формулою:

де N – можлива кількість ураженого населення, чол.;

S_і – площа зони ураження СДОР з густиною населення на ній γ_і, км²;

γ_і – густина населення (приблизні значення див. у таблиці 2, додатка 1), чол./км²;

q_i - частка населення, яка захищена від дії СДОР і-м заходом, можна знайти у таблиці 1 додатка 1;

k_i – коефіцієнт захисту населення за місцем та часом їх перебування у захисній споруді, можна знайти у таблиці 2 додатка 2.

Під час аварії на ХНО із викидом СДОР у навколишне середовище, населення найближчих міських пунктів попереджується за домомогою ЗМІ та спеціального сигналу сирени та гучномовців: «Увага всім! Хімічна небезпека!», після чого дається коротка інформація про небезпечну ситуацію та інструктаж населення.